Ухвала суду № 99770833, 14.09.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1232/21

№ провадження 6/453/28/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Курницької В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Трембач М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сколе подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М. звернувся до суду з поданням у якому просить звернути стягнення на нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 304,4 кв.м., житловою площею 157,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого клопотання покликався на те, що ним відкрито виконавче провадження № 66324245 на виконання виконавчого листа № 2-3144/2010 від 02.12.2010 року, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» грошові кошти у розмірі 109 715,62 доларів США.

При вчинені виконавчих дій було встановлено, що боржник ОСОБА_1 на підставі Договору купівля-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами від 29.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сколівського районного округу Батлюк Ю.П., придбав у ОСОБА_2 житловий будинок загальною площею 304,4 кв.м., житловою площею 157,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок цього ж дня, був переданий в іпотеку ПАТ «Універсал Банк» правонаступником якого є АТ «Таскомбанк» для забезпечення кредитного договору, заборгованість за яким, відповідно стягується в даному виконавчому провадженні. Згідно з Інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, власником такої є ОСОБА_2 . За таких обставин, боржник ОСОБА_1 не здійснив в повному обсязі всі дії, передбачені чинним на час придбання земельної ділянки, дії, щодо реєстрації права власності на таку. У разі, якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. Оскільки боржник добровільно заборгованість не сплачує, необхідно звернути стягнення на нерухоме майно боржника, а саме житловий будинок загальною площею 304,4 кв.м., житловою площею 157,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому просить суд задоволити заявлене подання.

Приватний виконавець Білецький І.М. у судове засідання не з`явився, причини неявки до відома суду не довів, заяву про розгляд подання без його участі не подавав.

Згідно ч. 11 ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, суд вважає за можливе розглянути подання у відсутності приватного виконавця без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали подання, вважає, що таке не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. перебуває виконавче провадження № 66324245 з примусового виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області № 2-3144/2010 від 02.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» грошових коштів у розмірі 109 715, 62 доларів США.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження № 66324245 від 29.07.2021 року, стягувачем у даному виконавчому провадженні є АТ «Таскомбанк», боржником ОСОБА_1 .

До матеріалів подання приватним виконавцем долучено копію договору іпотеки від 09.01.2008 року, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюк Ю.П., зареєстрований у реєстрі за № 140, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , згідно з яким житловий будинок загальною площею 304,4 кв.м., житловою площею 157,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, на якій розташований будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4624555700:01:014:0220 передано у іпотеку для забезпечення кредитного договору № 034-2008-081 від 29.01.2008 року. Також накладено заборону на відчуження зазначених в договорі житлового будинку та земельної ділянки до припинення договору іпотеки.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 272239486 від 28.08.2021 року), житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 . В той же час, в розділі довідки «Відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна», власником майна зазначено ОСОБА_1 . На вказане майно накладено арешт 06.12.2012 року постановою головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № ВП № 35560759.

Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч.2 ст. 48 Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Так, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Частиною 3 статті 50 Закону передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства суд приходить до переконання, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, можливе тільки за умови належного проведення виконавчих дій, достовірного встановлення належності цього майна боржнику та встановлення відсутності у боржника коштів чи іншого рухомого чи нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.

При цьому, подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника право власності на яке не зареєстровано, та долучені до нього документи, свідчить про те, що приватним виконавцем не вчинено жодних заходів примусового виконання, направлених на стягнення заборгованості та жодних дій для достовірного з`ясування наявності у боржника коштів, іншого рухомого майна чи нерухомого майна яке за ним зареєстровано станом на час звернення до суду.

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості, що боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та ухиляється від виконання зобов`язання.

Таким чином, в поданні приватним виконавцем надано суду неповну інформацію щодо виявленого та наявного майна боржника і така неповнота не усунута в процесі судового розгляду у зв`язку із неявкою приватного виконавця Білецького І.М., що виключає, на даний час, можливість звернення стягнення на майно в порядку ст. 440 ЦПК України.

Керуючись ст. 440 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 304,4 кв.м., житловою площею 157,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В.Я. Курницька