Рішення № 9977145, 04.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/17304.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕЗ ТУР” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фантазія”

про стягнення 80723,66 грн.

                                                                       Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Гнатюк М.Р.- представник по довіреності від 21.12.209р.

від відповідача: Кукурін Р.В.- директор

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фантазія” заборгованості за Агентським договором на реалізацію туристичних продуктів № 238 від 02.04.2008р. в розмірі 80723,66 грн., в тому числі 37245,53 грн. –основний борг, 3552,49 грн. –пеня, 37245,53 грн. –штраф, 519,87 грн. –3% річних та 2160,24 грн. –інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2010р. порушено провадження по справі № 53/173, розгляд справи призначено на 23.04.2010р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 23.04.2010р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 04.06.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.06.2010р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2010р. надав суду пояснення по заявленим позовним вимогам.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.06.2010р. за згодою представника позивача та відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.04.2008р. між сторонами у справі було укладено Агентський Договір № 238 на реалізацію туристичних продуктів, відповідно до умов якого Турагент (позивач) зобов’язується за винагороду надати послуги Туроператору (відповідач) з реалізації тур продукту шляхом укладення договорів на туристичне обслуговування або Договорів з юридичними особами забезпечення надання туроператором тур продукту (п. 2.1 Договору).

Також сторони уклали Додаток № 1 до Договору № 238, в якому виклали зразок Договору на туристичне обслуговування та заявку на бронювання і дані туриста.

02.03.3009р. позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 2 до Договору № 238, в якій продовжили строк дії Договору до 01.04.2010р. та змінили та доповнили умови розділу 1, п. 3.3.1, п. 3.3.5, п. 3.4.8, п. 4.1, п. 5.1, п. 7.2.11, розділ 7 Договору № 238, п. 3. 9, розділ 3, розділ 4 Додатку № 1 до Договору № 238.

01.09.2009р. сторони у справі уклали Додаткову угоду № 3 до Договору № 238, в якій погодили розмір агентської винагороди.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідач по справі надіслав позивачу заявки на замовлення туристичних послуг: № 7923993 та № 7812239 для Бурми Н., Лук’яненко В., Лук’яненко М., Соколової О. (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи). До складу замовлення входить проживання в готелі, авіа переліт, медичне страхування, трансфер.

Позивач на виконання умов Договору № 238 здійснив бронювання туристичних послу, що підтверджується копіями електронних авіаквитків від 09.03.2010р., сертифікатами застрахованої особи, копіями ваучерів компанії позивача та корінцем до ваучера 53194153 за підписом директора відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В п. 4.3 Договору зазначено, що Турагент здійснює повну оплату замовленого турпродукту згідно виставленого туроператором рахунку, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № СФ-0117969 від 16.10.2009р. та № СФ-0111265 від 30.09.2009р. на загальну суму в розмірі 37245,53 грн.

У відповідь на виставлені рахунки-фактури відповідач по справі надіслав позивачу гарантійний лист від 21.10.2009р. та гарантійний лист від 21.10.2009р., в яких зобов’язувався виконати зобов’язання та сплатити позивачу по рахункам-фактурам № СФ-0117969 від 16.10.2009р. та № СФ-0111265 від 30.09.2009р.

Оскільки, позивач не надав суду докази направлення відповідачу рахунків-фактур: № СФ-0117969 від 16.10.2009р. та № СФ-0111265 від 30.09.2009р., то суд вважає датою отримання рахунків-фактур: № СФ-0117969 від 16.10.2009р. та № СФ-0111265 від 30.09.2009р. відповідачем по справі дату написання гарантійних листів тобто 21.10.2009р.

Таким чином, відповідач повинен був виконати взяті на себе зобов’язання по Договору № 238 в розмірі 37245,53 грн. до 23.10.2009р.

Відповідач свої обов’язки за Договором по оплаті за надані послуг позивачем не виконав. Таким чином, на даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 37245,53 грн., яка ним не погашена і відповідачем не оспорюється, а отже підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 37245,53 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3552,49 грн. пені за неналежне виконання умов договору № 238. Позивач просить стягнути з відповідача пеню у період часу з 04.10.2009р.

Як вбачається з пункту 7.2.2 Договору, у випадку прострочення зобов’язання по оплаті турпродукта, турагент зобов’язаний перерахувати туроператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки, за кожний день прострочки.

При дослідженні розрахунку пені, суд встановив, що позивач зробив неправильний розрахунок пені, а саме вказав неправильну дату початку нарахування пені. Адже, як раніше було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за надані по договору №238 послуги до 23.10.2009р.

При розрахунку суми пені судом нараховано пеню в розмірі 3552,49 грн., яка і була заявлена позивачем у позовній заяві.

Таким чином, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 3552,49 грн.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 37245,53 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору при несплаті коштів в строки, визначені в Гарантійному листі, Турагент зобов’язаний сплатити Туроператору штраф в розмірі 100% від вартості Турпродукту.

Позивач надав суду розрахунок штрафу за неналежне виконання відповідачем умов Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 37245,53 грн.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 519,87 грн. та збитків від інфляції в розмірі 2160,24 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фантазія»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 134, ідентифікаційний код 32154661, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕЗ ТУР” (03150, вул. Червоноармійська, 63, кв. 2, код ЄДРПОУ 32348756) основний борг в сумі 37245 (тридцять сім тисяч двісті сорок п’ять) грн. 53 коп., пеню в сумі 3552 (три тисячі п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 49 коп., штраф в розмірі 37245(тридцять сім тисяч двісті сорок п’ять) грн. 53 коп., 3% річних в сумі 519 (п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 87 коп., збитків від інфляції в розмірі 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 24 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 807 (вісімсот сім) грн. 24 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.