Вирок № 99816199, 22.09.2021, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 704/756/21

Провадження № 1-кп/698/208/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 р.смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі :

головуючого судді Лазаренка В.В.,

за участю секретаря Гончар Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12021255310000597 від 19.08.2021 за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисяча Балка Катеринопільського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04.09.2017 року ОСОБА_1 був засуджений Тальнівським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.03.2011 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання 2 роки 6 місяців позбавлення волі та 30.04.2020 року звільнений по відбуттю покарання.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області № 704/427/21 від 20.05.2021 року у відношенні ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік та ряд обмежень, що полягають у забороні виходити з будівлі за місцем проживання в період з 22.00 год. до 06.00 год., у забороні з`являтись та перебувати у місцях, де продаються спиртні напої на розлив, заборони виїзду в особистих справах за межі території Тальнівського ОТГ без дозволу Відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції, що здійснює контроль за виконанням встановлених судом правил адміністративного нагляду, а також зобов`язання з`являтись до Відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції 4 рази на місяць, ознайомившись 14.06.2021 року з вказаною вище ухвалою, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, із 29 липня 2021 року по 27 серпня 2021 року, з метою ухилення від адміністративного нагляду, без поважних причин, самовільно, без дозволу контролюючого органу Відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, залишив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та переїхав проживати на АДРЕСА_3 , та не з`являвся до Відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області на реєстрацію 02.08.2021 року, 09.08.2021 року та 16.08.2021 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ст. 395 КК України, тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 31.08.2021 року щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника Тригуб О.М., обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_1 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ст. 395 КК України, тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, має зареєстроване місце проживання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, згідно ч.1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставину, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступень тяжкості даного правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, та приходить до висновку, що покарання у вигляді арешту на строк 1 місяць в межах санкції, передбаченої ст. 395 КК України буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження здійснення ним нових кримінальних правопорушень.

Заходи забезпечення кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 не застосовувалися.

Цивільний позов не заявлявся, судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) місяця арешту.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Черкаського апеляційного суду через Катеринопільський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Лазаренко