Постанова № 9982184, 11.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

11 червня 2010 р.№ 2а-2163/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіКостів М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача:Чорній Р.Ю.

від відповідача:Волицька І.С., Пікулик О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Стрийський завод “Металіст””, м. Стрий, Львівська область, до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області, м. Стрий, Львівська область, про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2008 р. №0000632303/2; №0001022303/2,

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством “Стрийський завод “Металіст””, м. Стрий, Львівська область, до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області, м. Стрий, Львівська область, про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2008 р. №0000632303/2 на суму податку на прибуток 161093,75 грн., у т.ч. 123834,75 грн. основний платіж, 37259 грн. штрафні (фінансові) санкції; №0001022303/2 на суму 808,03 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств. Уточненням до позовної заяви позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2008 р. №0000632303/2; №0001022303/2 в частині основного платежу та штрафної санкції, нарахованої на суму завищення валових витрат. В уточненні позовних вимог від 12.05.2010р. позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2008 р. №0000632303/2 в частині 149 887,40 грн. основного платежу та штрафної санкції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2009 р. відкрито провадження у справі та призначено справу на 05.03.2009р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України. У звязку із призначенням судово-економічної експертизи, провадження у справі зупинялось.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, уточненнях. Ствердив, зокрема, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту від 18.07.2008 р. №1096/23-3/01423079, яким відповідач визнав завищеними валові витрати внаслідок компенсування позивачем на користь ТзОВ “Ай Ді Ем Україна” як орендаря вартість зроблених ним невідємних покращень належного позивачу і орендованих вказаним субєктом майна. Посилається на понесення таких витрат у відповідності до ст. 776 ЦК України та умов договору оренди нерухомого майна від 31.08.2006 р. №01/09/06. Такі витрати є придбанням позивачем робіт, що включаються до валових доходів на загальних підставах (п. 4.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченнях на позовну заяву. Ствердив, зокрема, що позивач занизив валові доходи на суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду на суму 35594 грн. Решта суми, обумовлена відшкодуванням позивачем на користь ТзОВ “Ай Ді Ем Україна” невідємних покращень орендованого майна, не була належно підтверджена позивачем документами, які підлягають складанню при виконанні підрядних договорів. Вважає, що право на включення таких витрат до валових належить не позивачу, а ТзОВ “Ай Ді Ем Україна”. Витрати на проведення невідємних покращень майна, переданого в оперативну оренду, не змінюють балансову вартість основних фондів орендодавця. Просить у позові відмовити.

В ході розгляду справи призначалась судово-економічна експертиза. Висновком №344 від 25.02.2010 р. судово-економічної експертизи по справі №2а-2163/09/1370 встановлено, що дослідженням поданих документів не підтверджується документально обґрунтованість висновку податкової перевірки ВАТ “Стрийський завод “Металіст” (акт №1096/23-3/01423079 від 18.07.2008 р.) щодо завищення позивачем валових витрат на суму 461192 грн., понесених у звязку із придбанням послуг по покращенню основних засобів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З 30.05.2008 р. по 11.07.2008 р. відповідач провів планову перевірку позивача, що підтверджується актом від 18.07.2008 р. №1096/23-3/01423079 “Про результати виїзної планової документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства “Стрийський завод “Металіст” (код ЄДРПОУ 01423079) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 3.12.2007 р.”, яким було встановлено, зокрема, порушення позивачем п. п. 1.22, 4.1.6., 8.8.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 р. на суму 124197 грн. Інші, зазначені в акті висновки, позивач не оспорює. На підставі вказаного акту, були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.12.2008 р. №0000632303/2 на суму податку на прибуток 161093,75 грн., у т.ч. 123834,75 грн. основний платіж, 37259 грн. штрафні (фінансові) санкції; №0001022303/2 на суму 808,03 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств.

Як вбачається з уточнення до позовних вимог та п. 3.1.1. акту перевірки, вказані податкові повідомлення-рішення включають, зокрема, суму обчислену з заниженого позивачем скоригованого валового доходу за період з 01.01.07 31.12.07 в сумі 35594 грн., внаслідок заниження валових доходів на суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду на суму 35594 грн., чим порушено п. п. 1.22.1., 4.1.6. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. В уточненні позовних вимог позивач визнав, що рішення в частині зазначеної суми він не оскаржує.

Решта суми була донарахована відповідачем як така, що утворилась внаслідок завищення загальної суми валових витрат в сумі 461192 грн. у 4 кв. 2007 р. за наслідками господарської операції з ТзОВ “Ай Ді Ем Україна” (правонаступника ТзОВ “ПМП Україна” згідно із п. 1.1. статуту, зареєстрованого 17.10.2006 р.).

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2006 р. між позивачем (наймодавець) та ТзОВ “ПМП Україна” (наймач) був укладений договір найму (оренди) нерухомого майна №1/09/06, згідно із яким наймодавець передає, а наймач приймає у строкове платне користування нерухоме майно: капітальні споруди, офісні та виробничі будівлі, їх приміщення, їх частини, розташовані у м. Стрий, вул. Яворницького, 41. Наймодавець зобовязаний у випадку дострокового розірвання договору або його не переукладення на тих же умовах, негайно передати наймачу своє майно у рахунок компенсації фактично затраченої наймачем суми грошових коштів на ремонт нерухомого майна та / або проведення іншого поліпшення нерухомого майна (п. 2.2.). Наймач має право на отримання відшкодування витрат, повязаних з проведенням капітального ремонту та / або здійсненням інших поліпшень нерухомого майна (п. 2.3.). відповідно до додаткової угоди від 07.09.2006р. Сторони домовились, що у випадку закінчення строку дії чи дострокового розірвання договору, наймодавець зобовязаний у 15-денний строк у повному обсязі відшкодувати наймачу вартість капітальних ремонтів та будь-яких поліпшень орендованого майна. Згідно із додатковою угодою від 27.12.2007 р., сторони погодили суму покращень та домовились, що витрати наймача на проведення капітального ремонту та інших поліпшень підлягають повному відшкодуванню до 30.01.2008 р. З матеріалів справи вбачається, що договір фактично виконувався сторонами що підтверджується, зокрема, актом приймання-передачі майна, листом №1056 від 31.08.2006 р. та не заперечувалось відповідачем.

Зазначеним спростовуються посилання відповідача на відсутність у позивача документів, що підлягають складанню при укладенні договору підряду, оскільки зазначений договір за своїм змістом є договором найму.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 776 ЦК України, поточний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймачем за його рахунок, а капітальний ремонт речі наймодавцем, якщо інше не встановлено договором або законом. З врахуванням наведеного, проведення покращень орендованого майна не породжувало у сторін відносин, характерних договору підряду.

Як випливає з актів приймання-передачі покращень орендованого майна від 27.12.2007р., наймач передав, а позивач прийняв невідємні покращення на загальну суму 6458778,69 грн., які були виконані залученими наймачем підрядниками. Покращення відшкодовувались позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №483 від 18.08.2008р., №488 від 19.08.2008р., №492 від 21.08.2008р. №220 від 10.07.2009р., №221 від 13.07.2009р. та №223 від 14.07.2009р. із призначенням платежу оплата за капремонт будівель. До матеріалів справи позивачем додано копію бухгалтерської довідки від 10.08.2009р. та від 15.09.2009р. №196 щодо зазначення в платіжних дорученнях договору, на підставі якого було зроблено оплату та копій листів сторін договору від 14.07.2009р. №594/1 про уточнення призначення платежу та відповіді на нього від 29.07.2009р. №1199/1.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Належних доказів недотримання цих вимог відповідачем суду не надано. Водночас, Висновком №344 від 25.02.2010р. судово-економічної експертизи по справі №2а-2163/09/1370 підтверджено оформлення складання позивачем документів у відповідності до ст.9 вказаного вище Закону.

Відповідно, в декларації з податку на прибуток було включено поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат в сумі 682188 грн. Зазначена обставина відповідачем не заперечувалась.

Висновки відповідача, які послужили підставою для винесення оспорюваних податкових повідомлень рішень, ґрунтуються на тому, що позивачу слід було застосувати до таких відносин норму п. п. 8.8.1., 8.8.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно із вказаними нормами, у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості: відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди); створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди). При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується на балансі орендодавця. У разі повернення орендарем об'єкта оперативного лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового (орендного) договору, а також у разі знищення, викрадення або зруйнування об'єкта оперативного лізингу (оренди) такий орендар користується правилами, визначеними підпунктом 8.4.8 пункту 8.4 цієї статті для заміни основних фондів. При цьому орендодавець не змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи (валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об'єкта.

Водночас, таку операцію позивач розцінює як продаж результатів робіт (послуг), до якої застосовуються загальні норми п. 4.1. вказаного закону, посилаючись, зокрема, на висновки ДПА у Запорізькій області, викладені в листі від 27.09.2005 р. №6943/8/31-210, згідно із яким передача орендарем орендодавцеві покращень орендованого майна за компенсацію є продажем послуг, вартість яких включається до валових доходів на загальних підставах.

Як випливає з п. 1.3.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, продаж товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари. Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Зазначена позиція позивача також підтверджується також Висновком №344 від 25.02.2010 р. судово-економічної експертизи по справі №2а-2163/09/1370, яким встановлено, що здійснені сторонами договору оренди операції з передачі покращень орендованого майна за компенсацію за своєю сутністю є продажем послуг. Також, згідно з цим Висновком дослідженням поданих документів не підтверджується документально обґрунтованість висновку податкової перевірки ВАТ “Стрийський завод “Металіст” (акт №1096/23-3/01423079 від 18.07.2008 р.) щодо завищення позивачем валових витрат на суму 461192 грн., понесених у звязку із придбанням послуг по покращенню основних засобів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 69 -71, 86, 98, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2008 р. №0000632303/2, винесене Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області, в частині 149 887,40 грн. основного платежу та штрафної санкції.

3.Стягнути з бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства “Стрийський завод “Металіст””(82400, м. Стрий Львівської області, вул. Яворницького, 41; ЄДРПОУ 01423079) 1,70 грн. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 16.06.2010 року.