Рішення № 99773292, 20.09.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4816/21 Провадження № 2-а/0274/67/21 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд), розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 14.07.2021 серії ЕАН №4483878, провадження в справі закрити.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, вказав, що 14.07.2021 інспектором УПП в Житомирській області лейтенантом поліції Лісогурською О.Ю. відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.6 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн. Зі змісту постанови позивачу стало відомо, що 13.07.2021 о 23 год 46 хв він керував автомобілем в населеному пункті з увімкненим дальнім світлом фар, в якого в темну пору доби був неосвітлений задній номерний знак, чим порушив п.2.9 (в) ПДР.

Зазначену постанову вважає надуманою, незаконною та необгрунтованою, оскільки керував автомобілем в населеному пункті з увімкненим ближнім світлом фар, освітленим немерним знаком, який був не закритий іншими предметами та не забруднений, тобто не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.07.2021 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Від представника УПП в Житомирській області ДПП Яременко Т.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що автомобіль, яким керував позивач, було зупинено у зв`язку з наявністю ознак вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме задній номерний знак на автомобілі був неосвітлений, чим порушив п.2.9 в ПДР України. Цей факт підтверджено і самими позивачем, що вбачається з відеофайлів, доданих до відзиву. Позивачу під час розгляду справи було роз`яснено положення ст.268, ст.ст.307,308 КУпАП; будь-яких порушень при складенні інспектором поліції постанови не допущено. Враховючи викладене, просить відмовити в позові про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за безпідставністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволенню, з наступних підстав.

Так, 14.07.2021 інспектором УПП в Житомирській області лейтенантом поліції Лісогурською О.Ю. винесено постанову серії ЕАН №4483878 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 . Згідно з вказаної постанови 13.07.2021 о 23 год 46 хв водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Santa FE, НОМЕР_1 , в населеному пункті з увімкненим дальнім світлом фар, у якого в темну пору доби був неосвітлений задній номерний знак, чим порушив п.2.9 ПДР - керування водієм Т/З з номерним знаком закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів .

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1ст. 4 КАС України).

Як визначено ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч. 6 ст. 121 цього кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.

Відповідно дост. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених норм права вбачається, що працівник підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху, уповноважений зупиняти транспортний засіб, складати протокол та виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положеньст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При цьому, згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно дост. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності дост. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 6 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП виражається формах: керування транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів або керування транспортним засобом із неосвітленим номерним знаком в темну пору доби. За своїм змістом це різні правопорушення. Сама фабула постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме: «керував т/з в населеному пункті з увімкненим дальнім світлом фар, у якого в темну пору доби був неосвітланий задній номерний знак, чим порушив п.2.9 (в) ПДР - керування водієм Т/З з номерним знаком закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів» містить в собі різні визначення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП, що суперечить принципу правової визначеності, згідно якого в постанові про накладення адміністративного стягнення слід чітко формулювати, за яке правопорушення накладається адміністративне стягнення.

Суд зауважує про неузгодженість фабули інкримінованого позивачу правопорушення з формулюванням вчиненого ним порушення ПДР. Так, в постанові серії ЕАН №4483878 від 14.07.2021 зазначено, що водій керував неосвітленим номерним знаком, при цьому притягаючи його до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, поліцейський вказує, що водій порушив п. 2.9 (в) водієві забороняється керувати т/з з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м, замість вірного - з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia»,- заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, обвинувачення повинно бути конкретним і зрозумілим, а фактичні обставини чітко узгоджуватись із правовою кваліфікацією та сформульованим обвинуваченням, оскільки в іншому випадку право обвинуваченого знати, в чому він обвинувачується реалізується ним не у повній мірі.

Разом з тим, як вже було зазанчено, наведені в оскаржуваній постанові фактичні обставини справи не узгоджуються із правовою кваліфікацією сформульованого обвинувачення.

Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі, скасувати оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 162, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 14.07.2021 серії ЕАН №4483878; справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.6 ст.121 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня складення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: 10031, Житомирська область, м.Житомир, вул.Покровська, 96, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Т.Б.Большакова