Рішення № 99751531, 08.09.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7708/21

Провадження № 2-о/201/159/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Шумейко А.С.

за участі ОСОБА_1

представника заінтересованої особи Козлової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, де заінтересованими особами є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара у якій просить встановити факт належності їй довідок № 88-568-245 та № 88-568-244 від 18 травня 2021 року, виданих Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара на ім`я « ОСОБА_1 », а також диплома про присвоєння кваліфікації «Філолога, викладача німецької мови і літератури» НОМЕР_1 від 03 липня 1984 року, виданого на ім`я « ОСОБА_1 ».

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з метою оформлення пенсії, але під час перевірки наданих документів їй було відмовлено у їх прийнятті у зв`язку з тим, що в паспорті по батькові українською мовою ОСОБА_1 , а в архівних довідках № 88-568-245 та № 88-568-244 від 18 травня 2021 року, виданих Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара, російською мовою зазначено ОСОБА_1. Крім того, в дипломі заявника по батькові зазначено українською мовою ОСОБА_1 . Зазначене стало підставою для звернення до суду з цією заявою.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 серпня 2021 року справа за указаної заявою передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.15-16).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2021 року було відкрито провадження у справі окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара про встановлення факту належності правовстановлюючого документа (а.с.17).

У судовому засіданні заявник вимоги, викладені у заяві підтримала та просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані заявником матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Судом було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що згідно із паспортом громадянина України, виданого Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 05 грудня 2003 року, по батькові заявника ОСОБА_1 зазначено українською мовою « ОСОБА_1 », російською мовою « ОСОБА_1 » (а.с.5), тоді як у архівних довідках № 88-568-245 та № 88-568-244 від 18 травня 2021 року, виданих Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара, російською мовою по батькові зазначено « ОСОБА_1 ». Крім того, у дипломі НОМЕР_1 від 03 липня 1984 року по батькові заявника українською мовою зазначено « ОСОБА_1 ». Оскільки надані документи не відповідають паспортним даним заявника, це перешкоджає заявнику звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з призначення пенсії.

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

За умовами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно із ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Оцінивши у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України зазначені вище письмові докази, суд вважає доведеним факт належності заявнику ОСОБА_1 архівних довідок № 88-568-245 та № 88-568-244 від 18 травня 2021 року, виданих Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара на ім`я « ОСОБА_1 », а також диплома про присвоєння кваліфікації «Філолога, викладача німецької мови і літератури» НОМЕР_1 від 03 липня 1984 року, виданого на ім`я « ОСОБА_1 ».

Враховуючи те, що факт належності правовстановлюючих документів породжує для заявниці юридичні наслідки, а ОСОБА_1 не має іншої можливості встановити факт, що має юридичне значення, у цій справі відсутній спір про право, тому наявні підстави для задоволення заяви про встановлення факту належності їй правовстановлюючих документів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) довідок № 88-568-245 та № 88-568-244 від 18 травня 2021 року, виданих Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара на ім`я « ОСОБА_1 ».

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) диплома про присвоєння кваліфікації «Філолога, викладача німецької мови і літератури» НОМЕР_1 від 03 липня 1984 року виданого на ім`я « ОСОБА_1 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текс рішення складено 14 вересня 2021 року.

Суддя С.О. Демидова