Рішення № 99820239, 21.09.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6623/20

2/214/673/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

21 вересня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого судді: Чернової Н.В.,

при секретарі: Сліпенькій Л.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою шляхом виселення з квартири,-

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2021 до Саксаганського районного суду надійшов вищевказаний позов, відповідно до якої представник АТ «Мегабанк» просить суд усунути перешкоди у здійсненні АТ «Мегабанк» права користування та розпорядження своїм майном, а саме, припинити право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 , що належить АТ «Мегабанк» шляхом виселення в примусовому порядку ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 18.08.2008 року між ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №18-03ПВ/2008, згідно з умовами якого ОСОБА_1 був наданий кредит на споживчі цілі у розмірі 20 000,00 дол. США строком з 18.08.2008 до 18.08.2018 року, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит у встановлений кредитним договором строк та сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 15 % річних. В порушення умов кредитного договору та вимог закону відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав. Станом на 28.08.2009 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складала 22 057,65 дол. США та 19 089, 48 грн., що загалом в гривневому еквіваленті станом на 28.08.2009 складало 195 308,05 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором було укладено договір поруки №18-03ПВ/2008-2п від 18 серпня 2008 року за яким поручителем є ОСОБА_2 , яка поручилася перед ВАТ «Мегабанк» за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх його обов`язків, що виникли з кредитного договору №18-03ПВ/2008 від 18.08.2008 року. Також в забезпечення виконання умов Кредитного договору з ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки квартири, посвідчений 18.10.2008 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Ставніченко О.П. №3177, відповідно до якого у заставу банку було передано однокімнатну квартиру на першому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку , загальною площею 34,1 кв.м., житлова площа 17,3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з невиконанням належним чином ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, рішенням Постійного діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 21.09.2009 року, у справі №2/172-2009, яке набрало законної сили, cтягнуто з ОСОБА_1 заборгованість на користь банку. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2009 у справі №6-323/09/17 задоволено заяву АТ «Мегабанк» про видачу виконавчих листів на рішення третейського суду, виконавчі листи у відношення боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пред`явлено на примусове виконання до органів, які здійснюють примусове виконання рішень.На виконання рішення суду було видано виконавчий лист, який в подальшому пред`явлений на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л.А., якою було відкрито виконавче провадження №58643498. В ході примусового виконання приватним виконавцем було проведено опис та арешт нерухомого майна боржника, а саме однокімнатної квартири на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку, загальною площею 34,1 кв.м., житлова площа 17,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідну постанову приватного виконавця. На запит приватного виконавця до Саксаганської районної ради у м. Кривому Розі було отримано інформацію, що за адресою: АДРЕСА_2 – зареєстрованих осіб не значиться. В зв`язку з не реалізацією на прилюдних торгах, АТ «Мегабанк» надав письмову згоду про залишення за собою нереалізованого майна – предмету іпотеки боржника ОСОБА_1 в рахунок часткового погашення боргу за ціною електронних торгів 136200,00 та 19.12.2019 приватним виконавцем було видано акт про реалізацію предмету іпотеки та постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, на підставі чого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кучман І.І. видано Свідоцтво про право власності за АТ «Мегабанк» на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі №1088. На адресу відповідача за місцем його реєстрації та адресою фактичного проживання АТ «Мегабанк» було направлено Вимогу №13-3301 від 29.04.2020 року про добровільне звільнення з житлового приміщення, за якою банк вимагав в строк до 22.05.2020 року усунути перешкоди у користуванні належним Банку майном шляхом звільнення квартири та надання безперешкодного доступу до нього. Дана вимога була отримана Відповідачем особисто 25.07.2020 року за адресою реєстрації. У зв`язку з тим, що закінчився строк для звільнення житлового приміщення, а відповідач в добровільному порядку не звільнив квартиру, його виселення повинно здійснюватися в примусовому порядку тому представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 22 січня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. (а.с.24-25)

Представник позивача правом присутності не скористався , в свою чергу надав суду заяву відповідно до якої, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 18.08.2008 р. ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є АТ «Мегабанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18-03ПВ/2008, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 20 000,00 дол. США строком до 18.08.2008 р.

18 серпня 2008 року було укладено договір поруки №18-03ПВ/2008-2п за яким поручителем є ОСОБА_2 , яка поручилася перед ВАТ «Мегабанк» за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх його обов`язків, що виникли з кредитного договору №18-03ПВ/2008 від 18.08.2008.

При цьому, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним договором, 18.10.2008 р. укладено Договір іпотеки квартири, на першому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку , загальною площею 34,1 кв.м, житлово площа 17,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 - посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Ставніченко О.П. та зареєстрований в реєстрі №3177

У зв`язку з невиконанням належним чином ОСОБА_1 , ОСОБА_2 своїх зобов`язань рішенням Постійного діючого третейського суду при Ассоціації «Слобожанська перспектива» від 21.09.2009 року по справі 2/172-2009 було задоволено позовну заяву ПАТ «Мегабанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором №18-03ПВ/2008 від 18 серпня 2008 року в розмірі 22 057,65 дол. США та 19 089,48 грн., що загалом в гривневому еквіваленті складає 195 308,05 грн., а також сплачений третейський збір в розмірі 5,00 грн. та витрати на листування у розмірі 35,00 грн.

Ухвалою Київського районного м. Харкова від 11.12.2009 року у справі № 6-323/09/17 задоволено заяву АТ «Мегабанк» про видачу виконавчих листів на рішення третейського суду, виконавчі листи у відношення боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на примусове виконання до органів , які здійснюють примусове виконання рішень.

На виконання рішення суду, було видано виконавчий лист № 6-323/09/17 від 11.12.2009р., який в подальшому банк пред`явив на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан Крутоус Л.А.

В рамках примусового виконання ВП № 58643498, було описано та арештовано предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 , з метою процедури її реалізації відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» з дотриманням положень Закону України «Про іпотеку» та погашення заборгованості за виконавчим листом № 6-323/09/17 від 11.12.2009р.

Електронні торги з продажу іпотечного майна – квартири АДРЕСА_1 , не відбулись АТ «Мегабанк» надав письмову згоду про залишення за собою нереалізованого майна – предмету іпотеки боржника ОСОБА_1 у зв`язку з чим, 19.12.2019 р. керуючись статтею 49 Закону України «Про іпотеку» приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан Крутоус Л.А. складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок часткового погашення боргу.

В свою чергу, 19.12.2019 р. приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Кучман І.І. було посвідчено свідоцтво № 1088 про право власності за АТ «Мегабанк» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,1 кв.м. та проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з листом № 10/39-2666 від 18.06.2019 р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан -Крутоус Л.А.., в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрованих осіб немає. (а.с.12)

За змістом частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з частиною четвертою статті 9, частинами першою, четвертою статті 156 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК, ч.1 ст. 33 Закону «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст.12 цього закону «Про іпотеку».

Згідно з ч.3 ст. 33 Закону «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.2 ст. 39 цього Закону одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, та на яку покликався позивач у своїй позовній заяві, є стаття 109 ЖК Української РСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Частина третя статті 109 ЖК Української РСР регулює порядок виселення громадян.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України), усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч.3 ст. 319 ЦК України).

Частиною 1 статті 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і немає права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до правової позиції викладеній у постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року справа № 6-2947цс15, яка у подальшому підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц (провадження № 14-317цс18), за змістом цих норм особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення) – предмета іпотеки у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло, якщо іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. При виселенні з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла в судовому порядку, відсутність постійного житлового приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

В ході судового розгляду встановлено, що 19.12.2019 р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Кучман І.І. було посвідчено свідоцтво № 1088 про право власності за АТ «Мегабанк» на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,1 кв.м., оскільки торги не відбулись і стягувач АТ «Мегабанк», виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 49 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

З викладеного слідує, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , перейшло від боржника до банку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 18-03ПВ/2008.

Отже, саме власнику квартири належить право користування та розпорядження своєю квартирою, а також поряд з ним мають право користування цією квартирою і члени його сім`ї. Право члена сім`ї власника квартири на користування квартирою існує лише до тих пір поки право власності на квартиру не припинене, а при втраті права власності членом сім`ї на квартиру, при відсутності відповідного договору з новим власником припиняється й право членів колишнього власника на користування цією квартирою.

За таких обставин, оскільки колишній власник квартири, втратив право власності на цю квартиру при реалізації предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 Закону України «Про іпотеку», ОСОБА_1 втратив і право користування цією квартирою, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову та вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою

АДРЕСА_1 , за змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою шляхом виселення з квартири - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 .

Виселити, без надання іншого житла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з житлового приміщення квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Мегабанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, вставленому Цивільним-процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2021 року.

Суддя: Н.В. Чернова