Рішення № 99752319, 13.09.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5374/20

Провадження № 2/185/382/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді – Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання – Молчанової Н.Ю., представника позивача – адвокат Пономаренко В.Л., представника відповідача – адвоката Залізко В.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу ЄУ № 185/5374/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 19 червня 2020 року позивач разом з онуком та відповідачем знаходились у його квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуваючи за вказаною адресою, відповідач звинуватив позивача в грошовій заборгованості, на підставі чого виникла сварка, в ході якої відповідач наніс удари позивачу в голову, груди та інші частини тіла. В подальшому, під час сварки, відповідач накинувся на позивача та зірвав золотий ланцюжок з шиї. 20 червня 2020 року відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за № 12020040370001094. Внаслідок протиправної поведінки відповідача, позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає у нервових розладах та душевних стражданнях та матеріальну шкоду, завдано пошкодженням золотого ланцюжка, який не підлягає відновленню. У зв`язку з цим просить стягнути з відповідача майнові збитки, в рахунок відшкодування вартості золотого ланцюжка, на загальну суму 14663,00 грн та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

13 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

03 листопада 2020 після усунення позивачем недоліків відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини та просили позов задовольнити. Зазначили, що моральна шкода позивачу завдана не тільки пошкодження його майна, а і протиправною поведінкою відповідача, який наніс позивачу тілесні ушкодження, внаслідок чого погіршилось здоров`я позивача, який є інвалідом. Моральна шкода, також, завдана позивачу внаслідок його переживань та страждань за емоційне та моральне здоров`я його онука, який став свідком побиття позивача відповідачем. Позивач зазначив, що відповідач його бив, душив, а він відповідачу тілесних ушкоджень не наносив. Представник позивача зазначила, що позивач за фізичною структурою значно менший за відповідача, та за станом здоров`я не міг спричинити тілесні ушкодження відповідачу, тому є саме постраждалою особою.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, пояснив, що відповідач визнає наявність конфлікту 19.06.2020 між позивачем та відповідачем в квартирі позивача, визнає, що була бійка, але це позивач бігав з ножем та наніс тілесні ушкодження відповідачу, а не відповідач позивачу, ланцюжок з позивача не зривав, не чіпав ланцюжок, вважає позовні вимоги безпідставними, доказово не підтвердженими та просить відмовити в їх задоволенні. До поліцій з приводу його тілесних ушкоджень не звертався, звертався до лікарні.

Неповнолітній свідок ОСОБА_3 , який є онуком позивача, в судовому засіданні пояснив суду, що знає відповідача - ОСОБА_2 , оскільки він проживає в одному під`їзді з дідусем на другому поверсі. Коли він був у дідуся в квартирі 19 червня 2020 рокудо них прийшов сусід ОСОБА_4 , він прийшов з пивом, випив його, сказав, що дідусь винен йому 100 грн., дідусь сказав, що не винен, тоді сусід почав бити дідуся, душити, вони пішли на балкон, побили горщики, все було в землі і крові, як вони билися не балконі він не бачив, дідусь звав на допомогу, виходив у під`їзд та звав на допомогу, потім викликав поліцію. Сусід пішов сам, забрав ніж і пішов. З сусідом були нормальні відносини, він від нього такого не очікував, дуже злякався, не міг спати потім, у діда погіршилось здоров`я, сусід і на зараз не вибачився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідка та доводи, викладені в заявах по суті справи, перевіривши їх доказами суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 та 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Як вбачається з копії довідки до акту огляду МСЕК №565451, яка міститься в матеріалах справи, позивач має третю групу інвалідності від професійного захворювання (а.с.13)

Відповідач ОСОБА_2 , є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 36-37).

Відповідно до відповіді Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 11.07.2020 № 51-3868 матеріали за заявою ОСОБА_1 по факту спричинення йому тілесних ушкоджень 19.06.2020 було зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за № 14986 від 19.06.2020 та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження № 12020040370001094 від 20.06.2020, де проводиться досудове розслідування (а.с. 23).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12020040370001094 від 20.06.2020, наданих Павлоградським РВП ГУНП в Дніпропетровській області та досліджених в судовому засіданні, 19.06.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до відділу із заявою, відповідно до якої ОСОБА_2 знаходячись за адресою АДРЕСА_1 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді забій м`яких тканин. Постановою від 26.06.2020 зазначене кримінальне провадження закрито, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Матеріали кримінального провадження не містять жодної інформації про проведені слідчі дії, встановлені обставини події 19.06.2020, маються лише письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Жодних обставин, підстав, мотивування з яких слідчий дійшов до висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення ні матеріали кримінального провадження, ні постанова про закриття кримінального провадження, не містять.

Відповідно до довідки № 6131, виданої КНП «ПЛІЛ» ПМР, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався до лікаря, 19.06.2020 о 16:30 годині, зі скаргами на біль, садна на обличчі, шиї, тулуба, обох верхніх кінцівок, діагноз: забійна рана в/губи, садна шиї, тулуба, обох верхніх кінцівок (а.с. 12). Зазначений факт, також, підтверджується відповіддю КНП «ПЛІЛ» ПМР на запит адвоката № 1592 від 01.09.2021 та копією витягу з журналу реєстрації, відповідно до яких ОСОБА_1 звертався до цілодобового травмпункту КНП «ПЛІЛ» ПМР 19.06.2020 з приводу кримінальної травми, «побит відомим».

Згідно з довідкою № 6209, КНП «ПЛІЛ» ПМР, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 21.06.2020 звертався до лікаря з приводу обставин травми 19.06.2020, крим., «побив відомий», зазначено діагноз: ЗЧМТ. СГМ. Забій, підшкірна гематома.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України);

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яку, було завдано йому відповідачем внаслідок пошкодження майна – золотого ланцюжка, під час конфлікту між позивачем та відповідачем 19.06.2020.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до ст. 12 ЦПК України Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Позивач на підтвердження заподіяння йому відповідачем майнової шкоди у розмірі 14663,00 грн. надав висновок ФОП ОСОБА_6 від 19.09.2020, відповідно до якого, позивач звернувся в кінці серпня 2020 року з приводу ремонту ювелірного виробу, а саме золотого ланцюжка. Згідно висновку ремонту пошкоджений ланцюжок не підлягає досконалому, оскільки всі його кільця сильно розтягнулися та деформувалися. Пошкодження настали внаслідок сильного натягування ланцюжка, тобто, виріб остаточно зіпсований (а.с. 49) та копії товарного чеку від 11.12.2019 та бірки , які підтверджуюсь факт придбання позивачем золотого ланцюжка (а.с. 31,32). Інших доказів позивачем не надано.

Судом в судовому засіданні встановлено, що дійсно 19.06.2020 між позивачем та відповідачем мала місце конфліктна ситуація за адресою АДРЕСА_1 , в ході якої виникла бійка між ними, зазначені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи та визнаються відповідачем.

Відповідач не визнає спричинення позивачу тілесних ушкоджень та пошкодження золотого ланцюжка. Зазначає, що під час конфлікту між ним та позивачем 19.06.2020 саме поведінка позивача була протиправна, саме позивач завдав відповідачу тілесні ушкодження, але жодних належних та допустимих доказів зазначених обставин, окрім довідки про звернення до лікаря 21.06.2020, суду не надав.

Суд встановлює, що сукупністю наданих доказів (документація з лікарні, матеріали кримінального провадження № 12020040370001094 від 20.06.2020, показання свідка) підтверджується факт спричинення саме відповідачем позивачу тілесних ушкоджень під час конфлікту 19.06.2020. Але жодні з письмових доказів, матеріали кримінального провадження № 12020040370001094 від 20.06.2020, показання свідка не містять інформації про пошкодження відповідачем під час конфлікту з позивачем його золотого ланцюжка.

Таким чином, надані докази, не свідчать беззаперечно, та не містять інформації, що матеріальну шкоду у виді пошкодження золотого ланцюжка, яку позивач оцінює в 14663 грн., було завдано саме відповідачем ОСОБА_2 під час конфлікту з позивачем 19.06.2020.

По суті, доводи позивача про пошкодження відповідачем, належного йому майна, під час конфлікту з позивачем 19.06.2020, ґрунтуються лише на його словах, а у висновку експерта лише визначено стан ювелірного виробу та його вартість.

Отже, матеріали справи не містять та позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження завдання саме відповідачем своїми діями йому майнової шкоди, яка полягає у пошкодженні золотого ланцюжка, відтак суд не вбачає підстав для задоволення позову у цій частині.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди з відповідача у розмірі 5 000 гривень, суд виходить з наступного.

В обґрунтування позову в частині відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь позивача у розмірі 5000 грн., позивач посилається на те, що після стресової ситуації та тілесних ушкоджень він почав погано спати, став знервованим, п`є заспокійливі препарати, погіршився стан його здоров`я. Вважає, що в наслідок протиправної поведінки відповідача, побиття його відповідачем на очах онука, пошкодженням його майна, йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у нервових розладах та душевних стражданнях.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, п.п. 1,2,3 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, знищенням чи пошкодженням її майна.

В судовому засіданні судом не встановлено факту пошкодження майна позивача саме відповідачем, але встановлено та доказово підтверджено факт спричинення тілесних ушкоджень відповідачем позивачу під час конфлікту 19.06.2020, тому суд вважає, що внаслідок дій відповідача, а саме спричинення тілесних ушкоджень позивачу, останньому було завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з ушкодженням його здоров`я.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватися вимоги розумності та справедливості. Отже розмір відшкодування, що присуджується, не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань, які мав потерпілий у зв`язку із порушенням його прав, а також відповідати поведінці завдавача шкоди.

За таких умов суд дійшов висновку, що глибині та силі страждань позивача буде відповідати моральна шкода у розмірі 2500,00 грн, яка і підлягає стягненню на його користь із відповідача.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5,12,13, 81, 89, 258,259,263-265,268,273,279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 109,30 грн .

Сторони та учасники:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко