Рішення № 99734329, 06.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2021 Справа №607/3678/21

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретарі судового засідання Киреньки Г. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Мелих Анатолій Іванович про захист прав споживача шляхом визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі – ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., приватний виконавець Мелих А. І. про захист прав споживача шляхом визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса.

В обґрунтування доводів позовних вимог зазначено, що 14 грудня 2020 року на майно позивача ОСОБА_1 було накладено арешт згідно постанови приватного виконавця Мелиха А. І. Після звернення із заявою до приватного виконавця позивачу стало відомо про причини таких дій та було отримано копію виконавчого напису, на підставі якого відкрито виконавче провадження та копію кредитного договору, на підставі якого було нібито надано кредит ОСОБА_1 09 жовтня 2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. вчинив виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 73005 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованість у сумі 27 263,00 грн, а також стягнення витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 200,00 грн. Підставою для вчинення виконавчого напису зазначено Кредитний договір №4766943220 від 04 січня 2020 року, укладений з TOB «Манівео швидка фінансова допомога». Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним, вчиненим із порушенням чинних норм законодавства, а отже таким, що не підлягає до виконання з огляду на те, що приватним нотаріусом не було дотримано послідовності дій, визначених главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій, а саме ОСОБА_1 не було отримано жодних письмових повідомлень, вимог чи претензій. Окрім цього, пунктом 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій зазначені умови вчинення виконавчого напису, зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи: – якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; – за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. ОСОБА_1 також заперечує і суму заборгованості, яку з нього стягнено на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, адже кредитними коштами він не користувався.

Зважаючи на визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» позивач вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О. С. від 09 жовтня 2020 року, в реєстрі за № 73005 є таким, що не підлягає до виконання, оскільки вчинений на підставі норм, які втратили юридичну силу.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просить суд визнати виконавчий напис вчинений 09 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., зареєстрований у реєстрі за № 73005 про стягнення з позивача на користь TOB «Манівео Швидка фінансова допомога», заборгованості у сумі 27 263,00 грн, а також стягнення з нього витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 200,00 грн – таким, що не підлягає до виконання та стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 05 березня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., приватний виконавець Мелих А. І. про захист прав споживача шляхом визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

31 березня 2021 року судом зареєстровано відзив на позову заяву, у якій представник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» просив суд у позові відмовити повністю з огляду на те, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є неналежним відповідачем, оскільки у зв`язку з невиконанням умов Договору позивачем, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги до Позивача за договором факторингу № 28/1118–01 від 28 листопада 2018 року та реєстру прав вимоги № 74 від 14 квітня 2020 року TOB «Таліон Плюс», TOB «Таліон Плюс» в свою чергу відступило право вимоги до Позивача за договором факторингу № 05/0820–01 від 05 серпня 2020 року TOB «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі чого, TOB «ФК «Онлайн Фінанс» звернулося до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О. С., яким було вчинено виконавчий напис № 73005 від 09 жовтня 2020 року щодо стягнення заборгованості у розмірі 27 263 грн з позивача на рахунок стягувана – TOB «ФК «Онлайн Фінанс».

Ухвалою судді від 28 квітня 2021 року заяву адвоката Черніцького І. Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково; зупинено стягнення за виконавчим написом № 73005 від 09 жовтня 2020 року, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. щодо про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованості та витрат за вчинення виконавчого напису.

05 травня 2021 року судом постановлено ухвалу про витребування від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О. С. копій документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису № 73005 від 09 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код 42254696) заборгованість в сумі 27 263,00 грн та 1 200,00 грн за вчинення виконавчого напису.

06 липня 2021 року судом зареєстровано клопотання представника позивача, адвоката Черніцького І. Р., у якому він просив залучити до участі у справі співвідповідача (або замінити первісного відповідача належним відповідачем) товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі – ТОВ ФК «Онлайн Фінанс»).

Протокольною ухвалою суду без видалення судді до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 07 липня 2021 року суд задовольнив клопотання представника позивача про заміну сторони у справі, а саме замінив неналежного відповідача належним, яким слід вважати ТОВ ФК «Онлайн Фінанс».

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явилися, однак адвокат Черніцький І. Р. подав суду заяву, у якій просив суд справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а позивач та його представник не заперечують щодо такого вирішення справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний виконавець Мелих А. І. в судове засідання не з`явився, 06 квітня 2021 року судом зареєстровано клопотання, у якому він просив суд розглянути справу без його участі, з приводу предмета позовної заяви покладається на думку суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. в судове засідання не з`явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню, виходячи наступного.

16 лютого 2021 року адвокат Черніцький І. Р. звернуся до приватного виконавця Мелиха А. І. із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Із вказаних матеріалів вбачається, що 04 січня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 476694320, згідно умов якого Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 8500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору (п. 1.1. договору). Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів (п. 1.2. договору). Кредит надається строком на 30 днів (п. 1.3. договору). Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору (п. 1.4. договору).

Як слідує із виписки з особового рахунка за кредитним договором № 476694320 щодо ОСОБА_1 заборгованість перед ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за кредитним договором № 476694320 від 04 січня 2020 року станом на 05 серпня 2020 року включно складає 27 263,00 грн. Станом на дату 05 серпня 2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» повідомляє, що заборгованість за кредитним Договором № 476694320 від 04 січня 2020 року не погашена.

09 жовтня 2020 року ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з громадянина (–ки) України, яким (якою) є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, який(–а) є Боржником за Кредитним договором 476694320 від 04 січня 2020 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», ідентифікаційний код юридичної особи 38569246, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 28/1118–01 від 28 листопада 2018 є товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», ідентифікаційний код юридичної особи 39700642, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 05/0820–01 від 05 серпня 2020 є товариство 3 обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 42254696, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, реквізити; НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО 380634, далі іменований – Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 476694320 від 04 січня 2020 року. Строк платежу за Кредитним договором 476694320 від 04 січня 2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 05 серпня 2020 року по 05 серпня 2020 року. Сума заборгованості складає 27 263,00 (Двадцять сім тисяч двісті шістдесят три гривні 00 копійок), в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8 500,00 (Вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок); прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 15 890,00 (П`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 копійок); строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість за комісією становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 2 873,00 (Дві тисячі вісімсот сімдесят три гривні 00 копійок). За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 1 200,00 (Одна тисяча двісті гривень 00 копійок), які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню – 28 463,00 (Двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят три гривні 00 копійок).

14 грудня 2020 року представник ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» звернувся до приватного виконавця Мелиха А. І. із заявою про примусове виконання рішення.

На підставі вказаної заяви приватним виконавцем Мелихом А. І. 14 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження № 63917908 з виконання виконавчого напису № 73005 від 09 жовтня 2020 року та накладено арешт на майно та кошти боржника ОСОБА_1 .

З врахування встановлених обставин суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті – документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною – стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1–1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 Постанови від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснив, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

За таких обставин, оспорюваний виконавчий напис вчинено після набрання законної сили вказаним вище судовим рішенням про скасування положень, на підставі яких його було вчинено, а саме пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Така ж позиція вказана в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №754/9711/14–ц.

Крім того, слід брати до уваги постанову Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі №6–27цс15, в якій викладено наступний правовий висновок: відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У постанові від 17 травня 2018 року у справі №307/1580/17 щодо застосування положень ч. 2 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», підпунктів 3.1, 3.3 п.3 гл.16 розд.II Порядку вчинення нотаріальних дій Верховний Суд дійшов висновку про те, що нарахування заборгованості, на стягнення якої вчиняється виконавчий напис, не обмежено трирічним строком за умови встановлення сторонами відповідно до ст. 259 ЦК України збільшеної позовної давності для відповідної вимоги. Тож позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи №916/3006/17 відступила від цього висновку, зазначивши у постанові від 02 липня 2019 року, що такий строк не може бути змінений договором. Так, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 п.3 гл.16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом і не може бути змінений домовленістю сторін.

Відповідно до висновків Великої Палати, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Суд встановив, що вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису відбулося на підставі звернення ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до приватного нотаріуса з недотриманням вимог щодо переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 повідомлявся про факт відступлення права вимоги відповідачу та отримував від останнього лист–вимогу про усунення порушень за кредитним договором у розмірі, який відображено у виконавчому написі нотаріуса, яка була залишена боржником без виконання. Тобто має місце порушення підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, де зазначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

Відтак, суд має переконання, що нотаріус не мав належних і достатніх підстав вважати, що вимоги стягувача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, є безспірними.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі. У виниклому спорі заборгованість ОСОБА_1 є спірною, оскільки позивач її не визнає шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14–ц зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16–ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61–19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення – письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап – учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд зробив висновок про те, що позовні вимоги є підставними, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання виконавчого напису за реєстровим номером № 73005, вчиненого 09 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», заборгованості у сумі – 27 263,00 грн, а також стягнення з нього витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 200,00 грн – таким, що не підлягає до виконання.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь держави підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–78, 83, 206, 258–268, 273, 280–289, 352–355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис за реєстровим номером № 73005, вчинений 09 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», заборгованості у сумі – 27 263,00 грн, а також стягнення з нього витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 200,00 грн – таким, що не підлягає до виконання.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в користь держави 908 (дев`ятсот вісім) грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30–денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ: 42254696, адреса місцезнаходження: вул. Гната Хоткевича, буд. 12, оф. 177, м. Київ, 02094.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса місця роботи: вул. Велика Бердичівська, буд. 35, м. Житомир, 10008;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: приватний виконавець Мелих Анатолій Іванович, адреса місця роботи: вул. вул. Живова, буд. 32а, м. Тернопіль, 46008.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська