Вирок № 99773278, 21.09.2021, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/1068/20

Провадження № 1-кп/162/24/2021

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Савича А.С.,

з участю секретаря судового засідання – Гичук О.М.,

прокурорів – Шептура А.М., Панасюка В.В.,

потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката Клубука О.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 21.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020030140000206, який надійшов з Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Деревок, Любешівського району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із базовою середньою освітою, неодруженого, раніше неодноразово судимого, а саме:

- вироком Любешівського районного суду Волинської області від 11.03.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України та встановленням двохрічного іспитового строку;

- вироком Апеляційного суду Волинської області від 06.12.2016 за ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- вироком Любешівського районного суду Волинської області від 18.07.2016 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.09.2017 за ч. 1 ст. 155, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;

- вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.09.2018 за ч. 2 ст. 342, ч.1 ст. 345, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.1 ст.357 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 19 вересня 2020 року близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно, із приміщення горища таємно викрав моток електричного кабелю марки «ВВГ-П 3х1,5 ок (РЕ)» виробництва ТОВ «ЗЗКМ» довжиною 66 м та моток електричного кабелю марки «ВВГ-П 3х2,5 ок (РЕ)» виробництва ТОВ «ЗЗКМ» довжиною 100 м, чим завдав потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди на загальну суму 2976 грн 84 коп.

Окрім того, ОСОБА_3 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, 28 вересня 2020 року в період часу з 21 години 30 хвилин по 23 годину 00 хвилин (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, за допомогою ключа, який перебував у салоні автомобіля, здійснив запуск двигуна автомобіля марки «Gelly CK», номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , вартість якого згідно з висновком експерта № 112 від 20.10.2020 становить 92320 грн, який належить ОСОБА_5 та який перебуває у користуванні ОСОБА_2 , і здійснив ним рух по вулицях с.Деревок в напрямку с.Великий Курінь, чим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом та спричинив ОСОБА_2 майнової шкоди на вказану суму.

Також ОСОБА_3 28 вересня 2020 року близько 23 години, будучи в стані алкогольного сп`яніння, з метою викрадення офіційних документів, діючи умисно, в інших особистих інтересах, а саме за для укриття іншого кримінального правопорушення, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, перебуваючи в полі, що на відстані близько 400 м від зупинки громадського транспорту «с.Великий Курінь» та по праву сторону від автомобільної дороги Т0308 сполученням «с.В`язівне – с.Деревок Любешівського (Камінь-Каширського) району Волинської області», шляхом вільного доступу, із незачиненого салону автомобіля марки «Gelly CK», номерний знак НОМЕР_1 , викрав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 06 травня 2015 року територіальним сервісним центром 0741, та розпорядився ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.185 ч.2, 289 ч.2, 357 ч.1 КК України, тобто: таємно повторно викрав чуже майно (крадіжка); повторно незаконно заволодів транспортним засобом; викрав офіційні документи в інших особистих інтересах.

Ухвалюючи рішення у межах даного провадження, суд виходить із вимог ст.337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав. Пояснив, що в той день, коли відбулась крадіжка електричних кабелів у потерпілого ОСОБА_1 , він взагалі не був на місці скоєння кримінального правопорушення, а перебував зі своєю знайомою в барі там є ще автомийка, якщо він не помиляється. У той час його ще побачив поліцейський з ОСОБА_6 , який до нього підійшов та запитав чи той не брав кабель у ОСОБА_7 , і якщо брав, то хай поверне. Він відповів поліцейському, що зараз відпочиває зі своєю дівчиною і ніякого кабелю не брав, а в той день зранку перебував вдома. Потім попутним автомобілем сімейна пара підвезла його до сестри, яка працює в кафе на автостанції. Він побув у той самий день з сестрою, потім пішов гуляти з своєю знайомою в парк. Після цього він пішов до хати. Вдома спочатку не побачив пропущені дзвінки від ОСОБА_8 (потерпілого), оскільки телефон не був біля нього. Потім побачив його дзвінок. Він дійсно розмовляв з ОСОБА_8 , але вони розмовляли за «переноску», ОСОБА_8 питав його чи не знає, де вона. Він йому відповів, що в бусі. Під час розмови була присутня його сестра ОСОБА_9 . Телефонної розмови, у якій він ОСОБА_10 повідомив, що дійсно викрав електричні кабелі у нього, бо був у стані алкогольного сп`яніння, не було. Він певний час разом зі своїм шваґром дійсно працював на будівництві у ОСОБА_8 , останній їм довіряв, залишав їм ключі від будинку, дозволяв там проживати. В будинку на горищі він бачив мотки електричного кабелю, оскільки там на горищі він переодягався, стояла його «розкладушка», матрац, де він періодично спав, оскільки часто до пізньої пори працював і щоб не їхати додому в брудному одязі в автобусі. Порушував встановлений щодо нього адміннагляд, оскільки його дівчина перебувала в стані вагітності, а йому потрібно було заробляти гроші. Цю можливість надав йому ОСОБА_8 , інші не хотіли мати з ним справ, бо він тільки недавно (в липні 2020 року) звільнився з місць позбавлення волі. Працював він у ОСОБА_8 з серпня до вересня 2020 року, точно не пам`ятає, однак 19 вересня 2020 року в с. Воля Любешівська його взагалі не було. На горище могли потрапити інші люди, бо там були «ліса».

Що стосується епізодів незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2 та викрадення офіційного документу, то обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що до них також не має ніякого відношення. 28 вересня 2020 року він був у смт Любешів зі своєю дівчиною та друзями, потім на таксі приїхав додому. Він не вміє керувати транспортним засобом, не має посвідчення водія, тому не міг керувати транспортним засобом, незаконно заволодіти ним. Хто його міг бачити у той день, він не знає. Під час його затримання поліцейські чинили на нього тиск, ображали. Якби він перевернувся автомобілем декілька раз, мав би тілесні ушкодження, а їх не було. Під час досудового розслідування на нього здійснювався тиск з боку працівників поліції, тому він говорив неправду. Повністю заперечує свою вину у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Не зважаючи на невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.1 ст.357 КК України, стверджується зібраними на досудовому розслідуванні та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.

По епізоду вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, вчиненого 19.09.2020.

Так, потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні надав показання, що обвинувачений ОСОБА_3 виніс з його будинку 2 мотки електрокабелю, один довжиною 100 м, трьохжильний, січення 2,5, інший - від 60 до 80 м (точно не пам`ятає), трьохжильний, січення 1,5. Пояснив, що ОСОБА_3 працював у нього в новобудові, що знаходиться по АДРЕСА_2 . Почав обвинувачений у нього працювати з кінця липня чи з початку серпня 2020 року (точно не пригадує) до вересня 2020 року. Спочатку він працював зі своїм шваґром, він їм довіряв, тому вони обоє також проживали у цьому будинку, мали ключі від нього. Ніхто з інших осіб ключів від будинку не мав. Згодом шваґро поїхав на заробітки і ОСОБА_3 сам залишився працювати. Також мав ключі від будинку, проживав там. У якийсь день до нього (потерпілого) приїжджали майстри заміряти кухню, ОСОБА_11 був у хаті і лазив на горище, у яке можна було потрапити за допомогою драбини як з внутрішньої, так і з зовнішньої сторони будинку. Він щось скинув з горища, було чути два глухих удари. Крадіжку двох мотків електричних кабелів спочатку виявила дружина ОСОБА_12 , коли була на горищі, та повідомила про це потерпілого. Після цього він сам на горищі помітив це, тому звернувся до працівників поліції із заявою про крадіжку. У той час, коли виявив крадіжку електричних кабелів, вікна у будинку були закриті та не пошкоджені. Жодних «лісів» чи драбини, за допомогою яких можна було потрапити із зовнішньої сторони будинку на горище будинку, не було. Коли хотів дізнатись у ОСОБА_3 , де пропали 2 мотки кабелю, обвинувачений десь пропав, вже не відповідав на телефонні дзвінки, незважаючи на те, що той телефонував до нього 2 чи 3 дні. Тому він сам почав з`ясовувати обставини зникнення даних кабелів. Спочатку спитав в хлопців, які перед тим вивозили у нього сміття. Йому повідомили, що бачили, як ОСОБА_3 привозив і здавав мотки кабелю місцевому жителю «Гріші». Він поїхав до останнього і той підтвердив, що дійсно ОСОБА_3 привіз йому 2 мотки кабелю, один з яких він залишив собі (розпакований), а інший (запакований) – віддав своєму шваґру у с.Зарудчі. Де взяв ці мотки кабелю, ОСОБА_3 йому не повідомляв. Зазначені 2 мотки кабелю йому (потерпілому) повернули, він їх впізнав по формі, способі маркування та інших ознаках. Тобто це були ті самі кабелі, які він купував, які зберігались на горищі його будинку та які у нього викрали. Приблизно через три дні після виявлення крадіжки, він (потерпілий) все таки додзвонився до ОСОБА_3 , який у телефонній розмові йому повідомив, що дійсно викрав у нього 2 мотки кабелю, пояснивши що він взяв, п`яний був, попутав, не хотів… попросив вибачення. Також потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що жодних претензій до обвинуваченого не має, покарання ОСОБА_3 просить призначити на розсуд суду.

Показання потерпілого ОСОБА_1 судом беруться до уваги, оскільки вони спростовують показання обвинуваченого, які суд вважає неправдивими та такими, що надані виключно з метою уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення. Такі показання потерпілого об`єктивно стверджуються й іншими здобутими та всебічно, повно дослідженими у справі наступними доказами.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні надав показання, що йому відомо, що ОСОБА_3 разом зі своїм шваґром приблизно місяць працював у ОСОБА_7 , в с.Воля Любешівська. ОСОБА_3 попросив його (свідка), щоб той допоміг йому вивезти будівельне сміття. Вони вивезли три вози сміття десь за 400 м. від будинку ОСОБА_1 . ОСОБА_3 постійно був в його полі зору. Це було вдень. Серед будівельного сміття електричних кабелів не було, вони їх не знаходили і по дорозі, це він може ствердно сказати. Після вивозу сміття вже сутеніло. ОСОБА_1 заплатив їм гроші і ОСОБА_3 залишився у нього.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні надав показання про те, що він осінню минулого року (точної дати не пам`ятає) був вдома у ОСОБА_13 і до останнього зателефонував ОСОБА_3 та спитав чи не потрібні йому електричні кабелі. Він почув це запитання і сам зголосився купити ці електричні кабелі. В подальшому ОСОБА_3 привіз та продав йому за 450 грн дві «бабіни» кабелю, одна була запакована в плівці, інша – розпакована. В обох було 3 січення і на етикетці було написано «виробництво м.Луцьк». На запитання де він взяв їх, ОСОБА_3 відповів, що його друг працює на заводі, тому продає. Продав ОСОБА_3 їх перед обідом, а ввечері того самого дня до нього прийшов ОСОБА_1 і запитав, чи не продавав йому ОСОБА_3 електричні кабелі. Той відповів, що продавав. Він повернув потерпілому ці кабелі, а ОСОБА_1 віддав йому 450 грн. Після цих подій ОСОБА_3 не бачив.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.09.2020 стверджується, що потерпілий ОСОБА_1 повідомив про те, що 19.09.2020 близько 19 год 30 хв ОСОБА_3 з горища його будинку, що за адресою АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно викрав два мотки електричного кабелю, заподіявши йому майнову шкоду в сумі близько 3500 грн. (а.к.п. 44, т.2).

З протоколу огляду місця події від 21.09.2020 з фототаблицями (проведеного в присутності понятих) вбачається, що на території домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.к.п. 50-61, т.2) проведено огляд, вилучено: навісний замок з ключем, які зазначено у постанові; пара капців; кофта синього кольору, які упаковано та постановою слідчого від 21.09.2020 визнано речовими доказами ( а.к.п. 80, т.2);

З протоколу огляду місця події від 21.09.2020 з фототаблицями (проведеного в присутності понятих) вбачається, що на території ділянки ґрунтової дороги напроти території домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_14 добровільно видав 2 мотки електричного кабелю, які продав йому ОСОБА_3 . На одному із таких мотків, на зовнішній стороні полімерної прозорої обкладинки були виявлені сліди рук, які вилучені разом із фрагментом предмета носія та постановою слідчого від 21.09.2020 визнано речовими доказами (а.к.п. 62-69, 80, т.2).

З протоколу огляду від 21.09.2020 з фототаблицями вбачається, що були оглянуті навісний замок із металу сірого кольору, ключ від навісного замка, пара гумово-тканинних капців чорного кольору, кофта із тканини темно-синього кольору із надписом «Єдина Україна». Після огляду зазначені речі упаковані у полімерні пакети із відповідними пояснюючими даними (а.к.п. 70-79, т.2).

Відповідно до ухвали слідчого судді Любешівського районного суду Волинської області Гладіч Н.І. від 23.09.2020 задоволено клопотання слідчого та постановлено накласти арешт на вилучене в ході огляду місця події 21.09.2020 майно, а саме на:

- навісний замок із металу сірого кольору з маркуванням "EKSTRA TLAN TOP SECYRITY" та ключ із металу сірого кольору з маркуванням "TLAN", власником яких є потерпілий ОСОБА_1 ;

- пару капців чорного кольору, виготовлених із гумово-тканинного матеріалу, та кофту, темно-синього кольору із надписом "Єдина Україна", володільцем яких є ОСОБА_3 ;

- два мотки електричного кабелю;

- фрагмент полімерної прозорої обкладинки зі слідами рук, власником якого є потерпілий ОСОБА_1 (а.к.п. 86-87, т.2).

Висновком експерта Волинського НДЕКЦ від 19.10.2020 № 657, на вирішення якого відповідно до постанови слідчого від 22.09.2020 про призначення та доручення проведення судової трасологічної експертизи поставлено питання чи справний механізм наданого на дослідження навісного замка сірого кольору з маркуванням "EKSTRA TLAN TOP SECYRITY" та ключ із металу сірого кольору з маркуванням "TLAN", стверджується, що механізм наданого навісного замка на момент дослідження є справним (а.к.п. 88, 89-91, т.2).

Висновком експерта Волинського НДЕКЦ від 29.09.2020 № 669, на вирішення якого відповідно до постанови слідчого від 22.09.2020 про призначення та доручення проведення судової товарознавчої експертизи поставлено питання яка ринкова вартість наданих на дослідження електричних кабелів станом на 19.09.2020, стверджується, що ринкова вартість наданих на дослідження електричного кабелю марки «ВВГ-П 3х1,5 ок (РЕ)» виробництва ТОВ «ЗЗКМ» довжиною 66 м, та електричного кабелю марки «ВВГ-П 3х2,5 ок (РЕ)» виробництва ТОВ «ЗЗКМ» довжиною 100 м, станом на 19.09.2020 могла складати 2976,84 грн. (дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість гривень 84 копійки) - а.к.п. 93, 94-99, т.2.

По епізоду вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.2 ст. 289 КК України, вчинених 28.09.2020.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні дав показання, що осінню 2020 року (точної дати не пам`ятає) він приїхав додому автомобілем марки «Gelly», номерний знак НОМЕР_1 , у с.Деревок, Любешівського району. Зазначеним автомобілем дуже часто користується його дружина, яка є особою з інвалідністю. Щоб дружині було зручно виїжджати, він заїхав заднім ходом та залишив документи на автомобіль (техпаспорт та страховий поліс), а також ключ від автомобіля у його салоні, щоб не забути, куди їх поклав. Автомобіль не закривав. Закрив металеві ворота на металевий штир, зайнявся господарськими справами та пів десятої вечора ліг спати. Близько 23 години до нього на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_15 , який обіймає посаду Деревківського сільського голови, та сказав, для чого ОСОБА_3 його автомобілем їздить по полях? Він зрозумів щось погане, побачив, що автомобіля біля будинку не було і ворота були відкриті. Тому зразу подзвонив на лінію «102». За певний період часу до нього зателефонували з місцевого райвідділу поліції та попросили виїхати на місце пригоди, до т. зв. «Курінського мосту». По дорозі на місце події він побачив, що біля сільської ради були збиті стовпи і паркан був пошкоджений. На них було видно синю фарбу, таку в яку пофарбований його викрадений автомобіль. На місці події, на дорозі, він побачив у полі пошкоджений його автомобіль з увімкнутими фарами, який, очевидно, перевертався, бо було побите лобове скло, биті права та ліві сторони, дах зігнутий. Там перебували працівники поліції. Вони з ним складали процесуальні документи до 05 ранку наступного дня. Додатково пояснив, що зазначений автомобіль виданий десь у 2014 – 2015 році районним управлінням соцзахисту населення його батькові, учаснику бойових дій, інваліду війни, 1924 року народження. Батько сам не міг керувати даним автомобілем, тому в документах було зазначено, що він (потерпілий) має право керувати цим автомобілем, перевозити ним свого батька, тощо. На момент скоєння кримінальних правопорушень, батько вже не був живий. Помер у липні 2020 року. Автомобіль тоді не повернули управлінню соцзахисту населення з багатьох причин. По-перше, його дружина на час отримання автомобіля батьком, також перебувала у черзі на отримання «соціального» автомобіля як особа з інвалідністю, тому, як йому повідомили, якщо в сім`ї є дві особи з інвалідністю, і одна з них померла, іншій особі в обов`язковому порядку передається цей автомобіль. По-друге, зайнятись переоформленням автомобіля на дружину вчасно не змогли у зв`язку із стресом, викликаним смертю батька, а також наявністю коронавірусної епідемії. Він (потерпілий) кожен рік в м.Луцьку на автосервісі «Gelly» обслуговував даний автомобіль, витрачав там власні кошти. Жодних претензій до нього щодо повернення автомобіля ніхто (в т.ч. працівники управління соцзахисту населення) не висловлював. Тільки був один телефонний дзвінок від управління соцзахисту населення, де йому повідомили, що оскільки його батько помер, то потрібно переоформити всі документи на його дружину. Щодо міри покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду.

Показання потерпілого ОСОБА_2 об`єктивно стверджуються й іншими доказами.

Так, свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні надав показання про те, що він працює Деревківським сільським головою. До нього (точної дати не пам`ятає) десь в 23 год 45 хв зателефонував односельчанин ОСОБА_16 і повідомив, що його дочка ОСОБА_17 разом із своїм чоловіком ОСОБА_18 підвозили його з смт Любешів в с.Деровок після свята. Вони по дорозі зустріли автомобіль ОСОБА_2 . У той час, коли дочка з зятем повертались на місце проживання назад в смт.Любешів, побачили, що даний автомобіль злетів з дороги і стоїть серед поля, але вони були точно невпевнені, що це саме автомобіль ОСОБА_2 . Також дочка повідомила, що на 90 % впевнена, що за кермом цього автомобіля був ОСОБА_3 , він втікав від машини. Тому ОСОБА_16 попросив його, щоб він зателефонував до ОСОБА_2 та повідомив про ці обставини, що він і зробив. По телефону він (свідок) спитав у ОСОБА_2 чи є його автомобіль вдома, бо схожий автомобіль стоїть серед поля. Не вимикаючи телефон, ОСОБА_2 вийшов на вулицю, і сказав, що його автомобіля нема. Він йому пояснив, де знаходиться автомобіль. На другий день він сам був на місці ДТП, автомобіль знаходився приблизно метрів 20 від дороги. Вранці прийшов у сільську раду і побачив, що був пошкоджений паркан біля сільської ради. По траєкторії руху видно, що автомобіль рухався від місця проживання ОСОБА_2 , на повороті його занесло. Він вдарився в паркан, збивши знак «пішохідний перехід», автомобіль з`їхав на узбіччя, його розвернуло…. Були побиті ковпаки автомобіля…

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні надав показання про те, що 26 вересня минулого року з 22 до 23 год він з дружиною ОСОБА_19 автомобілем повертались в смт.Любешів, бо перед цим у цей же день завозили тестя і тещу додому у с.Деревок. Їдучи в смт.Любешів, біля «Ковіна», канави стояла машина в полі з увімкненими фарами. На дорозі він розвернув свій автомобіль та фарами автомобіля посвітив, щоб побачити, що там відбулось. Побачив синього кольору автомобіль марки «Gelly» приблизно за метрів 10 від дороги. Видно, що цей автомобіль перекидався і став на колеса. Був пошкоджений. Вони з дружиною знали, що це автомобіль жителя ОСОБА_20 . Біля цього автомобіля в полі вони побачили одну особу, дуже схожу на ОСОБА_3 , яка ходила кругом автомобіля і щось шукала біля нього. Вона була в рукавицях. Більше нікого там не було. Вийшовши з автомобіля, дружина спитала цю особу: «Вадім, то ти?». Ця особа відповіла: «Ні, то не я» і, ніби щось взяла біля автомобіля, і втекла. Вони зателефонували у поліцію та до батька, щоб той повідомив ОСОБА_2 про це. ОСОБА_3 він знає, вітався з ним. Ця особа дуже подібна на ОСОБА_3 , але що це був він - на 100% сказати не може.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні надала показання про те, що знає ОСОБА_3 , оскільки раніше проживала у тому ж населеному пункті (с.Деревок) що і він. 26 вересня минулого року у пізню годину вони з чоловіком підвозили з смт.Любешів в с.Деревок її батьків. Повертаючись назад, вони побачили в полі автомобіль з увімкненими фарами. Чоловік на дорозі розвернув свій автомобіль, щоб підсвітити і побачити, що там сталось. Думали, можливо, комусь потрібна була допомога. Вони вийшли зі свого автомобіля, стояли на дорозі і побачили хлопця біля автомобіля, який ззовні був дуже схожий на ОСОБА_21 . Цей хлопець навприсядки з однієї сторони автомобіля щось шукав, потім перейшов на іншу сторону (де знаходиться водійське сидіння) дістав з вікна щось. Ця особа була у рукавицях. Свідок звернулась до неї: « ОСОБА_22 , це ти?». Вона відповіла: «Ні, це не я». Після цього цей хлопець зразу почав втікати. Коли ця особа побігла, свідок зателефонувала до своєї мами, попросила її зателефонувати до власника автомобіля ОСОБА_2 . Через деякий час мама передзвонила і сказала, що це дійсно його автомобіль.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні надав показання про те, що 28 вересня 2020 року близько 23-24 години він був в смт.Любешів та йому зателефонував знайомий ОСОБА_24 , який має прізвисько « ОСОБА_25 », і попросив його забрати автомобілем ОСОБА_3 , пояснивши приблизно де він буде стояти на дорозі – за с.В`язівно, до моста. Він за хв. 15-20 вже був на місці та навіть раніше моста забрав на дорозі ОСОБА_3 . Останній сів до нього в автомобіль і попросив завезти його в смт.Любешів до магазину. По дорозі ОСОБА_3 показав йому місце, де він злетів з дороги, перевернувся автомобілем в полі. Сказав, так сталося, машина не його, а сестри, якої зараз нема, документів на автомобіль також нема, бо вона забрала їх з собою за кордон. Він (свідок) сам автомобіль в полі не бачив, однак бачив, що світились фари. У ОСОБА_3 були рани на руках і тілесні ушкодження, але які саме, він вже не пам`ятає. Приїхавши в смт. Любешів, вони спочатку заїхали в магазин «Кобака», але оскільки той був зачинений, ОСОБА_3 попросив завезти його в нічний магазин, щоб щось там купити. Однак, передумав іти в цей магазин та сказав завезти його додому в с.Деревок. По дорозі ОСОБА_3 знову показав йому те місце, де він перекинувся автомобілем. На той час на дорозі нікого не було. Повертаючись назад, коли завіз ОСОБА_3 додому у с.Деревок, на тому місці, де злетів з дороги автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , його зупинили працівники поліції. Вони всіх зупиняли. Він їм не признався, що знає хто вчинив цю дорожньо-транспортну пригоду, оскільки його про це попросив ОСОБА_3 , який сказав, що це машина його сестри і щоб він нікому не казав, що бачив його. На той час він повірив обвинуваченому. Також свідок повідомив, що з ним під час досудового розслідування проводили слідчу дію впізнання за фотокартками. Він з чотирьох фотографій впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 , якого підвозив у той день.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.09.2020 стверджується, що потерпілий ОСОБА_2 повідомив про те, що 28.09.2020 у період з 21 год 30 хв до 23 год 30 хв невстановлена особа незаконно заволоділа належним йому автомобілем марки «Gelly», н.з. НОМЕР_1 , з домогосподарства в АДРЕСА_4 (а.к.п. 107, т.2).

З протоколу огляду місця події від 29.09.2020 з фототаблицями (проведеного в присутності понятих) вбачається, що на території домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 проведено огляд, яким встановлено, що зазначена територія зі всіх сторін огороджена дерев`яним парканом висотою 1,5м. В`їздом на територію слугують металеві ворота, які на момент огляду відчинені. При огляді вказаних воріт встановлено, що вони обладнані металевою засувкою… При детальному огляді ґрунтового покриття на території двору цього домоволодіння слідів низу взуття чи слідів протекторів шин не виявлено у зв`язку з наявними під час огляду опадами (а.к.п. 115-121, т.2)

З протоколу огляду місця події від 29.09.2020 з план-схемою та фототаблицями (проведеного в присутності понятих) вбачається, що на території автомобільної дороги між населеними пунктами с.В`язівне – с.Деревок Волинської області, зафіксовано зображення, узбіччя дороги (де з`їхав автомобіль), зображення загального вигляду пошкодженого автомобіля марки "Geely CK", відокремлених елементів, сліду взуття…, мобільного телефону марки «Lenovo», виявлено та на час огляду вилучено: 1) легковий автомобіль синього кольору марки "Geely CK", д.н.з. НОМЕР_1 ; 2) об`ємний слід низу взуття на одному гіпсовому зліпку; 3) мобільний телефон марки «Lenovo», ІМЕІ: НОМЕР_4 ; 4) змив із перемикача коробки передач; 5) два змиви із керма автомобіля; 6) фрагмент обшивки сидіння (водійського) зі слідами бурого кольору (а.к.п. 122-135, т.2).

З протоколу огляду речей від 30.09.2020 з фототаблицями вбачається, що був оглянутий мобільний телефон чорного кольору марки «Lenovo», ІМЕІ: НОМЕР_4 , на якому виявлено пошкодження у вигляді подряпин і механічних пошкоджень корпусу та екрану, відсутність задньої захисної кришки, наявність забруднення та залишків піску. Після огляду мобільний телефон, разом з першопочатковими маркуваннями поміщено до сейф пакету № 4319723 (а.к.п. 141-144, т.2).

Як вбачається із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 29.09.2020, ОСОБА_3 у присутності свого захисника та понятих був затриманий 29.09.2020. В ході затримання здійснено обшук ОСОБА_3 , під час якого виявлено та вилучено шорти чорного кольору марки «PUMA» та куртку чорного кольору без маркувальних позначень (а.к.п.189-190, т.2).

З протоколу огляду місця події від 29.09.2020 (проведеного з 01 год 51 хв до 02 год 28 хв у присутності понятих та інших учасників) вбачається, що слідчим за добровільною згодою та дозволом на проникнення та проведення слідчої дії ОСОБА_26 на території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 було проведено огляд, в ході якого було вилучено забруднену, вологу на дотик футболку темно синього кольору із маркуванням «PUMA» та забруднених вологих кросівок чорного кольору із маркуванням «PUMA», які упаковані до відповідного пакету та в подальшому постановою старшого слідчого СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області Губариком В.В. визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. В ході проведення цієї слідчої дії зауважень, доповнень чи скарг не надходило (а.к.п. 63-64, 70, т.3).

Ухвалою слідчого судді Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В. від 29.09.2020 задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл слідчому Губарику В.В. на проведення 29 вересня 2020 року із 01 год 51 хв по 02 год 28 хв обшуку житлового будинку земельної ділянки та прилеглих господарських споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є померла ОСОБА_27 , користувачем і спадкоємцем яких є ОСОБА_26 (а.к.п. 65-69, т.3).

Постановою слідчого від 29.09.2020 визнано речовими доказами: шорти чорного кольору із маркуваням "PUMA"; чорну куртку без маркувань; пошкоджений легковий автомобіль синього кольору марки "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; слід низу взуття, який вилучений шляхом виготовлення гіпсового зліпка; мобільний телефон марки "Lenovo", ІМЕІ: НОМЕР_4 , в якому знаходиться SIM-карта блакитного кольору оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар»; фрагмент обшивки водійського сидіння зазначеного автомобіля із нашаруванням речовини бурого кольору схожої на кров; змив із коробки передач автомобіля; два змиви з керма транспортного засобу (а.к.п. 145-146, т.2).

Відповідно до ухвали слідчого судді Любешівського районного суду Волинської області Гладіч Н.І. від 01.10.2020 задоволено клопотання слідчого та постановлено накласти арешт на майно, а саме на: футболку темно-синього кольору із маркуванням "PUMA"; кросівки чорного кольору з маркуванням "PUMA", власником яких є ОСОБА_3 ; мобільний телефон марки «Lenovo», ІМЕІ: НОМЕР_4 , в якому знаходиться SIM-карта блакитного кольору оператора стільникового зв`язку ПрАТ "Київстар", власником якого є ОСОБА_3 ; легковий автомобіль синього кольору марки "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; фрагмент обшивки водійського сидіння зазначеного автомобіля зі слідами речовини бурого кольору схожої на кров, власником автомобіля є Департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації; шорти чорного кольору із маркуванням "PUMA"; чорну куртку без маркувань. (а.к.п. 151-153, т.2).

З протоколу огляду речей від 29.09.2020, з фототаблицями до нього, вбачається, що були оглянуті шорти чорного кольору із маркуванням "PUMA" білого кольору, а також куртка чорного кольору, без маркувальних позначень, на руках якої наявні по три лінії (від плеча до рукава) синього кольору. Шорти та куртка мають сліди забруднення. Після огляду вказані речі поміщено до першопочаткового пакування, а саме до картонної коробки, яка опечатана відповідно (а.к.п. 154-158, т.2).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2020, за участі свідка ОСОБА_23 (в присутності понятих), свідок ОСОБА_23 серед чотирьох фотокарток осіб за формою обличчя, волоссям та сукупністю рис обличчя впізнав ОСОБА_3 , як особу, яку 29.09.2020 підвозив від дороги між с.Деревок та с.В`язівне до смт.Любешів та після цього завіз у с.Деревок (а.к.п. 159-165, т.2).

Відповіддю з додатками від 09.10.2020 № 1235/04/2-20 директора КНП «Любешівська ЦРЛ» Б.Іваніва об`єктивно стверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с.Деревок, в 01 год 30 хв 29.09.2020 звертався у зазначену лікарню. Встановлено алкогольне сп`яніння ОСОБА_3 та наявність у нього забійних саден волосистої частини лівої тім`яної ділянки та забійної рани внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу (а.к.п. 167-169, т.2).

Консультативним висновком спеціаліста КНП «Любешівська ЦРЛ» № 96 від 29.09.2020 (лікарем ОСОБА_28 ) встановлено алкогольне сп`яніння ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.к.п.191, т.2).

Висновком судово-медичного експерта Камінь-Каширського міжрайонного відділення Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи від 29.09.2020 № 149, на вирішення якого відповідно до постанови слідчого від 29.09.2020 про призначення та доручення проведення судової-медичної експертизи поставлено відповідні питання, стверджується, що під час проведення судово-медичної експертизи в ОСОБА_21 , 2000 року народження, виявлено наступні тілесні ушкодження: синець в ділянці голови (ліва тім`яна ділянка), внутрішньо шкірні крововиливи в ділянці грудної клітки зліва, в проекції правого плечового суглобу і ості лівої клубової кістки, садна в ділянці обох нижніх кінцівок, поверхнева рана в ділянці лівої нижньої кінцівки.

Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею останнього (останніх), за механізмом удар-тертя, з мінімальною кількістю сім контактуючих дій. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, не виключається, що вони могли утворитись в час та при обставинах, вказаних у постанові, та самим підекспертним, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.к.п. 170, 171-172, т.2).

Висновком експерта Волинського НДЕКЦ від 20.10.2020 № 112, на вирішення якого відповідно до постанови слідчого від 05.10.2020 про призначення та доручення проведення судової авто-товарознавчої експертизи поставлено відповідні питання, стверджується, що ринкова вартість автомобіля Geely CK 1.5i Basic 5 MT, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 станом на 28.09.2020, без урахування його пробігу та пошкоджень, складає 92320 (дев`яносто дві тисячі триста двадцять) грн. 00 коп.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Geely CK 1.5i Basic 5 MT, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , 2013 року виготовлення, внаслідок його пошкодження, дорівнює 92320 (дев`яносто дві тисячі триста двадцять) грн. 00 коп.

Автомобіль марки КТЗ Geely CK 1.5i Basic 5 MT, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , 2013 року виготовлення, відновлювати економічно недоцільно, сума відновленого ремонту еквівалентна його вартості (а.к.п. 173-174, 175-179, т.2).

Протоколом отримання зразків для експертизи від 12.11.2020 (у присутності понятих, захисника та спеціаліста) у підозрюваного ОСОБА_3 відібрано зразки крові для проведення імунологічної експертизи (а.к.п.183-184, т.2).

Висновком судово-медичного експерта УОЗ Волинської облдержадміністрації Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи № 79 (експертиза почата 12.11.2020 та закінчена 18.11.2020), на вирішення якого відповідно до постанови слідчого від 12.11.2020 про призначення та доручення проведення судової імунологічної експертизи поставлено відповідні питання, стверджується, що кров підозрюваного ОСОБА_3 відноситься до групи «А» з ізогемаглютитіном «анти-В» системи «АВО». В фрагменті тканини (об.№1), доставленому для дослідження, виявлено слід крові. Кров, виявлена в об`єкті № 1, належить людині. В сліді крові, в об`єкті № 1, встановлено груповий антиген «А» та ізогемаглютинін анти – «В» системи «АВО». Кров, виявлена в об`єкті № 1, може походити від підозрюваного ОСОБА_3 (а.к.п.185, 186-188, т.2).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 29.09.2020, ОСОБА_3 (в т.ч. з участю захисника та присутністю понятих) відтворив обставини скоєння ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, та ч.2 ст. 289 КК України. Зокрема, повідомив, що вживши алкогольні напої (горілку та пиво), близько 23 год 28.09.2020 йшов по вул. Поліщука в с.Деревок біля будинку ОСОБА_2 і помітив припаркований у його дворі автомобіль та вирішив пошукати у ньому цигарки. Зайшовши через хвіртку на територію домоволодіння ОСОБА_2 , пройшов повз будинок та біля погребу на лавці помітив пару гумових рукавиць, та вирішив їх взяти, щоб не залишати сліди рук на автомобілі. Одягнувши рукавиці, підійшов до автомобіля та виявив, що він не зачинений. Після цього сів за водійське сидіння та почав оглядати салон транспортного засобу. У подальшому він вирішив взяти даний транспортний засіб та поїхати по своїх справах у смт.Любешів. Відчинивши ворота, поїхав автомобілем в напрямку клубу у с.Деревок (напрямок приміщення Деревківського старостинського округу). Рухаючись у вищевказаному напрямку, він втратив керування та створив ДТП, а саме правою частиною врізався у паркан Деревківського старостинського округу. Здавши назад, він продовжив рух в напрямку смт.Любешів. Рухаючись по дорозі Т0308 сполученням м.Камінь-Каширський – смт.Любешів, а саме за «Куренським мостом» та на відстані близько 100м від повороту на с.Великий Курінь, він втратив керування та автомобіль злетів у кювет, а саме, декілька раз перевернувся та став знову на колеса, від чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження. Після цього він через вікно дверцят виліз із автомобіля та почав намагатись вимкнути двигун, оскільки світло на автомобілі світилось і привертало увагу. В один момент поблизу місця ДТП зупинився автомобіль, з якого вийшов раніше невідомі йому чоловік та жінка, які його впізнали, оскільки називали його по імені «Вадим» та пропонували допомогу. Однак він відмовився, вказав, що вони обізнались та почав втікати у напрямку смт.Любешів. Зауважив, що він все ж таки встиг дістати ключ від замка запалювання та прихопив з салону невідому йому картку, при цьому повідомив, що, ймовірно, на місці події він втратив мобільний телефон марки «Леново». У подальшому він, вийшовши на дорогу, продовжив рух в напрямку смт.Любешів. В один момент біля нього зупинився легковий автомобіль, водій якого (раніше не знайомий) запропонував підвезти його в смт.Любешів, де водій придбав товари у магазині, після чого завіз його додому у с.Деревок. По прибуттю додому він зайшов на сусідню територію від свого будинку, де в кущі викинув пару рукавиць, які він одягав під час заволодіння транспортним засобом, а також в криницю викинув ключ до автомобіля та невідому йому картку. Після чого він пішов до себе додому та мав намір лягти спати, оскільки погано себе почував через стан сп`яніння та стрес від ДТП, однак був затриманий працівниками поліції (а.к.п. 205-211, т.2).

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту (який є додатком до протоколу слідчого експерименту) з ОСОБА_3 вбачаються ті ж обставини, які зазначені у вищевказаному протоколі слідчого експерименту. Жодних зауважень щодо проведення цієї слідчої дії від підозрюваного ОСОБА_3 та/чи його захисника не надходило. (а.к.п. 212, т.2).

Постановою слідчого від 30.09.2020 визнано речовими доказами дистанційний пульт та пару гумових рукавиць синього кольору, які підозрюваний показав в ході проведення слідчого експерименту з ним. Протоколом огляду речей з фотокартками від 30.09.2020 встановлено обставини їх огляду (а.к.п. 213-214, 215-220, т.2).

Протоколом пред`явлення речей для впізнання з фототаблицями від 11.11.2020 (за участю понятих) стверджується, що ОСОБА_2 серед чотирьох пультів, які були надані йому для впізнання, впізнав пульт під № 2 (за сукупністю загальних візуальних ознак (форма, колір корпусу, кольори клавіш), який був викрадений разом з автомобілем марки «Gelly CK», н.з. НОМЕР_1 (а.к.п. 221-226, т.2).

Таким чином, досліджуючи зазначені докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів, і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

А саме, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.1 ст.357 КК України, доведена показаннями потерпілих, свідків, а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які є належними та допустимими, у своїй сукупності узгоджуються між собою та повністю відтворюють всі обставини вчинених обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, а тому вищенаведені докази суд покладає в основу обвинувального вироку у даній справі.

З урахуванням наведеного, суд кваліфікує дії обвинуваченого за:

- ч.2 ст.185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

- ч.2 ст. 289 КК України – як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно;

- ч.1 ст. 357 КК України – як викрадення офіційних документів, вчинене в інших особистих інтересах.

Не заслуговують на увагу заяви обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні про незаконність проведення досудового розслідування у цій справі, тиску на нього зі сторони працівників поліції, зокрема і в ході проведення слідчого експерименту 29.09.2020 та в ході затримання підозрюваного.

Як вбачається з протоколу та відеозапису проведення цієї слідчої дії, вона проведена з ОСОБА_3 за участю його захисника. Ніхто з них зауважень, заяв чи скарг щодо процедури проведення цієї слідчої дії, щодо тиску, образ, погроз тощо, як заявляє обвинувачений, не висловлював.

Крім цього, як встановлено у судовому засіданні, в тому числі з показань обвинуваченого ОСОБА_3 , ні він, ні його захисник, жодних скарг на дії працівників поліції в ході досудового розслідування не подавали.

Досліджені у судовому засіданні за клопотанням обвинуваченого частини відеозаписів, які зі слів ОСОБА_3 створені за допомогою телефону його сестри ОСОБА_26 і про який він раніше знав на час затримання як підозрюваний, про затримання ОСОБА_3 , на думку суду, вину обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не спростовують.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, зазначений відеозапис (який складається з частин) не відкривався в порядку ст. 290 КПК України стороною захисту стороні обвинувачення, тому відповідно до ч.12 цієї статті цього Кодексу, суд не має права допустити відомості, що містяться у них, як докази.

Невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень, його заяви в судовому засіданні про недозволені методи слідства, а також заяви його захисника про непричетність ОСОБА_3 до скоєння кримінальних правопорушень, суд оцінює виключно як спосіб захисту та намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Не заслуговують й на увагу доводи захисника про те, що потерпілий ОСОБА_2 сам незаконно користувався транспортним засобом марки «Gelly CK» і є неналежним потерпілим. Тому ОСОБА_3 не може інкримінуватись скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Відповідно до досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, автомобіль марки «Gelly CK», номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , Департаментом соціального захисту Волинської облдержадміністрації було безкоштовно передано ОСОБА_5 , 1924 р.н., як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, який мав право на безоплатне забезпечення автомобілем. Правом керування даним автомобілем був наділений ОСОБА_2 (а.к.п. 109, 140, т.2).

З урахуванням наведеного, на думку суду, ОСОБА_2 , який визнаний в ході досудового розслідування потерпілим, є належним потерпілим у цьому кримінальному провадженні.

Порушень вимог кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію дій або перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, судом не встановлено.

Згідно з ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Висновком досудової доповіді провідного інспектора Любешівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області І.С.Кухарик від 14.12.2020 року, встановлено – «беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також дуже високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (в т.ч. для окремих осіб). На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції» (а.к.п. 89-91, т.1).

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінального проступку, нетяжкого злочину та тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно з ст. 66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (по епізоду вчинення кримінальних правопорушень 28.09.2020).

ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів, в тому числі злочинів проти власності, відбував покарання у місцях позбавлення волі, де згідно характеристики (а.к.п.1, т.3) виключно негативно характеризувався (26 дисциплінарних стягнень у період з 04.05.2017-по 29.04.2020), на шлях виправлення, перевиховання та поваги до закону не став, суспільно корисною працею не займається, через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі (14.07.2020), перебуваючи під адміністративним наглядом, знову вчинив умисні злочини, не розкаявся у скоєному, не попросив вибачення у потерпілих, збитків останнім не відшкодував, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.

Він є особою молодого віку, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно. Потерпілі при призначенні йому покарання покладалися на розсуд суду.

Враховуючи вищевказані обставини в їх сукупності, а також беручи до уваги досудову доповідь органу пробації, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.1 ст.357 КК України, у виді, відповідно, позбавлення волі та обмеження волі, а також остаточного покарання за сукупністю злочинів із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим на підставі вимог ч.1 ст.70 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_3 в строк покарання термін його попереднього ув`язнення з дня затримання – 29.09.2020 по день набрання вироку законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати згідно з ст. 122, 124 КПК України – покласти на обвинуваченого.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України арешт, накладений на майно, на підставі ухвал слідчого судді від 23.09.2020 та 01.10.2020 – скасувати.

Запобіжний захід - тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді від 30.09.2020 (продовжений відповідними судовими рішеннями), залишити до вступу вироку в законну силу.

Керуючись статтями 100, 122, 124, 174, 177, 368, 369, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.1 ст.357, ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.357 КК України -1 (один) рік обмеження волі;

- за ч.2 ст.185 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.289 КК України – 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, без конфіскації майна;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому обчислювати з моменту його затримання – 29.09.2020.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк покарання термін його попереднього ув`язнення з 29.09.2020 (з моменту його затримання) по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертиз, а саме:

-817,25 грн (вісімсот сімнадцять гривень 25 копійок) за проведення товарознавчої експертизи № 669 від 29.09.2020;

-1307,60 грн (одна тисяча триста сім гривень 60 копійок) за проведення судової трасологічної експертизи № 657 від 19.10.2020;

-980,70 грн (дев`ятсот вісімдесят гривень 70 копійок) за проведення судової автотоварознавчої експертизи № 112 від 20.10.2020.

Арешт, накладений на речі та майно, на підставі ухвал слідчого судді Любешівського районного суду Волинської області від 23.09.2020 та 01.10.2020 – скасувати.

Речові докази:

- легковий автомобіль марки "Geely CK", д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 - повернути законному володільцю – ОСОБА_2 ;

- дистанційний пульт до центрального замка – повернути ОСОБА_2 ;

- два мотки електричного кабелю – залишити за належністю законному володільцю ОСОБА_1 ;

- навісний замок з ключем – повернути ОСОБА_1 ;

- пару капців, кофту синього кольору, кросівки марки «Puma», шорти чорного кольору марки «Puma», куртку чорного кольору без маркувальних позначень, мобільний телефон марки «Lenovo», ІМЕІ: НОМЕР_4 , - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;

- об`ємний слід низу взуття, змив із перемикача коробки передач, змиви з керма автомобіля, фрагмент обшивки сидіння водія зі слідами речовини бурого кольору, пару рукавиць, зразок крові – знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд Волинської області, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який утримується під вартою - у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий суддя: А.С. Савич