Ухвала суду № 99754032, 16.09.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1477/21

провадження №2/619/755/21

Ухвала

16 вересня 2021 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 619/1477/21,

найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за договором позики зі спадкоємців.

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в межах вартості майна, одержаного ними у спадщину від спадкодавця ОСОБА_6 , за договором позики в розмірі 7771792,00 грн, що еквівалентно 280000,00 доларам США.

Ухвалою судді від 21.04.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ухвали суду від 31.08.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Калабухова О.В. заявив клопотання про накладення арешту та заборонити відчуження ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1 та Ѕ частки майнових прав власника Приватної фірми «Едельвейс» ІКЮО 14097687 до статутного капіталу у розмірі 252225,25 грн посилаючись на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з метою уникнення виконання зобов`язань спадкодавця за рахунок спадщини подарували ОСОБА_7 зазначене вище майно. Таким чином, відповідачі вчиняють дії щодо унеможливлення виконання рішення суду.

Відповідач ОСОБА_5 та представник відповідачів ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечували проти заяви про забезпечення позову, вважаючи його безпідставним та зазначили, що ОСОБА_7 не є стороною по даній справі.

Вислухавши клопотання, думку присутніх осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову, є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Так, загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_9 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 25.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом Харківського РНО Харківської області Задоріною В.В.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_9 в Ѕ частці є власником майнових прав Приватної фірми «Едельвейс» ІКЮО 14097687 до статутного капіталу у розмірі 252225,25 грн.

Враховуючи, що відповідачі по справі не являються власниками майна, на яке просить накласти арешт представник позивача та ОСОБА_9 не є учасником справи, заява задоволенню не підлягає.

Частинами 6, 10 ст. 153 ЦПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_10 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 21.09.2021.

Суддя І. М. Нечипоренко