Рішення № 99794392, 21.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року м. Київ № 640/7018/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13, код ЄДРПОУ 38620155)

до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 2/12, код ЄДРПОУ 09807750)

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи адміністративної будівлі АТ «УКРСИББАНК» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) код ЄДРПОУ: 09807750, розташованого за адресою: вул. Феодори Пушиної, 21 у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання АТ «УКРСИББАНК» відключити джерела електроживлення (розподільчі електрощити) та накласти печатки на вхідні двері;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

В якості підстави позову позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим до відповідача необхідно застосувати заходи реагування, спрямовані на недопущення завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2021 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Пунктом 1 частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвала про відкриття провадження направлялася на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка відповідає адресі, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Андріївська, буд. 2/12, м. Київ, 04070.

Відповідно до трекінгу АТ «Укрпошта» ухвалу від 18.03.2021 відповідач отримав 30.04.2021.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов`язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Відповідачем у встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надано.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 №114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від 26.11.2020 №633 «Про затвердження плану перевірок» з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню коронавірусної хвороби (COVID19)» начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві Ватоліним А. було видано наказ від 16.12.2020 №808 «Про проведення планових перевірок».

На підставі наказу від 16.12.2020 №808 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 30.12.2020 №4340 на проведення планової перевірки Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 21. Копію посвідчення від 30.12.2020 №4340 отримала відповідальна особа Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні №4340.

За результатами планової перевірки складено акт від 01.02.2021 №36 щодо дотримання Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано 25 порушень, зокрема:

1. Шляхи евакуації на всіх поверхах захаращені меблями, устаткуванням, іншими предметами (порушення п. 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, далі - ППБУ).

2. Горючі матеріали розміщені біля електричних щитів на відстані менше 1 м. (порушення п. 1.9, 1.18 розділу IV ППБУ).

3. В офісному приміщенні на першому поверсі використовуються саморобні подовжувачі (порушення п 1.18 розділу ІV ППБУ).

4. Для покриття підлоги використовуються матеріали з невизначеними показниками пожежної небезпеки щодо горючості, займистості, токсичності продуктів горіння та димоутворювальної здатності (порушення п. 2.17, п. 2.28 розділу ІІІ ППБУ).

5. На дверях технічного поверху, електрощитових не вказано місця зберігання ключів (порушення п. 2.12 розділу ІІІ ППБУ).

6. Для приміщень електрощитових та серверних (комутаційних) не визначені класи зони згідно з «Правилами будови електроустановок, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні (порушення п. 2.9 розділу ІІІ ППБУ).

7. На шляху евакуації на першому поверсі улаштований поріг (порушення п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ).

8. На надано підтвердження щодо встановлення в протипожежних перешкодах протипожежних дверей в серверних (наявні двері не мають маркування згідно ДСТУ Б В.2.6-77) (порушення п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

9. Офісні приміщення з оргтехнікою, електрощитові та інші технічні приміщення на всіх поверхах не забезпечені вогнегасниками згідно норм (порушення п. 3.9 розділу V ППБУ, п. 5 розділу VІ Правил експлуатації та типові норми належності вогнегасників).

10. Приміщення електрощитових та серверних захаращені сторонніми предметами (порушення п. 2.12 розділу ІІІ ППБУ).

11. Не надано підтверджуючі матеріали щодо планувальних рішень й умов освітлення офісних приміщень згідно з нормованою вимогою (порушення п. 2.23 розділу ІІІ, п. 21, 22 розділу ІІ ППБУ).

12. В приміщеннях комутаційних відсутні протипожежні двері (порушення п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ).

13. Під сходовими клітками зберігаються горючі матеріали, обладнання (порушення п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ).

14. Не всі електрощити, групові електрощитки оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апаратів захисту (плавкої вставки) (порушення п. 1.16 розділу ІV ППБУ).

15. Не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (порушення п. 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України).

16. Вихід на покрівлю із сходової клітки не виконаний через протипожежні двері (порушення вимог ДБН В.1.1-7) (порушення п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ).

17. Не всі приміщення комутаційних обладнані системами автоматичного пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-56 (порушення п. 1.2 розділу V ППБУ).

18. Не надано підтверджуючі документи на перевірку захисту будинку від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушення п. 1.21 розділу ІV ППБУ).

19. На об`єкті відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів від загальної кількості змонтованих існуючої автоматичної пожежної сигналізації (порушення ДБН В.2.5-56) (порушення п. 1.1, 1.4 розділу V ППБУ).

20. В приміщенні електрощитової допускається розміщення робочого місця (порушення п. 2.12 розділу ІІІ ППБУ).

21. На шляху евакуації встановлені турнікети, що обертаються (порушення п. 2.37 розділу ІІІ ППБУ).

22. Не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безпосность. Общие требования» в порушення п. 4.15 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (порушення п. 4 розділу І ППБУ).

23. На випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені простроями фільтрування для саморятування під час пожежі для обслуговуючого персоналу (порушення пункту 4.7 глави 4 розділу VІ ППБУ).

24. Відсутні протипожежні двері 2-го типу, що виходять у бік атріуму відповідно до пункту В.9 додатку В ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будівлі» (порушення п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ).

25. Будівля не обладнана системою оповіщення про пожежу 5-го типу згідно з ДБН В.2.5-56 (порушення п. 1.2 розділу V ППБУ, п. В.27 Додатку В ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будівлі»).

Примірник акту від 01.02.2021 №36 отримала відповідальна особа Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», про що зроблено відповідну відмітку в акті.

За порушення вимог пожежної безпеки до адміністративної відповідальності за статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення провідний фахівець Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» - ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності (протокол серії КИ №088232/5 від 30.01.2021).

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (в редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» одними із основних принципів державного нагляду (контролю) є: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

В силу вимог ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За змістом статті 1 Кодексу цивільного захисту України цим Кодексом врегульовано відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно зі ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено в ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням і для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Проте матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних у приписі, і прохання провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень.

Також матеріали справи не містять висновку позивача, що відповідач усунув зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами. Крім того, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач не заперечував проти того, що ним не усунуті всі порушення зазначені в приписі.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) і з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

На думку суду, повне зупинення роботи адміністративної будівлі АТ «УКРСИББАНК» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) код ЄДРПОУ: 09807750, розташованого за адресою: вул. Феодори Пушиної, 21 у Святошинському районі м. Києва є пропорційним з урахуванням наведених порушень, збиткам, яких може зазнати суб`єкт господарювання в зв`язку з забороною та можливими негативними наслідками для життя та здоров`я людей в разі виникнення пожежі. Надзвичайна подія за таких обставин може призвести до незворотних наслідків. У даному випадку наявність обґрунтованого побоювання, що підтверджено доказами, є достатнім для вжиття заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації приміщень.

З огляду на викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи адміністративної будівлі АТ «УКРСИББАНК» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) код ЄДРПОУ: 09807750, розташованого за адресою: вул. Феодори Пушиної, 21 у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання АТ «УКРСИББАНК» відключити джерела електроживлення (розподільчі електрощити) та накласти печатки на вхідні двері.

На думку суду, обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення в цій частині може бути покладено на контролюючий орган. Водночас це не повинно перешкоджати облаштуванню приміщень з метою усунення встановлених недоліків, відповідні роботи повинні проводитись з дотриманням правил безпеки.

Згідно з платіжним дорученням від 04.03.2021 №975 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У адміністративній справі свідки не допитувалися та експертизи не призначалися, а тому витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи адміністративної будівлі АТ «УКРСИББАНК» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) код ЄДРПОУ: 09807750, розташованого за адресою: вул. Феодори Пушиної, 21 у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання АТ «УКРСИББАНК» відключити джерела електроживлення (розподільчі електрощити) та накласти печатки на вхідні двері.

Покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська