Ухвала суду № 99789926, 06.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 вересня 2021 року Справа №160/10576/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон», в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» (ЄДРПОУ 39483830) у розмірі 1126437,24грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що станом на дату подання цієї позовної заяви до суду в інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» обліковується податковий борг на загальну суму 1126437,24грн., який виник внаслідок несплати відповідачем в установлені законом строки сум узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0008915130 від 30.01.2020р. на суму 895647,00грн. (за основним платежем) та на суму 228593,75грн. (за штрафними санкціями), №0093435130 від 29.07.2020р. на суму штрафу у розмірі 1020,00грн. та №0036730411 від 29.07.2020р. на суму штрафу у розмірі 1020,00грн., які відповідачем оскаржені не були. Крім того, на підставі п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України на суму податкового боргу відповідача контролюючим органом нараховано пеню у загальному розмірі 156,49грн. за період з 14.09.2020р. по 09.02.2021р. по податковому повідомленню-рішенню №000891510 від 30.01.2020р. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу про сплату боргу форми «Ю» від 08.10.2020р. №9765-13, яка на правлена на адресу підприємства засобами поштового зв`язку. Станом на час звернення до суду з позовом означений податковий борг відповідачем не погашений і не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» про стягнення податкового боргу прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10576/21 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 05.08.2021 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області детальний розрахунок податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» у сумі 1126437,24 грн., а також витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» докази сплати до бюджету сум податкового боргу у сумі 1126437,24 грн.; докази оскарження в адміністративному чи судовому порядку податкового повідомлення-рішення: форми «Р» №0008915130 від 30.01.2020р.; форми «В4» №0008905130 від 30.01.2020р.; форми «ПС» №0093435130 від 29.07.2020р.; форми «ПС» №0036730411 від 26.11.2020р.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» засобами поштового зв`язку, проте 15.07.2021 року конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вищевказана ухвала суду, було повернуто на адресу суду відділенням поштового зв`язку. При цьому, адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною, як місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначеною позивачем у позові.

Також копія вказаної ухвали суду направлена на електронну адресу відповідача dnpcos@gmail.com (вказану як офіційну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

При цьому, 28 липня 2021 року від представника відповідача до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, відповідно до відмітки на якій представник відповідача ознайомився з матеріалами справи у повному обсязі та зробив фотокопії 29.07.2021р.

29 липня 2021 року до суду від відповідача на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2021р. надійшов розрахунок податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» на суму 1126437,24 грн.

06 вересня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Джалон» подано до суду відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Крім того, 19 серпня 2021 року та 06 вересня 2021 року від відповідача надійшли заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування яких зазначено, що предметом спору є стягнення із відповідача податкового боргу в сумі 1126437,24 грн., яка є значною для підприємства та може фактично призвести до повного зупинення його діяльності, при цьому, ці грошові зобов`язання є не самостійно визначеними та неоплаченими відповідачем, а донараховані контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим під час розгляду справи необхідним є встановлення факту узгодженості таких зобов`язань (особливо враховуючи факт неотримання відповідачем відповідних податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов`язань) та підстави їх нарахування, а також з урахуванням тієї обставини, що відповідачем не було отримано ані податкові повідомлення-рішення, ані податкову вимогу, при цьому, відповідач категорично із ними не погоджується та на даний час готує оскарження як податкових повідомлень-рішень, так і податкової вимоги, в тому числі шляхом пред`явлення зустрічної позовної заяви. Також, для забезпечення реалізації прав відповідача, передбачених КАС України, відповідач бажає приймати участь через свого представника в судових засіданнях під час розгляду даної справи, надавати відповідні пояснення та користуватися процесуальними правами.

Згідно із довідкою відділу управління персоналом від 16.08.2021 року №153 суддя Турова Олена Михайлівна у період з 16.08.2021 року по 03.09.2021 року, включно, перебувала у щорічній відпустці.

Зважаючи на те, що з 16.08.2021 року по 03.09.2021 року включно суддя Турова О.М. перебувала у щорічній відпустці, заяви відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження розглянуто у письмовому провадженні першого робочого дня.

Вирішуючи подані відповідачем заяви, суд виходить із наступного.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі КАС України).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто суми, яка перевищує 1135000,00грн. (2270,00грн. х 500).

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які НЕ можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

Доводи відповідача в обґрунтування необхідності переходу до розгляду справи у загальне позовне провадження про те, що сума позову значна для відповідача, не можуть бути враховані судом в якості обґрунтованої підстави для вирішення питання про перехід розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, оскільки заявлена до стягнення сума менша за встановлену законом у п.4 ч.4 ст.12 та п.4 ч.4 ст.257 КАС України.

Так, з ч.4 ст.257 КАС України слідує, що при вирішенні питання про вид позовного провадження, за правилами якого слід розглядати справу про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, необхідно враховувати суму зобов`язань, визначених таким рішенням для позивача (платника), і у разі, якщо така сума перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

При цьому, відповідно до п.24 ч.1 ст.4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Таким чином, задля того, щоб можливо було стверджувати, що справа обов`язково має розглядатися за правилами загального позовного провадження, в такій справі має оскаржуватися рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна позовна заява про оскарження цього рішення суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на те, що позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» про стягнення податкового боргу подана 30.06.2021р., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення того, чи перевищує сума п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до приписів п.24 ч.1 ст.4 КАС України, має вираховуватися станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна позовна заява, тобто на 01 січня 2021 року.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00грн.

Таким чином, з урахуванням приписів п.4 ч.4 ст.257 КАС України, за правилами загального позовного провадження у 2021 році мають розглядатися, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує 1135000,00грн. (500 х 2270,00грн.).

Зважаючи на те, що у справі, що розглядається, позивачем є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області і предметом спору є наявність підстав для стягнення податкового боргу, а не оскарження рішення цього контролюючого органу, а сума стягнення становить 1126437,24грн., тобто менше ніж 1135000,00грн., дана справа не є такою, що відповідно до приписів п.4 ч.4 ст.257 КАС України має розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Факт ж узгодженості податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, на підставі яких позивачем заявлено вимоги про стягнення податкового боргу, буде встановлюватись судом при вирішенні спору по суті за наслідками судового розгляду незалежно від провадження (спрощеного чи загального), за правилами якого розглядатиметься справа.

Суд також звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідач та його представник не позбавлені права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Також суд враховує, чинність станом на теперішній час в країні карантину, запровадженого приписами постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", та тенденцію щодо погіршення ситуації з коронавірусом на території України, в тому числі на території Дніпропетровської області, та стрімке зростання захворюваності на COVID-19 серед працівників суду, у зв`язку із чим задля недопущення подальшого зростання захворюваності серед працівників та відвідувачів суду бажаним є утримання від відвідування приміщення суду та проведення розгляду справ за наявності передбаченої чинним законодавством можливості в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Суд зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Щодо посилання відповідача на бажання звернутися в рамках цієї справи з зустрічною позовною заявою про оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, при цьому, за приписами ч.5 ст.162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, водночас, ухвалою суду від 05.07.2021р. відповідачу встановлено строк на подання відзиву у справі - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як зазначено вище, копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» засобами поштового зв`язку, проте 15.07.2021 року конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вищевказана ухвала суду, було повернуто на адресу суду відділенням поштового зв`язку. При цьому, адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною, як місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначеною позивачем у позові.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При цьому згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2020р. повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №804/575/18.

Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також копія вказаної ухвали суду направлена на електронну адресу відповідача dnpcos@gmail.com (вказану як офіційну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

При цьому, 28 липня 2021 року від представника відповідача до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, відповідно до відмітки на якій представник відповідача ознайомився з матеріалами справи у повному обсязі та зробив фотокопії 29.07.2021р.

Разом з цим, станом на 06.09.2021р. відповідачем зустрічної позовної заяви подано не було, а строк для її подачі є таким, що сплинув. Отже, підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у розумінні приписів ст.177 КАС України також відсутні.

Згідно з ч.4 ст.260 КАС України у разі якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Зважаючи на вищенаведене, підстави стверджувати, що розгляд цієї справи повинен відбуватися в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відсутні, тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяв відповідача про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джалон» про стягнення податкового боргу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку приписів статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Турова