Рішення № 9977496, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/21-290-48/27107.06.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів"

доПриватне підприємство "Продторг –Тернопіль"

простягнення 18 225,42 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Негода А.А.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватне підприємство "Продторг –Тернопіль" (надалі –"Підприємство") про стягнення 18225,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання домовленості позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 18 225,42 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.02.2010 р. порушено провадження у справі №6/21-290 та призначено до розгляду на 26.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.04.2010 р. справу №6/21-290 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2010 р. справу №6/21-290 прийнято до провадження, присвоєно їй новий номер №6/21-290-48/271 та призначено до розгляду на 25.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 07.06.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5-А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5609718 від 31.03.2010 р.

Також судом було додатково відправлено ухвалу суду від 25.05.2010 р. на поштову адресу відповідача (46010, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14), що вказана в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За період з 23.11.2009 р. по 15.12.2009 р. Товариство передало, а Підприємство прийняло товари на загальну суму 20 019,96грн., що підтверджується видатковими накладними №ШЗ-0001033 від 23.11.2009 р. та №ШЗ-0001123 від 15.12.2009 р.

Видаткові накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис позивача та повноважних представників Підприємства, які діяли на підставі доданих до видаткових накладних довіреностей

Представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір поставки (надалі –"Договір"), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідачем частково було здійснено повернення поставленого товару на суму 1794,54грн., що підтверджується накладною №1712-0001 від 17.12.2009 р.

Листом №1/29 від 29.01.2010 р., що направлений відповідачу поштою 29.01.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість за поставлений згідно видаткових накладних товар у розмірі 18 225,08 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов’язання по оплаті поставленого товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 225,08 грн.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару за вказаними накладними на суму 20 019,96 грн.

Вказані накладні містять підпис повноважних представників та відтиск печатки відповідача.

17.12.2009 р. відповідач частково повернув поставлений товар на суму 1794,54грн., що підтверджується накладною №1712-0001 від 17.12.2009 р.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.12.2009 р. відповідач частково повернув поставлений товар на суму 1794,54грн., що підтверджується накладною №1712-0001 від 17.12.2009 р., а тому заборгованість відповідача за поставлений згідно накладних товар становить 18 225,08 грн.

Листом №1/29 від 29.01.2010 р., що направлений відповідачу поштою 29.01.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість за поставлений згідно видаткових накладних товар у розмірі 18 225,08 грн.

Отже, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України на момент розгляду справи судом строк виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті поставленого товару настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 18 225,08 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 18 225,08 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватне підприємство "Продторг –Тернопіль" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5-А; ідентифікаційний код 34473634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів" (07434, Київська область, Броварський район, с. Шевченкове, вул. Шкільна, 31; ідентифікаційний код 31252267) суму боргу у розмірі 18 225 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять п’ять) грн. 42 коп., державне мито у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко