Рішення № 9976866, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/17626.05.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «СЕНАР»

Простягнення 11797,60 грн.                     Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь:

Від позивача :           Парфенова О.М. –дов. № 10-05-1569 від 11.09.10 р.          

Від відповідача :           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНАР»про стягнення 11797,60 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати продукції за договором № 004856/200 від 25.06.08 р.

Ухвалою суду від 09.04.10 р. було порушено провадження у справі № 37/176 та призначено її розгляд на 24.05.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У зв’язку з тим, що 23.05.10 р. (неділя) було релігійним святом «Трійця»і переносилось на 24.05.10 р. (понеділок), то ухвалою суду від 22.04.10 р. було призначено розгляд справи № 37/176 на 26.05.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні 26.05.10 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвал суду від 09.04.10 р. та 22.04.10 р. надав витребувані документи та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання 26.05.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення рекомендованих цінних листів № 0902075 та № 0902015, згідно з яким відповідач отримав ухвали від 09.04.10 р. та 22.04.10 р. у даній справі.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНАР»(покупець) був укладений договір поставки № 004856 від 25.06.08 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується протягом строку дії цього договору передавати покупцю у власність, а покупець –приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольна та алкогольні напої та інше).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. п. 1.2. та 1.3. договору поставки № 004856 від 25.06.08 р., найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент продукції вказуються в накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення покупця; ціна продукції встановлюється постачальником на момент відвантаження, відображається в накладній (рахунку-фактурі) та вважається погодженою між постачальником і покупцем за наявності печаток та підписів уповноважених осіб. В цьому випадку накладні виконують функцію специфікації та є невід’ємною частиною даного договору. Покупець підтверджує повноваження осіб, що завіряють своїм підписом факт прийняття товару на накладних (рахунках-фактурах).

У відповідності до п. 2.1. вищезазначеного договору, постачальник поставляє товар на умовах DDP (доставка на склад покупця) відповідно до Інкотермс –2000. Адреси доставки вказуються у додатку до даного договору № 1, який буде його невід’ємною частиною, а також уточнюються покупцем при здійсненні замовлення на продукцію.

На виконання вищезазначених умов договору ТОВ «Сандора»поставило ТОВ «СЕНАР»продукцію за видатковими накладними № СА-КИ\РНв-226894 від 20.11.09 р. на суму 6160,50 грн. та № СА-КИ\РНв-230074 від 25.11.09 р. на суму 6133,44 грн. (належним чином засвідчені копії яких додано до позовної заяви). Загальна сума поставки складала 12293,94 грн.

Відповідачем поставлена продукція була прийнята, про що свідчать підписи його уповноваженої особи, засвідчені штампами ТОВ «СЕНАР».

Згідно з п. 3.2. договору поставки № 004856 від 25.06.08 р., покупець зобов’язаний оплатити продукцію протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати відвантаження, вказаного в накладній (рахунку-фактурі), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення в касу підприємства.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобов’язання щодо поставки продукції, тоді як ТОВ «СЕНАР»зобов’язання щодо оплати за отриману продукцію виконало частково у сумі 496,34 грн., у зв’язку з чим у відповідача станом на день подання позовної заяви виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 11797,60 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за 4 квартал 2009 р., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками ТОВ «Сандора»і ТОВ «СЕНАР»(належним чином засвідчену копію акту звірки взаєморозрахунків додано до позовної заяви).

11.02.10 р. ТОВ «Сандора»направило ТОВ «СЕНАР»претензію (вихідний № 1 від 08.08.10 р.) з вимогою сплатити заборгованість за поставлену продукцію в сумі 11797,60 грн. (належним чином засвідчені докази поштового відправлення якої додано до позовної заяви).

Однак зазначена претензія була залишена без відповіді та реагування.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 11797,60 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати продукції за договором поставки № 004856 від 25.06.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки продукції від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цю продукцію розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «Сандора» щодо стягнення з ТОВ «СЕНАР» боргу за договором поставки № 004856 від 25.06.08 р. у розмірі 11797,60 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНАР»(04073, м. Київ, вул. Пертопавлівська, 12, код ЄДРПОУ 22939108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»(57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, код ЄДРПОУ 22430008) 11 797 (одинадцять тисяч сімсот дев’яносто сім) грн. 60 коп. боргу, 117 (сто сімнадцять) грн. 98 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.