Рішення № 99785719, 21.09.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2866/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Споживчого товариства "Вільшанське" (62360, Харківська обл., Дергачівський р-н. смт. Вільшани, вул. Петровського, буд. 10) до Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 53399,05 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Споживче товариство "Вільшанське" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни, в якому просить суд стягнути з відповідача 53399,05 грн., з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 49800,65 грн., пеня у розмірі 1892,12 грн., 3 % річних у розмірі 401,88 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1304,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано на неналежне виконання з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати у встановлений договором строк.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2270,00 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

06.08.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни зареєстровано відзив (вх. №18353), який досліджено та долучено до матеріалів справи.

18.08.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Споживчого товариства "Вільшанське" зареєстровано відповідь на відзив (вх. №19342, 19432), яку досліджено та долучено до матеріалів справи.

03.09.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни зареєстровано заяву (вх. №20466), в якій відповідач просить суд здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2021 відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни (вх. №20466 від 03.09.2021).

16.09.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Споживчого товариства "Вільшанське" зареєстровано заяву про розподіл судових витрат (вх. №21691), яку досліджено та долучено до матеріалів справи.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.01.2021 між Споживчим товариством "Вільшанське" (надалі – позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною (надалі – відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №11, відповідно до умов п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 165,00 кв. м. - склад позначений в технічному паспорті літерою "Н-1", з можливістю розміщення будівельних матеріалів на земельній ділянці орієнтовною площею 100,00 кв. м. в господарському дворі за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Шупенко Ганни, будинок 11 згідно Акту приймання-передачі.

Умовами п. 1.2. Договору передбачено, що приміщення передається орендарю для ведення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.4. Договору договір діє з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно.

Пунктом 1.5. Договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендодавець зобов`язується передати орендарю приміщення, здане в оренду, за Актом приймання-передачі, в якому вказується технічний і санітарно-гігієнічний стан приміщення на момент здачі в оренду.

Відповідно до п. 4.1. Договору оренда плата перераховується щомісячно не пізніше 05 числа поточного місяця у розмірі 7145,00 грн. на поточний рахунок орендодавця (5676,00 грн. за оренду приміщення, оренда земельної ділянки - 1000,00 грн., податок на нерухоме майно 207,00 грн., плата на землю 262,00 грн.).

Відповідно до п. 5.1. Договору сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості, торгового та виробничого обладнання від 01.01.2021 як додатку до Договору оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021 вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 165,00 кв. м. - склад позначений в технічному паспорті літерою "Н-1", та земельну ділянку площею 100,00 кв. м. за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Шупенко Ганни, будинок 11.

Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що між орендодавцем та орендарем було додатково складено акти виконаних робіт за договором оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021, а саме: акт виконаних робіт № 1 від 29.01.2021 р. за січень 2021 р. на загальну суму 7145,00 грн.; акт виконаних робіт № 2 від 26.02.2021 р. за лютий 2021 р. на загальну суму 7145,00 грн.; акт виконаних робіт № 3 від 31.03.2021 р. за березень 2021 р. на загальну суму 7145,00 грн.; акт виконаних робіт № 4 від 30.04.2021 р. за квітень 2021 р. на загальну суму 7145,00 грн.; акт виконаних робіт № 5 від 31.05.2021 р. за травень 2021 р. на загальну суму 7145,00 грн. На зазначених актах містяться підписи постачальника та замовника.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідно до умов договору оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021 відповідач був зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок позивача орендну плату: у строк до 05.01.2021 р. у розмірі 7145,00 грн. за січень 2021 р.; у строк до 05.02.2021 р. у розмірі 7145,00 грн. за лютий 2021 р.; у строк до 05.03.2021 р. у розмірі 7145,00 за березень 2021 р.; у строк до 05.04.2021 р. у розмірі 7145,00 за квітень 2021 р.; у строк до 05.05.2021 р. у розмірі 7145,00 за травень 2021 р.; у строк до 05.06.2021 р. у розмірі 7145,00 за червень 2021 р.; у строк до 05.07.2021 р. у розмірі 7145,00 за липень 2021 р.

З огляду на зазначене, позивачем у позовній заяві наголошено на тому, що з січня 2021 р. по липень 2021 р. відповідач зобов`язаний був перерахувати на поточний рахунок позивача орендну плату у загальному розмірі 50015,00 грн.

У зв`язку з наявною заборгованістю та з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, 14.04.2021 позивачем було вручено відповідачу вимогу вих. № 8 від 14.04.2021 про сплату заборгованості зі сплати орендної плати за січень, лютий, березень 2021 р. у розмірі 21435,00 грн. до 25.04.2021 р. та заборгованості зі сплати орендної плати за квітень у розмірі 7145,00 грн. до 05.05.2021 р., про що свідчить відповідна відмітка (а.с. 36).

З наявної в матеріалах справи засвідченої копії банківської виписки по рахунку позивача від 19.04.2021 вбачається, що 16.04.2021 відповідачем було сплачено на рахунок позивача кошти у розмірі 214,35 грн.

Таким чином, позивачем вказано, що відповідачем не виконано в повному обсязі вимоги, що викладені у вимозі вих. № 8 від 14.04.2021 р. та взяті на себе договірні зобов`язання за договором оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021, а тому станом на 19.07.2021 р. сума основного боргу відповідача з урахуванням часткової сплати становить 49800,65 грн.

Вищевказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Приписами частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами по цій справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати у встановлений договором строк, який за своїм змістом та правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Разом із тим, за змістом статті 283 Господарського кодексу України (надалі – ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Вимогами статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Також, вимогами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами частини 1 статті 202 ГК України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Також, приписами частини п`ятої статті 762 ЦК України, частини третьої статті 285 ГК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, а орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Як зазначалося судом вище, відповідно до п. 4.1. Договору оренда плата перераховується щомісячно не пізніше 05 числа поточного місяця у розмірі 7145,00 грн. на поточний рахунок орендодавця (5676,00 грн. за оренду приміщення, оренда земельної ділянки - 1000,00 грн., податок на нерухоме майно 207,00 грн., плата на землю 262,00 грн.).

Таким чином, беручи до уваги погоджені сторонами умови договору оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021, в яких сторони чітко визначили розмір орендної плати, а також погодили порядок та строк її оплати, у відповідача існує відповідний обов`язок зі своєчасної сплати орендної плати у встановлені пунктом 4.1. договору строки.

Суд зазначає, що приписами частини 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Правила доказування у господарському процесі визначені у ст. 74 ГПК України, відповідно до частин першої, другої та третьої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, відповідно до зазначених правил доказування у господарському процесі у спірних правовідносинах, в яких позивач посилається на нездійснення відповідачем повної та своєчасної сплати орендної плати у встановлені пунктом 4.1. договору оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021 строки, відповідач має довести шляхом надання належних та допустимих доказів факт належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань та здійснення сплати орендної плати відповідно до умов договору.

Натомість у даному разі, суд не вбачає в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати у розмірі 49800,65 грн. При цьому, судом враховано, що відповідачем протилежного не доведено та доказів належного виконання умов спірного договору до суду не надано.

Суд зауважує, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання зі здійснення своєчасної та повної сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021, а отже позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 49800,65 грн. визнається судом обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача про неповідомлення орендаря про приховані недоліки об`єкта оренди, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.01.2021 р. на виконання умов договору оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021 позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 165,00 кв. м. - склад позначений в технічному паспорті літерою "Н-1", та земельну ділянку площею 100,00 кв. м. за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Шупенко Ганни, будинок 11, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості, торгового та виробничого обладнання від 01.01.2021 р. З вказаного акту приймання-передачі також вбачається, що об`єкти нерухомості, внутрішньобудинкові та зовнішні прибудинкові комунікації, які передаються в оренду, є в належному технічному стані, відповідають санітарним і протипожежним нормам, не мають механічних пошкоджень.

Суд звертає увагу, що зазначений акт приймання-передачі підписано орендодавцем та орендарем без жодних зауважень, що також не заперечується самим відповідачем.

Судом також враховано, що зазначений об`єкт оренди з 01.07.2019 р. перебуває у тривалому користуванні відповідача з огляду на наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії договорів оренди нерухомого майна між Споживчим товариством "Вільшанське" та Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною, а саме: № 10 від 01.07.2019 р., № 10 від 01.07.2020 р., №11 від 01.01.2021 р.

Так, відповідно до умов п. 1.1 Договору оренди нерухомого майна №10 від 01.07.2019 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 165,00 кв. м. - склад позначений в технічному паспорті літерою "Н-1". в господарському дворі за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Орждонікідзе, будинок 11 згідно Акту приймання-передачі. Відповідно до п. 1.4. Договору № 10 від 01.07.2019 договір діє з 01 липня 2019 року по 30 червня 2020 року включно. На виконання умов Договору № 10 від 01.07.2019 р. позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування зазначене нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості, торгового та виробничого обладнання від 01.07.2019 р. Відповідно до акту приймання-передачі від 01.07.2019 р. до Договору № 10 від 01.07.2019 р. об`єкт нерухомості, внутрішньобудинкові та зовнішні прибудинкові комунікації, які передаються в оренду, є в належному технічному стані, відповідають санітарним та протипожежним нормам, не мають механічних пошкоджень, тощо. Пунктом 3.5. Договору № 10 від 01.07.2019 р. було передбачено обов`язок орендаря своєчасно проводити поточний ремонт орендованого приміщення, а також усувати пошкодження в орендованому приміщенні за свої кошти без відшкодування витрат орендодавцем. У випадку встановлення орендодавцем факту погіршення технічного стану приміщення з вини орендаря останній виконує усунення виявлених недоліків за свій рахунок без відшкодування орендодавцем вартості виконання робіт і витрачених матеріалів.

Разом з тим, відповідно до умов п. 1.1 Договору оренди нерухомого майна №10 від 01.07.2020 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 165,00 кв. м. - склад позначений в технічному паспорті літерою "Н-1", з можливістю розміщення будівельних матеріалів на земельній ділянці орієнтовною площею 100,00 кв. м. в господарському дворі за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Шупенко Ганни, будинок 11, згідно Акту приймання-передачі. Відповідно до п. 1.4. Договору договір діє з 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно. 01.07.2020 на виконання умов Договору № 10 від 01.07.2020 р. позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення - склад, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості, торгового та виробничого обладнання від 01.07.2020. Відповідно до Акту приймання-передачі від 01.07.2020 р. до Договору №10 від 01.07.2020 об`єкт нерухомості, внутрішньобудинкові та зовнішні прибудинкові комунікації, які передаються в оренду, є в належному технічному стані, відповідають санітарним та протипожежним нормам, не мають механічних пошкоджень, тощо. Пунктом 3.5. Договору № 10 від 01.07.2020 р. було передбачено обов`язок орендаря своєчасно проводити поточний ремонт орендованого приміщення, а також усувати пошкодження в орендованому приміщенні за свої кошти без відшкодування витрат орендодавцем. У випадку встановлення орендодавцем факту погіршення технічного стану приміщення з вини орендаря останній виконує усунення виявлених недоліків за свій рахунок без відшкодування орендодавцем вартості виконання робіт і витрачених матеріалів.

Окрім того, за умовами п. 3.5 Договору №11 від 01.01.2021 передбачено аналогічний за своїм правовим змістом обов`язок орендаря своєчасно проводити поточний ремонт орендованого приміщення, а також усувати пошкодження в орендованому приміщенні за свої кошти без відшкодування витрат орендодавцем. У випадку встановлення орендодавцем факту погіршення технічного стану приміщення з вини орендаря останній виконує усунення виявлених недоліків за свій рахунок без відшкодування орендодавцем вартості виконання робіт і витрачених матеріалів.

З огляду на наведене суд зазначає, що відповідач як орендар за договором оренди нерухомого майна № 10 від 01.07.2019 р., № 10 від 01.07.2020 р., №11 від 01.01.2021 р. взяв на себе зобов`язання зі своєчасного проведення поточного ремонту орендованого приміщення, а також усунення пошкоджень в орендованому приміщенні за свої кошти без відшкодування витрат орендодавцем.

Щодо доводів відповідача про те, що між орендарем та орендодавцем було досягнуто попередню усну домовленість про те, що орендна плата в подальшому буде перерахована в сторону зменшення, а в рахунок орендної плати за січень-квітень 2021 р., орендарем власними силами та коштами буде проведений капітальний ремонт даху орендованого приміщення, суд зазначає наступне.

Пунктом 3.8. Договору передбачено, що орендар зобов`язується з письмового дозволу орендодавця заключати з третіми особами угоди для проведення капітального ремонту орендованого приміщення.

Відповідно до п. 8.2. Договору зміни і доповнення до договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і підписані обома сторонами.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами відповідно до вищевказаних умов договору оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021 було внесено зміни щодо розміру, порядку та строків сплати орендної плати, а тому наведене твердження відповідача є необґрунтованим та не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 401,88 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1304,40 грн., суд вирішив наступне.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У даному разі, судом встановлено порушення відповідачем умови договору оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021, в частині повної та своєчасної сплати орендної плати у встановлений пунктом 4.1. договору строк.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, господарський суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 401,88 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1304,40 грн., суд визнав обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та таким, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимогу про стягнення пені у розмірі 1892,12 грн., суд вирішив наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У даному разі, враховуючи, що відповідачем добровільно, у передбачений законом спосіб, було укладено із позивачем спірний договір оренди нерухомого майна №11 від 01.01.2021, у відповідача виник обов`язок його виконання з урахуванням погоджених сторонами штрафних санкцій за порушення строків виконання умов договору.

Умовами пунктом 5.2. Договору визначено, що в разі несвоєчасного внесення орендної плати (п. 4.1. договору) орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені суд встановив, що дане нарахування виконано арифметично невірно. За розрахунком суду, належною до стягнення є пеня у розмірі 1712,23 грн.

При цьому, відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву не наведено жодних обґрунтованих заперечень щодо заявлених до стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, так само як і не надано власного контррозрахунку на спростування їх нарахування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Наявні в матеріалах справи докази в обґрунтування вимог та заперечень були ретельно досліджені судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовують.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, а також висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на відповідача в розмірі 2262,35 грн.

Разом з тим, із позовної заяви вбачається, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається, зокрема, із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Як було зазначено вище, 16.09.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Споживчого товариства "Вільшанське" зареєстровано заяву про розподіл судових витрат (вх. №21691), в якій позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, що пов`язані із розглядом справи у розмірі 7623,45 грн., з яких: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. та компенсаційні витрати за платежі, пов`язані із наданням правової допомоги у розмірі 2623,45 грн.

Суд зазначає, що господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно частинами 1, 2, 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У даному разі, в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. та компенсаційних витрат за платежі, пов`язані із наданням правової допомоги у розмірі 2623,45 грн., позивачем подано належним чином засвідчені копії та оригінали наступних документів. А саме:

- договір про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р.;

- додаткова угода №1 від 18.08.2021 до договору про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2289 від 24.07.2018 на ім`я Савченко Вікторії Сергіївни;

- ордер серія ВІ №1050180 від 19.07.2021;

- акт компенсації витрат від 26.07.2021 за договором про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р.;

- рахунок-фактура №25 від 26.07.2021 на суму 2432,25 грн.;

- рахунок-фактура №26 від 26.07.2021 на суму 5000,00 грн.;

- рахунок-фактура №35 від 18.08.2021 на суму 92,60 грн.;

- акт-приймання-передачі наданих послуг від 18.08.2021 за договором про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р.;

- акт компенсації витрат від 18.08.2021 за договором про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р.;

- платіжне доручення №144 від 19.07.2021 на суму 2270,00 грн.;

- платіжне доручення №130 від 06.08.2021 на суму 2432,25 грн.;

- платіжне доручення №131 від 06.08.2021 на суму 5000,00 грн.;

- платіжне доручення №148 від 09.09.2021 на суму 92,60 грн.;

- фіскальний чек АТ “Укрпошта” від 19.07.2021 на суму 47,25 грн., поштова накладна, опис вкладення до листа з оголошеною цінністю та фіскальний чек АТ “Укрпошта” від 17.08.2021 на суму 46,30 грн.;

- поштова накладна, опис вкладення до листа з оголошеною цінністю та фіскальний чек АТ “Укрпошта” від 17.08.2021 на суму 46,30 грн.;

- поштова накладна, опис вкладення до листа з оголошеною цінністю та фіскальний чек АТ “Укрпошта” від 15.09.2021 на суму 49,30 грн.;

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до Адвокатського об`єднання “Курафєєв і партнери” з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту інтересів клієнта, про що було укладено відповідний договір про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р. (надалі - Договір).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Умовами п. 1.1. Договору визначено, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову (юридичну) допомогу пов`язану зі стягненням заборгованості (грошових коштів) з Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Споживчого товариства “Вільшанське” (код ЄДРПОУ 01769197) за оренду нерухомого майна на підставі договору №11 оренди нерухомого майна, укладеного між Споживчим товариством “Вільшанське”, як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною, як орендарем, а також стягнення штрафних санкцій з Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Споживчого товариства “Вільшанське” (код ЄДРПОУ 01769197) за несвоєчасне виконання Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною (РНОКПП НОМЕР_1 ) зобов`язань за договору №11 оренди нерухомого майна, укладеного між Споживчим товариством “Вільшанське”, як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною, як орендарем, а саме Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту усні консультації, пов`язані із питанням стягнення заборгованості (грошових коштів) з Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 ), підготувати позовну заяву про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості за договором №11 оренди нерухомого майна від 01.01.2021 року, а у разі надання відповідачем по справі (Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною) відзиву на позовну заяву, Адвокатське об`єднання зобов`язується підготувати відповідь на відзив на позовну заяву, а клієнт зобов`язується вчасно та належним чином оплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 4.1. Договору, загальна вартість послуг за договором складає загальну суму підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг та Актів компенсації витрат за договором про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021. Розрахунки клієнта з Адвокатським об`єднанням здійснюються в національні валюті України.

За змістом умов п. 4.2. Договору, орієнтовна вартість послуг за надання клієнту правової допомоги у суді першої інстанції – Господарському суду Харківської області орієнтовно складає 5000,00 грн. Попередню оплату у розмірі 5000,00 грн. клієнт сплачує на рахунок Адвокатського об`єднання у строк до 20 серпня 2021 р.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що платежі, пов`язані із наданням правової допомоги, які мають бути сплачені клієнтом в тому числі, але не виключно, судовий збір, нотаріальні послуги, реєстраційні збори, поштові відправлення та інші офіційні платежі, оплачуються самостійно клієнтом, або можуть бути оплачені Адвокатським об`єднанням, а компенсація за такі оплати включається до Актів приймання-передачі наданих послуг або оплачуються клієнтом на підставі Акту компенсації витрат за договором про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р. Така оплата здійснюється у строк визначений відповідним актом.

Відповідно до п. 4.4. Договору, оплата за надання правової допомоги здійснюється клієнтом на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання у строк визначений у рахунку-фактурі (рахунку на оплату) або у Акті приймання-передачі наданих послуг.

Умовами п. 4.6. Договору сторони погодили, що за результатами наданих послуг Адвокатське об`єднання надає клієнту два примірники Акту приймання-предачі наданих Адвокатським об`єднанням послуг та, у разі наявності актів компенсації витрат за договором про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021, то два примірники таких актів компенсації витрат клієнт зобов`язаний підписати, два примірники акту приймання-передачі наданих послуг/ Актів компенсації витрат протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити Адвокатському об`єднанню мотивовану відмову.

Додатковою угодою №1 від 09.07.2021 від 18.08.2021 до договору про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р. сторони дійшли згоди внести зміни в п. 4.2. Договору, виклавши його в наступній редакції: «вартість послуг за надання правової допомоги клієнту у суді першої інстанції – Господарському суді Харківської області по справі №922/2866/21 за позовною заявою Споживчого товариства "Вільшанське" до Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни про стягнення 53399,05 грн за договором №11 оренди нерухомого майна від 01.01.2021 р., відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 18.08.2021, становить 5000,00 грн., та вартість компенсаційних витрат по справі №922/2866/21 у суді першої інстанції – Господарському суді Харківської області за договором про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 становить 2524,85 грн., відповідно до Акту компенсації витрат від 26.07.2021 та Акту компенсації від 18.08.2021, а разом вартість послуг за надання правової допомоги клієнту та вартість компенсаційних витрат у суді першої інстанції по справі №922/2866/21 становить 7524,85 грн., ПДВ не передбачено.

Зі змісту п. 1-3 Акту компенсації витрат від 26.07.2021 за договором про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р. вбачається, що 19.07.2021 Адвокатським об`єднанням оплачено суму судового збору за подачу до Господарського суду Харківської області позовної заяви до Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни заборгованості за договором оренди нерухомого майна. Сума компенсації за сплату судового збору становить 2385,00 грн. Крім того, 19.07.2021 Адвокатським об`єднанням оплачено суму у розмірі 47,25 грн. – поштове відправлення документів (позовної заяви з додатками) відповідачу по справі Фізичній особі-підприємцю Бурді Аліні Володимирівні. Загальна сума компенсаційних витрат за період з 09.07.2021 по 26.07.2021 становить 2432,25 грн., ПДВ не передбачено. Водночас вказано, що клієнт зобов`язується у строк до 20.08.2021 компенсувати Адвокатському об`єднанню витрати за цим Актом.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №130 від 06.08.2021 на суму 2432,25 грн. вбачається, що позивачем було сплачено на користь Адвокатського об`єднання “Курафєєв і партнери” вказану суму з призначення платежу: оплата згідно з Актом компенсації витрат від 26.07.2021 за договором №22/2021 про надання правової допомоги від 09.07.2021 згідно рахунка-фактури №25 від 26.07.2021 р. ПДВ не передбачено.

Суд зауважує, що позивачем у позовній заяві на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається, зокрема із витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2270,00 грн. В матеріалах справи міститься платіжне доручення №144 від 19.07.2021 з якого вбачається, що Адвокатським об`єднанням “Курафєєв і партнери” було сплачено судовий збір за подання даного позову до суду у розмірі 2270,00 грн.

Таким чином, належною та документально підтвердженою до стягнення з відповідача за Актом компенсації витрат від 26.07.2021 є сума судового збору у розмірі 2270,00 грн. та 47,25 грн. витрат за поштове відправлення документів (позовної заяви з додатками) відповідачу, всього 2317,25 грн.

Разом з тим, зі змісту п. 1-3 Акту компенсації витрат від 18.08.2021 за договором про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р. вбачається, що 17.08.2021 адвокатом Адвокатського об`єднання оплачено суму поштових витрат у розмірі 46,30 грн., за поштове відправлення відповіді на відзив на позовну заяву по справі №922/2866/21 на адресу відповідача по справі Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни – лист за штрихкодовим ідентифікатором 0505011843179. Поряд з цим зазначено, що 17.08.2021 адвокатом Адвокатського об`єднання оплачено суму поштових витрат у розмірі 46,30 грн., за поштове відправлення відповіді на відзив на позовну заяву по справі №922/2866/21 на адресу Господарського суду Харківської області – лист за штрикодовим ідентифікатором 0505011842156. Загальна сума компенсаційних витрат за період з 27.07.2021 по 18.08.2021 становить 92,60 грн., ПДВ не передбачено. Водночас вказано, що клієнт зобов`язується у строк до 20.09.2021 компенсувати Адвокатському об`єднанню витрати за цим Актом.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №148 від 09.09.2021 на суму 92,60 грн. вбачається, що позивачем було сплачено на користь Адвокатського об`єднання “Курафєєв і партнери” вказану суму з призначення платежу: оплата згідно акта компенсації витрат за договором №22/2021 про надання правової допомоги від 09.07.2021 р.

Крім того, з Акту приймання-передачі наданих послуг від 18.08.2021 за договором про надання правової допомоги №22/2021 від 09.07.2021 р. слідує, що в період з 09.07.2021 по 18.08.2021 Адвокатське об`єднання “Курафєєв і партнери” надало, а Споживче товариство “Вільшанське” прийняло послуги загальною вартістю 5000,00 грн. З зазначеного акту приймання-передачі вбачається підтвердження клієнтом, що послуги надані Адвокатським об`єднанням вчасно та в повному обсязі, претензії з приводу кількості та якості наданих послуг відсутні. Грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. сплачені клієнтом на рахунок Адвокатського об`єднання у повному обсязі, відповідно до п. 4.2 Договору, в якості попередньої оплати.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №131 від 06.08.2021 на суму 5000,00 грн. слідує, що позивачем було сплачено на користь Адвокатського об`єднання “Курафєєв і партнери” вказану суму з призначення платежу: оплата за надання правової допомоги за договором №22/2021 про надання правової допомоги від 09.07.2021 згідно рахунка-фактури від 26.07.2021. ПДВ не передбачено.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у п.268 справи "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, існує недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 ГПК України, суд зазначає, що під час вирішення питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини 4 статті 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Натомість клопотань від відповідача в порядку частини 5 статті 126 ГПК України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та компенсаційних витрат за платежі, пов`язані із наданням правової допомоги до суду не надходило та в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р., та п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У системному зв`язку із вищевказаними правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих Споживчому товариству “Вільшанське” послуг професійної правничої допомоги щодо представництва його інтересів у суді під час розгляду справи, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. та компенсаційних витрат за платежі, пов`язані із наданням правової допомоги у розмірі 2508,45 грн. є такими, що підтверджені наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та компенсаційних витрат за платежі, пов`язані із наданням правової допомоги підтверджується матеріалами справи, а відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача стягнувши з останнього на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. та компенсаційні витрати за платежі, пов`язані із наданням правової допомоги у розмірі 2508,45 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Споживчого товариства "Вільшанське" (62360, Харківська обл., Дергачівський р-н. смт. Вільшани, вул. Петровського, буд. 10, код ЄДРПОУ 01769197) - заборгованість з орендної плати у розмірі 49800,65 грн., пеню у розмірі 1712,23 грн. 3 % річних у розмірі 401,88 грн., інфляційні втрати у розмірі 1304,40 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2262,35 грн., витрати на професійну правничу допомогу та компенсаційні витрати за платежі, що пов`язані із наданням правничої допомоги у розмірі 5220,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "21" вересня 2021 р.

Суддя Г.І. Сальнікова