Ухвала суду № 99739891, 20.09.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/6363/20

Провадження№ 2-ві/266/4/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Курбанова Н.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шишиліна Олексія Геннадійовича,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Шишиліна О.Г. перебуває цивільна справа № 266/6363/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про захист прав споживача, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування завданих збитків, моральної шкоди та з інших питань.

17.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід судді Шишиліна О.Г. В обґрунтування заяви зазначив, що суддею Шишиліним О.Г. справа умисно розглядається з істотними, системними порушеннями норм матеріального і процесуального права, з порушеннями процесуальних строків, безпідставним затягуванням розгляду справи, позбавленням його прав учасника цивільного процесу, з прийняттям рішень не заснованими на законі, необґрунтованими і невмотивованими, що у своєї сукупності вказує на особисту зацікавленість судді Шишиліна О.Г. в результатах розгляду справи на користь відповідача, монополіста з розподілу газу ПАТ «Маріупольгаз». Зустрічний позов до відповідача отриманий суддею 21 грудня 2020 року, проте внаслідок прийняття суддею неправосудних рішень, скасованих Донецьким апеляційним судом, не розглянутий по теперішній час у розумні строки. Суддя Шишилін О.Г. ознайомившись із зустрічним позовом прийняв рішення умисно перешкоджати в реалізації його прав, що підтверджується не виконанням судом приписів ст. ст. 175, 177, 185, 193, 194 ЦПК України щодо 5-ти денного строку прийняття рішення за зустрічним позовом, таке рішення суд прийняв лише 4 січня 2021 року, виніс ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Під час розгляду зустрічного позову і проголошення оскаржуваної ухвали суд не розглянув його клопотання про забезпечення позову, зокрема зобов`язати ПАТ «Маріупольгаз» за власний рахунок поновити газопостачання споживачу ОСОБА_1 на час розгляду справі у суді. Зобов`язати ПАТ «Маріупольгаз» за власний рахунок усунути порушення - несанкціонований заглушений газопровід (штуцер, відвід, патрубок) виявлений відповідно акту про відключення від 16.01.2020, акту про порушення № 08/17-20 від 16.01.2020, про що скласти відповідний акт. Про нові підстави для відводу судді Шишиліна О.Г. він дізнався 16 вересня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, ознайомившись з ухвалою судді Шишиліна О.Г. від 05.07.2021 року. Ухвала поштою йому не направлялась і не вручалась, тоді як відмова у задоволенні заяви про забезпечення повинна була направлена йому рекомендованим поштовим відправленням. Суддя Шишилін О.Г. незаконно, невмотивовано і необґрунтовано відмовив задоволенні заяви про забезпечення позову, відмовив у його клопотанні про виклик свідків, відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості 3 особи прокурора Офісу Генерального прокурора. Справа не надається йому для ознайомлення згідно клопотання від 05.07.2021, інші клопотання які є в матеріалах справи суд не розглянув взагалі. З метою усунення обставин, які викликали обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності і неупередженості судді під час розгляду справи, а також задля ліквідації найменшої підозри в заінтересованості судді у результатах розгляду справи, вважає можливим звернутись до суду із заявою про відвід судді Шишиліна О.Г. і просить відвід, заявлений судді Приморського районного суду м. Маріуполя Шишиліну О.Г. задовольнити. Під час розгляду заяви про відвід дослідити матеріали справи, журнали судових засідань, технічний запис судових засідань. Заяву про відвід розглянути за його присутності, сповістити його про дату і час розгляду заяви про відвід. Надати додатковий час 5 робочих днів для подання доказів обґрунтувань відводу, оскільки він постійно знаходиться на амбулаторному лікуванні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2021 року у вказаній заяві про відвід визначено головуючим суддею Курбанову Н.М.

Вивчивши заяву про відвід, не вбачаю підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження по справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (п. 15.4 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК). Такому судді не може бути заявлений відвід.

Пунктами сьомим та восьмим статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1). він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2). він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3). він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді, оскільки незгода з процесуальними діями судді Шишиліна О.Г. не є підставою для відводу судді, відповідно до норм діючого цивільно-процесуального законодавства України, і така позиція може бути викладена в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності, однобічності та неупередженості судді Шишиліна О.Г. при вирішенні даної цивільної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35-40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шишиліна Олексія Геннадійовича по цивільній справі № 266/6363/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про захист прав споживача, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування завданих збитків, моральної шкоди та з інших питань- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Курбанова Н. М.