Рішення № 99749716, 16.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 р. Справа№200/9685/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Сафроновій Ю.Л., за участю позивача ОСОБА_1 , представників позивача Кочукова Д.Г., Кімирина О.П., представника відповідача Скакуна І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Святогірської міської ради, Святогірського міського голови Бандури Володимира Володимировича про визнання незаконною та протиправною бездіяльності, зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати земельну ділянку у власність,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Святогірської міської ради (далі – відповідач 1), Святогірського міського голови Бандури Володимира Володимировича (далі – відповідач 2) про визнання незаконною та протиправною бездіяльності, зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати земельну ділянку у власність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16 липня 2021 року надав до Святогірської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий №1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 . Після отримання від нього за вх.№831/02.01-14 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 1424284600:01:000:0978, площею 0.1000 га. безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в АДРЕСА_1 , Святогірський міський голова Бандура В.В. у двотижневий термін з дня отримання проекту землеустрою був зобов`язаний забезпечити підготовку на розгляд Святогірської міської ради проекту рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки власність гр. ОСОБА_1 », а Святогірська міська рада VIII скликання його розглянути та прийняти рішення «Про затвердження роекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 », однак всупереч нормам ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 118 Земельного Кодексу України цього зроблено не було.

Просив суд (з урахуванням заяви від 17 серпня 2021 року):

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність Святогірського міського голови Бандури В.В., що полягає у незабезпеченні підготовки на розгляд ради питання що належить до її відання а саме «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки кад №1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 у власність гр. ОСОБА_1 » у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою;

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність Святогірської міської ради, що полягає у невирішенні питання що належить до її відання а саме «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки кад. 1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 у власність гр. ОСОБА_1 » у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою;

- зобов`язати Святогірську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ділянки кад. 1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 та передати земельну ділянку у власність гр. ОСОБА_1 .

Відповідачі через відділ діловодства та документообігу суду надали відзив на позов, в якому зазначили, що розгляду на сесії міської ради земельних питань передує спеціально визначена законодавством процедура, а до повноважень міського голови не відносяться підготовка питань на розгляд ради та подання на розгляд сесії проектів рішень, завчасне надання проектів рішень комісії та сесії до розгляду заяви на комісії та сесії.

Частиною 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Так, відповідно до додатків до позовної заяви Позивач 16.07.2021 в п`ятницю звернувся до Святогірського міського голови із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно до наданої до позовної заяви квитанції про сплату відновної вартості зелених насаджень вказує на те, що позивач сплатив її дійсно 16.07.2021 року о 14 годині 13 хвилин, а отже, увесь пакет документів стосовно заявленого у позові предмету спору було віддано Відповідачам не раніше 16.07.2021 року після 14 години 30 хвилин.

В сою чергу, 06.07.2021 Розпорядженням міського голови «Про скликання чергової XII сесії Святогірської міської ради VIII скликання» визначено дату пленарного засідання чергової сесії.

Відповідно до протоколу Чергової XII Святогірської міської ради VIII скликання сесія відбулась 21.07.2021, а як наслідок проект рішення про можливість затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки поданий Позивачем не міг бути поданий на вищевказану дату через наявність обмежень, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідачі зазначають, що прийняття Святогірською міською радою будь-якого рішення є діскреційним повноваженням і суд не може втручатися у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

З огляду на вищезазначене просили суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 18 серпня 2021 року за результатами повторного автоматичного розподілу справи між суддями, яке проводилося через перебування у відпустці судді, що відкрила провадження у справі, її прийнято до провадження суддею Череповським Є.В.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовну заяву та надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.09.2020 Маяківська сільська рада рішенням №7/54-811/6 надала ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва, яка розташована в АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га. із земель рекреаційного призначення комунальної власності Маяківської сільської ради в межах населеного пункту.

08 грудня 2020 ОСОБА_1 , відповідно до договору № 9/12 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовив ФОП ОСОБА_2 виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва площею 0,1000 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

02 березня 2021 року комісією, призначеною рішенням виконкому Святогірської міської ради № 11 від 29.01.2021 року, обстежено зелені насадження, що підлягають видаленню за адресою: АДРЕСА_1 в зв`язку з відведенням у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, про що складено акт № 10.

16 липня 2021 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 було подано для затвердження Святогірському міському голові.

Розпорядженням Святогірського міського голови від 06.07.2021 № 47 скликано чергову XII сесію Святогірскої міської ради VIII скликання, призначено пленарне засідання чергової XII сесії Святогірскої міської ради VIII скликання 20 липня 2021 року.

Розпорядженням Святогірського міського голови від 08.07.2021 № 49 внесено зміни до зазначеного вище розпорядження та призначено пленарне засідання чергової XII сесії Святогірскої міської ради VIII скликання 21 липня 2021 року.

На сесії Святогорської міської ради 21 липня 2021 року питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не розглядалось, що підтверджується питаннями згідно додатку до розпорядження Святогірського міського голови від 06.07.2021 № 47.

Розпорядженням Святогірського міського голови від 13.08.2021 № 67 скликано чергову XIІI сесію Святогірскої міської ради VIII скликання, призначено пленарне засідання чергової XІII сесії Святогірскої міської ради VIII скликання 30 серпня 2021 року.

30.07.2021 на сесії Святогірської міської ради розглянуто питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , проте рішення радою прийнято не було.

Наведені обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією протоколу сесії Святогірської міської ради VІІІ скликання від 30.08.2021.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо у незабезпеченні підготовки на розгляд ради питання та не вирішення радою питання відведення земельної ділянки кадастровий № 1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 та передачі земельної ділянки у власність позивачу, останній звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».

За змістом положень статті 122 ЗК України, вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частиною 9 цієї статті передбачено, що Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частин 10, 11 статті 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з підпунктом «ґ» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду проекту землеустрою вмотивованого рішення про його затвердження або відмову у такому затвердженні.

Отже, отримавши наданий позивачем проект землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, відповідач, згідно зі статтею 118 ЗК України, повинен був у двотижневий строк затвердити поданий проект землеустрою або прийняти рішення про відмову у його затвердженні.

Натомість, відповідач за результатами розгляду поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не прийняв жодного з рішень, передбаченого статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Документальних доказів прийняття одного із рішень, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України (про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його затвердженні), відповідачем до суду не надано.

В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем1 допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка полягала в неприйнятті в межах повноважень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, рішення за результатами розгляду вказаного питання, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас, щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Верховний Суд України у постанові від 24.11.2015 у справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

З огляду на викладене, враховуючи правові приписи законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення суб`єкта владних повноважень має бути відновлено шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача1 щодо не прийняття рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України за результатом розгляду наданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий №1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий №1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 та прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги про визнання незаконною та протиправною бездіяльності Святогірського міського голови Бандури В.В., що полягає у незабезпеченні підготовки на розгляд ради питання що належить до її відання а саме «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки кад №1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 у власність гр. ОСОБА_1 » у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою задоволенню не підлягають, оскільки належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є зазначений вище спосіб.

Отже, оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.

Ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 14 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 30.07.21 від 30 липня 2021 року, рахунок на відшкодування фактичних витрат на копіювання, друк або виготовлення цифрових копій документів, що надаються за запитами на інформацію Святогірською міською радою на суму 333,20 грн, акт виконаних робіт (надання послуг) від 06 вересня 2021 року, ордер про надання позивачу правової допомоги № 1041727 від 30.07.2021 року.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно дост. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Для включення всього розміру гонору до суми, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено уст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Враховуючи викладене, позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують надання правничої допомоги.

Поряд із цим, суд вважає суму витрат за послуги адвоката в даній справі 33752,52 грн явно завищеними.

З урахуванням наведеного та враховуючи фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача1, у розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Святогірської міської ради (84130, Донецька обл., м. Слов`янськ, м. Святогірськ, вул. Володимира Сосюри, б. 8, код в ЄДРПОУ 04053001), Святогірського міського голови Бандури Володимира Володимировича (84130, Донецька область, м. Слов`янськ, м. Святогірськ, вул. Володимира Сосюри, буд. 8) про визнання незаконною та протиправною бездіяльності, зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати земельну ділянку у власність – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Святогірської міської ради щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий №1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 та передачу її у власність ОСОБА_1 .

Зобов`язати Святогірську міську раду розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий №1424284600:01:000:0978 площею 0.1000 га. для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 та передачу її у власність ОСОБА_1 .

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Святогірської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 6000 грн. (шість тисяч гривень).

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені та проголошені в судовому засіданні 16 вересня 2021 року.

Повний текст рішення виготовлено 21 вересня 2021 року.

Суддя Є.В. Череповський