Постанова № 9981225, 09.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

09 червня 2010 р. р. № 2а-254/10/1370

ПП "Укрзахідліс"

до ДПА України

пропро визнання рішення недійсним ,

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Карпяк О.О.

судді Гавдика З.В.

судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Зановяк О.П.

за участю:

представника позивача Цап М.П. (довіреність від 04 січня 2010 року)

представника відповідача Пилип”юк А.М. (довіреність від 28.01.2010 року №10-6018/259, довіреність від 27.10.2009 року №23306/9/10-106/116, довіреність від 19.10.2009 року №45/10-0)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Укрзахідліс” до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації у Львівській області, Державної податкової інспекції у Камянка Бузькому районі про скасування рішення та визнання скарги задоволеною, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство “Укрзахідліс” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації України, просить скасувати рішення Державної податкової адміністрації України про залишення скарг без розгляду №6852/6/25-0115 від 16.07.2009 року, визнати скарги від 18.05.2009 року на податкові повідомлення рішення ДПІ у Камянка Бузькому районі від 05.12.2008 року №0000952301/0 і №0000962301/0 (від 11.02.2009 року №000000952301/1 і №0000962301/1) та на рішення ДПА у Львівській області від 24.04.2009 року №8732/10/25-005/369 повністю задоволеними.

Ухвалою від 12.01.2010 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 12.03.2010 року залучено до участі у справі відповідачів Державну податкову адміністрацію у Львівській області та Державну податкову інспекцію у Камянка Бузькому районі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним в порядку адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень ДПІ в Камянка Бузькому районі подано скаргу до Державної податкової адміністрації у Львівській області, рішення за результатами розгляду якої отримали 08 травня 2009 року. Строк подання скарги до вищестоящого органу ДПА України становить 10 днів, тобто до 18 травня 2010 року. 01.06.2009 року ДПА України винесено рішення №5074/6/25-0115 про продовження терміну розгляду повторних скарг, а 16 липня 2009 року рішення №6852/6/25-0115 про залишення скарг без розгляду у звязку з поданням скарги 19.05.2009 року з пропущенням 10-денного строку для подання скарги. Позивач стверджує, що дві скарги до ДПА України ними було відправлено (здано на пошту) 18 травня 2009 року, що підтверджується листом Центру поштового звязку №9 Львівської дирекції Українського державного підприємства звязку «Укрпошта»№02-18-425 від 21.08.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити.

Відповідач 1 Державна податкова адміністрація України проти позову заперечує з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов від 19.03.2010 року №9542. Заперечення обґрунтовує пп.5.2.2., пп..5.2.4 п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп.3, 5, 12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 року №29. Відповідач 1 зазначає, що скарги позивача надіслані до ДПА України 19.05.2009 року з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання скарги після вручення рішення ДПА у Львівській області ,прийнятого за розглядом повторної скарги. Тому, ДПА України, рішенням №6852/6/25-0115 від 16.07.2009 року правомірно залишено без розгляду скарги директора позивача. Крім того, відповідач 1 вказує на те, що відповідно до ст.17 КАС України, предметом розгляду в адміністративній справі можуть бути лише такі рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, з яким повязується виникнення прав та обовязків у інших осіб. Рішення про результати розгляду скарги не є рішенням в розумінні п.1.ч.1 ст.17 КАС України, а тому не може оскаржуватися в адміністративному суді ,оскільки цей акт не має обовязкового характеру та не тягне за собою юридичних наслідків.

Відповідач 2 Державна податкова адміністрація у Львівській області проти позову заперечує.

Відповідач 3 Державна податкова інспекція у Камянка Бузькому районі проти позову заперечує ,подали клопотання про закриття провадження у справі.

Представник відповідачів проти позову заперечив, з підстав, наведених у письмовому запереченні, просить відмовити у задоволенні позову.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 червня 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступне.

На підставі акта перевірки від 25.11.2008 року №149/23-0/32801764 ДПІ в Камянка Бузькому районі винесено податкові повідомлення рішення від 05.12.2008 року №0000952301/0 та №0000962301/0.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивачем подано скарги до ДПІ в Камянка Бузькому районі, у відповідь на які податковим органом винесено рішення про відмову у задоволенні скарги.

24.02.2009 року позивачем подано повторну скаргу до ДПА у Львівські області. 24 квітня 2009 року надано відповідь на повторні скарги частково скасовано податкові повідомлення рішення та донараховано суму податкового зобовязання. Вказану відповідь позивачем отримано 08.05.2009 року. Дані обставини сторонами не заперечувались.

19 травня 2009 року позивачем надіслано рекомендованими листами повторні скарги на податкові повідомлення рішення до Державної податкової адміністрації України. Дані обставини підтверджуються реєстром №8030000456026 від 19.05.2009 року та копіями конвертів з відмітками поштового відділення, копії яких є в матеріалах справи.

Стосовно покликання позивача на лист Центру поштового звязку №9 Львівської дирекції Українського державного підприємства звязку «Укрпошта»№02-18-425 від 21.08.2009 року то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1.2.2. Наказу Укрпошта від 12.05.206 року №211 "Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень", про прийняте для пересилання рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція (рис. 14). У розрахунковій квитанції зазначається: порядковий номер розрахункової квитанції; номер поштового відправлення (через дріб після номера квитанції), вид поштового відправлення, особлива відмітка, якщо рекомендоване відправлення подається з повідомленням про вручення, з відміткою "Судова повістка", "Вручити особисто"; місце призначення; його маса; сума плати за пересилання тощо. У визначеному місці розрахункової квитанції проставляється відбиток календарного штемпеля.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування ,не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже належним та допустимим доказом відправлення листа поштою є касовий чек або розрахункова квитанція, а не лист. Тому лист Центру поштового звязку №9 Львівської дирекції Українського державного підприємства звязку «Укрпошта»№02-18-425 від 21.08.2009 року не є належним та допустимим доказом відправлення скарг на адресу відповідача.

Відповідно до пп.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами і доповненнями, у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Відповідно до пп.5.2.4. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами і доповненнями, процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт ,який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З рахуванням вимог ч.2 цієї ж статті, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен розяснити позивачеві ,до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Отже, повноваження суду у разі закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, обмежені обовязком розяснення позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Таким чином, відсутність у органу державної податкової служби повноважень на звернення до суду з таким позовом, тягне за собою відмову в задоволенні позову, а не закриття провадження у справі, оскільки суд позбавлений можливості розяснити стороні до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

В інакшому випадку (у разі закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України без розяснення стороні до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких прав); особа (орган державної влади) ,яка звернулась до суду, позбавляється захисту порушеного права в суді та на правову оцінку спору в органах правосуддя, що є порушенням ст. 124 Конституції України.

Тому твердження відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі не відповідає дійсності та не береться судом до уваги, спір носить публічно правовий характер.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що відповідачем ДПА України правомірно, з додержанням вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийнято рішення про залишення скарг без розгляду №6852/6/25-0115 від 16.07.2009 року.

Оскільки судом встановлено правомірність прийнятого ДПА України рішення про залишення скарг без розгляду №6852/6/25-0115 від 16.07.2009 року, враховуючи положення ст.162 КАС України, тому у задоволенні позовних вимог про визнання скарг від 18.05.2009 року на податкові повідомлення рішення ДПІ у Камянка Бузькому районі від 05.12.2008 року №0000952301/0 і №0000962301/0 (від 11.02.2009 року №000000952301/1 і №0000962301/1) та на рішення ДПА у Львівській області від 24.04.2009 року №8732/10/25-005/369 повністю задоволеними, слід відмовити за безпідставністю.

Таким чином, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 143, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як О.О.