Рішення № 99786982, 07.09.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1114/20

2/0203/280/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю представника позивача - Гайворонського О.Г.

відповідача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, під час розгляду справи уточнивши позовні вимоги, посилався на те, що 07.05.2018 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. На виконання умов договору відповідачу було видано преміальну картку World Elite, з встановленим кредитним лімітом до 400000 грн. Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконує, в зв`язку з чим, станом на 21.06.2021 року виникла заборгованість в сумі 436769 грн. 51 коп., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 311402 грн. 98 коп., за простроченими відсотками в сумі 125366 грн. 53 коп. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 311402 грн. 98 коп. та судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору.

Ухвалою від 21.04.2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Заочним рішенням від 19.08.2020 року позов було задоволено повністю.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року заочне рішення від 19.08.2020 року було скасовано та справу призначено до нового розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.12.2020 року було відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.03.2021 року ухвалу від 18.12.2020 року скасовано, заяву представника банку про забезпечення позову частково задоволено.

Протокольною ухвалою від 28.01.2021 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено останню до розгляду по суті.

У наданому відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що 07.05.2018 року ним було подано анкету-заяву на отримання дебетової картки, яку він планував використовувати для власних потреб, з метою придбання товарів та оплати послуг. На підставі цієї заяви банком було відкрито картковий рахунок та видано банківську карту. Заповнюючи анкету він не бажав встановлення кредитного ліміту. Не зважаючи на це, 07.11.2017 року банком в односторонньому порядку було встановлено кредитний ліміт. Вказане свідчить про те, що сторони не дійшли згоди щодо розміру кредиту та строку кредитування, розміру процентів. Зазначив, що кредитного договору не укладав, не був ознайомлений з умовами кредитування з використанням банківської картки, його підпис на умовах відсутній; відсутні докази отримання кредитної картки із встановленим кредитним лімітом, розміру отриманих коштів. Загальна сума сплачених ним процентів по картковому рахунку становить 109358 грн. 19 коп. та вона не була зарахована в тіло кредиту. Таким чином, залишок заборгованості по картковому рахунку має становити 190641 грн. 81 коп.

У відповіді на відзив представник банку посилався на те, що Умови та правила є публічною офертою та клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що підписавши заяви, він ознайомився та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування. На підставі останніх, відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , ключем до якого є пластикова картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач в заяві. Таким чином, банк забезпечив позичальнику можливість доступу до кредитного рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП-пароль. З наданої виписки по рахунку чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, останній користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши доводи викладені сторонами в заявах по суті справи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до чч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на приєднання відповідача до Умов та Правила надання банківських послуг, ознайомлення з останніми та Тарифами обслуговування кредитних карт, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять доказів фактичного ознайомлення відповідача з відповідними Умовами та Правилами, Тарифами, що останній погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк».

Також, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Підписи відповідача на відповідних Умовах та Правих, Тарифах, відсутні.

Таким чином, суд вважає, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131 цс19, яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права у спірних правовідносинах.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що 07.05.2018 року відповідачем було подано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Також відповідачем 11.04.2019 року було підписано паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до анкети-заяви відповідачу було встановлено кредитний ліміт, видано кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до липня 2019 року та перевипущено кредитну картку № НОМЕР_2 зі строком дії до липня 2022 року.

Вказане підтверджується відповідними копіями анкети-заяви, довідками по встановлення та зміну кредитного ліміту, про видачу кредитних карток та випискою по рахунку.

З виписки по рахунку та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитним коштами, проте свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно уточненого позову станом на 21.06.2021 року розрахована банком в сумі 436769 грн. 51 коп., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 311402 грн. 98 коп., за простроченими відсотками в сумі 125366 грн. 53 коп.

В своєму позові позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 311402 грн. 98 коп., що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає безпідставними та відхиляє доводи відповідача про те, що він не мав намірів оформлювати кредитну картку, що позивачем не надано доказів видачі йому кредитної картки, розміру наданого кредиту, а також, що з ним не погоджувався розмір кредитного ліміту, оскільки вказане спростовується підписаною відповідачем анкетою-заявою, паспортом споживчого кредиту, довідкою про видачу кредитної картки.

Крім того, сам відповідач під час розгляду справи в суді не заперечував факт користування кредитними коштами, що також вбачається з виписки по рахунку та було б неможливо без використання відповідної кредитної картки.

Також згідно долученої до позову виписки по рахунку вбачається, що відповідач в розмірах встановленого кредитного ліміту неодноразово користувався кредитною карткою, отримуючи кошти через банкомат, здійснюючи розрахунки через термінали, тим самим погодившись з розміром кредитного ліміту та його зміною.

В частині доводів відповідача про те, що ним було сплачено кошти в сумі 109358 грн. 19 коп., які не були зараховані на погашення тіла кредиту, суд враховує, що відповідно до розрахунку банку, сума заборгованості відповідача за простроченим тілом кредиту становить 311402 грн. 98 коп., що також підтверджується випискою по рахунку. Також з розрахунку вбачається, що при його проведенні було враховано сплачені відповідачем кошти.

Правильність вказаного розрахунку відповідачем не спростована та власного розрахунку не надано.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку, що позивач має право вимагати захисту своїх прав в судовому порядку, шляхом зобов`язання виконати боржника свій обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 07.05.2018 року, яка утворилась станом на 21.06.2021 року, в сумі 311402 грн. 98 коп., що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Під час розгляду справи також встановлено, що під час виконання заочного рішення у даній справі від 19.08.2020 року та до його скасування, з відповідача на користь позивача в рамках виконавчого провадження частково була стягнута заборгованість в сумі 578 грн. 19 коп.

Поряд з цим, оскільки вказана сума була стягнута саме на виконання рішення у даній справі, а не в позасудовому порядку відповідачем, суд при ухваленні рішення за наслідками нового розгляду справи, не враховує цю суму в розмір загальної заборгованості, яка підлягає стягненню та вважає, що вказана сума має враховуватись при подальшому виконанні рішення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 4671 грн. 04 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,526,530,626,628,633,634,638,1048,1049,1050,1054, 1055,1056-1 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,258,259,263-268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського,1д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 07 травня 2018 року, яка утворилась станом на 21 червня 2021 року, в сумі 311402 грн. 98 коп., що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського,1д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 4671 грн. 04 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2021 року.

Суддя С.Ю.Казак