Рішення № 99758731, 21.09.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1060/21-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог у новій редакції ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 04 лютого 2021 року № 52 в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернівецькій області попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому за порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області скасувати запис внесений до п. 13 “Дисципліна і стягнення” послужного списку ОСОБА_1 щодо застосування до нього “попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому”

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням відповіді на відзив, позивач зазначав, що з оскаржуваним наказом він незгідний, вважає його протиправним, оскільки дисциплінарного проступку не вчиняв, а дисциплінарне стягнення у виді попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому на нього накладено безпідставно.

На думку позивача, дисциплінарною комісією неповно та не об`єктивне з`ясовано усі обставини подій, вину позивача не встановлено, як і не встановлено тяжкість проступку та розміру заподіяної шкоди, наявність або відсутність в діяннях позивача дисциплінарного проступку, причинно-наслідкового зв`язку між виною позивача та наслідками. Окрім того, відповідачем грубо порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності

Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) подало до суду відзив, в якому зазначало, що службовим розслідуванням підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, однак відповідно до ч.11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до нього дисциплінарне стягнення не застосовано, а винесено попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому.

На думку відповідача, застосування попередження до позивача здійснено у відповідності до чинного законодавства, якому передували проведення за належною процедурою об`єктивне та всебічне службове розслідування.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.03.2021 відкрито провадження у справі № 600/1060/21-а за вказаним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання, витребувано у відповідача послужний список позивача.

Ухвалою суду від 12.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання та призначено до розгляду на 02.06.2021

Ухвалою суду від 02.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання та призначено до розгляду на 16.06.2021.

Ухвалою суду від 16.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання та призначено до розгляду на 30.06.2021 для надання відзиву на нову редакцію позову.

Ухвалою суду від 30.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У вступному слові представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у вступному слові заперечував проти позову, просив у їх задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладених у запереченнях проти позову.

Після виступу із вступним словом та дослідження доказів, учасники справи подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.12.2016 працює на посаді начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернівецькій області.

Із змісту доповідної записки заступника начальника УКЗ ГУНП – начальника відділу ВІОС від 04.01.2021 на ім`я начальника ГУНП в Чернівецькій області «Про можливе порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Чернівецькій області» видно, що 04.01.2021 в ході перевірки мобільною групою з числа поліцейських відділу ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області організації несення служби в слідчому управлінні ГУНП у Чернівецькій області було виявлено факти невиконання окремими поліцейськими слідчого управління вимог пп.1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2”, у частині перебування у громадському приміщенні без захисних масок, а саме, в тому числі начальником відділу ОСОБА_1 (а.с. 34-35).

На підставі вказаної доповідної записки, наказом ГУНП в Чернівецькій області від 04.01.2021 № 2 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії” призначено службове розслідування, проведення якого доручено дисциплінарній комісії у складі: голова комісії комісії – підполковник поліції ОСОБА_2 , заступник начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області - начальник відділу ВІОС; члени комісії: підполковник поліції ОСОБА_3 , заступник начальника відділу ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області; майор поліції, ОСОБА_4 - старший інспектор ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області; капітан поліції, старший оперуповноважений в ОВС Чернівецького управління ДВБ НП України ОСОБА_5 (а.с. 33, 103).

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією створеною відповідачем, складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Чернівецькій області від 03.02.2021 (а.с. 20-28, 94-102).

У службовому висновку зафіксовано, що 04.01.2021 в ході перевірки мобільною групою з числа поліцейських відділу ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області, організації несення служби в слідчому управлінні ГУНП у Чернівецькій області було виявлено факти невиконання окремими поліцейськими слідчого управління вимог пп.1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2”, у частині перебування у громадському приміщенні без захисних масок.

У відповідності до офіційного роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України, розміщеного на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади є приміщення органів державної влади, місцевого самоврядування та інших установ.

За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що працівниками, які допустили невиконання вимог карантинних обмежень, виявився, в тому числі: начальник відділу ОСОБА_1 .

Опитаний під час проведення службового розслідування начальник відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернівецькій області Марчук А О., повідомив про те, що 04.01.2021 знаходився у приміщенні СУ ГУНП в Чернівецькій області без захисної маски, оскільки у зв`язку із наявним у нього хронічним ринітом, постійне використання захисної маски ускладнює йому дихання, а також зазначив, що у його розмінні, приміщення ГУНП не є громадським місцем, оскільки доступ до нього обмежений правилами пропускного режиму.

Таким чином, аналізуючи матеріали службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2”, у частині перебування у громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального характеру, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають рот та ніс, у тому числі виявлених самостійно), за що він заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення.

04.02.2021 ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 52 “Про попередження щодо необхідності дотримання службової дисципліни”, пунктом 1 якого наказано за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2”, п.1 ч.1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію України”, п. 2 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, начальник відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 заслуговує на дисциплінарне стягнення, однак враховуючи, що допущений ним проступок не призвів до тяжких наслідків, керуючись ч.11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до нього дисциплінарне стягнення не застосувати, обмежившись попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому (а.с. 141 - 142).

Як встановлено судом, з наказом від 04.02.2021 № 52 “Про попередження щодо необхідності дотримання службової дисципліни” позивач ознайомлений 15.02.2021, про що свідчить його підпис проставлений в наказі (а.с.77).

Дослідження послужного списку позивача встановлено, що у розділі 13 "Дисципліна та стягнення” внесено запис про наказ ГУНП в Чернівецькій області від 04.02.2021 № 52 “Про попередження щодо необхідності дотримання службової дисципліни” (а.с. 186-194).

Вважаючи наказ від 04.04.2021 № 52 протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 244 КАС України, суд зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За приписами частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком згідно статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За приписами ч.11 ст. 19 Дисциплінарного Статуту, у разі вчинення поліцейським незначного поступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов`язків поліцейського, визначених законом.

Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, в тому числі невиконання поліцейським конкретних службових обов`язків, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, які підривають авторитет поліції.

При цьому, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 - 4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет

Відповідно до частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Отже, службове розслідування в органах поліції це комплекс заходів, що здійснюються в межах відомчої компетенції з метою збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила, а також визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (надалі - Порядок № 893).

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки поліцейського і його ставлення до вчиненого.

Проаналізувавши наведені вище норми матеріального права, суд зазначає, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Водночас, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його вчинено, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації

Відповідно до положень пункту 1-2 розділу VIІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VI Порядку №893). Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.

Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку - щодо накладення дисциплінарного стягнення, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що висновки службового розслідування відносно позивача є передчасними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Підставою для видання оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 04.01.2021 № 52 “Про попередження щодо необхідності дотримання службової дисципліни” стало проведення службового розслідування на підставі інформації викладеної в доповідній записці заступника начальника УКЗ ГУНП - начальника відділу ІОС на ім`я начальника ГУНП про те, що 04.01.2021 в ході перевірки мобільною групою з числа поліцейських відділу ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області організації несення служби в слідчому управлінні ГУНП у Чернівецькій області було виявлено факти невиконання окремими поліцейськими слідчого управління вимог пп.1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2”, у частині перебування у громадському приміщенні без захисних масок, в тому числі начальником відділу ОСОБА_1 .

Дослідженням наказу ГУНП в Чернівецькій області від 04.02.2021 № 2 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії” встановлено, що саме за порушення 04.01.2021 позивачем пп.1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2” відносно позивача призначено службове розслідування.

Згідно пп. 1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2” на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Проте, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, що пп. 1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2” на час винесення наказу від 04.01.2021 № 2 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії” втратив чинність згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236.

Отже, підставою для проведення службового розслідування та видання наказу від 04.02.2021 № 2 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії” слугувало порушення позивачем не чинної на той час пп. 1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641. Будь-яких доказів внесення виправлення чи змін до даного наказу відповідачем до суду не надано.

Судом встановлено, що саме за перебування у приміщенні у слідчому управлінні ГУНП у Чернівецькій області (на робочому місці) без захисної маску позивачем, винесено оскаржуваний наказ № 52 “Про попередження щодо необхідність дотримання службової дисципліни”.

Як зауважує позивач, 04.01.2021 знаходився у приміщенні СУ ГУНП в Чернівецькій області в особистому кабінеті без захисної маски, оскільки у зв`язку із наявним у нього хронічним ринітом, постійне використання захисної маски ускладнювало йому дихання, а також зазначив, що у його розумінні, приміщення ГУНП не є громадським місцем, оскільки доступ до нього обмежений правилами пропускного режиму.

Доказів перебування в кабінеті позивача інших осіб під час проведення перевірки, відповідач до суду не надав.

Суд зауважує, що жодних доказів на перевірку інформації про стан здоров`я позивача у висновку службового розслідування не зазначалося, документів по даному факту перевірки не додавалось щодо захворювання позивачем хронічним ринітом, а також не спростована інформація відповідачем, що постійне використання захисної маски ускладнює позивачу дихання.

Водночас на підтвердження своїх доводів позивач надав до суду комп`ютерну томографію від 07.09.2017, виписний епікриз з історії хвороби № 3187/1145 від 20.09.2019 та виписку з хвороби № 345 від 01.04.2018, згідно яких йому поставлено серед іншого діагноз: хронічний гіпертрофічний риніт.

Дослідженням оскаржуваного наказу від 04.02.2021 № 52 “Про попередження щодо необхідність дотримання службової дисципліни” встановлено, що за порушення службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні вимог п.1 ,2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2”, п.1 ч.1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію України”, п. 2 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, начальник відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 заслуговує на дисциплінарне стягнення, однак враховуючи, що допущений ним проступок не призвів до тяжких наслідків, керуючись ч.11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до нього дисциплінарне стягнення не застосувати, обмежившись попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що оскаржуваний наказ від 04.02.2021 № 52 в розумінні КАС України є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій, який стосується прав та інтересів позивача, тому підлягає оскарженню судовому порядку.

Як стверджував представник позивача у судовому засіданні, висновок та матеріали службового розслідування не містять будь-яких доказів вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема відсутні докази протиправної поведінки, шкідливих наслідків, причинного зв`язку між ними і дією чи бездіяльності та вини у формі умислу чи необережності, які є елементами будь-якого дисциплінарного проступку.

Окрім того, відповідачем не надано доказів про складання протоколів адміністративного правопорушення про виявлені порушення позивачем перебування у громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального характеру, зокрема респіраторів або захисних масок у відповідності до вимог ч. 2 ст. 44 -3 КУпАП.

На думку позивача, оскільки дисциплінарного проступку він не вчиняв, а дисциплінарне стягнення у виді попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому на нього накладено безпідставно.

Суд зазначає, що висновок службового розслідування від 03.02.2021 по факту порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції СУ ГУНП в Чернівецькій області, що призвело до порушення вимог карантинних обмежень складений без дотримання вимог законодавства, оскільки у висновку службового розслідування відсутні посилання на обставини справи, а саме обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Зокрема відсутня вказівка на подію дисциплінарного проступку, що ставиться у вину та відсутні жодні посилання на обставини вчинення дисциплінарного проступку. Крім того, встановлено, що матеріали службового розслідування не містять доказів, які підтверджують факт порушення позивачем службової дисципліни або посадових обов`язків, зокрема доводять вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.

У висновку також відсутні пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи, що в свою чергу ставить під сумнів об`єктивність накладення на позивача дисциплінарного стягнення та всебічність проведеного службового розслідування.

Більше того, матеріали службового розслідування не містять доказів, які підтверджують факт порушення позивачем службової дисципліни, зокрема які доводять вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.

Оскільки у висновку відсутнє посилання на документи та матеріали, що підтверджують вчинення дисциплінарного проступку, у зв`язку із чим також неможливо стверджувати про обґрунтованість накладеного дисциплінарного стягнення, а посилання на порушення постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2” суд не вважає належним доказом вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Під час розгляду справи по суті, відповідач не обґрунтував належними та допустимими доказами допущене позивачем порушення трудової дисципліни під час виконання службових обов`язків.

Як видно із матеріалів службового розслідування, при визначенні позивачу попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому, відповідачем не було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких вони ним скоєні, його попередня поведінка та ставлення до виконання службових обов`язків тощо.

Суд констатує, що ні у висновку службового розслідування, ні у спірному наказі відповідачем не зазначено, яка шкода була заподіяна позивачем внаслідок допущеного ним порушення та чим це підтверджується, не вказано, що саме характеризує проступок позивача.

Поряд з тим, суд звертає увагу відповідача на процедуру визначену чинним законодавством для проведення службового розслідування та накладення дисциплінарних стягнень, а також дотримання алгоритму дій посадовими особами відповідача визначених відповідним законом в подальшому, з метою недопущення порушених прав та інтересів працівників Національної поліції України.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин, враховуючи наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що п. 1 оскаржуваного наказу в частині застосування до ОСОБА_1 , начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернівецькій області попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому є таким, що порушує охоронювані права та інтереси позивача, а тому такий підлягає скасуванню.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003р. №3-рп/2003 наголосив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Судовому захисту підлягає не лише порушене право, а й порушений інтерес, при цьому інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти не будь-який інтерес, а правовий, тобто такий, що може бути об`єктом судового П та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичних особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності ті іншим загально-правовим засадам.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р., поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Поняття "охоронюваний законом інтерес", означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 р. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваного наказу прийнятого відносно позивача.

Зважаючи на наведені вище норми права та встановлені по справі обставини, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку, що позивача протиправно попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому, тому п. 1 оскаржуваного наказу від 04.02.2021 № 52 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно тверджень відповідача, що оскаржуваний наказ не несе для позивача жодних наслідків, суд відхиляє, оскільки занесення до п. 13 “Дисципліна та стягнення” послужного списку відомостей про попередження щодо необхідності дотримання службової дисципліни у майбутньому є обтяжуючою обставиною у випадку притягнення у майбутньому до дисциплінарної відповідальності позивача, що не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні.

Стосовно тверджень відповідача, що попередження про необхідність дотримання службової дисципліни не є видом дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.

Так, положеннями Дисциплінарного статуту передбачено виключний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до поліцейського в разі порушення ним службової дисципліни. Про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення видається письмовий наказ. Натомість попередження про необхідність дотримання службової дисципліни не входить до видів дисциплінарного стягнення, визначених ст. 13 Дисциплінарного статуту, і, відповідно, не реалізується у вигляді видання наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Дослідженням оскаржуваного наказу від 04.02.2021 № 52, з урахуванням наказу від 16.04.2021 № 189 «Про внесення змін до наказу ГУНП» встановлено, що п. 8 згаданого наказу наказано оголосити вказаний наказ особовому складу ГУНП в Чернівецькій області, начальнику УКЗ ГУНП в Чернівецькій області забезпечити ознайомлення осіб вказаних у п. 1-7 під підпис, а відповідальним особам УКЗ ГУНП в Чернівецькій області за ведення особових справ поліцейських внести дані до п. 16 особових справ вище вказаних поліцейських (а.с. 141-142, 146).

З огляду на наведене, суд критично ставиться на посилання відповідача на те, що попередження про необхідність дотримання службової дисципліни не є видом дисциплінарного стягнення, застосованим до позивача спірним наказом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ від 04.02.2021 № 52 в частині застосування до позивача попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому підлягає скасуванню також з підстав недотримання процедури його прийняття.

Необґрунтованим, на переконання суду, є також доводи відповідача щодо порушення позивачем п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом “CARS-СоV-2”, оскільки положення наведених норм постанови не зобов`язують службових та посадових осіб під час самостійного знаходження в особистих кабінетах перебувати у вдягнутих засобах індивідуального захисту.

Інші доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного наказу відносно позивача, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують його протиправність.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача скасувати запис внесений до п. 13 “Дисципліна і стягнення” послужного списку ОСОБА_1 щодо застосування до нього “попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому” суд зазначає, що оскаржуваний наказ в частині застосування до по позивача попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому визнано незаконним та скасовано, відтак відсутні підстави зобов`язувати відповідача скасувати запис внесений до п. 13 “Дисципліна та стягнення” послужного списку позивача щодо застосування до нього “попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому”. З огляду на наведене, в цій частині позовна вимога є необґрунтованою та безпідставною, тому не підлягає задоволенню.

На думку суду, оскарження наказу від 04.02.2021 № 52 сприяє у повній мірі реалізації права на судовий захист та відновленню порушених прав та інтересів позивача в даних правовідносинах.

Крім того, суд звертає увагу, що скасування оскаржуваного наказу в частині застосування до позивача попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому, є підставою для внесення відповідних відомостей до п. 13 “Дисципліна та стягнення” послужного списку позивача.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача підлягає сума сплаченого судового збору в розмірі 454,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 – 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 04 лютого 2021 року № 52 «Про попередження щодо необхідності дотримання службової дисципліни» в частині застосування до ОСОБА_1 , начальника відділу розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернівецькій області попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач – Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40109079).

Суддя В.К. Левицький