Рішення № 99760968, 16.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м. Київ № 420/10570/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

встановив:

Державна служба геології та надр України звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства "Одеська залізниця", в якому просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4975 від 30.04.2009, наданого ДП "Одеська залізниця".

Підставою звернення до суду стало порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, встановлених законодавством України, зокрема, невиконання обов`язків, визначених ст.24 КУпН, спеціальним дозволом на користування надрами та угодою до нього.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 матеріали адміністративного позову Державної служби геології та надр України до Державного підприємства "Одеська залізниця" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4975 від 30.04.2009, наданого ДП "Одеська залізниця", - передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Супровідним листом Одеського окружного адміністративного суду №420/10570/20/9916/21 від 16.02.2021 направлено адміністративну справу до Окружного адміністративного суду міста Києва.

22.02.2021 вказана справа надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2021, дану справу розподілено на суддю Смолія І.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2021 справу №420/10570/20 прийнято до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2021 позов залишено без руху.

25.03.2021 позивачем подано заяву на усунення недоліків позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про відсутність підстав для задоволення позову з посиланням на рішення судів, що набрали законної сили з підстав зупинення дії дозволу.

Суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі наказу Мінприроди від 26.12.2008 №673, протоколу від 19.12.2008 №15 Надрокористувачу - ДП "Одеська залізниця" надано Спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний номер 4975 від 30.04.2009. Вид користування надрами - видобування на ділянці Херсонська-2 Херсонського родовища. Також укладено Угоду до Спеціального дозволу на користування надрами про умови користування надрами від 30.04.2009 №4975, яка є його невід`ємною частиною (а.с.7-16).

На підставі затвердженого наказом №450 від 28.11.2018 річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік, наказом №278 від 15.08.2019 Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів у жовтні 2019 року, в частині відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин. Про що було повідомлено відповідача шляхом направлення повідомлення про проведення планової перевірки від 19.08.2019 №17094/01/14-19 та отримання останнім 27.08.2019.

При проведенні заходів на виконання вище зазначених наказів відповідач не допустив посадових осіб департаменту державного геологічного контролю до проведення планової перевірки, за результатом чого було складено акт про недопущення до перевірки від 21.10.2019 №51/4975-Х. На підставі акту складено припис від 21.10.2019 №322-14/01, яким відповідачу надано строк для усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання до Держгеонадр документів та матеріалів згідно з переліком зазначеним у приписі, які підтверджують дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері надрокористування.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, стверджує, що не допускаючи посадових осіб департаменту до проведення планової перевірки, незважаючи на законні підстави її проведення та дотримання посадовими особами Держгеонадра порядку здійснення державного нагляду (контролю), допустив порушення ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.5 ч.2 ст.24 Кодексу України про надра.

Оскільки, надрокористувачем не було надано інформації та матеріалів, які підтверджують факт усунення виявлених порушень, Азово-Чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 05.11.2019 внесено подання №346-14/01 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4975, на підставі якого винесено наказ №85 від 10.03.2020, яким зупинено дію Дозволу №4975 та надано відповідачу 30 днів на усунення порушень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Суд звертає увагу, що предметом доказування у даній справі є встановлення існування факту порушення вимог спеціального дозволу на користування ділянкою надр у вигляді протиправного недопуску посадових осіб позивача до проведення перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 р. № 1294 затверджено Порядок здійснення державного геологічного контролю (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з п. 2 зазначеного Порядку, Державний геологічний контроль здійснюється Держгеонадрами та її територіальними органами

Державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів.

Планові перевірки надрокористувачів проводяться відповідно до квартального плану проведення перевірок, який затверджується Держгеонадрами до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому (п. 5, 6 Порядку).

Посадові особи органу державного геологічного контролю під час проведення планової або позапланової перевірки мають право, зокрема, давати надрокористувачам обов`язкові для виконання вказівки (приписи) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства під час проведення робіт з геологічного вивчення та використання надр.

Відповідно до підпункту 13, 18, 20 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 р. № 391/2011 Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань: зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України; у межах своїх повноважень розглядає справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення; проводить перевірки, за результатами яких складає акти, видає приписи щодо усунення фактів порушень вимог нормативно-правових актів.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому, виключно за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Наведене свідчить, що виявлення порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства можливе лише в ході здійснення заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що припис від 21.10.2019. № 322-14/01 було винесено у зв`язку з встановленням порушень викладених в акті від 21.10.2019. №51/4975-Х, а саме: порушенням абз.2 ст.11 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Відтак, в даному випадку факт недопуску до проведення позапланової перевірки позивача підтверджується наявними матеріалами справи а саме актом від 21.10.2019 № 51/4975-Х про недопущення до проведення перевірки, а також безпосередньо самим оскаржуваним приписом відповідача та не заперечується відповідачем.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Тобто, прийняття припису можливе виключно у разі безпосереднього здійснення (проведення) заходу державного нагляду (контролю), а відтак суд не погоджується з твердженнями відповідача, що акт про недопущення до перевірки, як і безпосередньо акт перевірки складаються за результатами здійснення заходу.

Акт про недопущення до перевірки фіксує саме факт недопуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходу контролю.

При цьому, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 10 Закону України Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

За таких обставин, суд доходить висновку, що встановлення порушення вимог законодавства суб`єктом господарювання можливе виключно у разі допуску останнім посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходу контролю, у зв`язку із чим припис від 21.10.2019. № 322-14/01 складено відповідачем в супереч вимогам чинного законодавства.

Відповідно до підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр (пункт 1); невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища (пункт 4).

Враховуючи, що судом встановлена протиправність припису відповідача від 21.10.2019. № 322-14/01, а інших підстав для припинення права ДП «Одеська залізниця» спеціального дозволу на користування надрами від 30.04.2009 р. № 4975 відповідачем не надано, суд зазначає про необґрунтованість позовних вимог.

Крім того, суд зазначає, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 у справі №815/3878/17, у задоволені позовних вимог Державної служби геології та надр України до Приватного акціонерного товариства «Українська залізниця» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4975 від 30.04.20009 р., виданого ДП «Одеська залізниця» - відмовлено.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою КМ України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 р. № 200 вирішено утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Запис про державну реєстрацію АТ «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) внесено до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.10.2015 р.

Одночасно до реєстру внесено відомості про відокремлені підрозділи відповідача, що не є юридичними особами, в тому числі регіональну філію: «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (Код ЄДРПОУ ВП: 40081200. Місцезнаходження ВП: 65012, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вулиця Пантелеймонівська, будинок 19).

Таким чином, Товариством розпочато фінансово-господарську діяльність з 01.12.2015, а ДП «Одеська залізниця», відповідно, припинено фінансово-господарську діяльність як юридичної особи внаслідок реорганізації шляхом злиття. Тоді як дана позовна заява повторна подана до ДП «Одеська залізниця» та порушено аналогічні питання тим вимогам, що викладені у судових рішеннях по справі №815/3878/17. Інших вимог позивачем не викладено та не зазначено.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що судом встановлена протиправність припису позивача від 21.10.2019 № 322-14/01, а інших підстав для припинення права ДП «Одеська залізниця» спеціального дозволу на користування надрами від 30.04.2009 №4975 позивачем не надано, суд зазначає про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Державної служби геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16; код ЄДРПОУ 37536031) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій