Рішення № 99738502, 07.10.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/2113/17

Провадження № 2/752/263/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.10.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Медведєвої К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхове товариства «Іллічівське» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в Колдінаи в:

позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з СТ «Іллічівське» вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу в розмірі 49000 гривень в межах ліміту відповідальності Страховика, а з ОСОБА_2 стягнути різницю між вартістю відновлювального ремонту та сплаченою сумою страхового відшкодування в розмірі 306301.60 гривня та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.03.2016 р. близько 20 год. 25 хв по вул.Путивльській в напрямку вул.Радистів у м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Тайота д.н. НОМЕР_1 , що належить позивачу, під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля «Део Ланос» д.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Вироком Деснянського районного суду м.Києва від 24.05.2016 р. відповідача притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Позивач посилається на те, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Део Ланос» д.н. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ«СТ «Іллічівське» на підставі Полісу АЕ/5295782.

Відповідно до рахунку-фактури, наданого ТОВ «АВТОРЕВЕР», вартість ремонтних робіт по відновленню транспортного засобу Тайота д.н. НОМЕР_1 становить 368301,60 гривень.

З огляду на викладене, позивач посилається на те, що на підставі положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» СТ «Іллічівське» повинно відшкодувати його матеріальну шкоду в розмірі 49000, що становить ліміт відповідальності Страховика за вирахуванням франшизи.

Також позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 добровільно сплатив йому грошові кошти в розмірі 13000 гривень в рахунок відшкодування шкоди, а отже на підставі положень ст.1166 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача різницю між вартістю матеріального збитку, сумою страхового відшкодування та добровільно сплаченою сумою збитків,що становить 306301,60 гривень.

Крім того, позивач зазначає, що пошкодженням належного йому транспортного засобу йому була завдана моральна шкода. Також його дружина внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад її здоров`я. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 10000 гривень.

02.02.2017 р. відповідно до ували Голосіївського районного суду м.Кива відкрито провадження у справі і розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 16.11.2018 р. справа прийнята в провадження судді Колдіної О.О.

19.04.2019 р. судом вирішено питання про закриття підготовчого провадження.

На момент розгляду справи відповідачі не скористались своїм правом на подання письмового відзиву.

Представником позивача подана заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином у спосіб, передбачениц ст.128 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.03.2016 р. близько 20 год. 25 хв по вул.Путивльській в напрямку вул.Радистів у м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Тайота д.н. НОМЕР_1 , що належить позивачу, під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля «Део Ланос» д.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Відповідно до вироку Деснянського районного суду м.Києва від 24.05.2016 р. відповідача притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та встановлено його винність у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.03.2016 р. в м.Києві по вул..Путивльскій в напрямку вул.Радистів.

В силу положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивач є власником транспортного засобу Тайота д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацією транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Відповідно до

, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Део Ланос» д.н. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ«СТ «Іллічівське» на підставі Полісу АЕ/5295782.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що 24.03.2016 р. позивачем подана заява про настання страхового випадку, а 03.06.2016 р. заява про виплату страхового відшкодування..

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-044 від 06.05.2016 р. , наданого ТОВ «АВТОРЕВЕР», вартість ремонтних робіт по відновленню транспортного засобу Тайота д.н. НОМЕР_1 становить 368301,60 гривень.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

На момент розгляду справи страхове відшкодування в розмірі ліміту відповідальності страховика сплачено не було.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 сплатив на користь позивача грошові кошти в розмірі 13000 гривень в рахунок відшкодування завданих збитків.

Інша частина не була сплачена ОСОБА_2 , як особою, виною у настанні дорожньо-транспортної пригоди, сплачена не була.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди, в зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду позивач зазначає, що йому була завдана не лише матеріальна шкода, але і моральна шкода, оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено його майно, яке не відновлено на момент звернення до суду, що призвело до зміни способу життя та необхідності докладати додаткові зусилля для влаштування свого життя, оскільки транспортний засіб використовувався в інтересах сім`ї. Його дружині, яка керувала транспортним засобом були завдані тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до роз"яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

В даному випадку, судом встановлено факт завдання позивачу моральної шкоди внаслідок пошкодження його майна, а саме транспортного засобу, що належав йому на праві власності, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до зміни способу життя та необхідності прикладати додаткові зусилля для відновлення свого порушеного права протягом тривалого часу.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд вважає доведеним розмір моральної шкоди в сумі 5000 гривень, який є співмірним із завданими збитками і відповідає принципу справедливості та розумності.

В іншій частині вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки позивач не наділений повноваженнями для звернення до суду за захистом прав ОСОБА_3 , якій були завдані тілесні ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, і зазначеними обставинами не може обґрунтовуватись підстави для відшкодування моральної шкоди та розмір такого відшкодування. ОСОБА_3 не позбавлена самостійно звернутись до суду за захистом своїх прав, однак з таким позовом в межах розгляду даної справи не зверталась.

На підставі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

В іншій частині вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню в зв`язку з їх необґрунтованістю і недоведеністю.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхове товариства «Іллічівське» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (вул. Саксаганського, 38-Б, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 25186738) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування у розмірі 49000 гривень, судовий збір в розмірі 489 гривень 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )матеріальну шкоду в розмірі 306301 гривня 60 копійок, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, судовий збір 3111 гривень 31 копійка.

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя