Ухвала суду № 99814731, 21.09.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/5452/19

1-кп/337/50/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

за участю секретаря - Бойко Л.Л.

прокурора - Ульянова М.О.

представника потерпілого - адвоката Мудрак Д.В.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників - адвокатів Катанова А.В., Гончаренко П.П., Власової Я.М. , Ляпіна В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.186, ч.3 ст.189 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В межах зазначеного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - у вигляді особистого зобов`язання на строк до 02.10.2021р.

В судовому засіданні прокурор Ульянов М.О. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 строку домашнього арешту, ОСОБА_3 - особистого зобов`язання на раніше визначених умовах, а також клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на тримання під вартою. Ці клопотання мотивує тим, що відносно обвинувачених існують ризики, передбачені п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Враховуючи характер вчинених обвинуваченими протиправних діянь - умисні корисливі злочини, пов`язані із погрозою застосування до потерпілого фізичного насильства, тяжкість можливого покарання, відсутність у них стабільного джерела доходу та стійких соціальних зв`язків, вказані особи, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово порушував умови нічного домашнього арешту, вважає, що підстав для зміни йому цілодобового домашнього арешту на інший більш м`який запобіжний захід немає. В даному випадку доводи сторони захисту про можливість застосування нічного домашнього арешту жодними доказами не доведені.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , то вважає, що наявні підстави для зміни йому особистого зобов`язання на тримання під вартою, оскільки 07.09.2021р. йому письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, яке він вчинив, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Отже, ОСОБА_1 продовжує вчиняти нові корисливі злочини і вони є джерелом його доходу.

Представник потерпілого - адвокат Мудрак Д.В. в судовому засіданні повністю підтримав позицію прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат Власова Я.М. проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Гончаренко П.П. проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечували, але заявили клопотання про зміну умов домашнього арешту, а саме з цілодобового на нічний, пославшись на те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації, стійкі соціальні зв`язки, проживає разом з батьками та бабусею, виконує роботу по господарству, готовий офіційно працевлаштуватися, але цілодобовий домашній арешт перешкоджає в реалізації цих можливостей. Дійсно, під час перебування під нічним домашнім арештом ним було допущено декілька порушень, але на даний час ОСОБА_2 усвідомив ситуацію, зробив висновку і порушень не допускає.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Катанов А.В. проти клопотання прокурора заперечили, вважають, що прокурор не довів наявність жодного із зазначених ним ризиків та можливість запобігти їм виключно застосуванням тримання під вартою. Заявляючи це клопотання, прокурор посилається на вручення підозри в іншому кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до ЄРДР у вересні 2020р., в цей час ОСОБА_1 тримався під вартою. Коли в цьому кримінальному провадженні вирішувались питання про продовження строку дії запобіжних заходів, їх зміни, прокурор не вказував на наявність іншого кримінального провадження. Посилання прокурора на вчинення ОСОБА_1 нового кримінального правопорушення суперечить принципу презумпції невинуватості. Жодних доказів його причетності до цього кримінального правопорушення не надано. Документи, які додані прокурором до клопотання, отримані ним не в установлений законом спосіб. При цьому, обставини його причетності до кримінального правопорушення, які є підставою для застосування запобіжного заходу, взагалі не підлягають перевірці під час судового розгляду цієї справи. В новому ж кримінальному провадженні питання про застосування до нього запобіжного заходу не ініціювалось. Жодних порушень процесуальних обов`язків в межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 не допускав. Прокурор не довів підстав для застосування до нього тримання під вартою. Просять в задоволені клопотання відмовити і залишити запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вислухавши думку учасників справи, суд приходить до таких висновків.

Так, відповідно до ст.176,177,ч.1 ст.194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується судом у разі, якщо прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім того, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Так, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.186, ч.3 ст.189 КК України, які є умисними корисливими тяжкими злочинами, крім ч.2 ст.146 КК України, яке є нетяжким злочином, із застосуванням психологічного та фізичного насильства до потерпілого та погрозою застосування такого насильства. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, яке є умисним корисливим тяжким злочином, із погрозою застосування фізичного насильства до потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 за вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06.11.2018р. був засуджений за ч.3 ст.185, ст.75 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік і в межах даного кримінального провадження обвинувачується у вчиненні злочинів в період випробувального строку. Крім того, в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 07.01.2018р. за №12018040650000045 йому вручена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.3 ст.289, ч.3 ст.146, ч.4 ст.187, ч.4 ст.189 КК України. На даний час вказане кримінальне провадження розглядається Жовтневим районним судом м.Запоріжжя. Запобіжний захід в тому кримінальному провадженні до ОСОБА_1 не застосовано. Також згідно з доданими прокурором до клопотання про зміну запобіжного заходу матеріалами 07.09.2021р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.09.2020р. за №12020080000000364. Відомості про застосування у цьому кримінальному провадженні до ОСОБА_1 запобіжного заходу суду не надані.

Обвинувачений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 раніше не судимі. На даний момент відносно ОСОБА_3 на розгляді в судах перебувають декілька кримінальних проваджень, в яких він обвинувачується за ч.2 ст.146, ч.3 ст.185, ч.2 ст.189 КК України, запобіжні заходи в тих кримінальних провадженнях також не застосовані. Доказів наявності у обвинуваченого ОСОБА_2 стабільного джерела доходу немає.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про можливість обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вчинити інші кримінальні правопорушення як ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом з тим, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинувачених вчинювали тиск, вплив на потерпілого ОСОБА_5 та/або свідків, прокурором не доведений.

Крім того, вищезазначений ризик вже неодноразово відхилявся судом під час вирішення питання щодо продовження строку дії запобіжних заходів і жодних відомостей про те, що він виник та існує знов, прокурором не зазначено та не доведено. Потерпілий ОСОБА_5 та його представник про чинення на нього чи його родичів тиску з боку обвинувачених суду не повідомляв.

Відповідно до ст.178 КПК України суд також враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тяжкість покарання, що загрожує кожному з них у разі визнання винуватим, наявність у обвинувачених постійного місця мешкання, за якими вони характеризуються позитивно, обвинувачений ОСОБА_3 одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, є інвалідом 3 групи, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на даний час офіційно працевлаштовані, обвинувачений ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, відомостей про наявність у нього будь-яких джерел доходу немає, обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий і зараз обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів в період випробувального строку, інші обвинувачені - не судимі.

Враховуючи усі вище перелічені обставини, суд вважає, що на даний час не змінилися та не відпали ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - особистого зобов`язання.

При цьому, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`яких запобіжних заходів суд не знаходить і дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 слід продовжити до 2-х місяців на раніше визначених умовах, задовольнивши тим самим клопотання прокурора повністю.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Гончаренко П.П. про можливість зміни ОСОБА_2 умов домашнього арешту, а саме з цілодобового на нічний, суд не знаходить, оскільки в межах цього кримінального провадження до нього вже застосовувався нічний домашній арешт і ОСОБА_2 неодноразово порушував покладені обов`язки, що і стало підставою для зміни йому нічного домашнього арешту на цілодобовий. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_2 , стороною захисту не зазначено та не доведено. У зв`язку з цим в задоволенні клопотання адвоката про зміну умов домашнього арешту слід відмовити.

Крім того, враховуючи усі вище перелічені обставини, суд вважає необхідним в межах дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 покладені на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, у зв`язку з чим клопотання прокурора слід також задовольнити повністю.

Вирішуючи клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Як вже зазначалось, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПКМ України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1,2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст.184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в якому обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

В даному випадку прокурор обґрунтовує своє клопотанням тим, що 07.09.2021р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні 24.11.2020р., під час перебування під цілодобовим домашнім арештом, нового кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України. Вказане дає підстави для висновку, що застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в повній мірі не забезпечує його належну поведінку та не запобігає спробі вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, дає прокурору, слідчому підстави ініціювати застосування до нього певного запобіжного заходу саме в тому кримінальному провадженні, де вона вручена, і не може бути перевірена судом під час судового розгляду цього кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор Ульянов М.О. зазначив, що йому невідомо чи звертались слідчий, прокурор до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу в кримінальному провадженні за ч.2 ст.189 КК України.

В цьому ж кримінальному провадженні при попередньому застосуванні запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 встановлено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України - можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Повідомлення ОСОБА_1 підозри про вчинення іншого кримінального правопорушення свідчить про те, що цей ризик не відпав і продовжує існувати.

При цьому, само по собі повідомлення особі підозри у вчиненні певного кримінального правопорушення не є свідченням його винуватості, яка в силу принципу презумпції невинуватості встановлюється виключно обвинувальним вироком суду.

Оцінивши доводи сторін, суд вважає, що прокурор Ульянов М.О. не зазначив та не обґрунтував жодних обставин, які б свідчили про неможливість запобігти заявленому ризику шляхом застосування до ОСОБА_1 особистого зобов`язання. Беззаперечних доказів цьому прокурор суду не надав.

З наданих прокурором документів вбачається, що кримінальне провадження було зареєстровано в ЄРДР 24.09.2020р. На той момент ОСОБА_1 тримався під вартою, ухвалою суду від 29.09.2020р. до нього застосовано цілодобовий домашній арешт і він звільнений з-під варти, ухвалами суду від 17.11.2020р., 12.01.2021р. продовжено дію цілодобового домашнього арешту, ухвалою суду від 02.03.2021р. цілодобовий домашній арешт замінено на нічний, ухвалами суду від 23.04.2021р., 22.06.2021р. продовжено дію нічного домашнього арешту, ухвалою суду від 03.08.2021р. нічний домашній арешт замінено на особисте зобов`язання.

Під час перебування під домашнім арештом та особистим зобов`язанням ОСОБА_1 покладені процесуальні обов`язки виконував належним чином, з`являвся в судові засіданні, офіційно працевлаштований, має постійне місце мешкання та усталені соціальні зв`язки, на його утриманні перебуває непрацездатний батько, який за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Враховуючи вказане, суд не знаходить підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на тримання під вартою, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити повністю.

Керуючись ст.2,7,176-178,183,194,199,200,331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Ульянова М.О. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме, прибувати за кожною вимогою до суду, утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками та іншими обвинуваченими на строк до 20 листопада 2021р. включно.

Клопотання прокурора Ульянова М.О. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово та поклавши обов`язки - прибувати за першою вимогою до суду, утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками та іншими обвинуваченими, носити електронний засіб контролю - на строк до 20 листопада 2021р. включно.

В задоволенні клопотання адвоката Гончаренко П.П., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , про зміну умов домашнього арешту - відмовити.

В задоволенні клопотання прокурора Ульянова М.О. про зміну запобіжного заходу з особистого зобов`язання на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в межах дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме, прибувати за кожною вимогою до суду, утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками та іншими обвинуваченими на строк до 20 листопада 2021р. включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що працівники органів поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених обов`язків. В разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено учасникам справи 22.09.2021р. в 16.30год.

Суддя Н.А.Мурашова

21.09.2021