Рішення № 99735906, 08.09.2021, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1174/21

№ 2/688/477/21

Рішення

Іменем України

08 вересня 2021 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання – Марчук І.Г.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Царик Тетяни Григорівни в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійний вимог на стороні відповідача Шепетівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про звільнення від сплати заборгованості по аліментах,

встановив:

16.04.2021 року адвокат Царик Т.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернулась до суду в інтересах останього з позовом до ОСОБА_5 , за участі третьої особи без самостійний вимог на стороні відповідача Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі до 09.09.2013 року, від проживання в якому у них народилося двоє синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу, згідно рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.04.20213 року із ОСОБА_8 стягувались аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітніх синів у твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 10.04.2013 року та до досягнення кожною дитиною повноліття. Рішенням вказаного суду від 12.12.2018 року, яке набрало законної сили 21.01.2019 року, було припинено стягнення аліментів із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_9 продовжував сплачувати аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно на користь ОСОБА_4 на утримання молодшого сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішеням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.12.2020 року з ОСОБА_4 стягуються аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено.

Незважаючи на вищезгадане рішення суду, а також наявність довідок державного виконавця за 2018-2020 роки про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, в лютому 2021 року, ОСОБА_3 , через свого представника за довіреністю ОСОБА_10 , з усної розмови від державного виконавця Давидюк В.В. дізнався, що у нього наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з жовтня 2018 року по січень 2021 року на загальну суму 14286 грн. 50 коп.

ОСОБА_9 в березні 2021 року звернувся із заявою про перерахунок суми заборгованості по аліментах, зазначаючи, що заборгованість по аліментах виникла не з його вини, його не було повідомлено, про те, що розмір аліментів змінився, державний виконавець не повідомляла про наявну заборгованість, оскільки постійно видавала довідки про відсутність заборгованості по аліментах, просив здійснити перерахунок суми заборгованості з 21.01.2021 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.12.2020 року. Однак державним виконавцем Давидюк В.В. було відмовлено в перерахунку суми заборгованості по аліментах.

Окрім того, зазначає, що позивач ОСОБА_3 з травня 2015 року проживає у АДРЕСА_1 ОСОБА_11 та зареєстрований як особа безробітна, без встановлення права на допомогу, не має фінансової змоги погасити суму заборгованості по аліментах в розмірі 14286 грн. 50 коп., яка утворилася не з його вини, та з березня 2021 року, в межах своїх фінансових можливостей, щомісячно сплачує аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, заборгованості зі сплати алміентів не має. До того ж ОСОБА_9 перебуває на обліку сімейного лікаря з діагнозом: виразкова хвороба 12-палої кишки, ульцерогенна деформація 12-палої кишки та потребує через кожні три місяці медикаментозного лікування і санаторно-курортного оздоровлення.

А тому, просить звільнити ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментах на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з жовтня 2018 року по січень 2021 року на загальну суму 14286 грн. 50 коп.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.04.2021 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 13 год. 00 хв. 20.05.2021 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2021 року за клопотанням представника позивача замінено неналежного відповідача на належного та відкладено проведення підготовчого засідання до 09 год. 00 хв. 16.06.2021 року.

10.06.2021 року судом отримано відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_4 , у якому вона позов не визнала, вважає його безпідставним та зазначає, що з наданих позивачем до суду доказів вбачається відсутність у останього тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення, які б давали підстави суду звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, що стягуються з нього на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просила стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, хоча про час, день та місце його проведення були повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з підстав викладених у ньому, просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Представник третьої особи Шепетівського міськрайонного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з`явився. Проте, представник за довіреністю головний державний виконавець Давидюк В.В. надіслала на адресу суду заяву про проведення розгляду справи без її участі, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд знаходить у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Конституцією України визначено основні права й обов`язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ч. 7 ст. 8 СК України передбачають, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Судом встановлено, що сторони з 22.04.2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 27.08.2013 року, яке набрало законної сили 09.09.2013 року, було розірвано. Від спільного проживання у них народилося двоє синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.04.2013 року ухвалено стягувати із ОСОБА_8 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 10.04.2013 року та до досягнення кожною дитиною повноліття.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2018 року, яке набрало законної сили 21.01.2019 року, було припинено стягнення аліментів із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягувались на підставі рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.04.2013 року.

ОСОБА_3 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 також звернулась із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_8 про збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_8 на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Рішеням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.12.2020 року, яке набрало законної сили 21.01.2021 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів відмовлено.

Відповідно до довідок від 12.10.2018 року, 23.11.2018 року виданих Шепетівським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, станом на 11.10.2018 року та 23.11.2018 року аліменти сплачені в повному обсязі, заборгованість по аліментах відсутня. А також згідно довідок від 21.12.2018 року та 20.06.2019 року, в період з червня 2018 року по листопад 2018 року та з грудня 2018 року по травень 2019 року ОСОБА_3 сплачено аліменти по 500 грн. та 1000 грн. щомісяця відповідно.

02.07.2020 року державним виконавцем Давидюк В.В. направлялось повідомлення ОСОБА_3 про проплату по аліментах згідно змін до ст. 182 Сімейного кодексу України в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З інформації, наданої представнику за дорученням ОСОБА_1 , № 12773/10 від 19.03.2021 року Шепетівським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області вбачається, що виконавчий лист Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області №686/1501/13-ц від 07.08.2018 року про «стягнення аліментів з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 на утримання малолітніх дітей: сина- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 10.04.2013 року до досягнення кожною дитиною повноліття» надійшов до Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби 08.08.2018 року. 09.08.2018 року згідно постанови державного виконавця було відкрито виконавче провадження, яке зареєстровано у ЄДРВП за № 56954985 від 09.08.2018 року та разом з викликом до державного виконавця направлено боржнику до виконання. Хоча рішенням суду ОСОБА_3 були присуджені аліменти в розмірі 500 грн., проте законом України від 03.07.2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення. Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тому довідка-розрахунок заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_3 була перерахована державним виконавцем відповідно до прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та відповідного періоду.

Згідно довідки-розрахунку про розмір утвореної заборгованості по аліментах загальний розмір заборгованості по аліментах станом на 01.02.2021 року у ОСОБА_3 становить 14286 грн. 50 коп.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у сімейного лікаря з діагнозом: виразкова хвороба 12-палої кишки, ульцерогенна деформація 12-палої кишки та потребує через кожні три місяці медикаментозного лікування і санаторно-курортного оздоровлення, що стверджується довідкою-висновком від 29.03.2021 року, виданою лікарем КНП «Вузлова багатопрофільна лікарня станції Шепетівка» ОСОБА_13 , з якою позивачем 28.11.2020 року підписано Декларацію №0001-РАХ4-Р0А0.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Згідно з частиною другою статті 197 Сімейного Кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Тобто з аналізу даної правової норми вбачається, що питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні аналогічних спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Таким чином, повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише у випадку, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих позивачем суду доказів не встановлено, що вищевказана заборгованість виникла у зв`язку з тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

При цьому, суд не бере до уваги наявність станом на 29.03.2021 року у позивача виразкової хвороби 12-палої кишки, ульцерогенної деформацію 12-палої кишки та потреби періодичного медикаментозного лікування і санаторно-курортного оздоровлення, як підстави для звільнення від сплати аліментів, оскільки така заборгованість у позивача по аліментам виникла за період до погіршення стану його здоров`я, тобто до встановлення вказаного діагнозу. Не доведено позивачем та його представником і тих обставин, що наявна у нього хвороба є перешкодою у працевлаштуванні ОСОБА_3 та щодо наявності у останнього групи інвалідності.

Не заслуговують на увагу і посилання позивача на те, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини, так як державний виконавець видавав довідки про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, оскільки незнання закону не звільняє від відповідальності, крім того, державним виконавцем 02.07.2020 року направлялось письмове повідомлення ОСОБА_3 про необхідність здійснювати сплату аліментів на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно із змінами до ст. 182 Сімейного кодексу України.

Враховуючи наведене вище, необхідність забезпечення якнайкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається представник позивача як на підставу позовних вимог не є достатніми для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому, судові витрати відповідача на правничу допомогу, сума яких складає 2000 грн., підлягають відшкодуванню позивачем, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України представником відповідача надано всі необхідні докази на підтвердження їх понесення.

На підставі ст. 197 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд –

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійний вимог на стороні відповідача Шепетівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про звільнення від сплати заборгованості по аліментах відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає в АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 21 січня 2003 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 27 листопада 2018 року органом 6831, РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа без самостійний вимог на стороні відповідача – Шепетівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), місцезнаходження: 30400, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 46, код ЄДРПОУ 34639183.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2021 року.

Суддя: С.В. Козачук