Ухвала суду № 99819808, 22.09.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/6686/18

2-з/0203/151/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа №200/6686/18 за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В наданій заяві відповідач ОСОБА_1 в порядку забезпечення позову просив заборонити Акціонерному товариству «ОТП Банк», а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію майнових прав за кредитним договором №ML-302/353/2007 від 18.10.2007 року та договором іпотеки №PCL-302/353/2007 від 19.10.2007 року; а також заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії, пов`язані із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, в т.ч. реєстрацію права власності, відчуження нерухомого майна та державну реєстрацію на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки №PCL-302/353/2007 від 19.10.2007 року.

В обгрунтування заяви відповідачем зазначено, що на теперішній час існує реальна загроза втрати предмета іпотеки, який забезпечує виконання його зобов`язань як боржника за кредитним договором. Представник позивача неодноразово наголошував про можливу реалізацію предмету іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором, поки йде розгляд справи. Таким чином, існує ризик подвійного стягнення з нього грошових коштів, як заборгованості за кредитним договором у випадку задоволення позовних вимог позивача, так і звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, а також ускладнення ефективного захисту порушених прав.

Розглядаючи заяву у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, суд враховує наступне.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснено судам в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що в рамках останньої розглядається позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, заявник ОСОБА_1 , яким подано заяву про забезпечення позову, є відповідачем у даній справі, а тому доводи його заяви, що невжиття заходів ускладнить ефективний захист його порушених прав, суд вважає безпідставними, а запропоновані ним заходи забезпечення позову такими, що не є адекватними та співмірними із позовними вимогами. В даному випадку невжиття останніх не ускладнить та не унеможливіть виконання рішення в разі можливого задоволення позову та навпаки застосування таких заходів може ускладнити реалізації прав позивача на стягнення заборгованості за кредитним договором, у т.ч. за рахунок реалізації іпотечного майна в рамках подальшого виконання можливого рішення або звернення на нього стягнення в позасудовому порядку.

В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви за її необгрунтованістю та безпідставністю.

Керуючись ст.ст.149,151,153,258-261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя С.Ю.Казак