Вирок № 99766596, 20.09.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/2879/20

Провадження № 1-кп/712/275/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Кончиної О.І.

за участю секретаря Тимошенко Д.А.

прокурора Бредуляк Т.О., Мокієнко А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Потапенка С.В.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого (адвоката) Солонька М.Ф.

цивільного позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гельмязів, Золотоніський р-н, Черкаська обл., громадянина України, вищою освітою, працюючого спеціалістом на ГП НПК «Фотоприбор», неодруженого, депутатом, учасником бойових дій, учасником АТО, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.12.2019, близько 04.20 год. керуючи в стані алкогольного сп`яніння (згідно висновку КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер» №1036) автомобілем KIA CEE’D, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в м. Черкаси по вулиці Чайковського зі сторони вулиці Максима Залізняка в напрямку вулиці В`ячеслава Галви на нерегульованому перехресті з вул. Пастерівська, поблизу будинку № 142, проявив неуважність та порушив вимоги:

- п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.9.а) Правил дорожнього руху України, згідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- п. 16.11. Правил дорожнього руху України, згідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

- дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України.

Під час руху він, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, керуючи автомобілем марки KIA CEE’D, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, при наближенні до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг та виїзді на вказане перехрестя з другорядної дороги вулиці Чайковського, не зупинив керований ним транспортний засіб перед перехрестям для надання переваги в русі транспортним засобам, що рухались по головній дорозі, та не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», а продовжив рух та виїхав на перехрестя з вулицею Пастерівська, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з фургоном MERCEDES-BENS 208D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вулиці Пастерівській, зі сторони вулиці Стасова в напрямку вулиці Поднєвича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1291 від 20.12.2019, отримав тілесні ушкодження: травма шийного відділу хребта з переломом верхнього суглобового відростку шостого шийного хребця зліва без зміщення уламків та заднього бугорка поперечного відростку шостого шийного хребця зліва без зміщення уламків, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; травма голови зі струсом головного мозку, садном м`яких тканин голови до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Спричинення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості знаходиться в причинному зв`язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №4/38Е-19 від 20.12.2019, з порушенням водієм автомобіля KIA CEE’D, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю детально вказавши механізм та обставини вчиненого та дав показання, які відповідають опису подій, які сформульовані в обвинувальному акті. Заявлений цивільний позов прокурора в інтересах Черкаської міської ради- визнав повністю. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 в частині матеріальної шкоди визнав повністю, в частині моральної шкоди визнав частково, вважаючи суму завищеною. Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_3 не визнав. Крім того додав, що добровільно відшкодував шкоду на лікування в розмірі 10 000,00 грн. про що свідчить розписка. В скоєному щиро кається.

Крім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_2 та цивільного позивача ОСОБА_3 , які повністю підтвердили обставини та механізм виникнення ДТП, просили суворо не карати та задовольнити цивільний позов.

- висновком судово-медичної експертизи № 02-01/1291 від 20.12.2019, згідно якого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження: травма шийного відділу хребта з переломом верхнього суглобового відростку шостого шийного хребця зліва без зміщення уламків та заднього бугорка поперечного відростку шостого шийного хребця зліва без зміщення уламків, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; травма голови зі струсом головного мозку, садном м`яких тканин голови до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

- висновком експерта № 4/38Е-19 від 20.12.2019, згідно якого у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, в діях водія автомобіля «KIA CEE’D, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п 16.11, 33.2 ПДР України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, та на виконання яких він перешкод технічного характеру, відповідно до наданих на дослідження матеріалів, не мав.

Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у межах пред`явленого йому обвинувачення. При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 66 КК України в якості обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, зокрема, характер діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра чи нарколога не перебуває, працює, його поведінку після скоєння ДТП і вважає, що виправлення та перевиховання можливе при призначенні йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України (в редакції до 01.07.2020) у вигляді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень на користь держави.

В частині призначення ОСОБА_1 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує положення ч.2 ст. 4, ч.3 ст. 5 КК України, а також те, що санкція даної статті в редакції до 01.07.2020 передбачала додатковий альтернативний вид покарання, як позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Згідно з п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за ст.286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Розглядаючи питання призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання, враховуючи обставини дорожньої - транспортної пригоди за його участі, наслідки, ставлення обвинуваченого до скоєного, принесення ним вибачення потерпілому, часткове відшкодування завданої шкоди, суд приходить до висновку про недоцільність застосовування відносно обвинуваченого покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому, суд враховує матеріальний стан обвинуваченого та те, що автомобіль є також джерелом його доходу.

Суд вважає, що вказане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 подав до суду уточнення позовних вимог, згідно яких просив стягнути матеріальну шкоду в сумі 6 450,00 грн та моральну шкоду 150 000,00 грн та цивільний позивач ОСОБА_3 подала до суду уточнення до цивільного позову, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 59 715,00 грн та моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн.

Згідно з ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину вправі при провадженні у кримінальній справі пред`явити позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо у судовому засіданні були доведені стороною обвинувачення та цивільним позивачем матеріально-правові підстави позову.

У разі повного або часткового задоволення позову суд має навести відповідні докази, провести розрахунки розміру відшкодування, а також вказати норми матеріального права, на підставі яких вирішується позов.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз`ясненням, даним у п.3 постанови N 11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами. (Абзац перший пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 13 від 25.12.92).

Судом під час судового розгляду встановлено, що саме в результаті протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачем зазначено, що внаслідок ДТП він поніс витрати у сумі 5 200,00 грн. внаслідок втрати працездатності, оскільки не міг здійснювати підприємницьку діяльність та поніс витрати за послуги евакуатора для транспортування пошкодженого транспортного засобу в сумі 1250,00 грн., вказані витрати підтверджуються доказами, не заперечуються обвинуваченим, а тому підлягають до задоволення.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000,00 грн, суд вважає наступне.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України та у відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров`я, має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, керуючись ст. 1167, 1168 ЦК України і п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 N 4 з урахуванням характеру та ступеню моральних страждань, яких зазнав потерпілий внаслідок злочину, які виразилися у фізичному та психологічному болі, суд робить висновки, що за сукупністю встановлених обставин підтверджена проблематизація життя потерпілого після спричинення йому тілесних ушкоджень, що стало додатковою психотравмуючою проблемою для нього.

Отже, беручи до уваги характер протиправних дій обвинуваченого, його поведінку після скоєння злочину, характер тілесних ушкоджень та їх механізм, суд визначає розмір компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_2 меншою, ніж він оцінив, та встановлює на вимогах розумності та справедливості у розмірі 50 000,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , в частині відшкодування матеріальних збитків в сумі 59715,00 грн, суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки питання які випливають з правовідносин, включають правильне визначення суб`єктного складу сторін, проведення складних розрахунків цивільно-правового характеру та вирішення долі залишку автомобіля, що не притаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів розгляду. При цьому, суд роз`яснює позивачу право на звернення до суду в порядку ЦПК України, оскільки у разі відмови у задоволенні вказаного позову це позбавить цивільного позивача права повторно звернутись до суду з вказаними вимогами. Даної позиції дотримуються і суди вищих інстанцій.

В частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн, суд на вимогах розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на її користь 5000,00 грн.

При прийняті такого рішення, суд враховує, що ОСОБА_3 , як власник автомобіля довготривалий час не користувалась автомобілем, внаслідок чого була позбавлена можливостей реалізовувати свої звички та було порушено її ритм життя, погіршився її стан здоров`я.

Цивільний позов прокурора Черкаської окружної прокуратури в інтересах Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги`Черкаської міської ради в сумі 2474,35 грн. підлягає до задоволення.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався і на цьому етапі підстави для його обрання відсутні.

Суд, виконуючи вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експерта ОСОБА_4 під час здійснення досудового розслідування за проведення судової автотехнічної експертизи № 4/38Е-19 у сумі 2512,00 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-370, 374, 394 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 6 450, 00 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн, а всього 56 450,00 грн.

Цивільний позов прокурора Черкаської окружної прокуратури в інтересах Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради про стягнення витрат за надання медичної допомоги при травмуванні - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради витрати за надання медичної допомоги при травмуванні, відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 у сумі 2474,35 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , в частині відшкодування матеріальних збитків - залишити без розгляду, в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи у сумі 2512,00 грн.

Речові докази:

-автомобіль KIA CEE’D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 залишити йому за належністю;

-фургон MERCEDES-BENS 208D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 залишити їй за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий О.І.Кончина