Рішення № 99725357, 09.09.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/919/21

Провадження № 2/488/1090/21 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді – Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Глубоченко О.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Миколаївської міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Миколаївський міський центр зайнятості звернувся в суд до відповідача — ОСОБА_1 із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив наступне.

23.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського міського центру зайнятості та йому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Під час перебування в статусі безробітного, спеціалістом центру зайнятості було встановлено факт отримання відповідачем доходу від з ТОВ «Елеваторпромсервіс».

Відповідно до розрахункової довідки за період з 01.10.2020р. по 17.12.2020р. відповідачу була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 22555,37 грн. на отримання якої він не мав права.

Оскільки станом на теперішній час відповідачем сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю не сплачена в добровільному порядку, позивач вимушений звернутися до суду із відповідним позовом про стягнення суми в примусовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

25.03.2021 року ухвалою судді відкрите провадження по справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Одночасно, в ухвалі роз`яснено відповідачу, що він має право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також має право подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк, відзиву та клопотань до суду не надав, в судове засідання не з`явився, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, доказів про поважність причин неявки суду не надав.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Враховуючи викладене, та зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази по справі знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначені у Законі України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язковедержавне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. В подальшому центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та встановлено, що відповідно до умов договору цивільно-правового характеру №25 від 01.10.2020 року відповідач надавав послуги ТОВ «Елеваторпромсервіс» в період з 01.10.2020 по 30.10.2020 та отримував оплату за надані послуги, про що було складено Акт № 826 від 22.12.2020 року про розслідування страхових випадків.

Таким чином відповідачем було приховано інформацію, що мала суттєве значення для перебування в статусі безробітного та отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до розрахункової довідки за період з 01.10.2020р. по 17.12.2020р. відповідачу була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 22555,37 грн. на отримання якої він не мав права.

У пункті 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Згідно з ч. 3 ст. 36 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Тобто, зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 1212,1215 ЦК України, ст.ст. 1,22,40,43,44 Закону України «Про зайнятість населення»,ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затвердженогоПостановою КМУ від 19.09.2018 року № 792, ст.ст.3,4,5,12,13,76-81,141,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Миколаївського міського центру зайнятості коштів державної соціальної допомоги по безробіттю у розмірі 22 555,37 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївського міського центру зайнятості судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Миколаївський міський центр зайнятості, адреса :м. Миколаїв, вул. Нікольська, 68, 54001, ЄДРПОУ 42559710.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Л.І. Селіщева