Рішення № 9977423, 04.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/18104.06.10

За позовомФізичної особи –підприємця Рабіновича Сергія Леонідовича

До           Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Українські мінеральні води”

Простягнення 7500,00 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаДжумурат В.М. —представник за довіреністю від 31.05.2010 р. № 1154

Від відповідача не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2010 року фізична особа –підприємець Рабінович Сергій Леонідович звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Українські мінеральні води” 7500,00 грн. заборгованості з оплати вартості послуг з перевезення вантажу, що були надані відповідно до договору-заявки від 16.12.2009р.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/181 від 26.04.2010 р., яку призначено до розгляду на 17.05.2010 р.

17.05.2010 р. розгляд справи було відкладено на 04.06.2010 р. у зв’язку з неявкою в засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів та доказів по справі.

У судове засідання, призначене на 04.06.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, про причину його неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 46/181 не виконав, відзив на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (процесуальні документи надсилалися за місцезнаходженням сторони). Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача суму боргу, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на невиконання відповідачем обов’язку з оплати наданих йому послуг з перевезення вантажу відповідно до укладеного сторонами договору-заявки від 16.12.2009 р.

На підтвердження факту надання зазначених послуг суду надано договір-заявку, рахунок-фактуру на оплату послуг, товарно-транспортну накладну, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткову і податкову накладну, докази їх надсилання відповідачеві.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація Українські мінеральні води” (замовник) та фізична особа –підприємець Рабінович Сергій Леонідович уклали угоду (договір-заява) на здійснення доставки вантажу (мінеральної води) вагою 20 тон автомобільним транспортом з м. Свалява у м. Луганськ.

Вартість послуг перевезення відповідно до п. 4 договору-заявки становить 7500,00 грн. та здійснюється не пізніше ніж через 5 днів після надання СMR/ТТН, рахунку, акту виконаних робіт, видаткової і податкової накладних.

У п. 10 договору-заявки сторони домовилися, що його факсо-копія є достатньою підставою для виконання його умов.

З позовної заяви, прояснень представника позивача та приєднаних до матеріалів справи письмових доказів слідує, що позивач надав відповідачеві послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом вартістю 7500,00 грн. 22.12.2009 р. у день завантаження відправником вантажу (товарно-транспортна накладна БЗС № 000517 в матеріалах справи).

04.01.2010 р. позивач надіслав відповідачеві документи, необхідні для оплати останнім послуг з перевезення вантажу, а саме: товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру № Р-69/м від 22.12.2009 р. на суму 7500,00 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Р-69/М на суму 7500,00 грн., видаткову накладну № 3989/1 від 16.12.2009 р., податкову накладну № 69 від 22.12.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, необхідні для проведення оплати перевезення документи відповідач отримав 06.01.2010 р.

Доказів належної оплати за договором або ж претензій щодо якості наданих послуг суду не надано.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлявся про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення заборгованості, заявлені вимоги не оспорив.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов’язань за укладеним з позивачем договором-заявкою від 16.12.2009 р., у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 7500,00 грн. боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Українські мінеральні води” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4, ідентифікаційний код 22950707) на користь фізичної особи –підприємця Рабіновича Сергія Леонідовича (25006, м. Кіровоград, пр-т Комуністичний, 10, к. 12, ідентифікаційний номер 2607824097) 7 500 (сім тисяч п’ятсот) грн. боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко