Ухвала суду № 99751936, 21.09.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5140/21

Провадження № 1-кс/202/4899/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

21 вересня 2021 року місто Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., слідчого Манойла В.О., прокурора Запашного М.О., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисників - адвокатів Бублика О.М., Пащенко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Манойла В.О., яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Запашним М.О., про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має вищу освіту, розлучений, працює директором ТОВ «Любимівський кар`єр», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 27 червня 2012 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 02.06.2016 року,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Манойло В.О. звернувся з вищевказаним клопотанням, в якому зазначає, що 19 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12021040000000613 від 18.08.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному заподіянні 18.08.2021 року ОСОБА_2 в приміщенні магазину по АДРЕСА_1 тілесних ушкоджень у вигляді гострого порушення мозкового кровообігу, вторинної черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому стінки гайморової пазухи, що за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , протоколом проведення слідчих експериментів за участю свідків, протоколом огляду відеозапису, вилученого з місця події, тощо.

Для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно вилучити медичну документацію ОСОБА_2 , призначити повторну судово-медичну експертизу, в подальшому з урахуванням отриманих висновків надати належну правову кваліфікацію діям ОСОБА_1 , провести інші слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення істини у кримінальному провадженні.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою закінчується 22.09.2021 року, тоді як для виконання вказаного об`єму слідчих дій необхідний додатковий строк.

15.09.2021 року було отримано висновок судово-медичного експерта, згідно з яким, ураховуючи стан ОСОБА_2 , наявність конкуруючої патології встановити конкретний характер виявлених у нього тілесних ушкоджень, тяжкість отриманої травми та механізм їх спричинення буде можливо лише після встановлення остаточного клінічного діагнозу та закінчення стаціонарного лікування.

Слідчий вважає, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, не має міцних соціальних зв`язків, раніше судимий за злочин проти життя і здоров`я особи та підозрюється у вчиненні аналогічного злочину.

Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки не має міцних соціальних зв`язків, які б могли стримати його не покидати місце свого проживання.

Тому слідчий просить продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.10.2021 року без можливості внесення застави, так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину насильницьким способом із застосування фізичної сили.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підозрюваний та його захисники Бублик О.М. і Пащенко В.І. в судовому засіданні проти задоволення клопотання та продовження строку тримання під вартою заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри, оскільки не встановлено ступінь тяжкості тілесного ушкодження, заподіяного потерпілому. Висновок експерта містить суперечливі дані. Госпіталізація ОСОБА_2 18 серпня 2021 року відбулася у зв`язку з інсультом (гостре порушення мозкового кровообігу), що само по собі не пов`язано зі спричиненням механічних пошкоджень. Звертали увагу, що потерпілий має ряд захворювань та його госпіталізація відбулася у зв`язку з погіршенням його стану. Гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт) є загостренням минулих захворювань. В свою чергу, відповідно до Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень загострення попередніх захворювань після заподіяння тілесного ушкодження не повинні враховуватися при оцінці ступеня тяжкості. Стороною обвинувачення протягом 32 діб досудового розслідування не було встановлено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Докази завдання тяжкого тілесного ушкодження потерпілому відсутні. Крім того, зазначили, що сторона обвинувачення упереджено ставиться до ОСОБА_1 , останньому були спричинені тілесні ушкодження, незаконно проведено обшук. Відзначили, що клопотання слідчого дублює попереднє. Вважали, що ризики, на які посилається слідчий та прокурор, є недоведеними, відповідні докази не надані. Наявність підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення не може бути єдиним чинником для тримання під вартою. Звернули увагу, що підозрюваний досяг 53-х років, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, працює директором ТОВ «Любимівський кар`єр», є його єдиним керівником, позитивно характеризується, має ряд хронічних захворювань, а також мати похилого віку, яка хворіє, перебуває в лікарні, потребує догляду та матеріальної допомоги. Наразі приїхав з Германії син підозрюваного. Просили врахувати, що під час притягнення його до кримінальної відповідальності у 2012 році до нього був застосований запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Долучена довідка від 11.03.2013 року про перебування ОСОБА_1 в розшуку викликає сумнів щодо її справжності. Також звертали увагу, що у аналогічному кримінальному провадженні судом було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Просили з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід, непов`язаний із триманням під вартою, або визначити розмір застави на рівні мінімального розміру, передбаченого ч. 5 ст. 182 КПК України.

Заслухавши у судовому засіданні доводи учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання слідчого, та документи, надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню за наступних підстав:

Слідчим суддею встановлено, що 19 серпня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 20.08.2021 року відносно ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 3 вересня 2021 року.

Ухвалою слідчого судді від 1 вересня 2021 року продовжено строк тримання ОСОБА_1 під вартою до 22 вересня 2021 року.

Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує, що відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з частиною 3 статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується копією протоколу огляду відеозапису, копіями протоколів допиту свідків та проведення слідчого експерименту, довідками медичних закладів щодо наявних у потерпілого тілесних ушкоджень.

При цьому слідчий суддя відзначає, що обґрунтована підозра передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Обґрунтованість підозри залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваної особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_1 чи кримінально-правової кваліфікації його діяння, на сьогодні є достатні підстави стверджувати, що він може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки матеріалами клопотання слідчого підтверджується, що 18.08.2021 року приблизно о 09-00 годині мав місце факт нанесення підозрюваним удару потерпілому в область обличчя та цього ж дня після 10-00 години його було госпіталізовано.

Згідно з довідкою КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» ДОР потерпілий ОСОБА_2 поступив до приймального відділення лікарні 18.08.2021 року з діагнозом: гостре порушення мозкового кровообігу, крововилив, вторинна черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом стінки гайморової пазухи та йому була рекомендована госпіталізація до відділення реанімації № 2.

Згідно з листом КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова» ДОР за підписом генерального директора ОСОБА_5 від 20.08.2021 року ОСОБА_2 був доставлений бригадою швидкої медичної допомоги, встановлений діагноз: гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом, крововилив в лобно-тім`яну частку справа, ішемічна хвороба серця, постінфарктний кардіосклероз, вторинна черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин обличчя, перелом стінок лівої гайморової пазухи. 18.08.2021 року ОСОБА_2 виконана операція - кістково-пластична трепанація черепа лобно-тем`яної області справа. Видалення внутрішньо мозкового крововиливу тім`яної скроневої часток справа. Стан хворого важкий, продуктивному контакту не доступний.

Згідно з висновком судово-медичного експерта від 13.09.2021 року, ураховуючи стан ОСОБА_2 , наявність конкуруючої патології встановити конкретний характер виявлених у нього тілесних ушкоджень, тяжкість отриманої травми та механізм їх спричинення буде можливо лише після встановлення остаточного клінічного діагнозу та закінчення стаціонарного лікування.

Слідчий суддя відзначає, що на сьогодні є достатні підстави підозрювати ОСОБА_1 у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2 , тобто небезпечного для життя в момент заподіяння, про що свідчить нанесення потерпілому удару в область голови - життєво важливий орган, виявлення у потерпілого гострого порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом, тобто інсульту, крововиливу в лобно-тім`яну частку справа, черепно-мозкової травми тощо, проведення йому медичного втручання (трепанації черепу), а також тяжкий стан потерпілого.

В свою чергу, тяжкість тілесного ушкодження, в заподіянні якого підозрюється ОСОБА_1 , причинно-наслідковий зв`язок між діями підозрюваного та наявними у потерпілого тілесними ушкодженнями, а також кримінально-правова кваліфікація самого діяння підлягають встановленню шляхом проведення досудового розслідування.

Слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведено, що на сьогодні заявлені ризик, передбачені пунктами 1 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення, які були підставою для застосування запобіжного заходу, не зменшилися, оскільки поданими матеріалами підтверджується, що досудове розслідування не завершено і підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити новий злочин, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`яти років, раніше судимий за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, зокрема проти життя і здоров`я, що аналогічні тому, в якому його знову підозрюють, і зазначена судимість не знята і не погашена, раніше перебував у розшуку.

Крім того, підозрюваний хоча й має постійне місце проживання, працює директором підприємства, має певні захворювання, матір похилого віку, яка також хворіє, в той же час він є розлученим, не має неповнолітніх дітей, має близьких родичів за кордоном.

Отже, враховуючи вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, наслідки правопорушення, у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, дані про особу підозрюваного, який має судимість за вчинення аналогічного злочину, є розлученим, тобто не має власної родини, та неповнолітніх дітей чи інших утриманців, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Тож у даному випадку характер правопорушення, в якому підозрюють ОСОБА_1 , - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, суворість передбаченого за них покарання у сукупності з іншими обставинами, а саме наявністю судимості за аналогічний злочин та відсутність власної сім`ї та утриманців, наявність родичів за кордоном, перебування в розшуку в минулому, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, на даному етапі досудового розслідування може не запобігти вищевказаним ризикам, оскільки підозрюваний не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, який би гарантував його належну процесуальну поведінку.

Доводи сторони захисту щодо наявності у підозрюваного певних захворювань слідчий суддя враховує, між тим звертає увагу, що стороною захисту не надано належних даних, що стан здоров`я підозрюваного унеможливлює його перебування під вартою чи надання йому належної медичної допомоги.

Слідчий суддя звертає увагу, що підозрюваний фактично мешкає один, оскільки його мати тривалий час перебуває у медичному закладі. Доводи сторони захисту щодо її перебування на утриманні підозрюваного, здійснення за нею догляду, відсутність у неї інших родичів, які б могли надавати допомогу, об`єктивно не підтверджені.

Наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи, хворої матері похилого віку, певних захворювань, у зв`язку з якими він раніше мав 3 групу інвалідності, яка не продовжувалася, а також наявність позитивної характеристики, обіймання ним керівної посади не спростовує наведені ризики.

Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний є керівником підприємства, позитивно характеризується та до нього під час попереднього кримінального провадження був застосований запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд не можуть бути підставою для застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки на час вчинення злочину, за який його було засуджено, він також обіймав керівну посаду - заступника директора та згідно з матеріалами клопотання, зокрема довідкою про судимість (а.с. 44), ОСОБА_1 у період з 17.03.2007 року по 20.03.2007 року, з 20.05.2010 року по 22.05.2010 року перебував під вартою, після засудження Самарським районним судом м. Дніпропетровська 27.06.2012 року та набрання 04.10.2012 року вироком законної сили з 26.11.2012 року перебував у розшуку і був затриманий 29.12.2014 року.

Наведене повністю спростовує доводи сторони захисту щодо перебування ОСОБА_1 на підписці про невиїзд та добровільне з`явлення для відбуття покарання за вироком суду.

Отже, на переконання слідчого судді, є достатні підстави стверджувати про існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, продовживши строк тримання ОСОБА_1 під вартою до 18 жовтня 2021 року.

Слідчий суддя вважає, що такий строк обмеження прав та свобод підозрюваного є виправданим, оскільки необхідний для запобігання встановленим ризикам на час проведення досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя відповідно до частини 4 статті 183 КПК України не вбачає підстав для визначення підозрюваному застави, оскільки злочин, в якому він підозрюється, вчинений із застосуванням насильства, підозрюваний раніше судимий за злочин проти життя і здоров`я, на сьогодні строк досудового розслідування та тримання ОСОБА_1 під вартою не є значним, остаточно стан потерпілого та завдана його здоров`ю шкода не встановлені, а тому визначення на цьому етапі досудового розслідування застави є передчасним.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, до 18 жовтня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н. Ю. Марченко