Рішення № 99738373, 16.09.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1304/21

2/707/798/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смоляра А.О.

при секретарі Зарубі Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» звернулось до суду 22.06.2021 р. з позовом до ОСОБА_1 в якому просив стягнути з відповідача на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором №22032000098913 від 05.12.2018р. в розмірі 53633,81 грн. В обґрунтування позову позивач посилався на порушення відповідачем умов кредитного договору щодо порядку повернення кредитних коштів.

Згідно правил ч.6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ухвали суду від 05.07.2021 року про відкриття провадження, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, а тому суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05.12.2018 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро», у зв`язку з внесенням змін до статутних документів, пов`язаних із зміною 15.08.2018 року змінило назву на АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №22032000098913.

Згідно п. 1.2 договору позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 42160 грн., на строк 60 місяців, на споживчі потреби, щомісячна комісія на обслуговування кредиту 1,99% від суми кредиту, процентна ставка за користування кредитом на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22032000098913 від 05.12.2018 року, станом на 14.05.2021 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором складає 53633,81 грн., з яких: залишок простроченого кредиту - 39381,52 грн.; залишок прострочених відсотків - 3495,27 грн. ; залишок прострочених комісій - 10 757,02 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв`язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов`язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

При вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлений обов`язок позивальника повернути кредит частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідачем порушено умови кредитного договору № 22032000098913 від 05.12.2018 року, тому позовні вимоги АТ «Банк Кредит Дніпро» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом та відсотками в загальній сумі 42876,79 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в цій частині.

При визначені суми заборгованості суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи, оскільки відповідач не скористалася процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії кредитного договору.

Відповідно до предмету позовних вимог, АТ «Банк Кредит Дніпро» окремо пред`явлено вимоги про стягнення з відповідача залишок прострочених комісій - 10757,02 грн.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки відповідно до умов кредитного договору від 05.12.2018 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

За положеннями ч.5 ст. 11, ч.ч.1,2,5,7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банкуУкраїни та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168l, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

З огляду на викладене, оскільки обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, позивач, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу, що є незаконним.

Оскільки, залишок прострочених комісій - 10757,02 грн., нараховано позивачем необґрунтовано, суд приходить до висновку що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позов підлягає частковому задоволенню.

За правилами ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної суми позову.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2270грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 53633,81 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 42876,79 грн., що становить 79,94 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1814,71грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268 Цивільно-процесуального кодекс України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Черкаським РВ УМВС України в Черкаській області 24.06.2000 року) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за кредитним договором №22032000098913 від 05 грудня 2018 року в сумі 42876,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Черкаським РВ УМВС України в Черкаській області 24.06.2000 року) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406) судові витрати в сумі 1814,71 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. А. Смоляр