Рішення № 9976563, 26.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.10 р.                     Справа № 40/74пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Тітовій С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ ИЛЬКОМ”, м Донецьк

про розірвання договору оренди та повернення майна

за участю:

представників сторін:

від позивача Колоденко К.В. – юрисконсульт

від відповідача не з’явився

Суть спору:

Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „ИЛЬКОМ” про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька від 18.06.08р. та зобов’язання повернути об’єкт оренди – нежитлове приміщення загальною площею 339,6 кв.м., у т.ч. на першому поверсі 339,6 кв.м., згідно викопіровці плану кожного поверху, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Іоніна, 16а.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, вислухавши доводи представника позивача, суд встановив:

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „ за зазначеною адресою не знаходиться”.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Знаходження підприємства відповідача за адресою вказаною у позовній заяві підтверджено витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.05.10р.

Судом прийнято до уваги, що учасниками спірних правовідносин є суб’єкти господарювання відповідно до приписів ст. 55 ГК України.

Матеріали справи свідчать про те, що 18.06.2008 р., між Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „ИЛЬКОМ”, далі Орендар, було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Донецька № 593, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 339,6 кв.м., у т.ч. на першому поверсі 339,6 кв.м., згідно викопіровці плану кожного поверху, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Іоніна, 16а, про що свідчить акт приймання передачі майна від 18.06.2008 р.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька №593 від 18.06.08р. (з урахуванням додаткової угоди) приміщення передано відповідачеві для розташування станції технічного обслуговування та автомийки.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що одночасно з правом оренди нерухомого майна (його окремої частини), відповідачу надано право користування земельною ділянкою (його частиною) без виділення на місцевості (в натурі), на якому розташований об’єкт оренди площею 1 100 кв.м.

Згідно п. 9.1, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 18.06.2013 р.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №40/181 від 28.07.09р. було частково задоволено позовні вимоги Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ИЛЬКОМ” на користь Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради боргу з орендної плати в сумі 80349 грн. 88 коп., пені в сумі 2765 грн. 64 коп. та стягнення державного мита в сумі 831 грн. 15 коп. на користь державного бюджету України. У задоволенні позову щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ИЛЬКОМ” решти частини пені в сумі 56 528 грн. 62 коп. за прострочення виконання умов договору оренди №593 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька від 18.06.08р. відмовлено. Вказані обставини приймаються судом у якості загальновідомих фактів, які не потребують доказуванню в розумінні вимог статті 35 ГПК України та підтверджують не виконання відповідачем зобов’язань за договором оренди.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі, що також знайшло своє відображення у п. 4.2 договору оренди.

Судом встановлено, що відповідно до актів Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” від 08.12.09р. та Управління комунальних ресурсів від 20.05.10р., що орендоване майно знаходиться у пошкодженому стані, а підприємство відповідача не знаходиться за адресою приміщення, яке передано в оренду, що позбавляє використовувати, зберігати його та, запобігти фактам його псуванню.

Пунктом 2 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендар зобов’язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню, що також знайшло своє відображення у п. 4.3 договору оренди.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 782 ЦК України орендодавець має право відмовитися від договору найма і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Для односторонньої відмови від правочину достатньо заяви однієї сторони. Відмову від договору слід відрізняти від розірвання договору. Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України, частиною четвертою статті 188 ГК України договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

За приписами ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається, а договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Оскільки майно належить державі, то до спірних правовідносин слід застосувати приписи спеціальної норми права передбаченої в Законі України” Про оренду державного та комунального майна”.

Таким чином укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у учасників судового процесу відповідно до ГК України господарських зобов’язань, передбачених статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Стаття 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає суттєві умови договору оренди державного та комунального майна без котрих його укладення та виконання неможливий.

Стаття 651 ЦК України містить підстави для зміни та розірвання договору, за умовами того, що:

Ш          згода сторін на це;

Ш          за рішенням суду;

Ш          порушення істотних умов договору;

Ш          одностороння відмова від договору.

Орендодавець має можливість розірвати договір за рішенням суду. Так, розірвання договору з ініціативи тільки однієї сторони можливе:

ь          у випадках, прямо застережених договором;

ь          у випадках, прямо застережених у законі.

Тобто, якщо в договорі орендодавець передбачить додаткові умови зміни або розірвання договору, крім тих, що визначено в ЦК України, то за таких умов орендодавець також може звертатися до суду для внесення змін до договору або розірвання його.

У випадках, прямо застережених законом, договір можна розірвати за рішенням суду.

Натомість статтею 783 ЦК України передбачені умови зміни або розірвання договору найму на вимогу орендодавця, і це можливе, якщо:

·          орендар користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

·          не виконує обов’язки щодо внесення орендної плати продовж трьох місяців;

·          орендар без дозволу орендодавця передав річ у користування іншій особі;

·          орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

·          орендар не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту було покладено на орендаря.

Крім того, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін не тільки у випадках, установлених договором чи законом, але й у випадку істотного порушення договору другою стороною.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Однак на вимогу однієї із сторін цей договір може бути достроково розірвано за погодженням сторін, як це визначено у пункту 5.2 укладеного між сторонами договору, а за наявності спору - за рішенням господарського суду.

Відповідно до частини третьої ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому, обов’язкове надіслання вимоги про розірвання договору законодавець не встановлює.

В пункті 5.2. договору сторони передбачили, що розірвання договору з ініціативи однієї із сторін може бути проведено за рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов’язань або на інших підставах, передбачених законодавством України.

Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону „Про оренду державного та комунального майна” або договором оренди, а також вчинення ним одного чи кількох порушень, зазначених у статті 783 Цивільного кодексу України. Крім того, невиконання Орендарем обов’язку щодо внесення у встановлений законом строк орендної плати протягом трьох місяців – є підставою для розірвання договору.

Відповідачем не виконані суттєві умови договору оренди, а тому існують всі підстави для його розірвання за законом.

З урахуванням фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що відповідач свої зобов’язання за договором оренди нерухомого майна (будівлі, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька № 593 від 18.06.08р., стосовно своєчасного внесення орендної плати, зобов’язання використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню та використання приміщення за цільовим призначенням, належним чином не виконав, тому позовні вимоги щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 339,6 кв.м. розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Іоніна, 16а від 18.06.08р. укладеного між Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „ИЛЬКОМ” обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту у цій частині позову покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Позовні вимоги у частині зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю „ИЛЬКОМ” повернути за актом прийому-передачі Управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради, нерухоме майно територіальної громади м. Донецьку, а саме - нежитлове приміщення загальної площею 339,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Іоніна, 16а, також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту покладаються на відповідача у справі - товариство з обмеженою відповідальністю „ИЛЬКОМ” згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

          Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову – за нульовою ставкою.

          Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. Присутній у судовому засіданні представник позивача надав згоду на оголошення скороченого тексту судового рішення по даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 18, 19, 26, 27 закону України “ Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 611, 629, 759, 773 ЦК України, ст.ст. 20, 55, 188, 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 27, 44, 49, 69, 82, 84, ч. 3 ст. 85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:          

1.          Розірвати договір оренди №593 від 18.06.08р. нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька, а саме - нежитлового приміщення загальною площею 339,6кв.м., розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Іоніна, 16а від 18.06.08р. укладений між Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „ИЛЬКОМ”.

2.          Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „ИЛЬКОМ”, 83023, м. Донецьк, Калінінський район, вул. Лобутенка, 16-а, ід. код. 35560172 протягом 30-денного строку з дня набрання рішення законної сили, повернути за актом прийому-передачі Управлінню комунальних ресурсів Донецької міської ради, 83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, ід. код. 33489905, територіальної громади м. Донецьку нерухоме майно - нежитлове приміщення загальної площею 339,6 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Іоніна, 16а, видавши наказ.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ИЛЬКОМ” 83023, м. Донецьк, Калінінський район, вул. Лобутенка, 16-а, ід. код. 35560172 на користь:

- держбюджету України державне мито в сумі 85 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецьку.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя