Рішення № 99756159, 20.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа№380/13340/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із вимогою скасувати постанову від 21.07.2021 ВП №64950712 про накладення штрафу.

Позов обґрунтовано тим, що Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року у справі №1.380.2019.000101 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 : з 01.03.2020 року розмір пенсії ОСОБА_1 становить 10895,05 грн.; доплата пенсії по рішенню за період з 30.01.2020 року (дата набрання рішенням законної сили) по 29.02.2020 року в сумі 1741,60 грн. виплачена ОСОБА_1 відомостями березня 2020 року. Вказує, що доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.01.2018 року по 29.01.2021 року в сумі 26071,22 грн. буде виплачена ОСОБА_1 після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. Лист про виконання рішення суду від 25.11.2019 року у справі №1.380.2019.000101 було направлено на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), однак відповідачем 21.07.2021 року було прийнято постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100 грн. з причин не виконання виконавчого документа. Вважаючи постанову від 21.07.2021 року про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з метою її скасування.

Ухвалою судді від 16.08.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

21.08.2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона щодо задоволення позову заперечила. Зазначила, що станом на 21.07.2021 року вимог виконавчого документу не було виконано, відтак державним виконавцем у виконавчому провадженні №64950712 було винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100 грн. Вказує, що законом чітко визначено дії, які повинен проводити державний виконавець. З аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронюваним органам для притягнення боржника до відповідальності. Окрім цього, представник відповідача не погоджується з доводами позивача про те, що рішення суду від 25.11.2019 року у справі №1.380.2019.000101 було виконано 19.02.2020 року, адже Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області дане рішення виконано лише в частині перерахунку пенсії та часткової виплати заборгованості за період з 30.01.2021 року по 29.02.2020 року в сумі 1741,60 грн. Враховуючи те, що доплата пенсії ОСОБА_1 по рішенню суду за період з 01.01.2018 року по 29.01.2021 року в сумі 26071,22 грн. залишається невиплаченою, рішення не може вважатись виконаним у повному обсязі.

В судовому засіданні, що відбулось 07.09.2021 року судом було допущено заміну відповідача у справі з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Окрім цього, ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати було вирішено залучити до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 .

10.09.2021 року від третьої особи на адресу суду надійшли пояснення щодо позову, в яких він щодо задоволення позову заперечив. Вказав, що відповідач у справі на власний розсуд трактує вимоги Кодексу адміністративного судочинства України стосовно критеріїв, що визначають повноту виконання рішення суду. Окрім цього, вважає некоректним посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», оскільки така регулює внутрішні питання організації діяльності Пенсійного фонду України та суб`єктів господарювання щодо доставки пенсій.

17.09.2021 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просив викласти прохальну частину позову в наступній редакції: визнати протиправними дії державного виконавця щодо накладення штрафу в розмірі 5100 грн. згідно постанови від 21.07.2021 року ВП №64950712 на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області; скасувати постанову від 21.07.2021 року ВП №64950712 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

17.09.2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про здійснення розгляду справи без її участі.

В судове засідання, що відбулось 20.09.2021 року з`явились представник позивача та третя особа. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні тим, які викладені у письмових заявах до суду, просила позов задовольнити. Третя особа в особі ОСОБА_1 просив у задоволенні позову відмовити. Представник позивача та третя особа не заперечили щодо переходу до письмового провадження, внаслідок чого суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив перейти до письмового провадження для подальшого розгляду справи та ухвалення рішення.

Розглянувши позов, відзив на позовну заяву, подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року у справі №1.380.2019.000101 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області було задоволено повністю та, зокрема: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.000101 було повернуто скаржнику.

20.02.2020 року Львівським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №1.380.2019.000101 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

На підставі виконавчого листа №1.380.2019.000101 від 20.02.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. 25.03.2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64950712.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 07.04.2021 року повідомило старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. про те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 року у справі №1.380.2019.000101 виконано. З 01.03.2020 року розмір пенсії ОСОБА_1 становить 10895,05 грн.; доплата пенсії по рішенню за період з 30.01.2020 року (дата набрання рішенням законної сили) по 29.02.2020 року в сумі 1741,60 грн. виплачена ОСОБА_1 відомостями березня 2020 року. Вказує, що доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.01.2018 року по 29.01.2021 року в сумі 26071,22 грн. буде виплачена ОСОБА_1 після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

05.05.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було скеровано старшому державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. аналогічний лист щодо виконання судового рішення.

21.07.2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. у виконавчому провадженні №64950712 було винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання рішення немайнового характеру було накладено на боржника в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області штраф в сумі 5100 грн.

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач, з метою належного захисту та відновлення своїх прав, просить її скасувати, а тому звернувся до суду із означеним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02 червня 2016 року (далі – Закон №1403-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1403-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1403-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями статті 63 Закону №1403-VIII, згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1403-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першої статті 75 Закону №1403-VIII закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Враховуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення). У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4 та 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відтак, суд приходить до висновку, що саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року у справі №1.380.2019.000101 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом перерахунку пенсії по пенсійній справі № ХВ54879 – Міноборони від 19.02.2020 року.

Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ХВ 54879 за дорученням №Д ХВ54879/15 ОСОБА_1 була виплачена доплата пенсії по рішенню суду за січень-лютий 2020 року в сумі 1741,60 грн.

Щодо доплати пенсії по рішенню суду за період з 01.01.2018 року по 29.01.2021 року в сумі 26071,22 грн., Головним управлінням Пенсійного фонду України здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) за пенсійною справою №ХВ 54879 за дорученням №Д ХВ54879/15, згідно якого сума, що підлягає виплаті ОСОБА_1 становить 26071,22 грн.

Суд наголошує, що органи Пенсійного фонду України лише здійснюють фактичну виплату громадянам коштів, які надходять з Державного бюджету України.

Згідно листа Пенсійного фонду України №2800-04-5/30473 від 25.06.2021 року до Міністерства соціальної політики України вбачається, що згідно з обліком рішень суду, які набрали законної сили, виконання яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в органах Пенсійного фонду України станом на 24.06.2021 року обліковується 57.1 тис. рішень суду, виданих або ухвалених після набрання чинності Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких належить виплатити 5 млрд. грн.

Окрім цього, у вищезгаданому листі вказано, що враховуючи численні звернення щодо невідкладного погашення заборгованості на виконання рішень судів, результати розгляду звітів суб`єктів владних повноважень про виконання рішення суду, Пенсійний фонд України просить порушити питання про збільшення асигнувань з державного бюджету (бюджетна програма за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду») на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду у 2021 році та повторно ініціювати відкриття для Пенсійного фонду України окремої бюджетної програми «Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду».

Суд вважає, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними, як було згадано судом вище, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Враховуючи відсутність належного фінансування у зв`язку із ненадходження коштів із Державного бюджету України, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівські області було здійснено всі залежні від нього дії з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року у справі №1.380.2019.000101.

Відтак, ненадходження відповідних коштів із Державного бюджету України є поважною причиною невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вказаного судового рішення у частині виплати нарахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 29.01.2021 року. Невиплата цієї заборгованості не залежала від позивача, про що відповідача було своєчасно поінформовано.

Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Ураховуючи те, що позивачем виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року у справі №1.380.2019.000101 не у повному обсязі з підстав, які від нього не залежали, суд доходить висновку про безпідставне накладення державним виконавцем штрафу в розмірі 5100 грн., а тому постанова про його накладення підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за потрібне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача половину сплаченого позивачем судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про накладення штрафу у виконавчому провадженні №64950712 від 21.07.2021 року.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ: 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79000, м. Львів, пл. Шашкевича,1; ЄДРПОУ 43317547) судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складання.

Суддя Сасевич О.М.