Рішення № 99770566, 20.09.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3250/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» в особі представника Заставної Ольги Василівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 169093,53 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.03.2020 року між сторонами укладено кредитний договір №Z06.00603.006476502. Згідно Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 115825 гривень, зі сплатою 21,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у томі числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно кредитного договору, що підтверджується видатковими касовими/меморіальними ордерами, однак відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором. Останній платіж боржником здійснено 07.12.2020 року. Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 24.02.2021 року становить 169093,53 гривні. Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, в тому числі кредит, відсотки за користування кредитом та інші обов`язкові платежі, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Згідно позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву у якій просить провести розгляд справи у її відсутності. Також просить залишити позов без розгляду та затвердити мирову угоду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У відповідності до ст.2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 10.03.2020 року між сторонами укладено кредитний договір №Z06.00603.006476502.

Згідно даного Кредитного договору, відповідач отримав кредит в розмірі 115825 гривень, зі сплатою 21,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у томі числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання, згідно кредитного договору, що підтверджується випискою по поточному рахунку.

Однак, відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за Кредитним договором.

Останній платіж боржником здійснено 07.12.2020 року.

Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 24.02.2021 року становить: 169093,53 гривні та включає в себе: основний борг ? 103176,86 грн.; прострочений борг ? 9892,48 грн.; прострочені проценти – 14615,82 грн.; строкові проценти – 952,59 грн.; нарахована плата за обслуговування кредиту – 2980,87 грн.; прострочена плата за обслуговування кредиту – 37474,91 грн.

Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 24.02.2021 року.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 09.01.2021 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги, позивач вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги, виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також, відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в 30-денний строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір.

ОСОБА_1 подала до суду заяву у якій просить залишити позов без розгляду та затвердити мирову угоду. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що є добросовісним платником та сумлінно намагалася, в межах фінансових можливостей, погашати кредит. Зі змісту заяви також вбачається, що 27.08.2021 року відповідач зверталася до позивача з письмовим проханням про реструктуризацію боргу, однак жодного підтвердження цього до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Станом на 20.09.2021 року від сторін у справі до суду не надходили на затвердження проекти мирової угоди та заяв з цього приводу. Крім того, в ході розгляду справи не встановлено законних підстав для залишення позовної заяви без розгляду, в тому числі не надходило заяв від позивача з цього приводу.

Таким чином, законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду та затвердження мирової угоди в ході судового розгляду не встановлено.

Крім того, факт звернення відповідача до банку з клопотання про здійснення реструктуризації заборгованості не є перешкодою для розгляду справи, адже наявні докази у справі дають можливість суду ухвалити законне рішення у ній, з дотримання розумних строків судового розгляду.

Згідно з положеннями ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.

Згідно з ч. 3 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором виконав не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість. Таким чином, виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору і з останнього на користь банку слід стягнути заборгованість у визначеному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2270,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 169093 гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) суму сплаченого судового збору в розмірі 2270 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2021 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.