Рішення № 9978139, 08.06.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2010 р. Справа № 18/2329

за позовом міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м.Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Фон” м. Хмельницький

про стягнення 17166,72грн.

                    Суддя           Саврій В.А.

Представники сторін:

Позивач: Ялівчук А.А. – за довіреністю №15/09 від 11.01.2010р.

Відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16068,07 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.03.09р. по 01.11.09р. відповідно до договору №1071/627 від 05.09.2005р, 324,03 грн. втрат від індексу інфляції, 130,46 грн. три проценти річних, 644,16 грн. пені, посилаючись на умови договору, положення ст. 625 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 17166,04 грн., з яких 16068,07 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 644,16 грн. пені, 323,35 грн. індексу інфляції, 130,46 грн. 3% річних.

Дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства та судом приймається.

Представники відповідача в судовому засіданні 18.03.10р. та у поданому відзиві на позов зазначили, що позов не визнають, вважають його безпідставним та таким, що суперечить нормам законодавства та умовам договору. Свої заперечення обґрунтовує посилаючись на ст. 179, 180 ГК України. Відповідно до п. 3.1.1 договору на постачання теплової енергії №1071\627 від 05.09.2005р. споживач має право на отримання інформації щодо якості теплової енергії, умов та режимів споживання. Відповідно - ціна вартість (ціна) теплової енергії є однією із умов споживання. Згідно п. 3.2.2 договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором. Відповідно до п. 8.1 договору розбіжності та спори між сторонами пов’язані з виконанням, зміною, та розірванням цього договору вирішуються шляхом проведення переговорів, обміну листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання подаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу. Згідно з додатком №1 до договору №1071\627 від 05.05.2005р. встановлено наступні договірні величини: - кількість - 253,6; - тариф - 1,69.

Відповідно ціна договору визначена у розмірі вартості послуг за 1 м.кв., що становить: 1,69 х 253,6 = 428 грн.594коп. В подальшому, у встановленому в договорі порядку, жодним чином, позивач не повідомляв відповідача про зміну договірних величин та зміну ціни договору, жодних додаткових угод до договору не укладалось.

Посилається на ч.1 ст. 173, ч. 1 ст. 193, п. 3 ст. 219 ГК України.

Зазначає, що згідно п. 11.3 договору додатки до договору є невід’ємною частиною цього договору. У підпункті 3 цього пункту визначено, що одним із додатків до договору є умови припинення подачі теплової енергії. Згідно додатку №3 до договору №1071\627 від 05.05.2005р. енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу в разі: - письмового звернення споживача про припинення теплопостачання; - відсутності протягом 10 днів оплати теплової енергії у встановлені договором терміни.

Стверджує, що оскільки відповідач по справі, прострочив оплату теплової енергії, позивач, на виконання умов договору зобов'язаний був припинити постачання теплової енергії. Окрім того, своїми листами від 02.02.2009р., 05.06.2009р., 04.09.2009р. відповідач неодноразово повідомляв позивача про відмову (припинення) теплопостачання.

Згідно умов договору позивач зобов'язаний був припинити постачання теплової енергії відповідачу, а виникненню заборгованості, за стягненням якої позивач звернувся до суду, сприяла бездіяльність саме позивача та порушення ним умов договору, відповідно слід звільнити відповідача ТОВ „Фірма „Фон” від відповідальності.

Відповідно до п.10.1 договору №1071\627 від 05.05.2005р., договір набуває чинності з 05.09.2005р. та діє до 01.09.2006р. Згідно з п. 10.4 договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін. Оскільки предметом договору є надання послуг з постачання теплової енергії, а відповідач листами від 02.02.2009р., 05.06.2009р. повідомляв позивача про відмову від послуг з постачання теплової енергії, відповідно відповідачем було дотримано встановлений в договорі порядок щодо припинення дії договору, тому договір на постачання теплової енергії №1071\627 від 05.09.2005р припинив свою дію. Враховуючи викладене, просить суд у задоволені позову відмовити. Судові витрати по справі, в тому числі оплату державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та оплату послуг адвоката покласти на позивача.

Повноважний представник позивача у запереченнях до відзиву на позов від 20.04.10р. зазначив, що відповідно до додатку №1 до Договору на постачання теплової енергії укладеного між Позивачем та Відповідачем 05.09.2005 року №1071/627, внесено дані про займану опалювальну площу приміщення Відповідача у яке постачається теплова енергія (253,6 кв. м.), а також у графу „Тариф" - суму тарифу за 1 кв. м. опалювальної площі в місяць (1,69 грн. за 1кв.м.). Зазначені показники були внесені на момент укладення Договору. Дані щодо опалювальної площі залишаються незмінними та були отримані з технічного паспорту на приміщення, копію якого надав до Договору Відповідач та відповідно не змінював її і по сьогоднішній день. Що ж стосується тарифів на послуги з централізовано опалення, то їх встановлення є в компетенції Хмельницької міської Ради яка затверджує їх відповідним рішенням.

Повідомив, що тариф в сумі 1,69 грн. за 1 кв. м. опалювальної площі який внесений в Додаток №1 на момент укладання Договору - затверджений рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської Ради №74 від 17.02.2004 року.

Звернув увагу, що за весь період існування договірних відносин між Позивачем та Відповідачем тарифи змінювались відповідними Рішеннями Хмельницької міської Ради:1.          Рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради від 12.10.2006 року №725 встановлено тариф в сумі 3,10 грн. за 1кв.м. опалювальної площі в місяць при річній нормі споживання 0,206 Гкал. (кругло річний тариф);2.Рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради від 28.12.2006 року №1040 -4,43 грн. за 1кв.м. опалювальної площі в місяць при річній нормі споживання 0,206 Гкал. (кругло річний тариф); 3.          Рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради від 11.12.2008 року № 1417 -6,78 грн. за 1кв.м. опалювальної площі в місяць при річній нормі 0,189 Гкал. (кругло річний тариф); 4.          Рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради від 11.02.2009 року №1417 відкореговано тариф в сумі 8,18 грн. за 1кв.м. опалювальної площі в місяць при річній нормі 0,189 Гкал. (кругло річний тариф);

Відповідно до п. 4.2.2 Договору - „Енергопостачальна організація повідомляє Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів". Так, про зміну тарифів у 2008р. було оголошено в газеті „Проскурів" №101-102 від 18.12.2008року. У лютому 2009 року у зв'язку з коригуванням тарифів 2008 року через збільшення ціни на природний газ про коригування тарифів було повідомлено письмово Відповідача листом-повідомленням разом з врученням рахунку за спожиту теплову енергію за лютий 2009р. Вважає, що доказом такого повідомлення є оплата Відповідачем за спожиту теплову енергію за лютий 2009р.

Звертає увагу, що приміщення відповідача розміщене на 1-му поверсі житлового будинку розташованого по вул. Кам'янецькій,63. Відповідно до п.п. 24-28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення" затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. №630 з відповідними змінами (надалі Правила) та "Порядку відключення окремих житлових будинків від меж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" затверджених Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.205р. №4 (надалі Порядок), якими передбачено неможливість відключення окремо приміщення, яке займає Відповідач від централізованого опалення. Можливість відключення є лише будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників приміщень у житловому будинку. Крім того, зазначає, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Зазначив, що представниками відповідача здійснено обстеження приміщення Позивача з метою встановлення можливості припинення постачання теплової енергії у нього. Даним обстеженням виявлено, що таке припинення є неможливим, оскільки воно призведе до порушення теплового балансу всього житлового будинку.

Посилається на ч.2 ст. 382, ч.2 ст. 369 Цивільного кодексу України.

Звертає увагу, що згідно з вимогами будівельних норм при проектуванні будинку всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув'язані між собою для забезпечення стабільної роботи внутрішньо будинкової системи загалом. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців, що є недопустимим.

З вказаних мотивів Відповідачу були надані відповіді про неможливість здійснити таке відключення, а відсутність коштів (лист Відповідача від 02.02.2009р.) не є підставою для розірвання договірних відносин (листи відповідача від 02.02.09р., від 05.06.09р., від 06.07.09р. від 04.09.09р. та відповіді позивача від 30.03.09р., від 17.06.09р., від 20.07.09р., від 06.10.09р.)

Звертає увагу, що заявлені у відзиві Відповідачем факти припинення договірних відносин з Позивачем також не визнаються останнім з посиланням на п. 4 „Правил користування тепловою енергією" - користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору; п.1 ст.19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" - відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють виключно на договірних засадах.

Стверджує, що у позивача немає підстав припинити договірні відносини з Відповідачем, оскільки теплова енергія постачається у приміщення яке належить останньому і продовжує користуватись нею по сьогоднішній день, а відключення окремого приміщення в житловому будинку заборонено Правилами та Порядком відключення.

Крім того, посилається на рішення господарського суду від 25.02.2010р. по справі №12/171-10, згідно якого у позові ТОВ "Фон" м. Хмельницький до МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про розірвання договору на постачання теплової енергії від 05.09.05р. відмовлено.

Звертає увагу, що відповідачем у відзиві зазначено лише листи надіслані Позивачу від 02,02.09р., 05.06.09р., 04.09.09р., проте не вказано лист надісланий Позивачу 06.07.2009р. у якому відповідач визнає заборгованість за спожиту теплову енергію за опалювальний період 2008р. -2009р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи №12/171-10 рішенням суду від 25.02.10р. в позові товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Фон” м. Хмельницький до міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м.Хмельницький про розірвання договору на постачання теплової енергії № 1071/627 від 05.09.05р. відмовлено.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

05.09.2005р. між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю фірми „Фон” м. Хмельницький (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №1071/627, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у потрібних споживачу обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни передбачені цим договором (п.1.1).

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача (п.2.1 договору) .

Пунктом 3.2.2. договору на Споживача покладено обов'язок виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунок за теплову енергію, що споживається, провадиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. №955 „Про затвердження формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води” (із змінами і доповненнями від 27.02.2007р. №297, від 24.10.2007р. №1267), рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11.12.2008р. №1417 було встановлено з 01.12.2008р. тарифи на послуги з централізованого опалення і підігріву води (згідно Додатку №1 –інші споживачі 6,78грн.), а в подальшому, рішенням від 11.02.2009р. №144 внесено зміни до попереднього рішення про корегування тарифу на послуги з централізованого опалення і підігріву води , які набрали чинності з 01.02.2009р., (згідно Додатку №1 –інші споживачі 8,18грн.). Тарифи доведені до споживачів у встановленому порядку.

Згідно п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а п.6.3 передбачено: оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивачем надано докази, що щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію відповідно затверджених тарифів. Однак, в зв’язку з не проведенням відповідачем оплати за спожиту теплову енергію виникла заборгованість за період з 01.03.2009р. по 01.11.2009р. у загальній сумі 160680,07 грн. Розрахунок заборгованості додано до матеріалів справи.

Згідно з п.7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідач в добровільному порядку вартість спожитої теплової енергії не оплатив, в зв'язку з чим Позивачем подано позов до суду з врахуванням уточнень про стягнення заборгованості в сумі 16068,07 грн. за період з 01.03.2009р. по 01.11.2009р., 644,16 грн. пені згідно поданого розрахунку в матеріали справи, 323,35 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2009р. по жовтень 2009р. та 130,46 грн. 3% річних за період з 10.04.09р. по 01.11.09р..

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг своєчасно та в повному обсязі не виконав, в результаті чого у нього станом на 01.11.2009р. заборгованість за спожиту теплову енергію за період 01.03.2009р. по 01.11.2009р. склала 16068,07 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, судом враховується, що позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення 323,35 грн. - інфляційних втрат за період квітень 2009р. - жовтень 2009р. та 130,46 грн. - 3% річних. за період з 10.04.09р. по жовтень 2009р..

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.7.2.3 договору від 05.09.2006р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 644,16 грн. за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію заявлені правомірно.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про відмову (припинення) теплопостачання спростовуються рішенням господарського суду від 25.02.10р. по справі №12/171-10 та вищевикладеними обставинами.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22,33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м.Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Фон” м. Хмельницький про стягнення 17166,04 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Фон” м. Хмельницький (м. Хмельницький, вул. Камянецька,63, код ЄДРПОУ 21349155) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код ЄДРПОУ 03356571) 16068,07 грн. (шістнадцять тисяч шістдесят вісім гривень 07 коп.) - боргу за спожиту теплову енергію, 323,35 грн. (триста двадцять три гривні 35 коп.) - інфляційних втрат, 130,46 грн. (сто тридцять гривень 46 коп.) - 3% річних, 644,16 грн. (шістсот сорок чотири гривні 16 коп.) - пені, 171,66 грн. (сто сімдесят одна гривня 66 коп.) витрат по оплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 3 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3- відповідачу