Ухвала суду № 9972840, 16.09.2009, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Сокола B.C.

суддів Адаменко О.Г.

Берзіньш B.C.

при секретарі Іванові O.K.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки «Південна» про розірвання договору та стягнення суми вкладу, за апеляційною скаргою голови правління кредитної спілки «Південна» на ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 6 травня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 6 травня 2009 року була задоволена заява позивача ОСОБА_2 про забезпечення її позову до кредитної спілки «Південна» про стягнення суми вкладу шляхом накладення арешту на грошову суму у.розмірі 20450 грн., яка знаходиться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 кредитної спілки «Південна» у КРФ «ВАТ «Кредобанк», ОКПО 25986947.

На дану ухвалу головою правління кредитної спілки «Південна» Казаченком С.В. подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду і постановления нової ухвали про відмову у забезпеченні позову, з посиланням на те, що ухвала не відповідає дійсним обставинам справи, є незаконною і необгрунтованою і постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так, на порушення вимог ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України в ухвалі не зазначено підстави для забезпечення позову, а мається лише припущення щодо можливого утруднення виконання рішення суду.

Крім того, наклавши на забезпечення позову ОСОБА_2 арешт на кошти, що знаходяться на рахунку кредитної спілки, суд не врахував інтереси інших її членів, а також створив перешкоди для здійснення спілкою господарської діяльності і реалізації програми по поверненню внесків, затвердженої рішенням загальних зборів членів кредитної спілки від 3 березня 2009 року.

Позивач ОСОБА_2 в письмових запереченнях просила апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду про забезпечення позову залишити без змін.

В судовому засіданні представник спілки за довіреністю - Філіна О.М. підтримала апеляційну скаргу по тих же підставах, а представник позивача ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_5 просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача і відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,

Справа № 22-ц-6023/2009 р. Головуючий у першій інстанції Бортник О.П.

Доповідач Адаменко О.Г.

що апеляційна скарга є обгрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошову суму, що дорівнює сумі позовних вимог, і знаходиться на рахунку відповідача, суд не обгрунтував своє рішення і не зазначив з яких мотивів він дійшов висновку про необхідність задоволення заяви.

Згідно з частиною 3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як убачається з матеріалів справи заява позивача про забезпечення позову, як і сама позовна заява, була обґрунтована тим, що 30 січня 2009 року кредитною спілкою «Південна» припинено фінансову діяльність і виплату внесків членам спілки.

Проте, на думку колегії суддів ця обставина не може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки не свідчить про будь-які дії відповідача, спрямовані на приховування коштів або майна, припинення існування спілки, нехтування інтересами позивача порівняно з інтересами інших членів спілки, вжиття будь-яких інших заходів щодо ухилення від цивільної відповідальності перед позивачем.

Навпаки, як убачається з наданої відповідачем копії протоколу № 1 чергових загальних зборів членів кредитної спілки «Південна» від 3 березня 2009 року, спілкою було прийнято рішення про затвердження програми з повернення вкладів членам кредитної спілки, згідно з пунктом 4 якої повернення вкладів має здійснюватися одночасно всім вкладникам.

Крім того, судом першої інстанції при задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку кредитної спілки, не було враховано, що відповідно до вимог частини 2 ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Отже, задоволення заяви позивача про забезпечення позову саме у такий спосіб може порушити права та законні інтереси інших членів спілки і перешкодити здійсненню спілкою господарської діяльності.

Оскільки ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову прийнята з порушенням ст. ст. 151, 213 Цивільного процесуального кодексу України, вона відповідно до вимог пункту 2 ст. 312 Цивільного процесуального кодексу України підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 312, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу голови правління кредитної спілки «Південна» задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя від 6 травня 2009 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.