Ухвала суду № 99758321, 20.09.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11935/21

УХВАЛА

20 вересня 2021 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2502 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 03.09.2021, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2502, що полягає у ненарахуванні та невиплаті коштів за час затримки розрахунку при звільненні; 2) зобов`язати Військову частину А2502 нарахувати і виплатити кошти за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.11.2020 по 08.07.2021.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, зокрема, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивач, зокрема, просить зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити кошти за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.11.2020 по 08.07.2021, однак не обгрунтовує, чому саме по 08.07.2021. При цьому, в позові вказує, що остаточний розрахунок з ним проведено 06.08.2021.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій.

Так, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом № 3551-XII.

За змістом статті 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Позовні вимоги про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Оскаржені діяння відповідача зумовлені несвоєчасним розрахунком при звільненні особи з публічної служби та не пов`язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Отже, заявлені вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.

Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ.

Тому за звернення до суду із цим позовом належить сплатити судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за заявлену позовну вимогу немайнового характеру про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі, який становить 908,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так як позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху і надання позивачу строку для усунення виявлених недоліків, а саме надання до суду: 1) документу про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", який складає 908,00 гривень (2270,00 х 0,4); 2) позовної заяви (та копій для учасників справи) в якій зазначено обгрунтування позовних вимог, зокрема вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити кошти за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.11.2020 по 08.07.2021 (чому саме по 08.07.2021).

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки усуваються шляхом виконання вимог, зазначених у 27-му абзаці описової частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяА.І. Петричкович