Ухвала суду № 9972425, 15.06.2009, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22ц-13462009 р. Головуючий у 1 інстанції: Стецик Я.Є.

Категорія: п.57 Доповідач: Петричка П.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року червня „15" дня Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Петричка П.Ф.

Суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

При секретарі: Терземан Б.В.

З участю: відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Мостиського району

на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 16 лютого 2009 р. по справі за позовом прокурора Мостиського району в інтересах Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення автомобіля, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову.

Вважаючи рішення незаконним в апеляційній скарзі прокурор району вказав на безпідставне застосування судом постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 р. № 387 щодо десятирічного строку експлуатації автомобіля, отриманого інвалідом ОСОБА_2 як гуманітарну допомогу від громадянина ОСОБА_3.

Просив скасувати рішення суду, ухвалити нове і задоволити позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача в заперечення скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Неявка в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розглядові.

Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і відмовляючи в задоволенні позову, суд підставно і обґрунтовано виходив із положень діючих норм законодавства, а саме постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999 із наступними змінами і доповненнями „Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" та самого Порядку забезпечення інвалідів автомобілями (далі - Порядок), вірно зазначивши, що заявляючи позов, прокурор обґрунтував вимоги постановою Кабінету Міністрів України від 8.09.1997 p., яка втратила чинність.

Встановивши дійсні і об'єктивні обставини справи, суд правильно визначив строк експлуатації автомобіля понад 10 років, що було підставою застосування п.п. 16 і 41 діючого Порядку.

Подаючи і обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт не взяв до уваги, що відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих дій, розгляду і вирішення справи.

Внаслідок довільного трактування норм законодавчого акта безпідставним є посилання апелянта на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2008 p., оскільки такий не може і не спростовує положень Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Суд вірно відзначив, що автомобіль залишається у члена сім'ї інваліда, який проживав з ним та залишався проживати після смерті інваліда, врахувавши об'єктивні витрати понесені при експлуатації, утриманні та ремонтах автомобіля, адресно отриманого від знайомого із-за меж України, як гуманітарну допомогу.

Рішення суду ґрунтується на повно всебічно і об'єктивно з'ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 6, 10, 11, 57, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 5, 15, 16 ЦК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення нема.

Керуючись ст.ст.303-305, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора Мостиського району відхилити.

Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 16 лютого 2009 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців подачею касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.