Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 53/7204.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-55”
до Підприємства з іноземною інвестицією “ВАРС”
про стягнення 11032,67 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники:
від позивача: Самолюк М.В.- представник по довіреності від 02.12.2009р.
від відповідача: Точилко Т.Л.- представник по довіреності від 22.03.2010р.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з Підприємства з іноземною інвестицією “ВАРС” заборгованості за Договором купівлі-продажу № 2 від 24.02.2006р. в розмірі 11032,67 грн. основного боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2010р. порушено провадження по справі № 53/72, розгляд справи призначено на 22.03.2010р.
У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 22.03.2010р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 12.04.2010р.
Ухвалою суду від 12.04.2010р. продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін.
В судовому засіданні від 12.04.2010р. та від 30.04.2010р., відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 30.04.2010р. та до 04.06.2010р. відповідно.
Представник позивача в судовому засіданні 04.06.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача заперечив на позовні вимоги та просив застосувати строки позовної давності.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.06.2010р. за згодою представника позивача та відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд
В С Т А Н О В И В:
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
24.02.2006р. між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу № 2, відповідно до умов якого Продавець (відповідач) зобов’язується передати у власність, а Покупець (позивач) прийняти та своєчасно оплатити холодильне обладнання на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).
Також між позивачем та відповідачем укладено Додаток № 1 до Договору № 2 від 24.02.2006р., в якому сторони погодили види обладнання, кількість одиниць, ціна та вартість обладнання.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій сторін (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Сума цього Договору складає 648087,30 грн., у тому числі ПДВ-20% 108014,55 грн. (п. 4.1 Договору).
Оплата Покупцем першої загальної вартості Обладнання у розмірі 259234,92 грн., у тому числі ПДВ-20%, має бути здійснена у формі попередньої оплати протягом 3 банківських днів з дати підписання цього Договору (п. 4.2 Договору).
Оплата Покупцем другої частини загальної вартості Обладнання у розмірі 259234,92 грн., у тому числі ПДВ-20%, має бути здійснена протягом 3 банківських днів з моменту поставки обладнання на монтажну дільницю за адресою, вказаною в п. 2.1.1 цього Договору (п. 4.2 Договору).
Оплата Покупцем третьої частини загальної вартості Обладнання у розмірі 129617,46 грн., у тому числі ПДВ-20%, має бути здійснена протягом 3 банківських днів після підписання Сторонами Акту приймання-передачі обладнання в експлуатацію (п. 4.2 Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, –за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Позивач перерахував відповідачу на виконання Договору № 2 суму в розмірі 677359,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 89 від 01.03.2006р., № 70 від 27.04.2006р., № 137 від 25.07.2006р., № 197 від 02.08.2006р., № 648 від 29.08.2006р., № 18 від 20.10.2006р.
Натомість відповідач поставив позивачу обладнання та виконав роботи на загальну суму 666326,50 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями акту приймання-передачі обладнання № 1/2 від 08.07.2006р., в якому зазначено перелік переданого відповідачу обладнання; акту здачі-приймання виконаних робіт № 2/2 від 07.07.2006р., в якому зазначено проведення монтажних та додаткових робіт; акту здачі-приймання виконаних робіт № 2/3 від 08.07.2006р., в якому зазначено проведення додаткових робіт по монтажу та демонтажу обладнання.
Оскільки позивач перерахував відповідачу суми більшу ніж на яку було поставлено обладнання та виконані роботи відповідачем по справі, то як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 1433 від 03.11.2009р. з вимогою повернути кошти в розмірі 11032,67 грн. На доказ направлення претензії позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.11.2009р.
Однак, відповідач відповіді на вищевказану претензію не надавав та заборгованість не повернув.
Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також те, що відповідач отримав претензію-вимогу № 1433 від 03.11.2009р. –09.11.2009р., то відповідач повинен був у строк до 15.11.2009р. повернути позивачу заборгованість в розмірі 11032,67 грн.
Однак, відповідач, як у строк 15.11.2009р., так і на дату прийняття рішення, свого обов’язку щодо повернення коштів в сумі 11032,67 грн. не виконав.
А також заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки розрахунків від 12.06.2009р.
Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.
Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов’язання по поверненню надмірно сплачених коштів суду не надав.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 11032,67 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 11032,67 грн. визнаються судом обґрунтованими.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить застосувати строк позовної давності, оскільки правовідносини між сторонами виникли по Договору 2006р., а останнє перерахування коштів було здійснено 29.08.2006р.
Як раніше встановлено судом, строк по поверненню суми заборгованості, яка є предметом даного спору, не встановлений в Договорі купівлі-продажу № 2, а врегульований статтею 530 Цивільного кодексу України.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також те, що відповідач отримав претензію-вимогу № 1433 від 03.11.2009р. –09.11.2009р., то відповідач повинен був у строк до 15.11.2009р. повернути позивачу безпідставно отримані кошти в розмірі 11032,67 грн.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки строк повернення коштів в розмірі 11032,67 грн. у відповідача перед позивачем виник з 15.11.2009р.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією “ВАРС” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, код ЄДРПОУ 23708109 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-55” (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367, код ЄДРПОУ 33359114) 11032 (одинадцять тисяч тридцять дві) грн. 67 коп. основного боргу, витрати по сплаті державного мита в сумі 110 (сто десять) грн. 32 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.
Судове рішення № 9977211, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 53/72. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: