Рішення № 99757779, 21.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 р. № 520/13328/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , третя особа - Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири, посвідченого 17 липня 2018 року нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трощій І.В. та зареєстрованим в реєстрі за №9970, між позивачем та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив СПЕЦБУД-3» у розмірі 12613,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот тринадцять гривень 00 коп.), за наступними реквізитами отримувача: отримувач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; банк отримувача: АТ КБ «ПриватБанк» м. Київ, МФО 305299; рахунок отримувача № НОМЕР_2 ; призначення платежу: повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що придбав квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі – продажу від 17.07.2018, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. Позивач під час укладання договору сплатив 12613,00 грн збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% від її вартості). Оскільки позивач придбав житло вперше, вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно. ОСОБА_1 14.06.2021 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості, проте, отримала відмову, оскільки відповідач не наділений повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно вперше. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його право на повернення помилково сплаченого пенсійного збору, тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія зазначеної ухвали надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача 10.08.2021 надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до положення про Пенсійний фонд України органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно вперше. Верховний Суд України 20.02.2018 при розгляді справи №819/1730/17 (провадження №К/9901/404/17) встановив, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Таким чином, спір про право на повернення коштів особі, яка придбала нерухомість, вирішується в судовому порядку при наявності відповідних доказів, оскільки управління не має змоги самостійно встановити чи дійсно позивач придбала нерухомість вперше.

Позивачем 01.09.2021 подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що оскільки позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна 17.08.2018, що підтверджується з квитанцією №19020051, то правовідносини між нею та відповідачем виникли 17.08.2018. А тому потрібно застосовувати редакцію Порядку № 866 від 04.04.2018, де в п. 15-1 вказано, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Третя особа правом надання пояснень не скористалась.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 було придбано квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі – продажу від 17.07.2018, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А та зареєстрованим в реєстрі за №9970.

Судом встановлено, що під час укладання договору від 17.07.2018 ОСОБА_1 сплачено 12613,00 грн збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанцією №19020051 від 17.07.2018.

14.06.2021 позивач звернувся до ГУПФУ в Харківській області із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна.

Проте, листом ГУ ПФУ в Харківській області від 23.06.2021 №7199-12931/Н-05/8-2000/21 фактично відмовлено позивачу в поверненні сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна та повідомлено, що для вирішення питання щодо визначення особи, що придбаває житло вперше, з метою складання подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, особі, яка звертається, необхідно надати документи, які дають можливість зробити висновок про придбання такою особою нерухомого майна вперше. Також, з посиланням на Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 пенсійний орган зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №1740 встановлено перелік документів, що можуть свідчити про те, що особа придбаває житло вперте, а саме: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). Таким чином, підстави для складення подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні.

Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю ПФУ, за захистом своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд дійшов висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.07.2021 №266717894 позивачу належить на праві власності:

- 3-кімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка придбана на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., реєстраційний номер 9970;

- на праві спільної часткової власності 2-кімнатна квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва на спадщину реєстраційний номер: 3-3142, виданий 20.12.2010 десятою харківською державною нотаріальною конторою;

- на праві спільної часткової власності 3-кімнатна квартира АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва на спадщину реєстраційний номер: 3-3144, виданий 20.12.2010 десятою харківською державною нотаріальною конторою.

Суд зазначає, що 2-кімнатна квартира АДРЕСА_2 належить позивачці на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва на спадщину за законом, відповідно, набуття права власності на нерухоме майно, отриманого у спадщину, не охоплюється поняттям "придбання", як і 3-кімнатна квартира АДРЕСА_3 , що належить позивачці на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва на спадщину за законом.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачу видана довідка АТ «Ощадбанк» від 09.08.2021 №118.450-23/754, згідно якої ОСОБА_2 (1976 р.н.) є в списках громадян України, що мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_4 (відділення Ощадбанку № 10020/0450, АДРЕСА_5 ) житловий чек за вищевказаною адресою не використано. ОСОБА_1 (1976 р.н) немає в списках громадян України , що мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_6 (відділення Ощадбанку № 10020/3450, АДРЕСА_5 ) житловий чек за вищевказаною адресою не використано.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що будь-якого нерухомого майна в результаті придбання за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу квартири.

Щодо посилань у листі від 23.06.2021 №7199-12931/Н-05/8-2000/21 та відзиві на позов на постанову КМУ від 23 вересня 2020 р. № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", якою внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, зокрема, пункт 15-3 було доповнено абзацом такого змісту: «нотаріальне посвідчення договорів купівлі - продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна за наявності визначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає, що вказаний нормативний акт набув чинності 26.09.2020, тобто після заключення договору купівлі-продажу, сплати збору та державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про придбавання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Крім того, доцільно зауважити, що станом на час виникнення спірних правовідносин та на час вирішення цієї справи судом, в Україні відсутній механізм перевірки інформації щодо повторності придбання об`єктів нерухомості.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну “придбавають житло вперше”, що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України “Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Зазначена правова позиція також викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 у справі №К/9991/37325/11.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно вперше придбала житло (за договором купівлі-продажу від 17.07.2018 за адресою: АДРЕСА_7 ) та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Порядок повернення з державного бюджету коштів як помилково сплачених потребує дотримання певних умов та процедур.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 8 Порядку № 787 визначено, що подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015, №1019) визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна».

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а такими органами є органи Пенсійного фонду України, то саме на цих суб`єктів покладено обов`язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Подання органу Пенсійного фонду буде підставою для повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

У цій справі позивач просить зобов`язати відповідача сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири.

Разом з тим, виходячи з наведеного законодавчого регулювання питання повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обов`язку подавати подання до органу Казначейства, оскільки таке подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету. Відтак суд відмовляє в задоволенні вимоги в частині зобов`язання відповідача подати подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова.

Суд наголошує, що відповідно до положень пункту 5 Порядку № 787 такий обов`язок у відповідача відсутній. Відповідач видає заявнику подання, а вже він особисто звертається до відповідного органу Державної казначейської служби України та надає йому подання разом із заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Так як судом встановлено право позивача на повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна як помилково сплаченого, позивач у встановленому порядку звертався із заявою до відповідача про його повернення, проте йому відмовлено, то, враховуючи завдання адміністративного судочинства та повноваження суду, передбачені частиною другою статті 245 КАС України, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та видати позивачу подання щодо повернення йому збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 12613,00 грн.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344), третя особа - Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, буд. 18, м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 37999654) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та видати ОСОБА_1 подання про повернення їй помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12613,00 грн (дванадцять тисяч шістсот тринадцять гривень 00 коп.), сплаченого згідно з квитанцією №19020051 від 17.07.2018.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин