Постанова № 9979494, 04.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2010 р. справа № 2а-5760/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Ушенка С. В.

при секретаріВасневі Д.Г.

за участю представника позивача -Рульова П.В.,

представника відповідача - Оптової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Параді - М» до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправними дій і рішення, скасування рішення «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» № 02/16-0393 від 26.02.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Параді - М» звернувся до суду з позовом до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправними дій і рішення, скасування рішення «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» № 02/16-0393 від 26.02.2010 року.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що 26.02.2010 р. Головним Донецьким обласним управлінням у справах захисту прав споживачів було винесено Рішення № 02/16-0393 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083 грн. за порушення ст. 22 ЗУ «Про рекламу», а саме розповсюдження реклами алкогольних напоїв, яка знаходиться на фасаді магазину. Крім того, позивач звертає увагу на те, що в тексті самого Рішення не зазначається яке саме порушення зазначеної статті Закону допущено. З огляду на це, посилання на порушення без зазначення конкретних заборон або застережень, є неприпустимими, бо цей факт свідчить про недоведеність факту вчинення правопорушення. Представник позивача на Вимогу Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів зявився на розгляд справи 25.02.2010 р., надав свої заперечення щодо суті виявлених порушень та надав витребувані документи, але його не повідомили про прийняте рішення. Фактично Рішення № 02/16-0393 було прийняте 26.02.2010р. у відсутність представника позивача, що є прямим порушенням Порядку накладення штрафів. Також, банер із фотографіями алкогольної продукції, яка реалізується позивачем у своєму магазині, був розміщений біля вхідної двері магазину напоїв на елементі обладнання (вітрині магазину) тобто місці торгівлі (реалізації) алкогольної продукції. За приписами ч. 7 ст. 8 ЗУ «Про рекламу» визначено, що розміщення інформації про виробника товару та\або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та\або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та\або на його упаковці, не вважається рекламою. Таким чином у відповідача були відсутні правові підстави для накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, бо зазначений банер не вважається рекламою згідно приписам чинного законодавства України і його розміщення в місці торгівлі не тягне накладення штрафу. Просив визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття зазначеного Рішення, та визнати протиправним та скасувати Рішення про накладення штрафу № 02/16-0393 від 26.02.2010 року у розмірі 5083 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, в яких зазначено, що згідно ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про рекламу» реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарі і послуг, інших обєктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: засобами зовнішньої реклами (про що зазначено у протоколі про порушення законодавства про рекламу від 05.12.2010 р. № 000002). 25.02.2010р. позивач зявився на розгляд заяви та надав документи, але встановити вартість розповсюдженої реклами не є можливим, тому що згідно акту приймання-передавання банер був переданий у безоплатне користування. Тому Управління вважає, що банер має певну матеріальну цінність, яка не може бути безоплатною. Згідно з цим Управління наклало штраф за порушення ст. 22 ЗУ «Про рекламу» при неможливості встановлення вартості розповсюдженої реклами у розмірі 299 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Просив в задоволенні позовних вимог ПП «Параді-м» відмовити.

Вислухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і наявні в ній докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженому Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12.09.2007 року № 217, територіальні органи, якими є Головне Донецьке обласне управління у справах захисту прав споживачів, здійснюють контроль за дотриманням рекламодавцями, виробниками і розповсюджувачами реклами норм законодавства про рекламу.

Порядок здійснення такого контролю встановлений ст. 26 Закону України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693.

Приватне підприємство «Параді - М» (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89) зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.12.2007 р., ідентифікаційний код 35637260.

Судом встановлено, що 05.02.2009 року посадовою особою Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів було здійснено на підставі вимог ст. 26 Закону України «Про рекламу» спеціальні заходи по здійсненню контролю за дотриманням законодавства про рекламу ПП «Параді - М».

05.02.2010 року головним спеціалістом Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів було винесено протокол № 000002 про порушення законодавства про рекламу.

Листом Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів від 08.02.2010 року № 02/17-0226 ПП «Параді - М» було зобовязано надати до 15.08.2009 року на адресу управління копію акту приймання передавання банеру від 01.08.2008 р., розташованого за адресою магазину «Параді»: м. Донецьк, вул. Артема, 125, копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, та письмово обґрунтоване пояснення щодо розміщення реклами з порушенням законодавства.

05.02.2010 року Донецьким обласним управлінням у справах захисту прав споживачів було винесено рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Позивачем 08.02.2010 року направлено відповідачу повідомлення про те, що розгляд справи призначено на 25.02.2010 року.

25.02.2010 року було складено протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу.

26.02.2010 року заступником начальника Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ПП «Параді - М» було накладено штраф у розмірі 5083 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу», реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - це засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача; розповсюджувач реклами - це особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Визначення терміну «зовнішня реклама» наведено в абзаці 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про рекламу», згідно якого зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Розміщення зовнішньої реклами на територіях та обєктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

З пояснень представника позивача та матеріалів справи, зокрема з копії фотографії, вбачається, що банер із фотографіями алкогольної продукції, яка реалізується позивачем у своєму магазині був розміщений біля вхідної двері магазину напоїв на елементі обладнання (вітрині магазину) тобто місці торгівлі (реалізації) алкогольної продукції.

За приписами ч. 7 ст. 8 ЗУ «Про рекламу» визначено, що розміщення інформації про виробника товару та\або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та\або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та\або на його упаковці, не вважається рекламою. Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, оскільки зазначений банер не вважається рекламою згідно приписам чинного законодавства України і його розміщення в місці торгівлі не тягне накладення штрафу.

Оскільки Закон України «Про рекламу» передбачає визначальною ознакою зовнішньої реклами розміщення останньої на відкритій місцевості, а рекламна інформація позивачем розміщувалась біля вхідної двері магазину напоїв на елементі обладнання (вітрині магазину) тобто місці торгівлі (реалізації) алкогольної продукції, суд дійшов висновку, що порушення, викладені у протоколі № 000002 від 05.02.2010 року є хибними, а винесення відповідачем рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і тому підлягає скасуванню.

Крім того, в тексті рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу не зазначається яке саме порушення зазначеної статті Закону допущено позивачем. З огляду на це, посилання на порушення без зазначення конкретних заборон або застережень, є неприпустимими, бо цей факт свідчить про недоведеність факту вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» справа про порушення законодавства про рекламу розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача на вимогу Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів зявився на розгляд справи 25.02.2010 р., надав свої заперечення щодо суті виявлених порушень та надав витребувані документи, але його не повідомили про прийняте рішення. Фактично Рішення № 02/16-0393 було прийняте 26.02.2010р. у відсутність представника позивача, що є прямим порушенням Порядку накладення штрафів.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в судовому засіданні не довів суду тих обставин, що позивач діяв всупереч вимогам діючого законодавства. Документів в їх підтвердження не надав, не спростував доводів позивача щодо неправомірності дій працівників Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів при накладенні штрафів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 02/16-0393 від 26.02.2010 р., діяв на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства «Параді - М» до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправними дій і рішення та визнання протиправними і скасування рішення «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» № 02/16-0393 від 26.02.2010 року обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 72, 86, 91, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Параді - М» до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправними дій і рішення, скасування рішення «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» № 02/16-0393 від 26.02.2010 року задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів щодо прийняття Рішення № 02/16-0393 від 26.02.2010 р. «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу».

Визнати протиправними та скасувати Рішення Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів № 02/16-0393 від 26.02.2010 р. «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Параді-М» судові витрати в сумі 3 (три) грн.. 40 копійок.

Повний текст постанови складено і підписано 07.06.2010 р.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ушенко С. В.