Рішення № 9976617, 01.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 р. Справа № 17/136 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Боднарчук М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", вул. Зоологічна, 5, м.Київ, 04119

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг", вул.Мазепи,168, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 33 673,07 дол. США та 790 грн. 18 коп.

Представники:

Від позивача: Лисенко Г.О.- (довіреність № б/н від 30.12.09)

Від відповідача: Грица Ю.Ю. - представник, (довіреність від 02.03.2009р.)

встановив: подано позов про стягнення 33 673,07 дол. США та 790 грн. 18 коп.

                    До прийняття рішення у справі позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути 40401, 52 дол. США, з яких 17115, 10 дол. США- строкова заборгованість за кредитом,13196, 93 дол. США- прострочена заборгованість за кредитом, 2542, 42 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками, 1639, 86 дол. США- заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків, 308,19 дол.США - заборгованість по пені за несовєчасну сплату відсотків, 5599, 02 дол. США - штраф відповідно до п.4.4 Кредитного договору та 6045, 87 грн., з яких 1938, 27 грн. - комісія по кредиту, 3511, 81 грн. - інфляційні збитки за кредитом, 595, 79 грн. - інфляційні збитки за відсотками.

В зв"язку з внесеними змінами до установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.05.10 р., найменування банку змінено з Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк". Відповідно правильна назва позивача у справі - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог. В судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Суд розглянувши подані докази в обґрунтування даного клопотання, відмовив в його задоволенні, оскільки відповідачем не доведено неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

          11.11.09 р. між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" було укладено кредитний договір №07/28-03, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачеві у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід"ємну частину договору.

          Кредит виданий відповідачу в сумі 55990, 10 дол. США.

          Термін остаточного повернення кредиту 05.11.10 р. включно.

          Факт отримання кредиту в доларах США підтверджується матеріалами справи, зокрема копією валютного меморіального ордеру №6161від 12.11.07р. (а.с. 67).

          Повернення кредиту відповідно до п.2.3 кредитного договору відповідач повинен здійснювати у строки відповідно до графіка, наведеного в додатку №1 до кредитного договору (а.с 19).

          Однак, в порушення умов п.2.3 договору відповідач не виконує зобов"язання по поверненню кредиту починаючи з травня 2009 р.

          Станом на 24.12.09 р. строкова заборгованість за кредитом становить 17115,10 дол. США та прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 13196, 93 США.

          У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

          В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

          Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

          Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

          Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч.1 та 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

          Згідно ч.1,2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

          Водночас ч.3 ст. 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

          Враховуючи, що правовідносини, які виникли між сторонами, грунтуються на кредитному договорі, згідно якого відповідачу надавався кредит у доларах США, що не заборонено чинним законодавством, позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача заборгованість саме у вищезазначеній валюті.

          Згідно умов договору позивач за користування кредитом нараховує проценти у відповідності до 2.7 Кредитного договору зі змінами виходячи із фактичної суми боргу.

          Пунктом 1.1.2 кредитного договору встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 12,35 % річних. Додатковою угодою №2 від 15.05.08 р. до договору встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних. Додатковою угодою №3 від 01.08.08 р. до кредитного договору встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних. Додатковою угодою №4 від 07.11.08 р. до кредитного договору встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 18 % річних.

          Відповідач згідно до п.2.8.1 кредитного договору зобов"язаний сплачувати проценти, нараховані за місяць щомісяця, не пізніше 31 календарного числа місяця, за який вони нараховані.

          В порушення умов кредитного договору відповідач несвоєчасно сплачує нараховані відсотки починаючи з червня 2009 р., внаслідок чого станом на 24.12.09 р. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) прострочена заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитом згідно поданого розрахунку становить 2542, 42 дол. США.

          У відповідності до ст.551 ЦК України пеня встановлюється за домовленістю сторін, при сплаті її розмір не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .

          Статтею 611 ЦК України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов"язань, встановлених договором.

          Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

          Так, у відповідності до п.4.3 кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених даним договором, відповідач сплачує позивачу пеню в національній валюті в розмірі подвійної процентної ставки, визначено в пунктах договору від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

          Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

          Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

          В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1639,86 дол. США та пеню за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 308,19 дол. США.

          У разі порушення відповідачем вимог п.3.3.3-3.3.18 даного договору відповідач зобов"язаний сплатити позивачу штраф, визначений у п.4.4 договору, у розмірі 5 % від суми кредиту, визначеної в п.1.1.1. договору, за кожний випадок порушення за реквізитами та у день, вказаними позивачем. Сума штрафу, згідно поданого розрахунку становить 5599,02 дол. США,

          Суд перевірив правильність нарахування пені та штрафу за заявлений позивачем період. Розрахунок позивача відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.                               Відповідно до п. 4.5 кредитного договору позивач має право у разі невиконання відповідачем зобов"язань, визначених цих договором, вимагати сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, а позичальник зобов’язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані позивачем у письмовій вимозі.

          Умова цього пункту кредитного договору відповідає припису статті 1050 Цивільного кодексу України, в частині 2 якої вказано, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України положення частини 2 статті 1050 Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором.

          Судом встановлено факти порушення відповідачем своїх зобов’язань щодо повернення вказаних у графіку частин кредиту та встановлено порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами.

          За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення 40401, 52 дол. США, з яких 17115, 10 дол. США - строкова заборгованість за кредитом; 13196, 93 дол. США- прострочена заборгованість за кредитом; 2542, 42 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками; 308,19 дол.США - заборгованість по пені за несовєчасну сплату відсотків; 1639, 86 дол. США- заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків; 5599, 02 дол. США - штраф відповідно до п.4.4 Кредитного договору; 1938, 27 грн. - комісії по кредиту (відповідно до п.1.6 договору) обгрунтовані і підлягають задоволенню.

          Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Позивачем нараховано відповідачу 4107,6 грн. інфляційних збитків, проте вимоги про їх стягнення не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

          Як вбачається з п.1.1 кредитного договору валютою виконання зобов"язання за кредитним договором є долар США, що не суперечить ст.533 ЦК України. Позивач не довів установленими у Господарському процесуальному кодексі України засобами доказування факту знецінення долару США, тобто валюти, в якій виражено грошове зобов'язання і за якою обраховується сума боргу за договором. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

          З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково.

          Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 525,526,625,629,546,549,536,551,611,1048,1049,1050 Цивільного кодексу України, ст.20,174,216,230,231 Господарського кодексу України 49, 83, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг", вул.Мазепи,168, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 22166729) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", вул. Зоологічна, 5, м.Київ, 04119 (ідентифікаційний код 19017842) - 17115, 10 дол. США - строкова заборгованість за кредитом; 13196, 93 дол. США- прострочена заборгованість за кредитом; 2542, 42 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками; 1639, 86 дол. США- заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків; 308,19 дол.США - заборгованість по пені за несовєчасну сплату відсотків; 5599, 02 дол. США - штраф відповідно до п.4.4 Кредитного договору; 1938, 27 грн. - комісії по кредиту; 404,02 дол. США витрат по сплаті державного мита, 19 грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 07.06.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______