Ухвала суду № 99735493, 14.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/27455/21

Провадження № 1-кс/947/12452/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Нечитайло Є.О., за участю слідчого Дмитрієнко Ю.С. розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Дмитрієнко Ю.С. про проведення огляду у кримінальному провадженні за № 12021160000001161 від 20.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.265 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, в провадженні слідчого управління ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 20.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000001161 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.265 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ СП «Вітмарк-Україна» (ЄДРПОУ 22480087), здійснює діяльність протягом 2017-2021 на підставі договорів № № 30/05/17 від 03.05.2017 та 220321 від 05.03.2021 у ТОВ «Хойфт Євразія» (РФ, м. Москва, вул. Пряшникова, буд. 19А, будова, 9, приміщення третього поверху, кімната, №5), - на джерелах іонізуючого випромінювання - генератори рентгенівського випромінювання Х-Ray 70kv/ 25 mА виробництва фірми eXaminer ХА (Німеччина), для використання у господарській діяльності.

Слідчий просить надати дозвіл на проведення огляду у приміщенні ТОВ СП «Вітмарк-Україна» (ЄДРПОУ 22480087), розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Високий, 22.

Слідчий звертається з клопотанням про надання дозволу на проведення огляду, в якому зазначає, що метою проведення огляду у приміщенні ТОВ СП «Вітмарк-Україна» (ЄДРПОУ 22480087), розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Високий, 22 є підтвердження або спростування факту здійснення посадовими особами ТОВ СП «Вітмарк-Україна» (ЄДРПОУ 22480087)кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України, що полягає у незаконному поводженні з радіоактивними матеріалами, а саме: придбання, носіння, зберігання, використання, передача, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні слідчий клопотання про надання дозволу на проведення огляду підтримала в повному обсязі та доповнила, що метою проведення огляду є тимчасовий доступ до речей та документів зазначених в клопотанні.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

Згідно ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обов`язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що аби не суперечити ст. 8 Конвенції, втручання у приватне життя повинно здійснюватися «згідно із законом», мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», п. 42; «Шалімов проти України», п. 84; «Кузнецов проти України», п. 134).

У рішенні «Michaud v. France», п. 94-1175, ЄСПЛ вказав, що вираз «передбачене законом» вимагає насамперед, щоб втручання ґрунтувалося на внутрішньому праві.

Згідно рішення «S. and Marper v. the UK», п. 101, втручання буде таким, що є «необхідним у демократичному суспільстві», якщо воно відповідає вимогам «нагальної суспільної необхідності», зокрема є пропорційним його «законній меті», і якщо причини, наведені національними властями в його виправдання, є «суттєвими і достатніми».

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п. 132, для винесення постанови про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи суди відповідно до законодавства повинні переконатися в тому, що існують достатні підстави вважати, що розшукувані предмети знаходяться там».

Згідно ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Відповідно до ст.233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

- було вчинено кримінальне правопорушення;

- відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування;

- відомості, які містяться у відшукуванних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

- відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Дослідивши надані з клопотанням матеріали, вважаю, що слідчим не доведено, що за встановлених обставин огляд є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування.

Крім того, слідчий в судовому засіданні вказує на те, що метою проведення огляду фактично є тимчасовий доступ до речей та документів, які планується відшукати під час проведення огляду.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що отримати доступ до зазначених в клопотанні речей і документів можливо в порядку, передбаченому главою 15 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.233, 234, 235, 369, 370, 372 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Дмитрієнко Ю.С. про проведення огляду у кримінальному провадженні за № 12021160000001161 від 20.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.265 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.