Рішення № 99785851, 21.09.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/524/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця Гребенюка Василя Вікторовича

до Приватного підприємства «Поярков»

про стягнення 279850 грн шрафу,

за участю:

- секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

- представників:

позивача – Петрової О.О.,

відповідача – Мамонтова Д.О.,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

16.04.2021 фізична особа-підприємець Гребенюк В.В. звернувся з позовом до Приватного підприємства «Поярков» про стягнення 279850 грн штрафних санкцій за договором перевезення № 15 від 21.05.2018.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- за договором № 4/10 від 12.06.2018, він, являючись власником автостанції, надавав послуги Управлінню транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації по організації надання послуг пасажирам при їх перевезенні,

- у свою чергу, Відповідач був перевізником пасажирів автомобільним транспортом за договором № 2016/1/5-7/1 від 15.07.2016, укладеним ним та Управлінням транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації,

- поряд з цим, за договором № 15 від 21.05.2018 про надання послуг автостанцією перевізникові, укладеним між ним та Відповідачем, він зобов`язався здійснювати продаж квитків та надавати інші послуги з організації відправлення пасажирів тощо, а останній зобов`язався подавати автобуси на автостанцію та здійснювати перевезення за відповідним графіком руху,

- Відповідач протягом дії договору, а саме в період з червня 2019 року по грудень 2020 року, взяті на себе зобов`язання у відповідності до договору не виконував, а саме не здійснював перевезення за графіком, про що складені акти перевірок,

- у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань Відповідач повинен сплатити штраф згідно з пунктами 4.1. та 4.2. договору № 15 у розмірі 50 грн за кожний випадок порушення.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що:

- Позивач не має права на застосування штрафних санкцій, оскільки не здійснює обслуговування маршрутів, які виконуються Відповідачем,

- за умовами договору № 2016/1/5-7/1 перевезення за маршрутами: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564); здійснюється через автостанцію під назвою «Скадовська», за адресою: м. Скадовськ, вул. Пасічника, 3; яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс», а не через автостанцію «Скадовська», за адресою: м. Скадовськ, вул. Пасічника, 19-а, яка належить Позивачу,

- між ним та ТОВ «Херсонавтотранс» існує окремий договір про надання послуг автостанцією № 98/01-05 від 18.02.2013, а тому саме за цим договором здійснюється організація надання послуг автостанції пасажирам та перевізнику,

- автостанція «Скадовська АС» ТОВ «Херсонавтотранс» атестована у 2015 році і саме вона визнана Херсонською обласною державною адміністрацією як точка відправлення на маршрутах, вказаних у договорі № 2016/1/5-7/1,

- за таких обставин між сторонами відсутні договірні відносини щодо надання послуг на маршрутах, за якими Позивач нарахував штрафні санкції,

- відсутність договірних відносин за спірними маршрутами підтверджується відсутністю у договорі відповідного переліку маршрутів, або будь-якого додатку про такий перелік маршрутів,

- дія договору закінчилася 31.12.2019, а тому підстави для його застосування при нарахуванні штрафу відсутні,

- складені акти перевірок не є належними доказами, оскільки вони складені не у відповідності до пунктів 2.4.3. та 4 договору – у них відсутній підпис Відповідача, водія, або представника перевізника, вони не були направлені Відповідачу,

- строк позовної давності стосовно стягнення штрафу сплинув,

- Позивач не надав доказів оплати 1500 грн у якості сплати штрафу, оскільки у наданій банківській виписці не вказано за яким платіжним документом та від кого отримані ним кошти.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 21.04.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та установив процесуальні строки подачі відповідних заяв.

Підготовче провадження проведене у засіданнях, які відбулися 01.06.2021 та 22.06.2021. Розгляд справи по суті проведений у судових засіданнях 20.07.2021 та 21.09.2021.

Установлені судом обставини

18.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс», виступаючим у якості Власника, та Приватним підприємством «Поярков», як Перевізником, був укладений договір № 98/01-05 про надання послуг автостанцією перевізникові (а.с. 113-113), за умовами якого:

- Перевізник діє, серед іншого, на підставі договору з Управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації від 21.05.2012 № 197 на перевезення пасажирів на внутрішньо обласних маршрутах,

- Власник надає Перевізникові на території своїх автостанцій, вказаних у додатку № 2 комплекс обов`язкових послуг, пов`язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом Перевізника, продажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття, відправлення автобусів (пункт 1.1.),

- термін дії договору встановлюється до 31.12.2013 (пункт 9.2.),

- у випадку відсутності за 15 днів до закінчення дії договору письмової заяви від жодної із сторін про перегляд умов або розірвання договору строк його дії автоматично пролонгується на наступний рік і так щороку до закінчення терміну дії договору про організацію перевезень з державною адміністрацією (пункт 9.3.).

Відповідно до пункту 17 додатку № 2 до договору (а.с. 114) Власник надає послуги Перевізникові на автостанції «Скадовська АС», за адресою: м. Скадовськ, вул. Пасічника, 3.

16.08.2016 між цими ж сторонами укладена додаткова угода до договору № 98/01-05 від 18.02.2013 про надання послуг автостанцією перевізникові (а.с. 120-121), за змістом якої:

- Перевізник діє, серед іншого, на підставі договору з Управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації на перевезення пасажирів автомобільним транспортом міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування,

- визначений перелік маршрутів Перевізника, які обслуговуються автостанціями Власника,зокрема за маршрутами: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564).

Як слідує зі Свідоцтва № 0169 від 23.12.2015 про атестацію автостанції «Скадовська», за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Пасічника, 3; що належить ТОВ «Херсонавтотранс», автостанція атестована на строк з 23.12.2015 до 22.12.2020 (а.с. 122).

05.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс», виступаючим у якості Власника, та Херсонською обласною державною адміністрацією, як Організатором, укладений договір № 2 (а.с. 132-134), за умовами якого:

- його предметом є взаємовідносини стосовно організації надання обов`язкових і додаткових послуг пасажирам та автомобільним перевізникам, що здійснюють перевезення на міжміських і приміських внутрішньо обласних маршрутах на автостанціях Власника, у тому числі «Скадовська АС», за адресою: м. Скадовськ, вул. Пасічника, 3 (пункт 1.1.),

- він укладається на строк дії свідоцтва про атестацію автостанції; строк дії свідоцтва про атестацію автостанції «Скадовська АС» з 23.12.2015 по 22.12.2020 (пункт 8.1.).

15.07.2016 між Управлінням транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації, виступаючим у якості Організатора, та Приватним підприємством «Поярков», як Перевізником, укладений договір № 2016/1/5-7/1 (а.с. 9-11) за умовами якого:

- предметом є здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі території Херсонської області згідно з рішенням конкурсного комітету від 05-06.07.2016 (пункт 1.1.),

- Організатор надає Перевізнику право на перевезення пасажирів у відповідності з паспортами маршрутів на маршрутах, що проходять територією і виходять за межі Скадовського району, а саме: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564) (пункт 2.1.1.),

- договір діє з моменту його укладення і до проведення конкурсу у 2021 році (пункт 4.1.).

Згідно з додатком до листа за вих. № 4-16-336/0/16/327.3 від 26.07.2016 Управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації, адресованого ТОВ «Херсонавтотранс», власник автостанцій був поінформований організатором перевезень про перелік автобусних маршрутів та автоперевізників, які визначені переможцями конкурсу, проведеного 05-06.07.2016. Зокрема, вказано, що перевізником строком на 5 років є ПП «Поярков» за маршрутами: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564).

Отже, вказаними доказами підтверджується наявність правовідносин у спірний період (період нарахування Позивачем штрафу) щодо перевезення пасажирів за маршрутами: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564); безпосередньо між Управлінням транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації та Відповідачем.

Як слідує зі Свідоцтва № 0268 від 26.06.2017 про атестацію автостанції АС «Скадовська», за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Пасічника, 19-а; що належить Позивачу, автостанція атестована на строк з 26.05.2017 до 25.05.2022 (а.с. 79).

21.05.2018 між Позивачем, виступаючим у якості Автостанції, та Відповідачем, як Перевізником, був укладений договір № 15 про надання послуг автостанцією перевізникові (а.с. 16-19), за умовами якого:

- Автостанція приймає на себе зобов`язання з продажу квитків та наданню на своїй території комплексу послуг, пов`язаних з організацією процесу прибуття й відправлення пасажирів, диспетчерського управління, організації прибуття й відправлення автобусів тощо (пункт 1.1.),

- Перевізник повинен подати автобус на автостанцію де формується маршрут за 20 хвилин до відправлення (пункт 2.1.2),

- Перевізник зобов`язаний оплачувати Автостанції суми штрафних санкцій і заборгованості після узгодження їх правомірності (пункт 2.1.10),

- Автостанція має право здійснювати контроль і облік порушень договірних зобов`язань і технології перевезення пасажирів, складати акти про порушення в присутності та за участі водія або представника Перевізника (пункт 2.4.3.),

- Автостанція має право вимагати від Перевізника сплати штрафних санкцій (пункт 2.4.4.),

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть взаємну матеріальну відповідальність у вигляді штрафних санкцій (пункт 4.1.),

- Перевізник сплачує Автостанції за зрив рейсу у міжміському сполученні (внутрішньо обласний) 50 грн (пункт 4.2.1.),

- підставою для нарахування штрафних санкцій є матеріали перевірок посадовими особами диспетчерських журналів, відомостей касового продажу квитків, шляхових і квитково-касових листів, складені посадовими особами, завірені підписами відповідальних осіб сторін (пункт 4.4.),

- на підставі зведених даних про порушення за місяць, а також будь-якої заборгованості сторони до 10 числа наступного за звітним місяцем складають акт у двох екземплярах, один з яких направляється протягом десяти днів іншій стороні; акт повинен бути розглянутий і підписаний стороною протягом десяти днів після одержання (пункт 4.5.),

- термін дії договору: з 21.05.2018 по 31.12.2018; у випадку відсутності за 15 днів до закінчення дії договору письмової заяви від жодної із сторін про перегляд умов або розірвання договору строк його дії автоматично пролонгується на наступний календарний рік (пункт 7.1.),

- до договору додаються, серед іншого, затверджений Замовником розклад руху автобусів на маршрутах (пункт 8.1.).

За твердженнями Позивача саме цією автостанцією та за вказаним договором повинні обслуговуватися маршрути: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564).

Як слідує з листа Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації № 4641-1-20/0/20/327-4591 від 22.12.2020 (а.с. 45), адресованого Адвокатському об`єднанню «Жованник і партнери», Департаментом надані Позивачу документи, на підставі яких здійснювалося перевезення за маршрутами: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564), а саме Паспорти маршрутів.

Так, відповідно до Паспортів автобусного маршруту регулярних перевезень: № 46/2016-1 від 17.11.2016 за маршрутом – Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938); № 48/2016-1 від 17.11.2016 за маршрутом – Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652); без номера від 03.08.2009 за маршрутом – Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280); без номера від 03.08.2009 за маршрутом – Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272); № 47/2016-1 від 17.11.2016 за маршрутом – Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855); без номера та дати за маршрутом – Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564); без номера від 13.05.2013 за маршрутом – Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412); станцією зупинки у м. Скадовську вказана – «Скадовськ АС» без конкретизації її адреси, або належності відповідному власнику (а.с. 46-78).

Згідно з інформацією, яка наявна в листах за вих. № 9 від 22.07.2020 (а.с. 40) та № 13 від 23.09.2020 (а.с. 41) Позивач звертався до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації із заявами про порушення Відповідачем маршрутів перевезення, а саме: 1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938, 2179/2180, 2411/2412, 2858/2859, 2856/2857, 2854/2855, 3563/3564, 1801/1802, 1269, 1279. Лист аналогічного змісту був направлений Позивачем також за вих. № 14 від 05.10.2020 (а.с. 43).

Відповідно до листа Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації за вих. № 3790-1-25/0/20/327-4073 від 13.10.2020 (а.с. 42), адресованого Позивачу у якості відповідні на його попередні листи, Департамент повідомив, що провів перевірку за викладеними фактами та наголосив Відповідачу про необхідність вжиття вичерпних заходів стосовно безумовного виконання законодавства та умов укладеного договору перевезення. Поряд з цим, з листа також слідує, що за інформацією Відповідача на дату складання листа автобусне перевезення здійснюється відповідно до затверджених схем та розкладу руху.

Як вбачається з листа Відповідача від 13.10.2020 (а.с. 44), адресованого Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації він повідомив Департамент про існування двох договорів з власниками автостанцій у місті Скадовську, а саме з ТОВ «Херсонавтотранс» та Позивачем. Відповідач також зазначив, що за укладеним договором на перевезення не встановлювалася конкретна автостанція, з якої будуть організовані маршрути, а тому рух за маршрутами здійснюється з обох автостанцій.

Під час судового розгляду справи представник Відповідача пояснив, що належною автостанцією у м. Скадовську, яка входить до маршрутів: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564); є автостанція «Скадовська», яка знаходиться за адресою: м. Скадовськ, вул. Пасічника, 3; та яка належить ТОВ «Херсонавтотранс» , а не Позивачу. Саме ця автостанція є предметом договору № 2 від 05.01.2016, укладеним між організатором перевезень (Херсонською обласною державною адміністрацією) та її власником (ТОВ «Херсонавтотранс») для організації відповідних перевезень за договором на перевезення № 2016/1/5-7/1 від 15.07.2016, підтвердженням чому є лист Управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації № 4-16-336/0/16/3273 від 26.07.2016, яким надана інформація власнику автостанції (ТОВ «Херсонавтотранс») про перевізника на вказаних маршрутах. Ця інформація надана саме ТОВ «Херсонавтотранс», а не Позивачу. Більш того, договір № 4 від 12.06.2018, укладений між Позивачем та Відповідачем, укладався пізніше (у 2018 році) на інші маршрути, а тому не стосується вказаних маршрутів.

Отже, з наведених доказів слідує, що Відповідач у період дії договору на перевезення пасажирів № 2016/1/5-7/1 від 15.07.2016 за маршрутами: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564); мав договірні відносини з двома володільцями автостанцій, а саме: ТОВ «Херсонавтотранс» («Скадовська АС», за адресою: м. Скадовськ, вул. Пасічника, 3) – на підставі укладеного 18.02.2013 договору № 98/01-05 про надання послуг автостанцій (з урахуванням додаткової угоди від 16.08.2016), та Позивачем (АС «Скадовська», за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Пасічника, 19-а) – на підставі укладеного 21.05.2018 договору № 15 про надання послуг автостанцією перевізникові.

У період дії договору № 15 від 21.05.2018 Позивач в односторонньому порядку склав акти, в яких відобразив допущені Відповідачем порушення щодо незабезпечення дотримання розкладу руху при здійсненні перевезень по автостанції «Скадовська АС» (яка належить Позивачу).

Так, відповідно до Акту:

- № 4 від 15.07.2020 у період з червня по листопад 2019 року Відповідач не забезпечив рух автобусів за рейсами Скадовськ – Херсон, Скадовськ – Каховка, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, а всього 2196 разів, у зв`язку з чим йому нарахований штраф у сумі 109 800 грн,

- № 5 від 15.07.2020 у період з грудня 2019 року по березень 2020 року Відповідач не забезпечив рух автобусів за рейсами Скадовськ – Херсон, Скадовськ – Каховка, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, а всього 1296 разів, у зв`язку з чим йому нарахований штраф у сумі 64 800 грн,

- № 6 від 15.07.2020 у період з червня 2019 року по березень 2020 року Відповідач не забезпечив рух автобусів за рейсами Скадовськ – Хатки, Скадовськ – Комсомольське, а всього 291 раз, у зв`язку з чим йому нарахований штраф у сумі 14 550 грн,

- № 8 від 03.08.2020 у червні 2020 року Відповідач не забезпечив рух автобусів за рейсами Скадовськ – Херсон, Скадовськ – а Хатки, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон Скадовськ – Комсомольське, а всього 391 раз, у зв`язку з чим йому нарахований штраф у сумі 19 550 грн,

- № 9 від 03.08.2020 у липні 2020 року Відповідач не забезпечив рух автобусів за рейсами Скадовськ – Херсон, Скадовськ – Хатки, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, Скадовськ – Комсомольське, а всього 404 рази, у зв`язку з чим йому нарахований штраф у сумі 20 200 грн,

- № 12 від 05.10.2020 у серпні та вересні 2020 року Відповідач не забезпечив рух автобусів за рейсами Скадовськ – Херсон, Скадовськ – Хатки, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, Скадовськ – Комсомольське, а всього 792 рази, у зв`язку з чим йому нарахований штраф у сумі 39 600 грн,

- № 13 від 08.11.2020 у жовтні 2020 року Відповідач не забезпечив рух автобусів за рейсами Скадовськ – Херсон, Скадовськ – Хатки, Скадовськ – Каховка, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, Скадовськ – Комсомольське, а всього 128 разів, у зв`язку з чим йому нарахований штраф у сумі 6 400 грн,

- № 15 від 07.12.2020 у листопаді 2020 року Відповідач не забезпечив рух автобусів за рейсами Скадовськ – Херсон, Скадовськ – а Хатки, Скадовськ – Каховка, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, Скадовськ – Комсомольське, а всього 83 рази, у зв`язку з чим йому нарахований штраф у сумі 4 150 грн,

- № 16 від 10.01.2021 у грудні 2020 року Відповідач не забезпечив рух автобусів за рейсами Скадовськ – Херсон, Скадовськ – а Хатки, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон Скадовськ – Комсомольське, Скадовськ – Каховка, а всього 46 разів, у зв`язку з чим йому нарахований штраф у сумі 2 300 грн.

Відповідно до листа за вих. № 8 від 20.07.2020 Позивач направив Відповідачу складені акти №№ 4, 5 та 6, а згідно поштового повідомлення про вручення № 7570003789671 від 22.07.2020 лист отриманий останнім 23.07.2020.

Згідно з листами за вих. № 10 від 03.08.2020 та № 11 від 03.08.2020 Позивач направив Відповідачу складені акти №№ 8 та 9, а за поштовим повідомленням про вручення № 70003808080 від 06.08.2020 листи отримані останнім 07.08.2020.

Як слідує з листа за вих. № 17 від 06.10.2020 Позивач направив Відповідачу складений акт № 12, а за поштовим повідомленням про вручення № 7570003881853 від 08.10.2020 лист отриманий останнім 09.10.2020.

Відповідно до листа за вих. № 21 від 09.11.2020 Позивач направив Відповідачу складений акт № 13, а за поштовим повідомленням про вручення № 7570003932830 від 13.11.2020 лист отриманий останнім 14.11.2020.

Згідно з листом за вих. № 25 від 07.12.2020 Позивач направив Відповідачу складений акт № 15, який був отриманий останнім нарочно 07.12.2020.

З листа за вих. № 1 від 11.01.2021 слідує, що Позивач направив Відповідачу складений акт № 16, який був отриманий останнім нарочно.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій Позивач всього нарахував Відповідачу 281 350 грн, але з урахуванням часткової сплати штрафу у сумі 1 500 грн, заборгованість складає 279 850 грн.

Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства

Щодо правової природи договірних відносин між сторонами

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору № 15 від 21.05.2018, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При визначені правової природи договору врахуванню підлягають його умови, права та обов`язки сторін, а також предмет.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг.

Зокрема, згідно з приписами частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг виконавець зобов`язаний за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві відповідну послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, за укладеним договором про надання послуг Відповідач зобов`язався надати послуги автостанції при здійсненні регулярних перевезень, а Позивач – сплатити їх вартість.

Проте, умови договору не місять переліку маршрутів, за якими надаються послуги автостанції, у тому числі за маршрутами: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564); а тому суд висновує, що Позивач не довів наявність договірних відносин з Відповідачем щодо надання послуг автостанції при виконанні перевезень за цими маршрутами.

У цьому контексті суд також зазначає, що Паспорти маршрутів не містять конкретно визначеної автостанції, через яку здійснюються перевезення за ними, але наявність листа Управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв`язку Херсонської обласної державної адміністрації № 4-16-336/0/16/3273 від 26.07.2016, яким безпосередньо ТОВ «Херсонавтотранс» (а не Позивач) повідомлялося про перевізника на вказаних маршрутах, а також укладення договору щодо надання послуг автостанції з цим власником автостанції після проведення конкурсу на перевезення (у 2016 році) вказують на належність до Паспортів маршрутів саме автостанції, яка знаходиться за адресою: м. Скадовськ, вул. Пасічника, 3; власником якої є ТОВ «Херсонавтотранс».

Більш того, лист Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації за вих. № 3790-1-25/0/20/327-4073 від 13.10.2020 не вказує беззаперечно на входження автостанції, яка належить Позивачу, до схеми вказаних маршрутів, а тому не доводить твердження Позивача про наявність договірних відносин щодо надання послуг автостанції безпосередньо за цими маршрутами.

Таким чином, проаналізовані та установлені судом обставини здійснення Відповідачем перевезень із використанням послуг автостанції за договорами № 98/01-05 від 18.12.2013 (з урахуванням додаткової угоди від 16.08.2016) та № 2 від 05.01.2016 спростовують посилання Позивача стосовно надання ним послуг автостанції за названими маршрутами.

Частини 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, шляхом подачі відповідних доказів.

У постанові по справі № 923/875/19 від 31.03.2021 Верховний Суд вказав, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктами 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У свою чергу, відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у названій постанові по справі № 923/875/19 від 31.03.2021 зробив висновок щодо застосування вказаної статті, а саме вказав, що:

- стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, а тому необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу,

- тлумачення змісту статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Поряд з цим, у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 Верховний Суд зробив висновки що:

- принцип стандарту доказування передбачає покладання тягаря доказування на сторони,

- одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує,

- така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Статтею 86 ГПК України встановлені основні принципи оцінки доказів, застосування яких надає можливість суду прийти до певних висновків за результатами розгляду спору. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінка доказів – це розумова діяльність з визначення належності, допустимості доказів, їх достовірності, достатності і взаємного зв`язку, яка здійснюється на підставі законів логіки в умовах, установлених правовими нормами.

Метою оцінки доказів є достовірне пізнання фактичної сторони справи та встановлення відносної істини.

Під істиною в судовому процесі слід розуміти відповідність висновків суду фактам об`єктивної дійсності в їх правовому значенні.

Суть категорії «досягнення істини у судочинстві» полягає в об`єднанні таких складових, як:

- з`ясування обставин справи, суб`єктивних прав і обов`язків (пізнавальна діяльність суду і координація ним дій інших суб`єктів доказової діяльності);

- доказування (доказова діяльність осіб, зацікавлених у переконанні суду, сторін, третіх осіб, їх судових представників),

- інформування (доказова діяльність осіб, які сприяють досягненню істини).

Частина 5 статті 236 ГПК України зобов`язує суд при прийнятті рішення повно та всебічно з`ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, виконанням вказаних правових норм досягається застосуванням при розгляді справи і прийнятті рішення принципу об`єктивної (судової) істини. Він полягає в обов`язку суду, який не є очевидцем подій та не може претендувати на встановлення об`єктивної істини, з`ясувати усі дійсні обставини, пов`язані із спірними правовідносинами, доведеність яких покладається на сторони, і на їх основі вирішити питання про права і обов`язки сторін спору.

З огляду на викладене, суд вважає, що Відповідач надав більш переконливі докази існування договірних відносин щодо надання послуг автостанції саме з ТОВ «Херсонавтотранс» за маршрутами: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564); а безпосередньо Позивач не довів як існування відповідних правовідносин з Відповідачем (за цими маршрутами), так і не спростував відповідних тверджень Відповідача.

Частина 7 статті 180 ГК України урегульовує, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

За умовами пункту 7.1. договору № 15 від 21.05.2018 договір укладений з 21.05.2018 по 31.12.2018, тобто на 224 дні. Поряд з цим, за цим же пунктом установлена можливість пролонгації його дії, яка відбувається «автоматично» на наступний календарний рік у випадку відсутності за 15 днів до закінчення його дії письмової заяви сторони.

Отже, пролонгація договору повинна здійснюватися на наступні 224 дні кожного разу у випадку відсутності заперечень сторін щодо неї.

У цьому контексті Відповідач не надав доказів письмових заперечень, адресованих Позивачу, стосовно розірвання договору або неукладення договору на наступний період, а тому договір слід сприймати таким, що був пролонгований на періоди: 1) з 02.02.2019 по 12.08.2019; 2) з 13.08.2019 по 23.04.2020; 3) з 24.04.2020 по 24.12.2021.

За таких обставин, між сторонами наявні договірні взаємовідносини за договором № 15 і на час розгляду справи в суді, оскільки за останньою пролонгацією договір діє до 24.12.2021.

Наслідком такого висновку є безпідставність посилань Відповідача на припинення дії договору 31.12.2019. При цьому його посилання на відсутність вказівки у договорі про «автоматичність» пролонгації кожного разу на відповідний період є помилковою, оскільки умова договору про «автоматичність пролонгації на наступний календарний рік» підлягає сприйняттю як наявність пролонгації договору без необхідності додаткового окреслення словосполученням «кожного разу». Крім того, Відповідачем не надано доказів іншого сприйняття цієї умови договору з настанням дати – 31.12.2019, тобто доказів завершення правовідносин за договором № 15.

Водночас, наявність договірних відносин за цим договором не вказує з окреслених підстав на безпосередню наявність договірних відносин за маршрутами: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564).

Щодо невиконання Відповідачем зобов`язань за договором

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.

У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов`язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.

Отже, зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

Як слідує з Актів № 4 від 15.07.2020, № 5 від 15.07.2020, № 6 від 15.07.2020, № 8 від 03.08.2020, № 9 від 03.08.2020, № 12 від 05.10.2020, № 13 від 08.11.2020, № 15 від 07.12.2020 та № 16 від 10.01.2021 Відповідач не забезпечив рух автобусів за рейсами по маршрутах:

- у період з червня по листопад 2019 року – Скадовськ – Херсон, Скадовськ – Каховка, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, а всього 2196 разів,

- у період з грудня 2019 року по березень 2020 року – Скадовськ – Херсон, Скадовськ – Каховка, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, а всього 1296 разів,

- у період з червня 2019 року по березень 2020 року – Скадовськ – Хатки, Скадовськ – Комсомольське, а всього 291 раз,

- у червні 2020 року – Скадовськ – Херсон, Скадовськ – а Хатки, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон Скадовськ – Комсомольське, а всього 391 раз,

- у липні 2020 року – Скадовськ – Херсон, Скадовськ – Хатки, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, Скадовськ – Комсомольське, а всього 404 рази,

- у серпні та вересні 2020 року – Скадовськ – Херсон, Скадовськ – Хатки, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, Скадовськ – Комсомольське, а всього 792 рази,

- у жовтні 2020 року – Скадовськ – Херсон, Скадовськ – Хатки, Скадовськ – Каховка, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, Скадовськ – Комсомольське, а всього 128 разів,

- у листопаді 2020 року – Скадовськ – Херсон, Скадовськ – а Хатки, Скадовськ – Каховка, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон, Скадовськ – Комсомольське, а всього 83 рази,

- у грудні 2020 року – Скадовськ – Херсон, Скадовськ – а Хатки, Шевченко – Херсон, Красне – Херсон Скадовськ – Комсомольське, Скадовськ – Каховка, а всього 46 разів.

Отже, ці Акти складені стосовно порушень на маршрутах: Скадовськ АС – Херсон АВ (1931/1932, 1933/1934, 1935/1936, 1937/1938), Скадовськ АС – Херсон АВ (2179/2180), Красне – Херсон АВ через Скадовськ АС (2411/2412), Скадовськ АС – Херсон АВ через ЗВ (2858/2859, 2856/2857, 2854/2855), Скадовськ АС – Каховка АС (1801/1802, 3651/3652), Скадовськ АС – Хатки (1269/1270, 1271/1272), Скадовськ АС – Херсон АВ через Виноградово (1259/1262, 1261/1262), Скадовськ АС – Комсомольське (1277/1278, 1279/1280), Шевченко – Херсон АВ через Скадовськ АС (3563/3564); які не стосуються умов договору № 15 від 21.05.2018.

Щодо відповідальності за невиконання зобов`язань

Згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 2 штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно до частини 4 статті 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у певній, визначеній грошовій сумі.

Отже, за вказаними правовими положеннями у випадку порушення господарського зобов`язання може застосовуватися штраф у визначеній договором сумі та за відповідних договірних умов. Штраф має стимулювати боржника до виконання зобов`язання. За його допомогою забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання.

У спорі Позивач нарахував до сплати Відповідачу штраф у сумі 279 850 грн за кожне порушення («зрив рейсу»), виходячи з його розміру – 50 грн за кожне порушення.

Проте, нарахування штрафу здійснене Позивачем неправомірно, виходячи з наступного.

Порядок тлумачення умов договору урегульований положеннями статей 213 та 637 ЦК України.

Стаття 637 ЦК України визначає, що тлумачення умов договору аналогічне тлумаченню правочину, і у разі тлумачення можуть враховуватися положення типових договорів, навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відповідно до статті 213 ЦК України:

- зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами) (частина 1),

- при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (частина 3),

- якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (частина 4).

Відтак, оскільки правочин – це дія особи, яка відображає внутрішню її волю, у випадку якщо волевиявлення виражене нечітко, можливе різне тлумачення волі сторін правочину, виникає необхідність у особливих правилах тлумачення волі сторони правочину.

Правила тлумачення правочину визначені законом за принципом «концентричних кіл», тобто, при неможливості витлумачити положення договору шляхом використання вузького кола засобів (буквальне тлумачення), залучаються все нові й нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору.

Велика Палата Верховного Суду надала правові висновки стосовно правил тлумачення правочинів, а саме у постанові від 17.10.2018 по справі № 753/22010/14-ц зазначила, що тлумачення складається із декількох рівнів:

- перший рівень тлумачення - за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів (пункт 35.1.),

- другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також, з чого вони виходили при його виконанні (пункт 35.2.),

- третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення (пункт 35.3.).

Поряд з цим, у постанові від 18.04.2018 Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у рамках справи № 753/11000/14-ц навів необхідність при тлумачення правочину застосовувати принцип «сontra proferentem» (лат. «verbachartarumfortiusaccipiunturcontraproferentem»), що означає – «слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав».

За цим принципом:

- особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови,

- це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою,

- це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (noindividuallynegotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (underthediminantsinfluenceoftheparty).

З наведеного слідує, що суб`єктами тлумачення правочину, передусім, є його сторона (сторони). Це цілком природно, оскільки саме сторони найкраще знають, якою була їхня воля, що дійсно малося на увазі при укладенні правочину і що вони збиралися виразити через волевиявлення.

При тлумаченні двостороннього правочину вірогідність розбіжностей у трактуванні тих чи інших положень договору є набагато вищою ніж одностороннього правочину, адже кожен із його учасників може мати своє бачення як власного волевиявлення, так і волевиявлення контрагента за договором. Тому у цьому випадку тлумачення договору на вимогу однієї, обох або усіх сторін правочину рішення про тлумачення змісту правочину може постановити суд при вирішенні спору, який може бути пов`язаний з певними спірними правовідносинами між сторонами.

Наведені правила тлумачення правочину мають застосовуватися як при автентичному тлумаченні правочину його сторонами, так і при тлумаченні правочину судом. Але якщо при автентичному тлумаченні вказані норми мають характер рекомендацій, то у випадку тлумачення змісту правочину судом застосування правил тлумачення є обов`язковим.

З метою тлумачення умов договору щодо договірного порядку та підстав нарахування штрафу суд зазначає, що такими умовами є:

- пункт 2.1.10 – Відповідач зобов`язаний оплачувати Позивачу суми штрафних санкцій після узгодження їх правомірності,

- пункт 2.4.3. – Позивач має право направляти Відповідачу всі претензії, акти, іншу інформацію для вживання відповідних заходів реагування не пізніше наступного дня за днем скоєння порушення,

- пункт 2.4.4. – Позивач має право вимагати від Відповідача сплати штрафних санкцій,

- пункт 4.1. – за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть взаємну матеріальну відповідальність у вигляді штрафних санкцій,

- пункт 4.2.1. – Відповідач сплачує Позивачу за зрив рейсу у міжміському сполученні 50 грн,

- пункт 4.4. – підставою для нарахування штрафних санкцій є матеріали перевірок посадовими особами диспетчерських журналів, відомостей касового продажу квитків, шляхових і квитково-касових листів, складені посадовими особами, завірені підписами відповідальних осіб сторін,

- пункт 4.5. – на підставі зведених даних про порушення за місяць сторони до десятого числа наступного за звітним місяцем складають акт в двох екземплярах, один з яких направляється протягом десяти днів іншій стороні; акт повинен бути розглянутий і підписаний стороною протягом десяти днів після одержання.

Отже, за наслідками тлумачення наведених умов суд приходить до висновку, що:

- Позивач має право, а Відповідач зобов`язаний сплачувати суми штрафних санкцій (50 грн за кожний випадок порушення) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором,

- ці права та обов`язки виникають лише після узгодження сторонами їх правомірності,

- відповідне узгодження повинне здійснюватися шляхом складення актів на підставі зведених даних про порушення за місяць до десятого числа наступного за звітним місяцем в двох екземплярах, один з яких направляється протягом десяти днів іншій стороні,

- безпосередньо складений акт повинен бути розглянутий і підписаний стороною протягом десяти днів після одержання.

Таким чином, умовою нарахування та стягнення штрафу є узгодження правомірності його нарахування шляхом підписання акту обома сторонами.

У даному випадку Позивач не надав доказів підписання складених актів, на підставі яких здійснене нарахування штрафу, Відповідачем, не надав доказів розповсюдження складених актів на правовідносини за договором, а тому не довів як умови для нарахування штрафу (узгодженості нарахування), так і підстав для його нарахування. При цьому посилання Позивача на направлення актів Відповідачу та їх отримання не вказують на відповідне узгодження, оскільки для нього необхідне підписання актів Відповідачем.

На підставі викладеного нарахування Позивачем штрафу у вказаній сумі є неправомірним.

У зв`язку з таким висновком заперечення Відповідача стосовно пропуску Позивачем строку позовної давності не підлягають оцінці.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із недотримання Позивачем умов та підстав для нарахування штрафу у сумі 279 850 грн.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 4197,75 грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України відносяться на нього у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238 та 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене – 22.09.2021

Суддя М.К. Закурін