Рішення № 9977377, 25.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/14525.05.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Грін Апекс»

простягнення 131908,11 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Машкова С.О. –представник за довіреністю від 20.05.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Апекс»про стягнення 131908,11 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 6-04-2009 від 30.04.2009 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 199492,80 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт виконав частково. Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 108669,60 грн., пеню у розмірі 14080,56 грн., збитки від інфляції у розмірі 7222,09 грн. та 3 % річних у розмірі 1935,86 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.04.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 20.04.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 29.03.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 20.04.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 29.03.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2010 року відкладено розгляд справи на 25.05.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 25.05.2010 року надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 25.05.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 20.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          30.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Апекс»(надалі – відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж»(надалі – позивач) укладено договір підряду № 6-04-2009 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 2.1 договору позивач зобов’язався за дорученням відповідача своїми силами та засобами з використанням власних матеріалів виконати і здати відповідачу у встановлений договором строк роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а відповідач зобов’язався надати позивачу металоконструкції щогли вимірювання вітру, трасові відтяжки, обладнання для вимірювання вітру зі з’єднувальними кабелями, передати йому затверджену проектну документацію, прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

          Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що повна вартість предмету договору на підставі розрахунку договірної ціни становить 181646,40 грн.

          Відповідно до пункту 7.1 договору протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору відповідач зобов’язався перерахувати позивачу аванс у розмірі 50 % від вартості предмета договору, який складає 90823,20 грн., для придбання матеріалів, обладнання та початку робіт.

          Беручи до уваги, що згідно з частиною 1 статті 73 КЗпП України 1, 2 та 9 травня є святковими днями, в які робота не провадиться, здійснити передоплату за договором відповідач зобов’язаний був у термін до 12.05.2009 року.

          Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки банку по особовому рахунку, зобов’язання з авансування робіт відповідач виконав, проте, з порушенням строку, здійснивши переказ передбаченої договором суми коштів 22.07.2009 року.

          На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 181490,40 грн., що підтверджується наданими суду актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 1 за липень 2009 року від 31.07.2009 року на суму 74011,20 грн., № 1 за вересень 2009 року від 17.09.2009 року на суму 107479,20 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Пунктом 5.3 договору сторони передбачили можливість перегляду вартості його предмету. При цьому, сторони обумовили, що перегляд договірної ціни оформлюється шляхом укладення додаткових угод.

          02.10.2009 року між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору (надалі –додаткова угода).

          Відповідно до пункту 2.1 додаткової угоди, на умовах пункту 5.3 договору, позивач зобов’язався виконати додаткові обсяги робіт, а відповідач зобов’язався прийняти їх та оплатити.

          Пунктом 3.1 додаткової угоди сторони визначили, що вартість додаткових обсягів робіт, зазначених в пункті 2.1 додаткової угоди, складає 18002,40 грн.

          На виконання умов додаткової угоди позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 18002,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 1 за жовтень 2008 року від 09.10.2009 року та відповідною довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що відповідач перераховує позивачу оплату за виконані будівельно-монтажні роботи у розмірі 30 % від вартості предмету договору у строк 10-ти банківських днів з моменту виконання цих робіт.

          Згідно з пунктом 7.3 договору кінцевий розрахунок за договором у розмірі 20 % від вартості предмета договору провадиться відповідачем не пізніше 10-ти банківських днів після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків та підписання акту виконаних підрядних робіт.

          При цьому, абзацом 2 пункту 7.3 договору сторони обумовили, що оплата виконаних за договором робіт здійснюється щомісячно на підставі підписаного відповідачем акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту його підписання.

          Враховуючи відсутність змоги з’ясувати момент фактичного завершення виконання робіт, про який йдеться в пункті 7.2 договору, беручи до уваги, що здійснення передоплати за додаткові обсяги робіт сторони не передбачили, суд визначає, що 30 % від вартості робіт, прийнятих відповідно до актів типової форми КБ-2в № 1 за липень 2009 року та № 1 за вересень 2009 року, відповідач зобов’язаний був перерахувати протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання кожного з вказаних актів, 50 % від вартості додаткових обсягів робіт –у строк, встановлений абзацом 2 пункту 7.3 договору, тобто, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту типової форми КБ-2в, згідно з яким були прийняті зазначені роботи.

          З огляду на те, що підписання акту типової форми КБ-2в № 1 за жовтень 2008 року збігається у часі з повним завершенням робіт за договором, не пізніше 10-ти банківських днів після підписання даного акту відповідач зобов’язаний був здійснити кінцевий розрахунок у розмірі 20 % за основні обсяги робіт та остаточно, у розмірі 50 % вартості, оплатити додаткові обсяги робіт.

          Враховуючи зазначене, у термін до 14.08.2009 року відповідач зобов’язаний був здійснити на користь позивача платіж у розмірі 22203,36 грн. (30 % від вартості робіт, прийнятих відповідно до акту № 1 за липень 2009 року), у термін до 01.10.2009 року –платіж у розмірі 32243,76 грн. (30 % від вартості робіт, прийнятих відповідно до акту № 1 за вересень 2009 року), у термін до 16.10.2009 року –платіж у розмірі 9001,20 грн. (50 від вартості додаткових обсягів робіт) та у термін до 23.10.2009 року –платіж у розмірі 45221,28 грн. (кінцевий розрахунок у розмірі 20 % за основні обсяги робіт + остаточна оплата, у розмірі 50 % вартості, додаткових обсягів робіт).

          Обов’язок перерахувати на поточний рахунок позивача вказані суми коштів відповідач не виконав.

          З огляду на вказане, станом на день вирішення спору у відповідача існує основна заборгованість перед позивачем у розмірі 108669,60 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язань щодо оплати виконаних робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 108669,60 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем оплати виконаних робіт, позивач просить стягнути з останнього пеню у розмірі 14080,56 грн., збитки від інфляції у розмірі 7222,09 грн. та 3 % річних у розмірі 1935,86 грн.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 16.4 договору сторони обумовили, що у разі порушення відповідачем строків оплати вартості виконаних за договором робіт, останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення оплати виконаних робіт, від суми затриманої оплати виконаних робіт, за кожен день прострочення.

          Судом встановлено, що у термін до 12.05.2009 року відповідач зобов’язаний був здійснити на користь позивача платіж у розмірі 90823,20 грн., у термін до 14.08.2009 року –платіж у розмірі 22203,36 грн., у термін до 01.10.2009 року –платіж у розмірі 32243,76 грн., у термін до 16.10.2009 року –платіж у розмірі 9001,20 грн. та у термін до 23.10.2009 року –платіж у розмірі 45221,28 грн.

          Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 13.05.2009 року, 15.08.2009 року, 02.10.2009 року, 17.10.2009 року та 24.10.2009 року відповідно.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Враховуючи зазначене, нарахування судом пені за прострочення відповідачем внесення платежу розмірі у розмірі 22203,36 грн. можливе по 14.02.2010 року, платежу у розмірі 32243,76 грн. –по 01.04.2010 року, платежу у розмірі 9001,20 грн. –по 16.04.2010 року, платежу у розмірі 45221,28 грн. –по 23.04.2010 року.

          З позовної заяви вбачається, що пеню позивач обчислює від суми 90823,20 грн. за період з 08.05.2009 року по 21.07.2009 року, від суми 32600,88 грн. за період з 15.08.2009 року по 15.03.2010 року та від суми 76067,72 грн. за період з 24.10.2009 року по 15.03.2010 року.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Тому, нарахування судом пені за прострочення відповідачем оплати виконаних робіт можливе виключно в межах позовних вимог, тобто, в межах сум та періодів, заявлених позивачем.

          З огляду на вказане, за перерахунком суду розмір пені складає:

          90823,20 грн. * 24 % * 33 (з 13.05.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 1970,74 грн.

          90823,20 грн. * 22 % * 37 (з 15.06.2009 року по 21.07.2009 року) / 365 = 2025,48 грн.

          22203,36 грн. * 20,5 % * 48 (з 15.08.2009 року по 01.10.2009 року) / 365 = 598,58 грн.

          32600,88 грн. * 20,5 % * 22 (з 02.10.2009 року по 23.10.2009 року) / 365 = 402,82 грн.

          108668,60 грн. * 20,5 % * 114 (з 24.10.2009 року по 14.02.2010 року) / 365 = 6957,77 грн.

          86466,24 грн. * 20,5 % * 29 (з 15.02.2010 року по 15.03.2010 року) / 365 = 1408,33 грн.

          Беручи до уваги наведене, загальний розмір пені за прострочення відповідачем оплати виконаних робіт складає 13363,72 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 13363,72 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Як і пеню, збитки від інфляції та 3 % річних позивач обчислює від суми 90823,20 грн. за період з 08.05.2009 року по 21.07.2009 року, від суми 32600,88 грн. за період з 15.08.2009 року по 15.03.2010 року та від суми 76067,72 грн. за період з 24.10.2009 року по 15.03.2010 року.

          З підстав, наведених вище, нарахування судом збитків від інфляції та 3 % річних за прострочення відповідачем оплати виконаних робіт також можливе виключно в межах сум та періодів, заявлених позивачем.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Враховуючи зазначене, за перерахунком суду розмір збитків від інфляції складає:

          90823,20 грн. * 101,5 % (100,5 % * 101,1 % * 99,9 %) –90823,20 грн. = 1362,35 грн.

          22203,36 грн. * 100,6 % (99,8 % * 100,8 %) –22203,36 грн. = 133,22 грн.

          32600,88 грн. * 100,9 % –32600,88 грн. = 293,41 грн.

          108668,60 грн. * 106,8 % (101,1 % * 100,9 % * 101,8 % * 101,9 % * 100,9 %) –108668,60 грн. = 7389,46 грн.

          З огляду на вказане, загальний розмір збитків від інфляції за прострочення відповідачем оплати виконаних робіт складає 9178,44 грн.

          Беручи до уваги те, що позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв, вимога останнього про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі 7222,09 грн.

          Розмір 3 % річних за перерахунком суду складає:

          90823,20 грн. * 3 % * 70 (з 13.05.2009 року по 21.07.2009 року) / 365 = 522,54 грн.

          22203,36 грн. * 3 % * 48 (з 15.08.2009 року по 01.10.2009 року) / 365 = 87,60 грн.

          32600,88 грн. * 3 % * 22 (з 02.10.2009 року по 23.10.2009 року) / 365 = 58,95 грн.

          108668,60 грн. * 3 % * 143 (з 24.10.2009 року по 15.03.2010 року) / 365 = 1277,23 грн.

          Враховуючи зазначене, загальний розмір 3 % річних за прострочення відповідачем оплати виконаних робіт складає 1946,32 грн.

          З підстав, наведених вище, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню у розмірі 1935,86 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Апекс» (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 16; ідентифікаційний код 33150118) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5; ідентифікаційний код 23541543) основну заборгованість у розмірі 108669 (сто вісім тисяч шістсот шістдесят дев’ять) грн. 60 коп., пеню у розмірі 13363 (тринадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 72 коп., збитки від інфляції у розмірі 7222 (сім тисяч двісті двадцять дві) грн. 09 коп., 3 % річних у розмірі 1935 (одна тисяча дев’ятсот тридцять п’ять) грн. 86 коп., 1311 (одну тисячу триста одинадцять) грн. 91 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –08.06.2010 року.