Рішення № 99722602, 20.09.2021, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1229/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2021 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді – Стрільця Я.С.

за участю секретаря судових засідань – Якимик К.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Александрова О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області, інспектора СРПП відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ст. лейтенанта поліції Пастух Івана Ігоровича про скасування постанови серії БАБ №043208 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора СРПП відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ст. лейтенанта поліції Пастуха Івана Ігоровича про скасування постанови серії БАБ №043208 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в якій просить визнати протиправними дії інспектора СРПП відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ст. лейтенанта поліції Пастуха Івана Ігоровича щодо розгляду відносно ОСОБА_1 справи про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАБ №043208 від 09.06.2021, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 09.06.2021 інспектором СРПП відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ст. лейтенантом поліції Пастухом І.І. відносно нього винесено постанову серії БАБ №043208 за порушення ч.4 ст.126 КУпАП. В останній зазначається, що ОСОБА_1 09 червня 2021р. о 08 год. 00 хв. керуючи транспортним засобом в м.Заліщики по вул.С.Бандери будучи позбавленим права керування транспортним засобом Заставнівським районним судом Чернівецької області від 07.10.2019. Своїми діями порушив вимогу п.2.1 а ПДР України. Відповідно до цього на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень. Однак, із оскаржуваною постановою, позивач категорично не погоджується, рішення відповідача про накладення адміністративного стягнення вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Вважає, що позивач не порушував жодних правил дорожнього руху, доказів на підтвердження факту порушення у працівників поліції не має. Крім того, оскільки з моменту його позбавлення права керування транспортними засобами минуло більше одного року, то він вважається таким, що не має посвідчення водія (відповідальність регламентована ст.126 ч.2 КУпАП), а не таким, що позбавлений права керування транспортним засобом. Працівник поліції передчасно дійшов висновку про наявність у його діях ознак адміністративного правопорушення та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав вказаних в позовній заяві та просили їх задовольнити. Крім того, позивачем надано суду підтвердження сплати штрафу відповідно до постанови суду від 07.10.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.

Відповідач інспектор в судове засідання не з`явився, не дивлячись на своєчасне та належне його повідомлення про час та місце судового розгляду справи.

Представник відповідача – ГУНП в Тернопільській області, в судове засідання не з`явився, направив до суду відзив на позовну заяву в особі представника – Кобилянської О.В. У вказаному відзиві просив в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України мало місце. Виявивши вказане порушення поліцейський виніс відносно позивача оскаржувану постанову. Таким чином, на думку представника відповідача дії інспектора відповідали нормам чинного законодавства, позивача до адміністративної відповідальності він притягнув законно, а отже оскаржувана ним постанова скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За вказаних обставин, справу розглянуто без участі відповідачів.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, врахувавши відзив на позовну заяву, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі передбачені ч. 1, 2 та 4 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАБ №043208 від 09.06.2021, винесеною інспектором СРПП відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Пастухом І.І. до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 гривень за порушення вимог ст.126 ч.4 КУпАП. Як вбачається з тексту постанови, то ОСОБА_1 09.06.2021 о 08-00 години в м.Заліщики по вул.С.Бандери керував транспортним засобом з номерними знаками на яких було нанесено заборонений предмет у вигляді решітки, чим порушив п.п. 2.9 в ПДР України та вимоги ст.121 ч.6 КУпАП, а також під час перевірки документів встановлено, що у водія відсутнє посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, а саме водій позбавлений права керування транспортним засобом Заставнівським районним судом від 07.10.2019, чи м порушив п. 2.1 а ПДР України та вимоги ст.126 ч.4 КУпАП.

Таким чином, працівником поліції виявлено два адміністративних правопорушення передбаченого різними статтями КУпАП та складено постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності із застосуванням вимог ст.36 КУпАП.

Згідно диспозиції ч.6 ст.121 КУпАП адміністративну відповідальність передбачено за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Згідно диспозиції ч.4 ст.126 КУпАП адміністративну відповідальність передбачено за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Позивач в позовній заяві оспорює правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.4 КУпАП, посилаючись на те, що докази його вини у вчиненні вищевказаного правопорушення, відсутні, постанова винесена відносно нього з порушенням вимог ст. 280 КУпАП. Разом з тим, не наводить жодних обґрунтувань про неправомірність постанови в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.6 КУпАП.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищенаведені приписи законодавства щодо збирання доказів обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладається законом на відповідача.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву, то працівником поліції інспектором Пастухом І.І. 09.06.2021 в ході виявленого порушення ПДР України особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 проведено перевірку виконання останнім вимог п. 2.1 та п.2.9 ПДР України. Після підтвердження наявності факту відсутності у позивача права на керування транспортними засобами внаслідок позбавлення цього прав судом, а також керування транспортним засобом із номерними знаками, які закриті іншими предметами, винесена оскаржувана постанова.

В судовому засіданні предметом дослідження були відеофайли з бодікамери працівників поліції, які здійснювали фіксацію оформлення правопорушення. З останніх зокрема вбачається, що ОСОБА_1 09.06.2021 керував транспортним засобом марки ВАЗ-2106 державний номерний знак НОМЕР_1 в м.Заліщики по вул.С.Бандери. В ході з`ясування обставин справи останній повідомив, що він не має посвідчення водія, оскільки позбавлений цього права відповідно до рішення суду. Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності одразу повідомив працівників поліції про відсутність у нього посвідчення водія відповідної категорії, а також повідомив внаслідок чого воно відсутнє.

В судовому засіданні також досліджено матеріали цивільної справи №716/1778/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП. Як вбачається із змісту постанови суду від 07.10.2019, то на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також вирішено питання про стягнення судового збору в розмірі 384 гривень.

В матеріалах вищевказаної справи (а.с. 19) міститься також лист Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про направлення в територіальний сервісний центр 7342 РСЦ МВС у Чернівецькій області посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 02.04.2011 ОСОБА_1 у зв`язку з позбавленням права керування терміном на один рік постановою суду.

Факт вилучення посвідчення водія ОСОБА_1 та видачу останньому тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом 09.06.2021 вбачається також з тексту протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №215308 (а.с. 1 справа №716/1778/19).

Відповідно до платіжних доручень від 18.10.2019, що надані позивачем, то вбачається, що останній добровільно виконав постанову суду від 07.10.2019 в частині стягнення штрафу в розмірі 10200 гривень, а також стягнення судових витрат в розмірі 384,20 гривень.

Дана обставина також підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 15.07.2021 у ВП №66099705.

Згідно ст.30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті. Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.317 ч.1 КУпАП, постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

Пунктом 20 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 №340, регламентовано порядок видачі посвідчень водія та позбавлення права на керування транспортними засобами.

Зокрема, Положенням передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства. Рішення суду про позбавлення права на керування транспортними засобами протягом трьох робочих днів з моменту його отримання/винесення надсилається посадовою особою Національної поліції до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні.

Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів на право керування транспортними засобами всіх категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається.

Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Повернення посвідчення водія (у тому числі отриманого вперше) особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснюється після закінчення строку позбавлення без складення іспитів.

Вилучені посвідчення водія зберігаються у територіальному сервісному центрі МВС за місцем проживання осіб, зазначеним у рішенні про позбавлення права на керування транспортними засобами.

Якщо посвідчення водія, яке вилучено в особи, позбавленої права на керування транспортними засобами, на момент її звернення знищено або втрачено, такій особі видається нове посвідчення водія після складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Повернення посвідчення водія, отриманого вперше, особі, позбавленій права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), не здійснюється. У такому випадку після набрання чинності рішенням суду про позбавлення особи права на керування транспортними засобами посвідчення водія вважається недійсним, підлягає вилученню та передається для знищення до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні. Для отримання права на керування транспортними засобами така особа після закінчення строку, на який її позбавлено такого права, проходить позачерговий медичний огляд, повторну підготовку в закладі та складає теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, після чого отримує посвідчення водія, яке вважається отриманим вперше.

З аналізу вищевказаних вимог чинного законодавства вбачається, що особа, яку було позбавлено права керування транспортними засобами має такий статус незалежно від закінчення строку на який її було позбавлено такого спеціального права. Тобто, виконання особою адміністративного стягнення в виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, а також закінчення такого строку не змінює статус такої особи. В будь-якому випадку така особа вважається такою, що позбавлена такого права.

Особою ж яка не має право керування такими транспортними засобами є особа, яка не отримала в передбаченому законом випадку посвідчення водія на керування транспортними засобами відповідної категорії.

У зв`язку з викладеним, посилання сторони позивача на ту обставину, що ОСОБА_1 на момент винесення оскаржуваної постанови не мав статусу особи позбавленої права керування транспортними засобами, а був особою, яка не має право на керування ними, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та не заслуговує на увагу.

Дії відповідача – інспектора поліції, були об`єктивними та такими, що відповідали вимогам чинного законодавства. Останній належним чином встановив обставини справи та наклав адміністративне стягнення за ст.126 ч.4 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.6 КУпАП, то суд звертає увагу на те, що позивач в своєму позові не наводить обставин та аргументів щодо оспорення та навизнання факту притягнення його до відповідальності за вказане порушення. Жодним чином в судовому засіданні сторона позивача не посилалась на протиправність оскаржуваної постанови в цій частині.

На думку суду, підстав для застосування вимог ст.9 ч.2 КАС України, в частині виходу за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, не має.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що постанова відповідача від 09.06.2021 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.6, ст.126 ч.4 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування та закриття у зв`язку з цим провадження по справі не має.

В судовому засіданні також встановлено, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 454 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 8). Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, то згідно вимог ст.139 КАС України, розмір судових витрат не підлягає стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 246, 250, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області, інспектора СРПП відділення поліції №4 (м. Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ст. лейтенанта поліції Пастух Івана Ігоровича про скасування постанови серії БАБ №043208 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Копія рішення невідкладно надсилається учасникам справи.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: адвокат Александров Олександр Петрович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000055 від 23.10.2015, діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 02.09.2021;

Відповідачі: ГУНП в Тернопільській області, ЄДРПОУ 40108720, місцезнаходження м.Тернопіль, вул.Вавілова, 11, Тернопільська область;

Інспектор СРПП відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції Пастух Іван Ігорович, місцезнаходження м.Заліщики, вул.С.Крушельницької, 25.

СУДДЯ Ярослав СТРІЛЕЦЬ