Рішення № 99785330, 21.09.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 рокуСправа № 912/1622/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Солдатовій К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/1622/21 від 02.06.2021

за позовом: Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради, код ЄДР 02498694, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Цвілюка Сергія Володимировича (далі - ФОП Цвілюк С.В.), РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 7 272,05 грн

та за зустрічним позовом ФОП Цвілюка С.В., РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради, код ЄДР 02498694, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022

про визнання правочину недійсним

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача (за первісним позовом) та відповідача (за зустрічним позовом) - участі не брали;

від відповідача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом) - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради до ФОП Цвілюка С.В. про стягнення 7 272,05 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов Договору №1012 від 13.12.2019 щодо надання у тимчасове користування місць, які перебувають у комунальній власності (для розташування рекламних засобів) в частині своєчасної та повної оплати за користування місцями.

Ухвалою від 02.06.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1622/21. Справу №912/1622/21 ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначив на 01.07.2021 - 11:00. Встановив сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема відповідачу для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

18.06.2021 до суду надійшла зустрічна позовна заява ФОП Цвілюка С.В. до Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради про визнання недійсним Договору №1012 від 13.12.2019 щодо надання у тимчасове користування місця, яке перебуває у комунальній власності (для розташування рекламних засобів), укладеного між фізичною особою - підприємцем Цвілюком Сергієм Володимировичем, РНОКПП НОМЕР_1 , та Управлінням містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького, правонаступником якого є Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради, код ЄДРПОУ 02498694.

Також у зустрічному позові ФОП Цвілюк С.В. просить відмовити у задоволенні позову Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради до нього про стягнення 7 272,05 грн.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви позивач зазначає, що Договір, за яким позивач за первісним позовом звернувся про стягнення 7 272,05 грн, укладений помилково, тобто ФОП Цвілюк С.В. при укладенні такого договору припустився помилки щодо природи правочину, а також щодо прав та обов`язків сторін. Відтак, на підставі ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України ФОП Цвілюк С.В. просить суд визнати Договір недійсним.

Ухвалою від 23.06.2021 господарський суд залишив зустрічну позовну заяву без руху.

30.06.2021 ФОП Цвілюком С.В. подано заяву №б/н від 30.06.2021 про усунення недоліків.

Ухвалою від 01.07.2021 господарський суд прийняв зустрічну позовну заяву ФОП Цвілюка С.В. до спільного розгляду за первісним позовом Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради до відповідача ФОП Цвілюка С.В. про стягнення 7272,05 грн, об`єднавши їх в одне провадження. Постановив здійснювати подальший розгляд справи №912/1622/21 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи постановив почати зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначив на 29.07.2021 - 11:30. Визначив сторонам строки для подання заяв по суті стосовно зустрічного позову.

У строк, встановлений судом, 12.07.2021 від Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради надійшов до суду відзив на зустрічний позов, у якому відповідач за зустрічним позовом просить відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП Цвілюка С.В. до Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради в повному обсязі.

У підготовчому засіданні 29.07.2021 судом оголошено перерву до 17.08.2021 - 11:30.

16.08.2021 до суду надійшла заява №б/н від 16.08.2021 ФОП Цвілюка С.В., у якій міститься вимога закрити підготовче провадження та призначити справу №912/1622/21 до розгляду справи по суті, з огляду на подання позивачем за зустрічним позовом усіх доказів, на які він посилається у зустрічному позові та зважаючи на відсутність будь-яких інших доказів, що стосуються предмету доказування.

У підготовчому засіданні 17.08.2021 судом оголошено перерву до 15:00 17.08.2021.

Ухвалою від 17.08.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/1622/21 до судового розгляду по суті на 27.08.2021 - 15:00 год.

Станом на 27.08.2021 в матеріалах справи відсутні докази вручення ухвали від 17.08.2021 ФОП Цвілюку С.В. Так, на сайті Укрпошта за трек кодом 2502205142102, відповідно до якого направлявся поштовий конверт з копією ухвали на адресу ФОП Цвілюка С.В., міститься інформація, що 20.08.2021 відправлення у точці видачі/доставки.

Ухвалою від 27.08.2021 господарський суд оголосив перерву у судовому засіданні до 21.09.2021 о 12:00 год.

На підставі ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарський суд повідомив відповідача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом) про час і місце судового засідання через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, сторінці Господарського суду Кіровоградської області на вкладці "Виклики і повідомлення, що здійснюються судом".

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України - відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до вказаної норми з опублікуванням оголошення про виклик відповідач (за первісним позовом) та позивач (за зустрічним позовом) вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Оголошення відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України опубліковано на офіційному вебсайті судової влади України, сторінці Господарського суду Кіровоградської області на вкладці "Виклики і повідомлення, що здійснюються судом" 28.08.2021.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 27.08.2021, що направлявся судом на адресу відповідача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом), що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "за зазначеною адресою не проживає", дата поштового штемпеля 17.09.2021.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою – 17.09.2021 вважається днем вручення судового рішення ФОП Цвілюк С.В.

Відтак ФОП Цвілюк С.В. є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

В судове засідання 21.09.2021 представники сторін не з`явились.

16.09.2021 до господарського суду надійшла заява б/н від 16.09.2021 ФОП Цвілюк С.В. про розгляд справи без його присутності.

17.09.2021 до господарського суду надійшло клопотання б/н від б/д Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради про розгляд справи без участі. Позовні вимоги Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради про стягнення заборгованості підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, а в задоволенні позовних вимог Фізичної-особи підприємця Цвілюка Сергія Володимировича про визнання недійсним договору відмовити у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.12.2019 між Управлінням містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького (в подальшому - Управління) в особі тимчасово-виконуючого обов`язки начальника управління – головного архітектора міста Мартинової Ірини Володимирівни та фізичною особою-підприємцем Цвілюком Сергієм Володимировичем (в подальшому – Розповсюджувач) укладено Договір щодо надання в тимчасове користування місць, які перебувають у комунальній власності (для розташування рекламних засобів) №1012 (далі - Договір №1012), згідно якого на замовлення Розповсюджувача, відповідно до Закону України "Про рекламу", Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кропивницькому та Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розташування рекламних засобів, Управління виконує дії, передбачені Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Кропивницькому, а Розповсюджувач до початку розміщення виконує вимоги, перелічені в п. 2 цього Договору, та проводить оплату за використання рекламної площі в м. Кропивницькому в порядку і розмірах, визначених в п. 4 цього Договору.

В п. 2 Договору №1012 визначено, що відповідно до вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кропивницькому та Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розташування рекламних засобів, Розповсюджувач зобов`язується щомісячно перераховувати Управлінню плату за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розташування рекламних засобів згідно з цим Договором.

Згідно п. 4.1. Договору №1012 місця, що надаються Розповсюджувачу у тимчасове користування, для розташування рекламних засобів та розмір щомісячної плати за право користування ними визначаються згідно з таблицею: №, дата дозволу: №2259 від 28.01.2020, Адреса місця розташування рекламного засобу (РЗ): вул. Вокзальна, 31-л, Вид (РЗ): Двостороння рекламна стела розміром 8,244 х 1,200 х 2,730 м., Площа проекції (РЗ) кв.м.: 8,21, Місячна плата за кв.м. (грн): 49,92, Зональний коефіцієнт: 1.2, Сума до сплати за місяць (грн): 491,81, ПДВ 20% - 98,36. Всього плата за 1 місяць: 590,17 грн.

Порядок розрахунків визначений у п. 5.1. Договору №1012, за яким Розповсюджувач щомісячно сплачує кошти за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розташування рекламного засобу у розмірі, передбаченому п. 4.1. цього Договору.

Згідно з п. 5.2. Договору №1012 здійснення платежів за цим Договором відбувається шляхом перерахування Розповсюджувачем коштів на банківський рахунок Управління до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата.

Відповідно до положень п. 5.3. Договору №1012 перерахування Розповсюджувачем коштів на рахунок Управління здійснюється у встановлені цим Договором строки та відповідно до умов даного Договору.

Згідно п. 5.4. Договору №1012 з дня укладення цього договору і до моменту отримання Дозволу, але не більше трьох календарних місяців, Розповсюджувач вносить плату Управлінню у розмірі 25% від суми, передбаченої п. 4.1. цього Договору. По закінченні 3-місячного строку (п. 4.2.) з моменту укладення цього Договору, Розповсюджувач сплачує 100% плати за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, передбаченої п. 4.1. цього Договору.

Договір вважається укладеним з дня його підписання обома Сторонами та реєстрації Управлінням, та діє включно до дня закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, проте з урахуванням випадків, встановлених розділом 8 Договору (пункт 9.1. Договору №1012).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою.

Господарським судом враховано, що рішенням Кропивницької міської ради №54 від 02.02.2021 "Про перейменування управління містобудування та архітектури та затвердження Положення про управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради в новій редакції" вирішено перейменувати управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького на управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради.

На підтвердження передачі місця для розташування рекламних засобів сторонами складено акт прийому - передачі місць, які перебувають в комунальній власності (для розташування рекламних засобів) до Договору від 13.12.2019 №1012, який підписано сторонами без зауважень.

Управлінням містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького 28.01.2020 за №2259 видано ФОП Цвілюк С.В. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на підставі рішення Виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького від 28.01.2020, відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кропивницькому, затверджених рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09.02.2009 №195, згідно із заявою від 01.11.2019 №191/1/19-2062/22232. Характеристика (в тому числі технічна) рекламного засобу: двостороння рекламна стела "Автомийка Престиж" розміром 8,244 х 1,200 х 2,730 м. (площа проекції 8,21 кв.м.). Строк дії дозволу з 28.01.2020 до 28.01.2025.

В поданому позові позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань відповідно до Договору №1012, в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за право тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності для розташування рекламних засобів.

У зв`язку з наведеним у відповідача виникла заборгованість перед Управлінням містобудування та архітектури Кропивницької міської ради станом на 01.05.2021 на загальну суму 7 272,05 грн.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

При вирішенні такого спору господарський суд враховує таке.

Частиною 1 ст. 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

За приписами ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад та встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003, встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п. 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з: Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам`яток; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій; Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг. Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним.

Відповідно до п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Рішенням Кіровоградської міської ради №473 від 30.07.2016 "Про визначення управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради (робочий орган) уповноваженою особою власника місць, що перебувають у комунальній власності, які надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розташування рекламних засобів" визначено управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради (робочий орган) уповноваженою особою власника місць, що перебувають у комунальній власності, які надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами для розташування рекламних засобів.

Рішенням Міської ради міста Кропивницького №1383 від 21.12.2017 "Про перейменування управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради" вирішено перейменувати управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради на управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького.

В матеріалах справи наявна копія дозволу, наданого ФОП Цвілюк С.В., на розміщення зовнішньої реклами за адресою, що вказана у п. 4.1. Договору №1012, погоджений управлінням містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького, як уповноваженим органом (особою) власника місця розташування рекламного засобу.

Дозвіл є чинним у період, за який пред`явлено заборгованість до стягнення.

Згідно зі ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення містяться у ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а саме господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем Договір №1012 подібний до договору оренди, адже визначає об`єкт оренди – місце, що перебуває у комунальній власності, для розташування рекламних засобів (п. 2. Договору №1012), строк на який укладається договір - п. 9 Договору №1012, орендну плату (плата за право користування п. 4.1. Договору №1012) та порядок повернення орендованого майна (розділ 6 Договору №1012).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Позивач свої зобов`язання виконав належним чином, що підтверджується актом прийому-передачі місць від 13.12.2019, складений на виконання умов Договору №1012 від 13.12.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За положеннями п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Пунктом 1 рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №195 від 09.02.2009 затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами в м. Кіровограді та Порядок визначення розміру плати за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розташування рекламних засобів.

Згідно п. 2.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кіровограді спеціальні конструкції (рекламні засоби) - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

У п. 11.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кіровограді визначено, що підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем реклами відповідної плати є договір щодо надання в тимчасове користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування рекламних засобів.

Згідно з п. 1 Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розташування рекламних засобів (далі - Порядок) плата за право тимчасового користування місцем для розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, складається з базових тарифів для спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які розміщені на комунальній власності міста (табл. 1), та коефіцієнтів диференціації базового тарифу (в залежності від місць розміщення зовнішньої реклами) (табл. 2), на які послідовно перемножується базовий тариф.

Таблиця 1 Порядку визначає Базові тарифи для спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які розміщені на комунальній власності міста, а таблицею 2 Порядку визначено коефіцієнти диференціації базового тарифу (в залежності від місць розміщення зовнішньої реклами).

Судом встановлено, що порядок розрахунків між сторонами передбачений у розділі 5 Договору №1012.

Узгоджена плата за місяць в розмірі 590,17 грн, не сплачувалася відповідачем вчасно та у повному обсязі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість станом на 01.05.2021 в сумі 7 272,05 грн відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Вказана сума заборгованості не заперечена відповідачем, зокрема у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості із внесення плати за право тимчасового користування за спірні періоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525-526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт неналежного виконання зобов`язання відповідачем, в частині невнесення плати за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, яка погоджена із позивачем у Договорі №1012, встановлений судом.

Отже, позовні вимоги про стягнення 7 272,05 грн заборгованості за Договором №1012 від 13.12.2019 щодо надання у тимчасове користування місць, які перебувають у комунальній власності (для розташування рекламних засобів) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо зустрічного позову, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Підставою для звернення до господарського суду із зустрічними позовними вимогами ФОП Цвілюк С.В. вказує те, що при укладенні Договору №1012 він припустився помилки щодо природи правочину, а також щодо прав та обов`язків сторін. Згідно п. 4.1. Договору №1012, місцем, що було надано йому у тимчасове користування для розташування рекламних засобів є двостороння стела розміром 8,244 х 1,200 х 2,730 м., що розташована за адресою: вул. Вокзальна, 31-л, м. Кропивницький, проте вказана стела є його приватною власністю згідно договору купівлі-продажу від 28.02.2019. Позивач за зустрічним позовом уклав оспорюваний правочин, вважаючи, що зобов`язаний його укласти через розташування адміністративно-комерційного комплексу, який належить йому на праві приватної власності, до складу якого входить в тому числі й рекламна стела, на земельній ділянці площею 0,2200 га, кадастровий №3510100000:33:249:0018, яка відноситься до комунальної власності, та призначена для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для розміщення АКК (автомийки).

28.02.2019 між Приватним підприємством «Водолій-ЦС» в особі директора Андрюшина Олександра Сергійовича (даті – «Продавець») та Цвілюком Сергієм Володимировичем (далі – «Покупець») укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Ковальовою О.О., зареєстрований в реєстрі за №35.

Згідно п. 1 Договору купівлі-продажу, на умовах, викладених у цьому Договорі, Продавець в особі представника продає та передає у власність Покупця, а Покупець купує та приймає Адміністративно-комерційний комплекс, розташований в місті Кропивницькому, Кіровоградської області, вулиця Вокзальна, номер 31-л (тридцять один літера «л»), і сплачує грошову суму в розмірі та на умовах, встановлених цим договором. За даними документа, що підтверджує право власності, адміністративно-комерційний комплекс, який відчужується за цим договором – загальною площею 64,71 кв.м.; відомості про об`єкт нерухомого майна – адміністративно-комерційний комплекс, опис об`єкта: літ. А – адміністративне приміщення, літ. Б – операторська, літ. Б1 – навіс, літ. Б2- навіс, літ. в – навіс, літ. Г – стелла, літ. Д – свердловина, літ. Е1,Е2 – ливнева каналізація, літ. N, N1, N2, N3, N4 – огорожі. Згідно відомостей, викладених у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002791202019, сформованому 27.02.2019 року Коваленко Г.Г., приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області, земельній ділянці площею 0,2200 гектарів, цільове призначення – для розміщення адміністративно-комерційного комплексу, присвоєно кадастровий номер 3510100000:33:249:0018. Опис меж: від А до А – землі комунальної власності м. Кіровоград.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що за змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов`язок доведення відповідних обставин покладається на позивача. Не вважається помилкою щодо якості продукції (товару, іншого майна) неможливість її використання або утруднення в її використанні, які сталися після виконання хоча б однією з сторін зобов`язань, що виникли з правочину, і не пов`язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв`язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства.

До предмету доказування у спорі про недійсність правочину, який вчинено під впливом помилки, входять обставини відповідності/невідповідності в момент вчинення правочину внутрішньої волі сторони її зовнішнім волевиявленням, спричинена хибним (помилковим) сприйняттям обставин, обумовленим їх властивостями.

Вказаний висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.02.2021 у справі №904/392/20.

Правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним і у разі встановлення судом певних обставин може бути визнаний недійсним. Водночас при вирішенні такого спору необхідно ураховувати, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі письмових доказів, наявність обставин, які свідчать про помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення та має істотне значення.

У разі якщо сторона спірного правочину була обізнана або не могла не бути обізнана стосовно обставин, щодо яких стверджує про наявність помилки, це виключає застосування наведених норм статті 229 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 911/1171/18, від 04.06.2019 у справі № 910/9070/18, від 24.09.2020 у справі №910/12729/19.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу":

- реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

- рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Відповідно до п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003:

- спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами;

- місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Таким чином, стела розміром 8,244 х 1,200 х 2,730 м, яка розташована за адресою: вул. Вокзальна, 31-л, м. Кропивницький, в розумінні Закону України «Про рекламу» та Типових правил розміщення зовнішньої реклами є рекламним засобом.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Стела розміром 8,244х1,200х2,730м. за адресою: вул. Вокзальна, 31-л, м. Кропивницький, яка належить ФОП Цвілюк С.В. на праві приватної власності, розташована на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності Кропивницької міської територіальної громади, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється позивачем за зустрічним позовом.

Згідно з п. 1 Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розташування рекламних засобів (далі - Порядок) розмір плати за право тимчасового користування місцем для розташування рекламного засобу розраховується в залежності від площі місця, на якому розташований рекламний засіб. Площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 м. за периметром горизонтальної проекції цього засобу.

Отже, місцем, що надається ФОП Цвілюк С.В. у тимчасове користування для розташування рекламних засобів, в даному випадку двосторонньої рекламної стели розміром 8,244 х 1,200 х 2,730 м, є площа відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту (площа проекції складає 8,21 кв.м), а не сама рекламна стела, як вважає позивач за зустрічним позовом.

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами другою та третьою ст. 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

На момент укладення оспорюваного Договору №1012 від 13.12.2019 позивач за зустрічним позовом був обізнаний про належність стели розміром 8,244 х 1,200 х 2,730 м., яка розташована за адресою: вул. Вокзальна, 31-л, м. Кропивницький, йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу від 28.02.2019.

Дослідивши та проаналізувавши умови спірного договору, господарським судом встановлено, що при укладенні Договору №1012 сторонами дотримано всі вимоги щодо свободи волевиявлення, форми, наявності істотних умов, що передбачені вимогами цивільного та господарського законодавства.

ФОП Цвілюк С.В. не довів підстав, з якими закон пов`язує визнання правочинів недійсними, зокрема, не надав належних і допустимих доказів, що підтверджують факт помилки, внаслідок якої відбулося неправильне сприйняття позивачем за зустрічним позовом фактичних обставин правочину, що вплинуло на його волевиявлення, а помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ст. 12 ЦК України).

Крім того, оспорюваний Договір №1012 частково виконувався позивачем за зустрічним позовом, відповідачем за первісним позовом: здійснено оплату за тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності 16.02.2021 у розмірі 590,17 грн (розмір щомісячної плати, який встановлений Договором №1012), 09.03.2021 - у розмірі 590,17 грн, 16.04.2021 - у розмірі 700 грн та 24.05.2021 - у розмірі 700 грн.

Отже, здійснення ФОП Цвілюком С.В. оплати згідно умов Договору №1012, укладеного між сторонами, свідчить про його обізнаність з усіма умовами договору та вірне їх тлумачення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не доведено та не надано суду належних доказів, що спірний правочин вчинено саме під впливом помилки у контексті приписів ст. 229 ЦК України, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що зустрічні позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

За таких обставин, судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Цвілюка Сергія Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради (ЄДР 02498694, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022) 7 272,05 грн заборгованості та 2 270 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.