Рішення № 99825163, 20.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 р. Справа № 120/5595/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом військової частини 3030 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2021 до суду надійшов адміністративний позов військової частини 3030 Національної гвардії України (далі - військова частина 3030) про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 коштів за видані предмети речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився, та кошти за недослужений період першого контракту пропорційного часу, який залишився до закінчення дії контракту, на загальну суму 26682,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом командира військової частини 3030 від 02.10.2020 за № 52 о/с відповідача зараховано до списків особового складу Національної гвардії України, прийнято на військову службу за контрактом, укладено контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та призначено строком на 3 роки стрільцем 1-го відділення 2-го патрульного взводу 4-ї патрульної роти 2-го патрульного батальйону. В подальшому під час проходження військової служби відповідача неодноразово притягувався до дисциплінарної та адміністративної відповідальності. У зв`язку з цим прийнято рішення про звільнення відповідача з військової служби за контрактом та на підставі ч. 6 ст. 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" переведено на строкову військову службу. Так, згідно з наказом командира військової частини 3030 (по особовому складу) від 05.03.2021 за № 11 о/с, у відповідності до ч. 6 ст. 23 та ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" з відповідачем ОСОБА_1 розірвано контракт за підпунктом "д" пункту 2 частини 5 (через службову невідповідність), а наказом (по стройовій частині) від 05.03.2021 за № 44 відповідача направлено для проходження строкової військової служби.

Позивач зазначає, що у зв`язку з достроковим розірванням контракту за вказаною підставою у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем щодо повернення коштів, а саме одноразової грошової допомоги, яка виплачена за підписання першого контракту в сумі 7820,92 грн, та коштів за предмети речового майна, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, в сумі 18861,40 грн, а всього 26682,32 грн.

Незважаючи на те, що відповідачу надсилалась претензія № 4 від 24.03.2021, спірна заборгованість залишається непогашеною.

Відтак позивач звертається до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача спірної заборгованості.

На виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України 03.06.2021 судом надіслано запит до Ямпільської міської громади Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.

17.06.2021 поштою до суду надійшла відповідь на вказаний запит Управління центру надання адміністративних послуг Ямпільської міської ради, згідно з якою відповідач ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 05.07.2021 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених статтею 162 КАС України.

У зв`язку з недостатнім фінансуванням суду та відсутністю поштових марок, Вінницький окружний адміністративний суд тимчасово припинив відправлення поштової кореспонденції, про що учасників судового процесу повідомлено на офіційному веб-сайті суду (www.voas.gov.ua).

18.08.2021 копію ухвали від 05.07.2021 надіслано на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) та вручено відповідачу 23.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2100107318234.

Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату постановлення рішення до суду не надходив відзив на позовну заяву.

Тому, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити з таких мотивів.

Встановлено, що 21.09.2020 відповідач ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини 3030 із заявою, в якій просив зарахувати його на військову службу за контрактом на посаду стрільця та укласти з ним контракт терміном на 3 роки.

На виконання вимог Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, 02.10.2020 між Міністерством оборони України в особі командира військової частини 3030 полковником Даньком В.В. та громадянином України ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу, строком на три роки.

Наказом командира військової частини 3030 від 02.10.2020 за № 52 о/с відповідача зараховано до списків особового складу Національної гвардії України, прийнято на військову службу за контрактом та призначено строком на 3 роки стрільцем 1-го відділення 2-го патрульного взводу 4-ї патрульної роти 2-го патрульного батальйону, а наказом від 02.10.2020 за № 195 (по стройовій частині) зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Відповідно до наказу командира військової частини 3030 від 05.03.2021 за № 11о/с (по особовому складу) з солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт за підпунктом "д" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (через службову невідповідність) та направлено для проходження строкової військової служби на посаді стрільця 1-го відділення 1-го патрульного взводу 6-й патрульної роти 2-го патрульного батальйону.

Крім того, наказом командира військової частини 3030 від 05.03.2021 № 44 (по стройовій частині) з відповідача утримано одноразову допомогу при підписанні першого контракту в сумі 14947,56 грн; утримано грошове забезпечення за недослужений період в березні за: посадовий оклад у сумі 454,84 грн, військове звання у сумі 85,48 грн, надбавку за особливості проходження служби у сумі 270,16 грн, індексацію в сумі 53,45 грн; утримано премію за прослужений період у лютому в сумі 5127,30 грн; утримано кошти за предмети речового майна, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився в сумі 18861,40 грн.

Згідно з довідкою-розрахунком від 24.03.2021 заборгованості, яка рахується з ОСОБА_1 на день звільнення в запас (виключення) зі списків особового складу військової часини 3030 у зв`язку з достроковим розірванням контракту та переведенням на строкову військову службу, станом на 05.03.2021 за відповідачем рахується заборгованість стосовно за:

- одноразову грошову допомогу за недослужений період першого контракту пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту (16816,00 грн/ 36 місяців х 32 місяців = 14947,56 грн); під час здійснення перерахунку грошового забезпечення та під час проходження строкової військової служби з ОСОБА_1 частково було утримано заборгованість у сумі 7126,64 грн; залишок становить 7820,92 грн;

- за предмети речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився, яке ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби за контрактом, в сумі 18861,40 грн.

Згідно з наказом командира військової частини 3030 від 24.03.2021 за № 57 (по стройовій частині) відповідача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Також вказаним наказом з відповідача утримано одноразову грошову допомогу при підписанні першого контракту в сумі 7820,92 грн та кошти за предмети речового майна, строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, в сумі 18861,40 грн.

Окрім того, позивач підготував претензію № 4 від 24.03.2021 щодо утримання вартості виданих предметів речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився, та утримання коштів за підписання першого контракту пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту, відповідно до якої відповідачу пропонувалося протягом 20 календарних днів з дня звільнення з лав Національної гвардії України сплатити кошти в добровільному порядку, а у випадку не виконання зазначеного військова частина 3030 змушена буде звернутися до суду для захисту порушених прав держави в особі позивача.

24.03.2021 відповідач отримав вказану претензію особисто та взяв на себе зобов`язання щодо відшкодування заборгованості в сумі 26682,32 грн.

Відтак, оскільки станом на 02.06.2021 спірна заборгованість залишається не сплаченою, це стало підставою для звернення військової частини до суду з цим позовом.

Статтею 1 Закону України від 13.03.2014 № 876-VII "Про Національну гвардію України" (далі - Закон № 876-VII) визначено, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

За приписами частини другої статті 5 Закону № 876-VII організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України), з`єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я та установ.

Згідно зі статтею 22 Закону № 876-VII фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Абзацами 1-2 частини першої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, резервістів, військовослужбовців, призваних під час мобілізації, на особливий період (далі - військовослужбовці) та працівників визначаються Інструкцією з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 за № 475 (далі - Інструкція № 475).

Відповідно до абз. 1 пункту 18 Розділу ІІІ Інструкції № 475 у разі звільнення військовослужбовців за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, засудженням особи до позбавлення волі або обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили, а також у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, вартість виданих їм предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, утримується з урахуванням строку перебування їх у носінні на підставі довідки-розрахунку на утримання вартості речового майна.

Під час розгляду справи встановлено, що вартість виданих відповідачу ОСОБА_1 предметів речового забезпечення, яку він має відшкодувати з урахуванням фактичного зносу, складає 18861,40 грн та підтверджується довідкою-розрахунком № 6 від 24.03.2021.

Відтак суд доходить висновку про наявність у відповідача боргу перед військовою частиною 3030 з відшкодування залишкової вартості речового забезпечення в розмірі 18861,40 грн.

Щодо заборгованості за одноразову грошову допомогу за недослужений період першого контракту пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту, в сумі 7820,92 грн, то суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 (далі - Інструкція № 200) визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини).

Відповідно до пункту 1 Розділу XXI Інструкції № 200 військовослужбовцям після укладення ними першого контракту, передбаченого у додатку 1 до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, та вступу до виконання обов`язків за посадою, на яку вони призначені, виплачується одноразова грошова допомога

Згідно з пунктом 3 Розділу ХХІ Інструкції № 200 одноразова грошова допомога підлягає стягненню з військовослужбовців, визначених у пункті 1 цього розділу, у сумі, обчисленій у повних календарних місяцях пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту, у разі дострокового припинення (розірвання) першого контракту та звільнення з військової служби (направлення для проходження строкової військової служби) у зв`язку із:

- систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

- набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

- позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

- набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

- установленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

- застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

- через службову невідповідність.

З матеріалів справи видно, що з відповідачем розірвано контракт за підпунктом "д" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (через службову невідповідність).

Водночас наказом командира військової частини 3030 від 02.10.2020 за № 195 (по стройовій частині) відповідача ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини і всі види забезпечення та відповідно до Інструкції № 200 виплачено одноразову грошову допомогу за укладення першого контракту, передбаченого в додатку 1, у розмірі 8-ми прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2020.

Однак, у зв`язку з достроковим розірванням контракту та переведенням на строкову військову службу, станом на 05.03.2021 у відповідача виникла заборгованість за отриману одноразову грошову допомогу за недослужений період першого контракту пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту (16816,00 грн/ 36 місяців х 32 місяців = 14947,56 грн).

Разом з тим, під час здійснення перерахунку грошового забезпечення та під час проходження строкової військової служби, з відповідача частково було утримано заборгованість у сумі 7126,64 грн.

Відтак залишок становить, що підтверджується довідкою-розрахунком від 24.03.2021.

Отже, враховуючи підставу розірвання контракту про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України суд доходить до висновку про наявність у відповідача ОСОБА_1 обов`язку з відшкодування коштів по одноразовій грошовій допомозі за недослужений період першого контракту пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту та за предмети речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився, яке отримав відповідач під час проходження військової служби за контрактом в загальній сумі 26682,32 грн.

На час розгляду судом справи вказана заборгованість добровільно не сплачена, доказів на спростування цієї обставини суду не надано.

З огляду на викладене суд доходить висновку щодо правомірності звернення військової частини 3030 до суду з позовом про стягнення спірної заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Вимоги військової частини 3030 про стягнення з відповідача коштів за видані предмети речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився, та кошти за недослужений період першого контракту пропорційного часу, який залишився до закінчення дії контракту, на загальну суму 26682,32 грн є обґрунтованими та повністю підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується, адже у спірних правовідносинах військова частина 3030 вважається суб`єктом владних повноважень в розумінні норм, що регулюють порядок здійснення адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти за видані предмети речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився, та кошти за недослужений період першого контракту пропорційного часу, який залишився до закінчення дії контракту, в загальній сумі 26682,32 грн (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 32 копійки).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: військова частина 3030 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23313859, місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, 24, м, Київ, 03049);

2) відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду складено 20.09.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович