Рішення № 99825487, 16.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4284/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представників позивача Мальованого О.В., Павленка Д.В.,

представника відповідача Бугайова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (далі - позивач, ГУ ДСНСУ у Житомирській області) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (далі - відповідач, ТзОВ «Вест Петрол Маркет») про застосування заходів реагування у вигляді заборони подальшої експлуатацію АЗС ТзОВ «Вест Петрол Маркет», за адресами: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівський майдан, 8; Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівське шосе, 3-а; Житомирська область, Житомирський район, с. Садки, автодорога Київ-Чоп км. 154+600 м.; Житомирська область, Житомирський район, Левківська сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км. 127+990 м. (ліворуч); Житомирська область, Житомирський район, Глибочицька сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км. 127+990 м (праворуч); Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Леоніда Ступницького, 269.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірок ТзОВ «Вест Петрол Маркет» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки встановлено, що об`єкти перевірок - автозаправні комплекси (далі - АЗК) за адресами: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівський майдан, 8; Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівське шосе, 3-а; Житомирська область, Житомирський район, с. Садки, автодорога Київ-Чоп км. 154+600 м.; Житомирська область, Житомирський район, Левківська сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км. 127+990 м. (ліворуч); Житомирська область, Житомирський район, Глибочицька сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км. 127+990 м (праворуч); Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Леоніда Ступницького, 269, експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В ході перевірки АЗК виявлено порушення, які зафіксовані в акті перевірки від 29.03.2021 №43. Враховуючи те, що під час проведення перевірки виявлені порушення правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, у зв`язку з чим суб`єктом господарювання недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, ГУ ДСНСУ у Житомирській області просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень вказаних АЗК.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина 1 ст. 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що ГУ ДСНСУ у Житомирській області на підставі наказу про проведення планових перевірок від 12.03.2021 №86 проведено планову перевірку ТзОВ «Вест Петрол Маркет» щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об`єкті - АЗК, що розташовані за адресами: за адресами: Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівський майдан, 8; Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівське шосе, 3-а; Житомирська область, Житомирський район, с. Садки, автодорога Київ-Чоп км. 154+600 м.; Житомирська область, Житомирський район, Левківська сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км. 127+990 м. (ліворуч); Житомирська область, Житомирський район, Глибочицька сільська рада, автодорога Київ-Чоп, км. 127+990 м (праворуч); Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Леоніда Ступницького, 269.

При здійсненні зазначених перевірок позивачем були встановлені порушення ТзОВ «Вест Петрол Маркет» вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, в тому числі вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ).

Так, актом перевірки АЗК від 29.03.2021 №43 зафіксовані наступні порушення:

АЗС №08-01 «Оліївка»

(Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Леоніда Ступницького, 269)

- АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше 3 м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України).

АЗС №08-02 «Садки»

(Житомирська область, Житомирський район, с. Садки, автодорога Київ-Чоп км 154+600 м.)

- АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше З м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- в приміщенні АЗС електророзетка встановлена на горючій конструкції (стійка оператора) без підкладання під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити розетки не менше ніж на 0,01 м. (порушено пункт 1.17 розділу IV ППБУ);

- до природної водойми не влаштовано під`їзд з твердим покриттям та майданчик (пірс) розміром не менше 12x12 м. для встановлення пожежних автомобілів і забирання води (порушено пункт 2.1 розділу V ППБУ);

- відсутня інформація здійснення робіт з підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (не задокументовано в експлуатаційному журналі) (порушено пункти 4 розділу І, 1.1 розділу V ППБУ, 5.1.5 розділу 5 ДСТУ 9047:2020 «Системи протипожежного захисту Настанова з підтримання експлуатаційної придатності»);

- на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України).

АЗС №08-05 «Глибочиця»

(Житомирська область, Житомирський район, Глибочицька сільська рада, авто дорога Київ-

Чоп, км 127+990м (праворуч)

- АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше З м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- не проведено технічне обслуговування вогнегасника ВП-9 (зірвана пломба) (порушено пункт 3.19 розділу V ППБУ);

- АЗС не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»);

- на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України).

АЗС №08-04 «Левків»

(Житомирська область, Житомирський район, Левківська сільська рада, автодорога Київ-

Чоп, км 127+990 м. (ліворуч)

- АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше З м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- АЗС не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»);

- на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України).

АЗС №08-11 «Бердичівський майдан»

(Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівський майдан, 8)

- АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше З м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України).

АЗС №08-12 «Зарічани»

(Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, Бердичівське шосе, 3-а)

- АЗС не оснащена жорсткою бу ксирною штангою довжиною не менше З м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 11 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (порушено пункт 4 розділу І ППБУ, пункт 31 розділу VII ППБ для ОЗТРН);

- не проведено випробування на тиск та витрату води системи зовнішнього протипожежного водопроводу з оформленням акта (порушено пункт 4 розділу V ППБУ);

- на АЗС не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (порушено вимоги частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України).

Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗК, до повного усунення порушень, зазначених в актах перевірки, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - Правила №1417).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина 3 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (частина 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (статті 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз наведених норм дає підстави суду для висновку, що зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Підпунктом 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» встановлено, що небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Так, із відзиву на позовну заяву, заперечень та доданих до нього матеріалів слідує, що ТзОВ «Вест Петрол Маркет» усунуто майже всі порушення, виявлені в ході перевірки.

Крім того, ГУ ДСНСУ у Житомирській області на вказаних АЗК проведено позапланову перевірку та за її результатами складено від 19.07.2021 №738, яким також підтверджується, що відповідачем усунуто майже всі порушення.

Щодо порушення, відповідно до якого АЗС відповідача не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Згідно з частиною четвертою статті 53 КЦЗ України вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Системний аналіз наведених норм статті 53 Кодексу цивільного захисту України дає підстави суду дійти висновку про те, що на об`єктах підвищеної небезпеки суб`єкт господарювання зобов`язаний улаштувати системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, правила щодо улаштування яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Разом з тим суд зазначає, що наказом Міністерства України надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) від 15.05.2006 №288 були затверджені Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, пунктом 4.1 яких було передбачено, що перелік об`єктів , які підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій, наведено у додатку до Правил.

В свою чергу, відповідно до наказу МНС України від 03.08.2011 №793, про внесення змін до наказу МНС України від 15.05.2006 №288 «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» із переліку об`єктів, які повинні обладнуватися зазначеними системами, АЗС виключено.

Більше того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р наказ МНС України від 15.05.2006 №288 скасовано як такий, що втратив актуальність та встановлює регуляторні бар`єри.

Отже, станом на момент проведення перевірки відповідача затверджені ДСНС України правила, які встановлюють вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, відсутні.

Таким чином, відсутність затверджених правил улаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення позбавляє відповідача можливості виконати встановлений на законодавчому рівні обов`язок обладнати АЗК вказаною автоматизованою системою.

Водночас суд зазначає, що вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначають ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення».

Відповідно до вимог п.3.2. вказаних ДБН В.2.5-76:2014 автоматизована системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (СРВНСО) - автоматизована система класу «людина-машина», у якій суміщено автоматичні процеси виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, спостереження та оброблення інформації щодо поточного стану об`єктів та будівель, інженерних споруд, мереж, що розташовані на територія з ризиком прояву небезпечних явищ і процесів, оперативне надання користувачам фактичної та прогнозованої інформації, а також оповіщення (за необхідності) працівників та керівників об`єкта, відповідальних за стан техногенної безпеки, посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і населення при безпосередній участі людини-оператора.

Монтування СРВНСО виконується на підставі затвердженої проектної документації та технічної документації підприємств-виробників з урахуванням вимог норм із монтажу систем автоматизації, протипожежного захисту, інших норм та нормативно-правових актів (пункт 5.9.1 ДБН).

Для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за технічним станом СРВНСО, а також для прийняття з СРВНСО та передавання (ретрансляції) тривожних сповіщень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій до систем вищого рівня реагування на ці сповіщення - системи централізованого пожежного та техногенного спостереження (надалі - СЦПТС) застосовуються Пульти централізованого спостереження за СРВНСО (далі - ПЦС). Порядок підключення ПЦС до СЦПТС визначається нормативно-технічними та нормативно-правовими документами щодо створення та функціонування СЦПТС (п. 8.1 ДБН).

Так, згідно з вимогами п.8.2.1. ДБН В.2.5-76:2014 ПЦС розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень.

Як убачається з п.8.2.1 ДБН В.2.5-76:2014, оперативно-диспетчерська служба територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, отримує та реагує на сигнал з СРВНСО за допомогою ПЦС, який розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень.

Відповідно до вимог п.5.2.20 ДБН В.2.5-76:2014 СРВНСО повинна автоматично формувати та за командою оператора передавати до ПЦС тривожне сповіщення щодо виявлення загрози або виникнення НС разом з ідентифікатором електронної картки аварії, з можливістю отримання від ПЦС сигналу підтвердження його прийняття.

Як убачається з п.5.2.21 вказаних ДБН, за відсутності відповідного реагування оператора СРВНСО на інформацію про наявність ознак загрози виникнення НС СРВНСО автоматично формує та передає до ПЦС відповідне тривожне сповіщення з ідентифікатором картки аварії за найгіршим сценарієм розвитку НС.

Наведене свідчить, що ПЦС повинен отримувати з СРВНСО відповідні службові та тривожні сповіщення щодо загрози виникнення НС, у зв`язку з чим здійснюється відповідне подальше реагування на усунення загрози у порядку, визначеному вимогами ДБН В.2.5-76:2014. До того ж згідно додатку А «Склад системи» ДБН В.2.5-76:2014 до складу системи ПЦС має входити: сервер обробки даних, автоматизоване робоче місце оператора ПЦС, комунікаційне обладнання. Як убачається з додатку Е «Перевірка СРВНСО», під час прийняття СРВНСО до експлуатації проводиться перевірка, зокрема, наявності акта проведення дослідної експлуатації. При введенні в експлуатацію СРОВНСО складається акт, невід`ємним додатком якого є Акт тестового випробування щодо визначення технічної можливості передачі тривожного сигналу від систем спостереження до оперативно-диспетчерської служби (додатки Е, Ж ДБН В.2.5-76:2014).

Тобто, від наявності та належної роботи ПЦС оперативно-диспетчерської служби залежить можливість введення в експлуатацію СРВНСО та реалізація покладених на неї функцій.

Згідно з наказом ДСНС України від 22.08.2014 №481 «Про організацію централізованого та техногенного спостерігання» центром спостерігання було визначено ДП «Центр громадської безпеки 112».

Водночас, у зв`язку з реорганізаційними заходами в системі ДСНС ДП «ЦГБ-112» наказом від 11.05.2016 №218 «Про припинення ДП «Центр громадської безпеки 112» шляхом ліквідації» - ліквідовано.

Наведене свідчить, що у відповідача відсутня фактична можливість усунення вказаного позивачем в акті перевірки порушення, оскільки у позивача відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення НС, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014.

Тобто, неможливість відповідача встановити СРВНСО на АЗК є наслідком недотримання самим же позивачем вимог ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення ПЦС, функціонування якого є обов`язковою умовою для улаштування та введення в експлуатацію СРВНСО на об`єкті. Доказів протилежного позивач суду не надав.

Разом з тим, суд зауважує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому необхідність вжиття таких заходів слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. При цьому, підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача порушить принцип пропорційності порушення та покарання, призведе до значних збитків при здійсненні фінансово-господарської діяльності та упущення економічної вигоди.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування до ТзОВ «Вест Петрол Маркет» у вигляді повного зупинення експлуатації АЗК.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» про застосування заходів реагування відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 23.09.2021 року.