Рішення № 99790400, 22.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 р. Справа№200/6753/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді КошкошО.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціального захисту про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціального захисту (ідентифікаційний код 08301764, 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Громової, 67) про визнання дій протиправними щодо відмови здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.08.2018, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.08.2018 з урахуванням базового місяця для обчислення індексації січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум, зобов`язати підготувати та надати довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розмірі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення із зазначенням нарахованої та виплаченої індексації. В обґрунтування зазначено, що під час проходження військової служби виплата грошового забезпечення здійснена не в повному обсязі, а саме не проведена та не виплачена індексація грошового забезпечення.

07 червня 2021 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

23 червня 2021 року ухвалою суду призначено підготовче засідання.

17 серпня 2021 року ухвалою суду відкладено підготовче засідання.

31 серпня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти задоволення позовних вимог, зазначено, що порядком №1078 не визначено механізму виплати суми індексації у поточному році за минулі періоди. Виплата сум індексації проводиться одночасно із виплатою грошового забезпечення. Разом з цим, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям збройних ЗС України у листопаді 2015 року листопаді 2018 року у Міністерстві оборони України не було. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Крім того, відповідач просив застосувати положення ч.5 ст.122 КАС України, що передбачають місячний строк звернення до суду. Зауважив, що остаточний розрахунок проведено 26.08.2020, що свідчить про порушення строку звернення до суду.

У судове засідання призначене на 21 вересня 2021 року представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За таких обставин суд визнав за можливе провести судове засідання в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , заступник військового комісара начальника мобілізаційного відділення Волноваського районного військового комісаріату Донецької області оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України звільнено з військової служби у відставку з 08 серпня 2018 року. Період проходження служби 30.02.1989 08.08.2018.

24 лютого 2020 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/589/20-а визнано протиправними дії Донецького обласного військового комісаріату щодо не нарахування та не виплатити індексації грошового забезпечення за період з 2016 року по серпень 2018 року, ненаданні відповідної довідки-розрахунку для надання до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області з метою перерахунку пенсії до вимог чинного законодавства ОСОБА_1 ; зобов`язано Донецький обласний військовий комісаріат зробити розрахунок індексації та надати довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 2016 року по серпень 2018 року для звернення до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 ; зобов`язано зробити відповідні розрахунки виплати індексації грошового забезпечення за період з 2016 року по серпень 2018 року та провести їх виплату ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 11.08.2020.

З відповіді Донецького ОВК від 14.09.2020 №10/817 та копії розрахунку індексації вбачається, що на виконання рішення суду по справі №200/589/20-а за період 2016-2018 року проведена індексація грошового забезпечення. Повідомлено про проведення нарахування та виплати індексації за період січень 2016 року лютий 2018 року з урахуванням базового місяця липень 2014 року; а за період березень 2018 року серпень 2018 року базового місяця березень 2018 року та фіксовану суму індексації 766,19 грн.

Не погоджуючись із розміром нарахованої індексації, в т.ч. визначенням базових місяців, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначеноЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ч. ч. 1-3ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначеніЗаконом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно ізст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз. 3ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно ізст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»(в редакції з 01.01.2016 по 31.07.2018) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цьогоЗакону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 2, 6ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно ізст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»у разі виникнення обставин, передбаченихстаттею 4 цього Законугрошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078(далі - Порядок № 1078).

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікуванняЗакону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до абз. 5 п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абз.абз. 1, 2, 5, 6 п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Абзацами 1 6 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до пп. 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Суд зауважує, що право на проведення (нарахування/виплату) індексації грошового забезпечення позивачу за період 2016 серпень 2018 року не є спірною обставиною, оскільки наявне судове рішення по справі №200/589/20-а яке набрало законної сили.

Згідно ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо визначення базових місяців для нарахування індексації грошового забезпечення суд зазначає наступне.

Враховуючи положення Порядку № 1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови № 1294.

Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставіпостанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року у зв`язку з прийняттямнаказу Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року № 90Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалося, що є підставою для встановлення базового місяця для проведення індексації січень 2008 року.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення, що виплачене у період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

У подальшому, після прийняттяпостанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(набрала законної сили 01 березня 2018 року), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

Відтак, саме березень 2018 року, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення, що виплачене у період з 01.03.2018 по 08.08.2018.

Щодо посилання відповідача на порушення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2статті 122 Кодексу адміністративного судочинства Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частини 2статті 233 Кодексу законів про працю України(далі -КЗпП України), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Непоширення нормКЗпП Українина військовослужбовців стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці. Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців (зокрема, затримку виплати індексації грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення, тоді як такі питання врегульованіКЗпП України.

Конституційний Суд України в пункті 2.3 мотивувальної частини Рішення №9-рп/2013 від 15.10.2013 вказав, що спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

В цьому ж Рішенні Суд також вказав, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, Конституційний Суд України при тлумаченністатті 233 КЗпП Українивиходить з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку, а в зазначеній статтіКЗпП Українивстановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати таких.

Застосування до позову про стягнення невиплаченої військовослужбовцям індексації грошового забезпечення лише частини 2статті 122 КАС України, спричинить необґрунтоване обмеження їхніх прав, тоді як відповідно достатті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Враховуючи те, що за період з 01.01.2016 по 08.08.2018 відповідачем не проведено та не виплачено у повному обсязі індексацію грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності, як пасивної поведінки щодо нарахування та виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.08.2018 у повному обсязі, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпеченняза період з 01.01.2016 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 08.08.2018 - березень 2018 року з врахуванням фактично виплачених сум.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про зобов`язання нарахувати та сплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення суд враховує наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати передбачено, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі Порядок), для реалізації згаданого Закону.

За приписами ст. 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

За змістом абз. 1 п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Відповідно до статті 4 Закон № 2050-ІІІ та п.5 Порядку вбачається, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому з місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Таким чином, основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 року у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 року у справі № 140/1547/19, від 16.04.2020 року у справі № 220/11292/19-а.

Враховуючи, що у цій справі позивачу не був нарахований та виплачений дохід за спірний період у вигляді індексації грошового забезпечення, що слугувало підставою для звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є передчасними, а відтак правові підстави для їх задоволення відсутні.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки у цій справі відповідача зобов`язано здійснити відповідне нарахування та виплату індексації з врахуванням відповідного базового місця, а дії щодо надання оновленої довідки із визначенням таких нарахованих сум пов`язані з фактом набрання законної сили рішенням у даній справі, а тому наразі у суду відсутні підстави констатувати наявність/відсутність порушеного права в цій частині.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписівЗакону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись нормамиКодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціального захисту про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціального захисту щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця - січень 2008 року, а в період 01.03.2018 по 08.08.2018 виходячи із базового місяця - березень 2018 року з врахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціального захисту нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпеченняза період з 01.01.2016 по 28.02.2018 виходячи із базового місяця - січень 2008 року, а в період 01.03.2018 по 08.08.2018 виходячи із базового місяця - березень 2018 року з врахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош